Україна підсіла на дешеву російську гречку

Про це повідомляє Украгроконсалт. За цей період було завезено близько 10,5 тис. тонн: 82% — з Росії, решта — з Казахстану.

Як свідчать дані Державної фіскальної служби, імпорт гречки з РФ останніми роками демонструє зростання. Зокрема, за весь 2017 рік частка імпорту гречки та проса з РФ склала 74%, роком раніше вона була на рівні 33%.

Внутрішнє виробництво і запаси гречки теж продовжують зростати. За оцінками аналітиків «Украгроконсалту», у 2017 році українськими аграріями було вироблено близько 190-195 тис. тонн цієї зернової культури. Це є рекордним показником за останні 5 років.

Запаси гречки на 1 грудня 2017 року зросли на 73% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали 19,5 тис. тонн.

Виробництво гречаної крупи також відновлюється: її обсяг в 2017 році виріс на 1,3% до 54,5 тис. тонн.

При цьому надлишок гречки на українському ринку вже спровокував падіння внутрішніх цін на неї. За останній рік закупівельні ціни впали більш ніж на 40%. Зараз вони становлять 8-9 тис. грн /тонну EXW.

Аналітики “Украгроконсалту” прогнозують зниження цін і в подальшому, в разі збільшення поставок дешевої гречки з Росії.

Нагадаємо, що вітчизняні аграрії відмовляються вирощувати гречку. Однією з причин є засилля дешевої імпортної крупи.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Капуста в Україні подорожчала майже удвічі

Такі дані повідомляють аналітики АПК-Інформ: овочі і фрукти.

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, вже сьогодні українським фермерам вдається вести відвантаження капусти по 3-4 грн/кг (0,08-0,11 євро/кг). Таким чином, тільки з початку тижня вони підвищили ціну на дану продукцію у 1,6-1,7 рази.

Активне зростання цін на ринку капусти виробники пояснюють підвищенням попиту. Більш того, через негоду відвантаження в низці регіонів країни ускладнені, що надає додаткову підтримку ціновому зростанню.

В результаті наразі капуста в Україні коштує в 2,2-2,5 рази дорожче, ніж наприкнці січня 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Криму китайці хочуть вирощувати осетра і форель

Про це в Сімферополі розповів начальник департаменту по рибальству  «міністерства сільського господарства» в окупованому Криму Андрій Дедюхін, пише blackseanews.net.

«Основний морський об'єкт промислу в Криму — це хамса. Також є надія на розвиток аквакультури. У нас є перспективи вирощування осетрових, креветок, форелі, мідій і устриць. Це основні види, які в перспективі, з'являться у нас на ринку», — пояснив Андрій Дедюхін.

«В кінці року приїжджали китайські інвестори. Вони досить довго вивчали наші кліматичні умови, брали проби води і грунту. За їх словами в Криму унікальна ситуація, умови позитивні і розташування до розміщення виробничих потужностей. Також вони готові створити тут науковий центр, який дозволить застосовувати останні наукові технології», — розповів Андрій Дедюхін.

В кінці минулого року глава окупаційної «влади» Криму Сергій Аксьонов зустрівся з китайськими інвесторами, які планують створити в Криму центр аквакультури.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні «перезавантажать» галузь тваринництва

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook, пише milkua.info.

За словами першого заступника, тема тваринництва надзвичайно важлива та болюча для України, яка зараз стоїть на початку довгого та складного шляху перезапуску цієї колись потужної галузі.

Мартинюк зазначив, що в галузі тваринництва є три однаково важливих складових на глобальному та національному рівнях:

    соціальна (ця галузь забезпечує роботою понад 1,3 млрд людей по всьому світу. 97% з яких мешкають у країнах, що розвиваються);
    економічна (обсяг глобальної торгівлі молочними продуктами в 2017 році склав 71,8 млн тонн еквіваленту молока, м'ясом — 32 млн тонн);
    екологічна (тваринництво генерує найбільші викиди метану).

«Всі вони враховуються українським урядом при забезпеченні системної цільової підтримки тваринницької галузі, на яку в держбюджеті на 2018 рік закладено безпрецедентні 4 млрд гривень. За рахунок надання гравцям ринку доступного ресурсу в різних форматах ми розраховуємо вийти на впевнені показники зростання як поголів'я, так і обсягів виробництва молочної та м’ясної продукції», — розповів перший заступник.

І додав, що загалом такі міжнародні заходи — корисна, хоч і доволі напружена, внаслідок жорстких лімітів часу та щільності зустрічей, можливість отримати інформацію щодо останніх трендів глобального продовольчого ринку.

«Також зауважу, що українське сільське господарство настільки значна складова аграрної складової світової економіки, що ми не лише перебуваємо під впливом загальносвітових тенденцій, а й значною мірою формуємо їх самі», — підсумував Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як завдяки Житомирщині виготовляють найвідоміші солодощі світу

Про це повідомляє Національний промисловий портал.

Середня заробітна плата на підприємстві становить 13400 грн.

Нині тут працює 170 осіб. У планах – розширення штату до 250-300 працівників. У 2018 році «Даніко» планує запустити найпотужнішу в Україні лазерну установку, побудувати 2 цехи для збірки готової продукції, а також побудувати сонячну електростанцію потужністю 1,5 МВт.

Основним замовником у підприємства «Даніко» є датська компанія «Астед», яка займається випуском ліній з виробництва шоколаду. Частка у готовій продукції цієї компанії комплектуючих з Черняхова – близько 20%. Такі лінії виготовляють M&M’s, Kinder, Snickers, Bounty, Mars та ін.

На Житомирщині, та й в Україні загалом «Даніко» – це унікальне підприємство, оскільки все, що отримує підприємство від своєї діяльності, вкладається у виробництво. Лише за 2017 рік інвестиції в обладнання, будівництво і нові технології склали близько 20 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахівники заявили про безпідставний тиск збоку АМКУ

У СПУ просять уникати подібних методів тиску на виробників, оскільки будь-які необґрунтовані заяви негативно впливають на ринкову ситуацію та  можуть призвести до падіння споживчого попиту, скорочення виробництва, і як наслідок - погіршення соціальних настроїв через скорочення робочих місць та подальшого зростання цін, повідомляє УКАБ.

Об'єктивно аналізуючи ситуацію, Союз птахівників враховував ряд чинників, які вплинули на споживчі ціни в минулому році. Це в першу чергу зростання цін на корми на 17%,  на комунальні послуги на 10%, на паливно-мастильні матеріали на 30%, підвищення заробітних плат в секторі більш ніж на 25%, знецінення національної валюти по відношенню до євро за рік склало більше 20%, а це прямий вплив на вартість ветеринарних препаратів, вітамінів, кормових добавок, обладнання, яке закуповується переважно у європейський виробників.

Птахівники також зазначають, що на тлі інших видів м'яса, м'ясо птиці протягом року залишалося найдоступнішим продуктом, а зростання цін було найменшим серед усіх видів м’яса. Отже, необхідно або визнати аналогічні порушення законодавства про економічну конкуренцію у виробників свинини і яловичини, або ж забрати свої поспішні публічні висновки назад.

Якщо ж схилятися до думки, що зростання цін на м'ясо птиці сталося не через ринкові фактори, а через певні домовленості, то необхідно долучити до зазначеної підозри АМКУ і постачальників палива, електроенергії, виробників зернових та технічних культур, продукти яких формують 80% собівартості м’яса.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview