182818
178171

Україна посідає дев'яте місце в світі за площею орних земель

Про це сказав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, передає УНН.

"Україна є 44-ю за площею материковою країною світу. В той же час за даними ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН - ред.), за площею орних земель ми використовуємо 32,5 млн гектарів, і таким чином посідаємо 9 місце у світі", - зазначив міністр.

За його словами, за площею орних земель Україна поступається лише Індії, РФ, США, Китаю, Бразилії, Австралії.

"Тобто, за рівнем розораності території - це майже 54%, і ми займаємо одне з перших місць за цим показником у світі", - сказав Семерак.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ціни на молоко в Україні значно вищі за європейські

Такі дані наводить Єврокомісія, пише agro-business.com.ua.

Друге місце в списку країн з найвищими цінами на молоко належить Мальті – 46 центів (14,7 грн) за літр продукту.

Замикає трійку лідерів Греція з ціновим показником в 40 центів (12,7 грн) за літр молока.

У той же час за підсумками березня серед всіх країн ЄС найнижчі ціни на молоко зафіксовані в Латвії – 28 центів (8,9 грн) і Литві – 29 центів (9,2 грн).

Також Єврокомісія назвала країни-рекордсмени за темпами зростання вартості молока.

Повідомляється, що за рік (лютий 2018-лютий 2017) найбільше молоко подорожчало в Чехії – на 17%, в Словаччині та Португалії – на 12% і 11% відповідно.

Додамо, що мова йде про середню вартість молока в країнах ЄС.

У той же час в Україні молоко коштує на порядок дорожче, ніж в перерахованих вище країнах ЄС, про що свідчать дані Держстатистики.

Так, за підсумками березня поточного року, в Україні в середньому молоко коштувало 22,1 грн за літр продукту.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Виробники горіхів та меду об’єднались у кластер

Про це пише agroday.com.ua.

Кластер об’єднав підприємства малого і середнього бізнесу зі сфер горіхівництва і бджільництва. Головна мета кластера, за словами організаторів, – захист інтересів своїх членів, зниження собівартості виробничих процесів і спільне просування продукції і послуг.

На даний момент до горіхово-медового інноваційного кластера приєдналися пасічники, горіховоди, переробники, експортери, а також університет, одна з програм якого містить курс лекцій з даного напрямку.

Найближчим часом до кластеру планують приєднатися фінустанови, заклади громадського харчування, підприємства торгівлі та кондитери.

Організатори кластера бачать безліч переваг в такому об’єднанні. Воно дозволяє учасникам не тільки мати загальну техніку, склади, холодильне і переробне обладнання, спільно за більш вигідною ціною закуповувати засоби захисту горіхових насаджень і бджіл, а й в подальшому організувати свої мережі прямих продажів і спільний маркетинг.

На прохання партнерів асоціації, проект створення такого кластера готується для інших областей України. Зокрема рішення по створенню подібних кластерів прийнято у Львівській та Вінницькій областях.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Корми для ВРХ різко подорожчали

Економіст ФАО Андрія Ярмак проаналізував, як змінився український молочний індекс упродовж останніх чотирьох місяців. Так, за даними фахівця, ціна на молоко за підсумками вказаного періоду знизилася на 6,7%. В той самий час кормовий концентратний мікс для корів подорожчав на третину – 32,9%, пише agro-business.com.ua

Саме цим, за словами Ярмака, пояснюється стурбованість фермерів-молочників. Так, найбільшою проблемою виробників молока був соняшниковий шрот. В 2018 році він подорожчав на 80,2%, наголошує Ярмак. Торік ціни на цю продукцію за вказаний період не змінилися взагалі. Відтак фермери шукають, чим можна замінити дорогий корм і надають перевагу фуражній пшениці. Вона за звітний період подорожчала найменше – на 6,3%. Також доступною на тлі шротів є кукурудза.

Традиційно найдорожчий корм – соєвий шрот. Одна тонну продукції для худоби подорожчала на 2,1 тисячі гривень.

Експерт наголосив, що корми впливають на якість молока, а отже є основним питанням для молочників. Відтак на тлі зниження молочного індексу ( мінус 13,3% за квітень) стає зрозумілою стурбованість Української асоціації виробників молока, пояснили в ФАО.

Ярмак також повідомив, що квітневе зниження УМІ стало найрізкішим падіння індексу за останні три роки.  Для порівняння  - торік у квітня УМІ знизився на 2,9%, в 2016му взагалі не змінився, а в 2015 навіть зріс в квітні на 7%.

У ФАО роблять висновки, що прибуткоість виробників молока нині є найнижчою за три роки. Наступний місяць також не гарантує припинення негативної тенденції.

За перші чотири місяці 2018 року виробники молока отримали на 8,2% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо ж порівнювати прибутки з середніми за шість років за той самий період, то падіння прибутків також було відчутним – на 6,3%.



М'ясопереробники створили Асоціацію м'ясної галузі

Про це на своїй Фейсбук-сторінці написав генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський, пише AgroTimes.

«Власники 16 м'ясопереробних компаній створили асоціацію, щоб захистити українського товаровиробника, відстоювати інтереси тих, хто годує українців, створює робочі місця та платить податки до українського бюджету», – йдеться у дописі.

Очолить Асоціацію м'ясної галузі на найближчий рік Іван Чайківський.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Як Держгеокадастр розбазарює державні землі

Про це у екслюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Першою схемою є розрекламована передача землі ОТГ. Мартин говорить, що земля, яка перебуває в оренді, тільки на папері вважатиметься комунальною, а реально розпоряджатися нею громада не зможе. До того часу, як закінчиться укладений договір оренди, навіть інший склад ради вже розпоряджатиметься землею.

"ОТГ у більшості випадків стають номінальними власниками. Так, передана земля рахуватиметься як комунальна власність, але де-факто повернеться в управління громади досить нескоро", - зазначає Мартин.

Інша схема пов'язана із земельними аукціонами. Експерт зазначає, що після закінчення договорів оренди землі ділянки одразу виставляються на земельні аукціони, де перемагає той, хто запропонує найвищий відсоток орендної плати. В результаті дуже багато сільських громад залишаться незадоволеними результатами цих аукціонів, адже місцеві фермери, які обробляли землю, швидко витісняються агрохолдингами, які пропонують вищу орендну плату.

"Збоку виглядає все гарно – бюджет нібито отримує більше грошей, проте для сільської громади місцевий фермер, навіть із меншою орендною платою, завжди буде вигіднішим за агрохолдинг. Фермер, на відміну від агрохолдингу, зареєстрований на території громади, а тому саме тут сплачуватиме податки, створює робочі місця для місцевих жителів, а в кінцевому підсумку зароблені ним гроші залишаться в громаді. Податків із доходів агрохолдингу громада не побачить", - додає Мартин.