Україна поставила рекорд в експорті фруктів

Більше того, Україна поставила рекорд із експорту свіжих фруктів та ягід власного виробництва за всі роки (без врахування реекспорту). В 2018 році можна з впевненістю очікувати оновлення цього рекорду, адже тестовий маркетинг наших продуктів на світових ринках проходить надзвичайно успішно.

Стосовно ринку Російської Федерації, продукція і надалі йде через Білорусь, але вже зараз значно привабливішими виглядають поставки до ЄС, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. На думку експерта, до РФ можна завжди продавати те, що не пішло на більш багаті і вибагливі ринки.

Якщо взяти топ-10 експортних продуктів агропродуктової сфери, то так швидко, як експорт плодоовочевої продукції, не зростав експорт по жодному з них. Правда і фруктам, поки що, далеко до топ-10. Ну й завдячуємо ми, звичайно, в цьому зростанні, передусім ягодам.

Загалом, плодоовочевий сектор приніс України в 2017 році 414 млн доларів США виручки, з яких свіжа плодоовочева продукція з горіхами принесла 238 млн, а продукти переробки – 176 млн. Це всього лише 2,5%від загальної виручки агросектору, але ж експорт за цією групою товарів зростає швидше, ніж за більшістю інших.

Найбільше грошей принесли концентрати томатного, яблучного та інших соків, а також експорт соків – близько 31% від загальної суми. На другому місці горіхи, які принесли Україні аж 101 млн. доларів або 24% від всієї експортної виручки. Свіжі фрукти принесли майже стільки – 94 млн і 23% від загальної виручки.  А решта – це інша переробка та свіжі овочі – близько 22% разом.

Більшість з вас загляне в статистику, і скаже, що це якась помилка! Якщо взяти експорт груп 7 та 8, то виходить 430 млн, а якщо додати сюди переробку, то вийде аж 607 млн. Поясню, чому мої цифри трохи відрізняються. Справа в тому, що бобові, згідно міжнародної класифікації, входять до групи овочів, однак, з точки зору ринку, це категорія grains and pulses, або зернобобові. Тому я завжди рахую міжнародну торгівлю овочами без бобових культур, за виключенням зеленого горошку та квасолі, які входять до переробки овочів.

Що цікавого можна відмитити в цих голих цифрах?

1. Плодоовочевий сектор (свіжий ринок) дуже швидко оговтався від втрати російського ринку. Більше того, почав зростати ще швидше. А що найголовніше – зроблено акцент на якість і на додану вартість – саме те, що нам зараз потрібно.

2. Переробка повністю не відновилася від втрати ринку РФ, але вже показала перше зростання, причому відразу на 26% за рік. Більше того, ми бачимо непогану активність компаній в пошуку нових ринків збуту, тому прогнози на 2018 рік є дуже позитивними.

3. Горіхи дають більше експортної виручки, ніж всі фрукти разом взяті. Горіхи дають більше виручки, ніж експорт борошна, спирту, яловичини або сухого молока. При цьому зростання експорту горіху останнім часом не відмічається. На превеликий жаль, корупційні схеми, що заважають прозорому експорту цього товару, продовжують негативно впливати на галузь та скорочують експортну виручку.  В той же час, вже за 2-3 роки почнуть давати врожай нові інтенсивні сади волоського горіха, які зможуть надати новий поштовх цьому бізнесу.

4. Зростання експорту овочів – це приємний момент. В основному цьому сприяє розвиток виробництва нішових овочів. Також починає розвиватися експорт тепличних овочів. Однак тут у нас перспективи, поки що, не такі однозначні, як по фруктах та ягодах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії використовуватимуть передові технології захисту рослин

В умовах інтенсивного вирощування, постійно мінливого клімату, появи нових популяцій шкідників, значної забур’яненості та мутації збудників хвороб аграріям не обійтися без засобв захисту рослин. 

Щоб серед різноманіття препаратів обрати найкращі, фермеру варто дотримуватися чотирьох головних принципів: продукт має якісно виконувати свої основні функції, він має бути максимально безпечним для оточуючого середовища, відповідати ціновим сподіванням та економічній доцільності та бути універсальним (вирішувати декілька проблем одночасно).

Агрономи, які вже багато років займаються вирощуванням сільгоспкультур, знають, що засоби захисту рослин (ЗЗР) і мікродобрива є найбільш дорогими складовими, необхідними для розвитку рослинництва. 

Подорожчання вартості імпортних ЗЗР разом з девальвацією гривні підсилює інтерес українських фермерів до вітчизняних виробників агрохімії. Саме тому лідер українського ринку ЗЗР, Група компаній UKRAVIT, виводить на ринок до аграрного сезону-2018  одразу 6 новітніх засобів для захисту рослин і підвищення їх урожайності .

Впроваджуючи постійно технологічні інновації для вирішення актуальних проблем аграріїв,  цьогоріч провідні науковці ГК UKRAVIT розробили та дослідили до нового сезону ряд препаратів, спрямованих на знищення широкого спектру бур’янів у стратегічно важливих культурах, а також препарати для підвищення їх урожайності. 

«Щорічні зміни гідро-термічних умов, зокрема підвищених температур повітря і ґрунту, повітряні посухи, різкі коливання денних та нічних температур, а в окремі роки у певні періоди значне зволоження – створюють справжні «виклики» для усіх аграріїв нашої держави. Зменшення пестицидного навантаження на навколишнє природне середовище, не знижуючи технічної ефективності пестицидів на шкідливі організми – це одні із ключових факторів, які враховують та якими керуються наші спеціалісти при створенні препаратів», - підкреслив власник ГК UKRAVIT Віталій Ільченко. 

Загальною  особливістю групи нових препаратів ГК UKRAVIT є як їх іноваційність, так і спрямованість на зниження витрат агровиробників для захисту і підживлення різних сільськогосподарських культур. 

Зокрема, це новий гербіцид системної дії ІМІ-ВІТ®, розрахований на повноцінний контроль забур’яненості посівів сої, гороху та соняшнику (стійкі гібриди). Його переваги полягають у високоефективній дії проти широкого спектру бур’янів, забезпеченні дії як через листя так і через кореневу систему небажаної рослинності, можливості стримувати появу наступних хвиль сходів бур’янів, за наявності ґрунтової вологи.

Цілий ряд новинок ГК UKRAVIT спрямовано на підвищення врожайності різноманітних культур. Передовсім, це добрива з мікроелементами  «Авангард® Кремній бобові, олійні» та «Авангард® Кремній зернові», які незамінні для передпосівної обробки насіння культур після обробки їх протруйниками та для обробки кореневої системи культур перед їх посадкою. 

Добривом «Авангард® Кремній бобові, олійні»  рекомендується обробляти перед посадкою кореневу систему саджанців плодових дерев, ягідних культур, чебуків винограду, садженців грецького горіху, флянців суниці садової, садженців декоративних кущів. Саме кремній підвищує морозостійкість і посухостійкість, активує процеси фотосинтезу, сприяє активному росту коренів та листя рослини.

«Це добриво підвищує польову схожість насіння на 10% та енергію їх проростання на 2-5%, сприяє появі дружніх сходів на 3-5 днів раніше, підвищує стійкість культур до хвороб, ґрунтової посухи, приморозків та до інших стресів, знижує пригнічуючий вплив на молоді проростки культур протруйників та на 10-15% підвищує їх ефективність, підвищує врожайність культур на 10-30%», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаний UKRAVIT Олександр Мигловець.

Авангард® Р Кремній Біо (марки А та Б) дозволяють забезпечити високі врожаї  десятків видів культур - як зернових, так і зернобобових, як овочів, так і фруктів. Це концентровані рідкі кремнієво-калійні добрива, збагачені гуміновими кислотами, фульвокислотами та водоростями, що легко засвоюються культурами. Авангард® Р Кремній Біо  підвищує імунітет культур, активує процеси фотосинтезу та ріст і розвиток кореневої системи, запобігає  непродуктивному випаровуванню води з рослин та  прониканню патогенних спор грибків у клітини культур і пошкодженню їх шкідниками, підвищує посухо- і солестійкість культур, зрештою - підвищує врожайність культур на 10-20%,  поліпшує смак і товарність врожаю, подовжує термін зберігання яблук, груш, бульб картоплі, головок капусти, коренеплодів моркви, коренеплодів буряка столового, цибулі ріпчастої та часнику.

«Комплексне добриво, що застосовується для позакореневого підживлення культур та для передпосівної обробки їх посівного матеріалу АВАНГАРД® Гроу - іще одна новинка від ГК UKRAVIT. Синергія біологічно активних речовин добрива забезпечує відразу цілий комплекс його властивостей, які оцінить кожен практичний аграрій. Це водночас стимулюючий, кріопротекторний,  антистресовий, імунокорегуючий впливи на культури. АВАНГАРД® Гроу призначений не лише стимулювати ріст рослин, але і захищати їх від перемерзання та інших несприятливих умов, сприяти кращому засвоєнню елементів живлення,  посилювати їх опір хворобам, незрівнянно збільшуючи продуктивність сільськогосподарських культур», - зауважує Олександр Мигловець. 

«Аграрії на власних полях засвідчують і переконуються, що вітчизняні продукти нічим не гірші, а інколи й кращі за препарати транснаціональних компаній, і до того ж мають більш економічно привабливу вартість.  При цьому ми завжди надаємо повну безкоштовну консультаційну допомогу від наших фахівців щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур», - зауважує Віталій Ільченко.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42. Гаряча лінія: 0 800 301 401
 
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Бережіть бджолу!

Україна виконала квоти по поставках меду до Євросоюзу ще на початку січня. Якими є об’єми експорту українського меду?

Квоти надаються на мед, який ми постачаємо до ЄС і який не оподатковується. Такого меду ми можемо експортувати 5 тисяч тонн, але загальний світовий експорт цього продукту складає близько 70 тисяч тонн.

Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини.

Чим український мед корисніший за європейський?

Українці споживають мед у тому вигляді, в якому він створюється, в природному. Якщо він закристалізований, то він закристалізований. В Європі інша культура споживання, вони звикли до більш рідкого меду. Оскільки більша частина меду (близько 90%) що експортується закордон соняшниковий і ріпаковий мед, його виробляється найбільше і ці сорти кристалізуються. В ньому ще можуть бути домішки гречки, яка теж швидко кристалізується. Через те з ним вчиняють так звану гуманізацію ще в Україні: мед розігрівають до 45 градусів, це допустима температура, якій можна піддавати цей продукт, після чого його розміщують у спеціальних ваннах-змішувачах, де безпосередньо відбувається гуманізація меду. Цей процес розбиває кристали, і у подальшому вигляді мед має консистенцію сметани. Після цього він фасується у 200-літрові бочки та відправляється за кордон. Формуються партії по 18-20 тонн і відправляються на експорт. Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини. Але при цьому, розбавляти мед у великій кількості гарячої води можна. З давніх часів мед використовували як лікувальний засіб, додаючи до гарячого чаю чи молока. Шкідливі речовини виділяються при підігріві самого меду, коли зменшуються його вологість.

Розкажіть про кристалізацію.

Ті сорти меду, що кристалізуються, мають більший вміст сахарози. Кристалізація процес природний і непоганий. Просто певні сорти меду, як от: гречаний, соняшниковий, ріпаковий тощо, мають у своїй структурі кристали, що спричиняють густішання. Мед з акації може стояти упродовж 4-5 років і не кристалізуватися. Спочатку цвіте ріпак, а потім акація. І якщо пасічник пропустив рамку, в якій був ріпаковий мед, і він потрапляє до акацієвого, відповідно, потрапляють кристали, змінюється структура продукту, і цей мед вже теж починає кристалізуватися.

Продукти бджільництва. Які з них є неосвоєними?

Недостатньо освоєним продуктом бджільництва є маточне молочко (маточне молочко містить вітаміни та амінокислоти, і є рекомендованим для дорослих при розладах травлення, гіпертонії, стресах та інших проблем зі здоров'ям. Також маточне молочко вживають для поліпшення апетиту, після важких захворювань, як загально зміцнювальний засіб AR),  дуже недооцінене. Воно взагалі недешеве, але якщо використовувати його з профілактичною метою, зараз його вживають без переробки: беруть маточник, заморожують його, для споживання зберігають у морозильній камері. Одна людина, залежно від віку та ваги, потребує три-чотири маточника на день як курс профілактичного лікування. Вартість такого маточника становить 15 гривень. Тобто, 45 гривень на день, курс лікування до 2 тижнів. Маточне молочко підвищує імунну систему, а також виводить радіонукліди з організму, має радіопротекторну дію.

Культура споживання маточного молочка розпочалася з Японії?

Так, після бомбардування Хіросіми та Наґасакі, коли величезна кількість японців була заражена радіонуклідами, вони почали активно шукати шляхи, як допомогти людям, і звернули увагу на цей продукт. 70% виробленого маточного молочка у світі досі споживається в Японії. Там побутує навіть соціальна практика: давати цей продукт дітям і пенсіонерам безкоштовно.

На користь окремих продуктів бджільництва звертає увагу організація Апімондія (Міжнародна федерація бджільницьких об'єднань. Створена в 1949 з центром у Римі. Налічує більше 115 країн-членів і є наступницею Секретаріату Міжнародного Бджільницького Конгресу, заснованого в 1895 AR), збори якої відбуваються раз на 2 роки. Останній Конгрес Апімондії відбувся у вересні минулого року в Стамбулі. Серед великої кількості доповідей, особливу увагу звертали на прополіс, який допомагає організму відновлюватися, запобігає старінню. Окрім того, прополіс знищує шкідливі мікроби в організмі, залишаючи при цьому корисні.

Японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором

Україна ділить ⅔ місце із США за об’ємами експорту меду у світі?

Так, але США здійснює реекспорт, експортуючи імпортоване. Окремої уваги потребує той факт, що японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором. На відміну від американських та європейських імпортерів, які змішують український продукт зі своїм, і розповсюджують як продукт внутрішнього виробництва.

Інтерактивна карта українських експортерів меду допоможе бджолярам довідатись,  де знаходиться той чи інший експортер, та як з ним можна зв'язатись.

Де в Україні купувати мед: магазини/виставки/ярмарки що порадите пересічному споживачеві?

Я би радив шукати спілки пасічників і звертатися до них. До спілок входять найбільш активні виробники, які сумлінно дбають про якість меду. Якщо спілка проводить якийсь ярмарок, перед виходом у продаж, здійснюється ревізія пасічника, який буде представлений на ярмарку. Перевіряють санітарію, роботу пасіки тощо.

Спілка пасічників України ініціює проведення на День Незалежності всеукраїнської акції біля Михайлівського Собору. Це буде ярмарок, де разом із випічкою відвідувачам пропонуватимуть куштувати та купувати мед різних вітчизняних виробників. Свого роду, популяризація культури вживання меду. Однією із умов участі в ярмарку буде те, що пасічник виділятиме частину свого продукту на безоплатній основі для відвідувачів.

Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі.

Стандарти держави: Україна ставить вищі вимоги для виробників меду ніж ЄС?

За деякими показниками – так. Але, коли мед експортується до ЄС, він має пройти аналіз за їхніми стандартами. Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі. Наш продукт відправляється до Ганноверу, де проходить сертифікацію, і після чого може бути експортований до ЄС. Я стикався із “цікавою” ініціативою одні польські підприємці пропонували виготовляти “медовий продукт”: замість збирання пилку, бджоли отримували звичайний цукор, обробляли його, і цей продукт планували продавати як мед. Але впровадження такої практики сильно би вдарило по іміджу держави як виробника меду, адже такий продукт не має корисних властивостей і є фактично сурогатом.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування страхує не так сільгоспкультури, скільки доходи аграрного бізнесу

Україна активно залучена у вирішення продовольчої проблеми. Сьогодні вона займає лідируючі позиції на світових аграрних ринках. Перш за все, це стосується експорту зернових культур. Дуже важливо, щоб поставки української сільгосппродукції на зовнішні ринки здійснювалися без збоїв, гарантовано. Саме агрострахування дозволяє домогтися вирішення цього завдання.

Згідно даних, ринок агрострахування в Україні за  2017 рік збільшився на 30%. Тільки за останній рік обсяг страхових премій зріс на 30 % у гривнях та на 28 % — у доларовому еквіваленті. Передбачається, що позитивна динаміка збережеться й у 2018 р. Адже простір для зростання — величезний. Сьогодні в Україні застраховані лише 5% від засіяних площ. І це в державі, де сільське господарство є однією з провідних галузей національної економіки. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

За словами експертів, зростання ринку страхових послуг буде викликано, в першу чергу, збільшенням погодних ризиків. Якщо раніше вони були пов’язані в основному із пошкодженням озимих від морозів, то сьогодні з’явилася і загроза від весняних заморозків, посухи, граду. Погода створює для аграріїв більш жорсткі умови господарювання, а тому сільгоспвиробникам необхідно зрозуміти, що агрострахування сприяє в критичних ситуаціях збереженню агробізнесу, а в нормальних умовах - його подальшому розвитку.

«Українські фермери, намагаючись максимально здешевити своє виробництво та  сподіваючись на прихильність природи, прагнуть уникнути агрострахування. При цьому не завжди беруть до уваги, що насправді страхують не тільки сільгоспкультури, скільки власний бізнес. Незалежно від того, чи застраховані пшениця або кукурудза, в разі настання погодного ризику вони все одно загинуть. Але якщо ці та інші сільгоспкультури застраховані, то виживе бізнес. Тому що аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Агрострахування забезпечує більше стабільності в доходах», -  зазначає експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За його словами, без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. «Перш за все, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо піде град, то він може знищити весь їх урожай», - підкреслив Володимир Юдін.

Як зауважив експерт, розвиток  в Україні агрострахування збільшить можливості банківського сектору та інвесторів належним чином профінансувати аграрну галузь. «Найголовніше — це те, що сільськогосподарські виробники отримають змогу ефективніше управляти їхніми виробничими ризиками. Це матиме й інші позитивні наслідки для економіки. По-перше, аграрне виробництво отримає новий поштовх, оскільки страхування від погодних ризиків стимулює використання кращих виробничих технологій. По-друге, фінансова стабільність і гарантування доходів – ключова складова гармонійного розвитку сільського господарства. Саме агрострахування є основним інструментом мінімізації збитків та управлінням усіма сільськогосподарськими ризиками для сільгоспвиробників», - констатував Володимир Юдін.

В Україні наразі існують різні програми страхування для рослинних культур і тварин. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво.

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРіск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури. Крім таких катаклізмів як град, весняні та осінні заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРіск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем.

«Врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною. Завдяки цьому фермер зможе провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період. Нам важливо не просто продати страховку. Нам також важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків», - зазначає Володимир Юдін.
 

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування  і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

#земля_наша

Земельний кодекс України передбачає можливість для кожного українця набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. б ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України).

Найважливіші питання ми обговорили із Іллею Петиченком наживо:

 

Експерт, який має широкий успішний досвід у реалізації цього права українцями, пропонує детальне керівництво до дії. Отже, процедура безоплатної приватизації ділянки.

 

Стаття 121 Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: 

для ведення особистого селянського господарства

до 2,0 гектара

для ведення садівництва

до 0,12 гектара

для будівництва жилого будинку

в селах           до 0,25 гектара

в селищах     до 0,15 гектара

в містах         до 0,10 гектара

для дачного будівництва

до 0,10 гектара

для будівництва гаражів

до 0,01 гектара 

 

До якого органу потрібно звертатись?

Стаття 122. Повноваження органів щодо передачі земельних ділянок у власність

  • Сільради, міськради для всіх потреб у межах населених пунктів.
  • Районні держадмінстрації    для дачного будівництва за межами населених пунктів.
  • Держгеокадастр сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

 

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

    Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки подають клопотання до відповідного органу.

    У клопотанні зазначаються:

- Цільове призначення земельної ділянки.

- Її орієнтовні розміри.

- До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приклад заяви

 

Як створити графічні матеріали?

1. Знаходимо кадастрову карту в пошуковій системі:

2. Відкриваємо кадастрову карту:

 

3. Наближуємо.

4. В меню «Шари» обираємо «Ортофотоплани» та «Кадастровий поділ».

5. Виділяємо бажану ділянку:

 

Роздруковуємо заяву та графічний матеріал:

 
 

Направляємо заяву з графічними матеріалами поштою або заносимо до органу самостійно:

 
 

 

При подачі самостійно на другій копії заяви отримуємо штамп. Лист направляємо з описом вкладеного та з повідоленням про вручення.

 

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам:

  • законів

  • прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів,

  • генеральних планів населених пунктів

  • іншої містобудівної документації,

  • схем землеустрою

  • техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель

  • проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

 

 
 
 

На другому етапі процедури для розробки проекту землеустрою потрібно звернутись до землевпорядної організації:

 
 

У землевпорника потрібно перевірити наявність сертифікату та укласти з ним договір.

 
 

Результатом роботи землевпорядника є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

В договорі із землевпорядником потрібно передбачити обов'язок землевпорядника погодити розроблений проект землеустрою в Держгеокадастрі:

 

Наразі навіть існує мобільний додаток для андроїд, де можна шукати і перевіряти земельні ділянки.

 
Четвертий етап процедури полягає у затверджені проекту землеустрою потрібним органом, який передає земельну ділянку:
 
 

Останній етап процедури - це реєстрація права власності на земельну ділянку в реєстрі майнових прав:

 

Отримання витягу з Державного земельного кадастру:

 
 
 
 

Таким чином, процедура безоплатної приватизації земельної ділянки складає 5 етапів:

 

 

 

 

Консультацію здійснив Ілля Петиченко, за уточненнями можете звертатися на пошту [email protected].

Запис прямої трансляції можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebоok.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На які українські продукти чекають в Індонезії? Знає Андрій Ярмак

Під час місії вони провели переговори з понад 200 імпортерів у трьох країнах – Сінгапурі, Малайзії та Індонезії. Економіст ФАО та лідер місії Андрій Ярмак ділиться враженнями від Індонезії на своїй сторінці у Facebook.

Ринок Індонезії – це дев'ять ринків України за обсягами
 
Індонезія однозначно перевищила наші сподівання! Ми їхали до бідної країни, а потрапили до однієї з найпотужніших економік світу з величезним середнім класом, де близько 40 мільйонів мешканців мають щомісячний дохід на рівні 1500 доларів США та вище, а середня чиста зарплата водія автомобіля в столиці країни Джакарті складає 500 доларів США на місяць.
 
Індонезія – це країна, де мешкає понад 260 мільйонів людей, а, враховуючи темпи зростання населення, за кілька років тут буде понад 300 мільйонів мешканців.
 
Іншими словами, ринок Індонезії – це дев'ять ринків України за розмірами, якщо враховувати паритет купівельної спроможності. І вони всі люблять попоїсти!
 
Що приємно – в країні відбувається поступова лібералізація торгівлі. Адже зараз на кожен з товарів, що завозиться, потрібно отримувати спеціальну квоту і взагалі, процедури не дуже прозорі. Але боротьба з корупцією ведеться – постійно саджають міністрів і чиновників.

Фото ФАО

Економіка країни зростає на 5-7% щорічно.

Посольство України в Індонезії займає надзвичайно активну позицію, і готове підтримувати українського постачальника. Це патріотичні і дуже професійні люди. Я пишаюся тим, що у нас є такі дипломати, які тримають марку нашої країни та відстоюють її інтереси!

Щодо наших продуктів – ось кілька фактів, що можуть бути корисними. 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

 
Яблука, цибуля та ягоди
 
Щодня Індонезія імпортує близько 30 контейнерів яблук. Весь український експорт яблука – це менше 20 днів імпорту яблука Індонезією.
 
Сьогодні Індонезія імпортує 200 тисяч тон яблук на рік – точніше це було рік тому, а сьогодні, я думаю, вже 250. Цілком імовірно, що за 10 років країна стане найбільшим імпортером яблука в світі.
 
Споживання яблука в Індонезії – це мода і престиж. Якщо ти сучасний – то ти купуєш яблуко! Яблуко – це хороший подарунок в Індонезії.
 
Витрати на просування яблука в мережах супермаркетів країни є в рази нижчими, ніж в мережах України. Відповідно, такі інвестиції дають хорошу віддачу. Яблуко можна купити навіть в маленьких магазинах – воно упаковане по 2 або 4 штуки і лежить в холодильнику.
 
Найкращий сорт яблук для ринку Індонезії – Red Delicious, але ми з колегами зробили місцевим імпортерам ще цікавіші пропозиції, від яких у них загорілися очі. Виявляється, далеко не кожна країна має необхідне за якістю яблуко, адже в Індонезії люблять дуже соковитий фрукт.
 
Імпортери вважають, що наше яблуко має продаватися в сегменті яблука США, при цьому якість у нього може бути не гіршою, а ціна – значно привабливішою.
 
Я прогнозую, що в сезоні 2018/19 оптові ціни на яблуко в Україні опустяться до 5-7 гривень за кілограм або трошки більше, якщо буде девальвація. Якщо вдасться системно спрацювати по Індонезії, ми отримаємо за експорт до цієї країни чисту ціну на рівні 20 гривень за кілограм – і це вже враховуючи очікуваний обвал цін в ЄС.
 
Постачати черешню  до Індонезії буде складно: вона має бути дуже великою, бажано 30+, і не менше 28+. Зате ціна, якщо зможемо зробити поставки, буде приємною. Втім, для експортерів є простіші альтернативи.
 
Ринок замороженої ягоди потрібно штовхати. Він вже є і росте. Свіжа ягода також має цікаві можливості, проте малини продається дуже мало. Потрібно займати цей ринок в будь-якому разі – він дуже перспективний.
 
Наша цибуля тут дуже цікава, і ціна на неї може бути непоганою. Вся жовта цибуля тут імпортується, а місцеві вирощують та споживають лише цибулю шалот.
 
Українська плодоовочева асоціація (УПОА) погодилася організувати приїзд 3-5 провідних імпортерів фруктів та овочів з Індонезії до України влітку. Це будуть лідери ринку, які просто так не стали б їхати, бо часу у них обмаль – це дуже гарні новини.
 
 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

Ринок меду
 
Мед є дуже популярним продуктом в Індонезії. Складається враження, що його популярність тут вища, ніж в Малайзії та Сінгапурі. Можливо, основною причиною є те, що на поличках досить багато меду місцевого виробництва.
 
В будь-якому разі, роздрібні ціни на мед тут досить приємні. Найдешевші версії коштують близько 10 доларів США за кілограм. Чим преміальніший магазин, тим більший там вибір меду.
 
Дуже цікаво, що більшість меду пакується в пластик. Скляні банки зустрічаються зрідка, але частіше, ніж в Сінгапурі та Малайзії. Споживачі не проти меду в пластику. Ще один момент – тут дуже люблять мед в стіках на одну порцію. Він завжди є в асортименті.
 
Найдорожчим є мед “Manuka”. Це монофлорний мед з нектару дерева манука, що росте лише в Новій Зеландії та Австралії. Існує багато легенд про його цілющі властивості, але жодна з них не має наукового підтвердження. Більше того, дослідження показують, що нічого особливого в такому меді, порівняно з іншим, немає. Однак це не заважає виробникам такого меду утримувати роздрібну ціну на рівні 150 доларів США за кілограм. Оптова ціна, відповідно, буде десь приблизно на рівні 60-70 доларів США за кілограм.
 
І ще одне – тут майже не знають про соняшник. Соняшниковий мед в Індонезії можна продавати як дуже крутий і дорогий, а також – нішовий товар. І рекламувати його зручно, бо квіти соняху виглядають дуже гарно.
 
Поки що полички займає переважно мед з Австралії, Нової Зеландії та Китаю. Офіційно Індонезія імпортує лише близько 2 тисячі тон меду, але здається, що значно більше – адже тут понад 260 мільйонів споживачів.
 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

 

Молочні продукти
 
Індонезія входить до 20 найбільших імпортерів молочної продукції в світі, витрачаючи на імпорт молочних продуктів близько 1 мільярду доларів США на рік.
 
В магазинах дуже багато вершкового масла – схоже, що воно стає частиною раціону. Сир також займає значну частину полиць. Дуже багато йогуртів – їх споживають масово.
 
Дві третини імпорту – це сухе молоко та суха підсирна сироватка. Частка масла становить 11-12% в імпорті. Сир – приблизно на такому самому рівні. Це досить чимало, як для азійської країни.
 
При цьому, середня ціна на масло – 440 гривень за кілограм, а сир типу гауди коштує приблизно 550-600 гривень за кілограм.
 
Індонезія – це непоганий ринок для українських молочників. Але жодної поставки на цей ринок останніми роками ми не зробили.

Я думаю, що проблема полягає в формальних обмеженнях, але у нас в цій країні дуже професійне посольство, яке дійсно може допомогти. Тому я рекомендую молочникам звернути увагу на цей перспективний ринок збуту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview