Україна скоротила виробництво свинини

Про це повідомляє Державна служба статистики України, передає УНН.

При цьому порівняно з квітнем 2018 року виробництво свинини в Україні зросло на 12,3%.

Загалом протягом перших п’яти місяців цього року в Україні було вироблено 82,9 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса свинини.

Паралельно Україна нарощує імпорт свинини та сала з-за кордону. Так, цей показник за перші 5 місяців поточного року зріс майже у 7 разів.

За словами нардепа Сергія Тригубенка, так багато свинини, як зараз, Україна не імпортувала останні 4 роки.

Одна з причин такої статистики — хвороба АЧС, що не оминула в Україні жодного регіону.

В Африці доять комах і роблять морозиво з їх молока

«Ми вважаємо, що комахи — майбутнє у сфері суперпродуктів. Вони містять необхідні живильні речовини, є фантастичним джерелом білка, ще й екологічно чистим», — повідомляється на сайті компанії, пише agroday.com.ua.

Entomilk компанія позиціонує як альтернативу звичному молоку. Але більш багату поживними речовинами, включаючи залізо, цинк, кальцій.

Щоб не пропонувати молоко в порошковій формі, Gourmet Grubb зробила з нього морозиво. Продукт має три аромати — арахісове масло, шоколад і чай.

Варто відзначити, що морозиво виглядає вельми привабливо. Його вартість компанія поки не уточнює, але це пов’язано з тим, що Gourmet Grubb тільки готується вийти на ринок.

І все ж, молоко з комах викликає кілька питань. Раніше спроби їх подоїти вже були. Тоді «молоко» пробували отримувати від тарганів виду Diploptera punctata, єдиних, які вигодовують своїх «малят» субстанцією, дійсно схожою на молоко.

У 2016-му провели дослідження, в ході якого з’ясували, що тарганяче молоко містить утричі більше енергії в порівнянні з коров’ячим, наприклад. Але безпека його під питанням. Вчені тоді не знайшли доказів, що цю субстанцію може без шкоди для свого здоров’я споживати людина.

Та й доїння тарганів викликало деякі складності. Вчені змогли придумати, як відібрати «молоко» без шкоди для комахи, але щоб націдити 100 грамів рідини, довелося «доїти» сотні тарганів.

Утримання віслюків не вимагає специфічних умов

Теґи: 

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів директор Заболотненського вищого професійного училища № 31 ім. Д. К. Заболотного Василь Романцов, пише agrotimes.net. Цей навчальний заклад відомий тим, що на його базі діє віслюча ферма.

За словами Василя Романцова, віслюки харчуються сіном, зерном ячменю та пшениці, морквою, капустою. Зерна з’їдають 1,5-2 кг на день. «Люблять цукор, бублики, це для них – смаколики», – додав він. 

На харчування тварин в училищі особливо не витрачаються – фактично все з власного поля, де вирощують пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, ячмінь, гречку, сою, багаторічні трави, а цього року ще й нут. Загальна площа сільгоспугідь – 500 га. 

Влітку віслюків постійно випасають на лузі разом із вівцями чи коровами. «До речі, віслюки – дуже добрі овечі пастухи: вони об’їдають траву навколо них, й вівці вже не перетнуть цю межу», – розповів Василь Романцов. 

На лікування ослика також витрачатися не потрібно. Якщо тварина прихворіла, достатньо  її відпустити на волю, і вона сама знайде лікувальну траву, пояснив він.

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні існує дискримінація, пов’язана зі встановленням різних ставок оплати за землю

Про це заявив голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Юрій Терентьєв, пише AgroPolit.com.

АМКУ повідомляє, що на сьогодні законодавчо не визначено статус «ринку землі», у зв’язку з чим відсутні повноваження, щоби проводити дослідження на відповідному ринку. Однак, у рамках розгляду заяв Комітет відслідковує концентрацію земельного банку. Останні тенденції свідчать про те, що злиття між суб'єктами із значним земельним банком відсутні.

«Земельний кодекс містить обмеження щодо обороту сільськогосподарських земель. Ринок критично не легалізований. Нагальною потребою є створення прозорих, дієвих інструментів контролю в земельних відносинах. Інша проблема – дискримінація певних суб’єктів, пов’язана зі встановленням різних ставок оплати за землю», – пояснює Терентьєв.

Антимонопольний комітет виступає за законодавче урегулювання існування ринку землі, а також за формування довгострокової аграрної політики, що посилюватиме конкуренцію на ринках продукції АПК.

НААН використовує державні землі у приватних цілях

Втім, очевидно, цього виявилося недостатньо, а тому частину земель академія застосовує не за призначенням – здає в оренду.

Про це в програмі «Громадська прокуратура» на телеканалі ZIK розповів експерт з економічних питань Борис Кушнірук. 

«Національна академія аграрних наук працює ще з радянських часів. Вона була складовою системи управління економікою. З плином часу установу не реформували. І, на жаль, сьогодні можливості академії використовують у приватних цілях», – зазначає експерт.

Борис Кушнірук звертає увагу на те, що академія може користуватися 465 тисячами гектарів землі, а з них 300 гектарів – це рілля. І приблизно половину її НААН здає в оренду.

«Звісно, частину землі, техніки працівники академії використовують для досліджень. Проте за умов ринкової економіки, держава може фінансувати лише фундаментальні дослідження. Водночас, з прикладними дослідженнями ситуація інша. Їх на 70-80 відсотків має забезпечувати бізнес», – наголошує експерт з економічних питань.

Він підкреслює: в Україні аграрний сектор є найбільш комерціалізованим і ринковим, якщо не брати до уваги торгівлю землею.

«Відповідно, Аграрна академія повинна працювати на запит бізнесу. Якщо у нього є потреба у їхніх дослідженнях. У такому випадку держава може підтримати установу. Проте, на мій погляд, це неправильно, коли держава фінансує значну частину функціонування академії, а вона безкоштовно використовує землю і отримує пасивний дохід за оренду», – розповідає Борис Кушнірук.

До того ж, оренда земель академії є зовсім непрозорою. Все проходить у форматі «договірняків», а будь-яка інформація щодо умов – закрита, звертає увагу експерт.

«Інформація про умови оренди є невідомою для загалу. Крім того, абсурдно, що якась установа має гроші за рахунок держави», – обурюється Борис Кушнірук.

Він звертає увагу на дані уряду, згідно яких  45 відсотків земель, які є у користуванні академії, здані аж на півстоліття вперед.

«Що це означає? Територія здана в оренду комерційним структурам за копійки. Ці землі є розкидані по всій Україні, а тому вартість може відрізнятися. Але, як мені відомо, середня ціна оренди – тисяча, півтори тисячі гривень. Реальна вартість є у декілька разів вищою. Все залежить від родючості, обсягу тощо», – пояснює Борис Кушнірук.

Він вважає: до орендованої землі завжди будуть ставитися, як до чужої. А тому краще було б її продати.

«З неї витягуватимуть по-максимуму, не будуть цінувати. Якщо земля була б у приватній власності, то про її родючість, якість дбали б. В Україні ціна на землю є низькою, бо її нема у системі продажу. Тому існують великі агрохолдинги, які мають навіть по сімсот тисяч гектарів», – додає економічних питань Борис Кушнірук. 

На Сумщині запрацював потужний елеваторний комплекс

Теґи: 

LNZ Group ввела в експлуатацію першу чергу нового елеваторного комплексу в місті Білопілля на Сумщині виробничою потужністю 44 тис. тонн, пише УКАБ.

Завершення будівництва другої черги заплановано на жовтень 2018 року. Загальна виробнича потужність об'єкта складе 77 тис. тонн.

«Це найбільший інвестиційний проект в АПК на Сумщині за останні роки. Збудовано всі комунікації та інженерні мережі, залізницю довжиною 1678 метрів, газопровід, лінію електропередачі, адмінкорпус, лабораторію, автомобільні та залізничні ваги», — розповів Сергій Бондаренко, генеральний директор  ТОВ Агрофірма «Вікторія» (базове господарство LNZ Group на Сумщині).

За його словами, технологічний процес забезпечив відомий німецький виробник PETKUS. Сергій Бондаренко уточнив, що завдяки новому елеватору LNZ Group вирішить для себе одну з найгостріших проблем у регіоні, яка у пікові періоди завдає чимало незручностей.

«Попит на вагони у піковий період спричиняє дефіцит в Україні транспортних засобів для перевезення зернових культур. Враховуючи такі тенденції логістичного ускладнення, переваги надаються саме тим елеваторам, які можуть відвантажити у себе не 5 вагонів, а весь рухомий склад — 54 вагони за добу. Завдяки елеватору такої потужності компанія зможе перевалювати і відвантажувати великі обсяги зерна — 4000 т на добу», — констатує він.

Інвестиції у будівництво елеваторного комплексу склали понад $15 млн.

Характеризуючи новий елеваторний комплекс, Сергій Бондаренко виділив автоматизовану систему керування технологічним процесом від приймання зерна з автотранспорту, очищення, сушіння, зберігання до його відвантаження на автомобільний чи залізничний транспорт.

Окрім цього, силоси зберігання сухого зерна оснащені сучасною багаторівневою системою контролю температури всередині ємностей, що гарантує чітке дотримання контрактних показників якості зерна, є тут також автоматичний пробовідбірник зерна із автомобільного транспорту, транспортне та очисне обладнання елеваторного комплексу оснащене системою аспірації повітря, лабораторія обладнана передовими засобами контролю якості продукції.

«Зручне логістичне розташування, близькість автомобільних шляхів обласного та державного значення, власна залізнична колія — усе це дозволить оперативно та своєчасно відвантажувати необхідні партії зерна», — додає Сергій Бондаренко.

На елеваторі встановлені дві незалежні технологічні лінії, що дає можливість одночасно приймати як різні культури, так і зерно різної якості. Продуктивність транспортного обладнання кожної технологічної лінії елеваторного комплексу — 250 т зерна на годину.

Довідково: 

LNZ Group — сучасна диверсифікована компанія із 170-річною історією. Один із лідерів насіннєвого ринку України із багаторічним досвідом роботи з провідними міжнародними компаніями-селекціонерами по виробництву насіння кукурудзи, соняшнику, сої, пшениці, гороху, ячменю.

Компанія розвиває три напрямки бізнесу: агровиробництво (Agro), насінництво (Product) та дистрибуцію (Market). Обробляє 70 тис. га землі та має більше 3 тис. працівників у сезон.

До складу LNZ Group входить 33 агрофірми, а також спеціалізований завод по виробництву кукурудзи, багатофункціональний завод по виробництву насіння пшениці, ячменю, гороху, сої, соняшнику, льону, спельти, два елеватори в Черкаській та Сумській областях, 5 логістичних центрів та власний митний склад.