Україна наторгувала 100 мільйонів доларів на овочах

Українські фермери на 34,3% збільшили експортну виручку від реалізації за кордон свіжих і перероблених овочів, картоплі та бобових культур протягом 7 місяців 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Про це повідомляє Секретаріат з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції.

Так, протягом цього періоду Україна отримала $110 млн від реалізації цієї продукції на експорт. Різке збільшення експорту відбулося в категорії бобових культур, сезон реалізації яких у поточному році почався раніше звичайного.

Якщо в минулому році перші великі партії бобових були експортовані тільки в серпні, то в цьому експортувати продукцію українські виробники і трейдери почали вже в червні. Приріст експорту цієї категорії склав майже $15 млн. Також відчутно, на 16% і майже на $10 млн, збільшилася виручка від реалізації сушених бобових культур.

Значним було зростання експорту заморожених овочів, які були вивезені майже вдвічі більше, ніж рік тому за перші 7 місяців. Приріст експортного виторгу по цій категорії склав $2,1 млн.

Фахівці пояснюють зростання експорту заморожених овочів різким збільшенням кількості підприємств, що займаються заморожуванням овочів, ягід і фруктів внаслідок різкого збільшення виробництва малини в Україні.

Крім того, в 3,7 рази збільшився експорт капусти, що додатково забезпечило майже $1 млн експортної виручки. Найсуттєвіше зменшення виручки сталося з картоплі і томатах на $0,9 млн і $1,3 млн, пише UBR

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрний бізнес-клімат України продовжує поліпшуватися

Останнє опитування вказує, зокрема, на подальше покращення рівня забезпеченості технікою та обладнанням (38,8 пункти), повідомляє прес-служба УКАБ.

Також позитивно оцінюються перспективи щодо збільшення розміру підприємств (25,1 пункти). Найбільше погіршилась оцінка рівня прибутку: з 38,5 у лютому 2018 року до поточних 19,4 пунктів; зокрема через зростання собівартості та недостатню державну підтримку (-36,5 та -27,8 пункти відповідно). Варто відмітити значне покращення оцінок політичних та економічних рамкових умов.

Регіональні відмінності між оцінками АБК залишаються досить незначними. У південних і північно-східних регіонах України оцінки є дуже позитивними: 46,9 і 42,9 пункти відповідно. Найнижчу оцінку АБК дали виробники із західних регіонів – на рівні 33,1 пункти.

Враховуючи масштаби виробництва, як і очікувалося, представники холдингових структур оцінили АБК найвище – на рівні 55,1 пункти. Крім того, його дуже позитивно оцінили виробники із земельним банком більше 5000 га - на рівні 50,2 пункти. Цікавим є факт постійного та стрімкого зростання оцінки бізнес-клімату протягом останнього року виробниками із земельним банком, меншим ніж 5000 га - з 1,7 пунктів до поточних 48,5 пунктів. Оцінка АБК особистими селянськими господарствами (з 24,4 пунктами) знову стала найнижчою.

Виробники продукції рослинництва дуже позитивно оцінили АБК (42,9 пункти), демонструючи незначне зростання з серпня 2017 року (на той час лише 19,9 пункти), у той час як виробники продукції тваринництва, починаючи з листопада 2017 року, різко знизили свою оцінку АБК з 38,4 до 17,9 пунктів.

Годинник аграрного бізнес-клімату України одночасно демонструє оцінку аграрними виробниками поточної економічної ситуації та їхніх бізнес-очікувань.

Аграрний бізнес-клімат поліпшився головним чином завдяки оцінці поточної економічної ситуації, яка починаючи з лютого 2018 року зросла з 31,9 до поточного рівня 38,3 пункти. Рівень бізнес-очікувань з часу останнього опитування зменшився лише трохи - до 43,1 пунктів). З серпня 2016 року обидві оцінки знаходяться у позитивному діапазоні (так званий Бум).

Довідка: Аграрний бізнес-клімат (AБК) був розроблений та впроваджений завдяки спільним зусиллям Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД) та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі німецького бізнес-клімату (ifo-Geschäftsklimaindex). Він розраховується три рази на рік, починаючи з 2015 року. АБК демонструє суб'єктивну оцінку 400 аграрних виробників щодо поточного стану умов господарювання та їх річної перспективи. АБК варіюється між значенням -100 (вкрай несприятливі умови), нейтральним значення – 0, та до +100 (вкрай сприятливі умови). Починаючи з 2017 року, розрахунок АБК був удосконалений. Зокрема, АБК тепер розраховується тільки за першим питанням: за економічним станом аграрних виробників. Більш детальні запитання, стосовно бізнес-характеристик та макроекономічних умов, використовуються для пояснення результатів. Відповідно, АБК за всі періоди був перерахований за новою методологією, що призвело до стабільного зростання значень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерка з Одещини напряму експортує своє зерно на інші континенти

Про це пише kurkul.com.

«Перших клієнтів за кордоном підказали наші трейдери, а потім ми навчились самостійно шукати покупців. Географія нашого експорту сьогодні охоплює Європу, Африку, США, Індію та Китай», — каже власниця ферми Алла Стоянова.

Вона запевняє, що в Україні існує достатньо банківських інструментів, за допомогою яких господарство може укладати контракти з безпекою для себе.

«Наприклад, контрагент не отримає зерно доти, поки на наш рахунок не прийде оплата. Гарантом виступає банк. Також потрібно враховувати, що на зовнішній ринок можна виходити з партіями від тисячі тонн» — пояснює власниця ферми.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Украні найчастіше фіксують спалахи африканської чуми свиней

Про це свідчить статистика сайту СТОП АЧС.

Зазначається, що у 55 випадках захворювання було зареєстровано у свійських тварин, у 34 - у диких. Ще у восьми випадках АЧС була зафіксована на території інфікованих об'єктів.

Найбільша кількість АЧС - 55 випадків було зафіксовано в Одеській області. Далі йде Полтавська область - 41 випадок, Чернігівська і Черкаська області - по 31 спалаху.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці втрачають довіру до молочних продуктів промислового виробництва

Про це повідомили у прес-службі Асоціації виробників молока.

«Через незрозуміле маркування, покупців вводять в оману стосовно складу молочної продукції. Таким чином, пересічна людина не може відрізнити справжнє молоко, від молочного продукту і не може свідомо обрати продукт, який не завдасть шкоди її здоров’ю», — наголошує Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ. До маркування додаються і більш небезпечні проблеми, такі, як трансжири, що викликають онкозахворювання.

«Для фальсифікату молочної продукції найбільш часто використовують гідровані жири вживання яких, має бути обмежене через високий вміст в них транс-ізомерів жирних кислот. Численні наукові дослідження підтверджують їх загрозу для здоров'я людини. Доведено, що регулярне вживання навіть невеликих дозах в їжу, порушує  метаболізм, що провокує ожиріння, діабет та призводить до розвитку серцево-судинних захворювань», — наголошує Олена Жупінас, експерт АВМ.

Неодноразово до АВМ надходили повідомлення від молочних підприємств про те, що в сфері українського молочного виробництва процвітають так звані «сучасні технології», згідно яких, молочний білок у кисломолочному сирі заміняється на білковий продукт рослинного походження, зокрема соєвий. Дане явище неприпустиме, українці мають право знати, що купують.

«Споживачі розраховують на те, що купують дієтичний творог — незамінне джерело тваринного білку та кальцію, а натомість отримують зовсім інший продукт, який не має права називатись сиром», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

Враховуючи дані фактори, стає цілком зрозуміло, чому споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку падає. Українці не можуть знайти якісну продукцію серед такої кількості фальсифікату в магазинах, тому купують молочні продукти на ринку.

За результатами дослідження FAO, які були проведені рік тому із залученням аудиторії в понад 2 000 респондентів віком від 18 до 50 років, більшість українців вважає базарні молочні продукти більш натуральними, безпечними та якісними, що не відповідає дійсності. Згідно дослідженнь, які були проведені АВМ спільно із проектом ТСН, випадковим чином було відібрано 5 зразків молока зі стихійних та організованих ринків. Мікробіологічні аналізи даного дослідження показали, що саме в базарних молочних продуктах було перевищено всі можливі норми патогенної забрудненості, зокрема фекальними бактеріями та кишковою паличкою, що спричиняє серйозну загрозу для споживачів, які довіряють цим продуктам, як безпечним.

З метою підвищення якості української молочної продукції та захисту споживачів, АВМ розробила законопроект № 3043−1 «Молоко та молоковмісні продукти». Згідно законопроекту, так звані «молоковмісні продукти» будуть стояти на окремій полиці та матимуть зрозуміле для кожної людини маркування. АВМ вважає, що прийняття цього закону стане великим кроком на зустріч українським споживачам.

Нагадуємо, що згідно результатів досліджень FAO, на сьогоднішній день українці вживають всього 50% від фізіологічної потреби молочних продуктів на добу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні буде запроваджено механізм державного контролю у сфері органічного виробництва

Також за порушення законодавства у сфері органічного виробництва встановлюється відповідальність.

Так, контроль за дотриманням законодавства у сфері органічного виробництва буде здійснюватися шляхом проведення планових та позапланових заходів:

- моніторингу органічної продукції на ринку з метою запобігання потраплянню на ринок неорганічної продукції, маркованої як органічна;

- перевірки діяльності органів сертифікації;

- вибіркової перевірки діяльності операторів.

При цьому, виробництво та обіг органічної продукції контролюватиметься не лише державою, але і органами сертифікації.

Зокрема, за введення в обіг або реалізацію органічної продукції без відповідного сертифіката, на юридичних осіб передбачено накладення штрафу у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб-підприємців – п’ять мінімальних заробітних плат. Якщо орієнтуватися на мінімальну заробітну плату, встановлену на 2018 рік, то йдеться про 29 784 грн та 18 615 грн відповідно.

За порушення Закону для органів сертифікації передбачено накладення штрафу у розмірі від п’яти до двадцяти чотирьох мінімальних заробітних плат.

Окрім того, власники торгових марок, які містять напис «органічний», «біо-», «еко-» тощо, мають право використовувати такі написи протягом 18 місяців з дня введення в дію Закону про органічне виробництво. Після 2 лютого 2020 року використання таких написів можливе виключно за умови наявності чинного сертифіката, виданого суб’єктом, внесеним до Реєстру органів сертифікації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview