Україна поглиблює співпрацю з країнами ЄС у тваринницькій, рибній та лісовій галузях

У ході Глобального Форуму з продовольства і сільського господарства, який проходив у Берліні 18-21 січня, відбулася низка зустрічей керівництва Мінагрополітики із керівниками аграрних відомств іноземних країн, у ході яких були обговорені питання поглиблення співпраці у тваринницькій, рибній та лісовій галузях.

Під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Міністром сільського господарства Литви паном Бронюсом Маркаускасом та його заступником  паном Роландасом Тарашкявічюсом обговорено основні напрями співробітництва, зокрема, у тваринництві,  розвитку сільських територій, рибному господарстві та земельних відносинах.
«Одним із важливих питань для України є розвиток фермерства та кооперації. Ми готові використовувати  успішний міжнародний досвід. Ми прагнемо стимулювати наших аграріїв до створення кооперативів, навчити їх ефективним бізнес-моделям, що зможе значно підвищити рентабельність їхньої діяльності та галузі в цілому», - прокоментував перший  заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Підсумком зустрічі з Міністром землеробства Латвійської Республіки паном Янісом Дуклавсом стало підписання Програми двостороннього співробітництва Україна-Латвія в галузі агропромислового комплексу на 2018-2019 рр.
«Ця Програма охоплює важливі напрями співпраці у галузях ветеринарії та фітосанітарії, рибного та лісового господарства, науково-дослідного співробітництва, сільського розвитку та зеленого туризму, а також регіональне співробітництво», - сказав перший заступник Міністра.

З Міністром у справах сільського життя Естонії паном Тармо Таммом були обговорені питання в контексті реформування системи управління рибного господарства України та належного впровадження в Україні електронної системи управління.

Крім того, під час зустрічі естонська сторона запропонувала консультативну підтримку щодо розвитку галузі тваринництва та розв’язання проблеми АЧС, малого фермерства, а також розбудови цифрової економіки.

За результатами зустрічі домовлено найближчим часом опрацювати та підготувати до підписання міжвідомчий План дій щодо зміцнення співробітництва на період 2018 – 2023 роки, проект якого передала естонська сторона.

«Ми й надалі будемо поглиблювати наш діалог не лише у консультативно-експертному полі, а й з метою  збільшення показників двосторонньої торгівлі сільськогосподарськими та харчовими товарами», - зазначив Максим Мартинюк.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ООН припиняє програму продовольчої допомоги Донбасу

Про це в ефірі BBC повідомив міжнародний аналітик та колишній речник спостережної місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків, пише Укрінформ.

"Мені повідомили кілька годин тому, що Всесвітня продовольча програма припиняє свою допомогу на Сході України. Це єдина країна в Європі, яка отримує продовольчу допомогу", - сказав він.

Боцюрків додав, що програму згортають через проблеми з фінансуванням.

Зідно з офіційною інформацією WFP, в Україні з листопада 2014 року до червня 2017 року програма надала продовольчу допомогу 970 тисячам осіб у охоплених конфліктом регіонах Донецької та Луганської областей.

На думку Боцюрківа, ті ж самі виклики для гуманітарної ситуації збережуться й у 2019 році.

"Видається, що дипломатичний інструментарій вичерпано і творчі підходи не пропонуються в кризі на Сході України. Потрібно, щоб сторони виконували угоди, наприклад, зобов’язання із заборони мін тощо", - зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи стане рис новим брендом Херсонщини?

Невже така «райдужна» перспектива чекає на сільгоспробітників Херсонщини, адже місцеві власті обіцяють небувалий розвиток в області рисової галузі?

Як розповів директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр Паливода, кардинальне удосконалення рисової галузі Херсонщини дійсно планується, однак відбуватися це буде відповідно з новітніми технологіями вирощування даної культури.

За словами Олександра Паливоди, у 2016 році під посіви рису була відведена площа в 7,5 тис. га, в 2017 вона зросла до 7,8 тис. га Урожайність в 2016 р. була 54 центнери з гектара, а в минулому році – 57 центнерів. Площі з кожним роком збільшуються.

У свій час, коли землі різали на паї, багато чеків було зруйновано, тому зараз проводиться відновлення цих систем. Фермери почали усвідомлювати наскільки вигідним є вирощування рису, вони сьогодні не тільки відновлюють зрошувані чеки, але і впроваджують систему крапельного зрошення на своїх плантаціях. Їх на сьогоднішній день близько 200 га. Якщо розвиток галузі буде йти такими темпами, то Україна незабаром зможе відмовитися від імпортного рису, оскільки вітчизняний ринок будуть задовольнити херсонські виробники.

Імпортозаміщення сьогодні є одним з головних завдань для нашої області. «Наш рис вже зараз успішно експортується в інші країни і є затребуваним на міжнародному ринку, оскільки має високу якість, що відповідає міжнародним стандартам. Тому у нього є всі шанси стати брендовою культурою Херсонщини, поряд з херсонськими кавунами, томатами та цибулею», - зазначив Олександр Паливода.

Джерело: khersondaily.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названо найбільш перспективний напрямок агроекспорту в ЄС

Одним з найбільш перспективних напрямків розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Євросоюзом у галузі сільського господарства є поставка еко-продуктів.

Таку думку в коментарі кореспонденту у ФРН висловив перший заступник міністра, в.о. міністра агрополітики Максим Мартинюк, який відвідав 83-ю аграрну виставку в Берліні "Зелений тиждень", пише Телеграф.

"Якщо говорити в цілому про потенціал у двосторонній торгівлі, то я бачу великі можливості в області органічної продукції. З одного боку, попит на цю категорію стабільно зростає як відповідь на актуальні тренди на споживчому ринку, з іншого - Україна має можливість для збільшення обсягів виробництва органічної продукції і, відповідно, для нарощування експорту", - підкреслив він.

Він також зазначив, що для стабільного розвитку цієї галузі необхідно прийняття відповідного закону, який встановив би чіткі вимоги до сертифікації органічного виробництва. "Ми очікуємо, що Верховна Рада найближчим часом ухвалить цей закон, і після прийняття всіх підзаконних актів наше законодавство буде гармонізовано з європейським в частині регулювання виробництва органіки", - поінформував Мартинюк, нагадавши, що прийняття цього закону є одним із зобов'язань країни, зазначених в Угоді про вільну торгівлю.

Аналізуючи в цілому торговельні відносини між Україною та Євросоюзом у галузі АПК, він зазначив, що Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка вступила в силу в минулому році, безумовно розширила можливості для українських виробників, а також дозволила зміцнити позиції тим, хто вже давно експортує. І якщо по ряду категорій - мед, соки, зернові - квоти обрані протягом перших двох тижнів року, то за деякими товарними позиціями, зокрема, ячменю, залишається великий потенціал для розвитку торгівлі.

В Україні з січня 2006 року реалізується Проект "Німецько-український аграрний діалог (APD)", він підтримує Україну у справі реформування аграрного законодавства та аграрної політики з урахуванням міжнародного досвіду Німеччини та інших країн, а також міжнародних організацій (ЄС, Всесвітня торгова організація), згідно з принципами ринкової економіки та структурної політики.

Всього за 11 місяців 2017 року Україна експортувала до Німеччини сільськогосподарської продукції на 345 857 тис. доларів, що на 62% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Найбільші обсяги експорту в категоріях м'ясо і субпродукти (20 062 тис. дол), мед натуральний (28 485 тис. дол.), насіння олійних культур (193 500 тис. дол.), вироби з зерна хлібних злаків (10 453 тис. дол.).

Українська делегація бере участь у найбільшій сільськогосподарській виставці в Європі, "Зеленому тижні", яка проходить у Берліні з 19 по 28 січня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Автомобілі вироблятимуть із соломи та стебел кукурудзи

Очікується, що це дозволить знизити викиди парникових газів і створювати більш дешеві автомобілі, повідомляє Popular Science, пише agroday.com.ua.

Вуглецеве волокно в п’ять разів легше і в сотні разів міцніше за сталь. Однак вартість матеріалу дуже висока, адже він виробляється з нафти. Виготовивши рослинний аналог, вчені вирішили проблему дорожнечі, а також перетворили вуглепластик в більш екологічний продукт.

Американці розклали рослини до цукрів, потім перетворили їх в кислоту, а з допомогою каталізатора вже отримали необхідне волокно. Причому процес не супроводжувався викидом токсичних речовин або надлишкового тепла.

Зараз матеріал тестують у виробництві економічних автомобілів. Оскільки корпус складається з вуглепластика, машини вимагають в рази менше палива, а значить, можуть добре заощадити на бензині.

«Надалі плануємо більш фундаментальні дослідження. Будемо розширяти виробництво рослинного вуглеплатика й використовувати його для виготовлення інших побутових матеріалів», — розповів Грег Бекхем, керівник наукової групи Національної лабораторії відновлюваної енергії в США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Польщі здивовані рішенням України заборонити імпорт польської свинини

Про це повідомляє УНН з посиланням на “Польське радіо”.

“У зв’язку з появою нових випадків вірусу африканської чуми свиней (АЧС) у диких кабанів на терені Польщі, ветеринарна служба України впровадила заборону на ввезення тварин, чутливих до АЧС, а також продуктів, сировини, генетичного матеріалу з них та кормів з Підляського, Мазовєцького, Люблінського та Вармінсько-Мазурського воєводств”, — йдеться у повідомленні.

Із заборони виключені корми тваринного походження, якщо вони пройшли термічну обробку, що гарантує знищення вірусу АЧС.

За словами польських експертів, Польща експортує в Україну небагато м’яса, а тому введення цієї заборони не є проблемою для галузі.

Вони вважають, що Україна не купує в Польщі, бо для неї це надто дорого.

“Дивно, що країна, у якій набагато більше, ніж у нас, поширена хвороба африканської чуми свиней, боїться певних наших виробів та м’яса, що пройшли перевірку”, — наголошують поляки.

Нагадаємо, за два останніх роки в Україні знищено близько 80 тисяч голів свиней через спалах АЧС.

Також нагадаємо, у серпні минулого року у Польщі заявили про намір побудувати паркан на кордоні з Україною через епідемію АЧС. Таким чином Польща планує захистити своїх фермерів від вірусу та зекономити півмільярда євро на боротьбі з АЧС.

Коментуючи цю ситуацію, нардеп Тригубенко зазначив, що Європа втомилася спостерігати за неефективністю спроб Держпродспоживслужби побороти африканську чуму свиней.

“Виходить, що полякам безпечніше витратити мільйони ​​доларів, щоб побудувати між нами паркан, ніж розраховувати на партнерство і взаємні зусилля в боротьбі з африканською чумою... Як на мене, то така заява міністерства сільського господарства Польщі — це просто "вердикт", винесений нашим чиновникам за бездіяльність”, — зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview