178171

Україна та Ізраїль фіналізували перемовини щодо Угоди про ЗВТ

Підписання Угоди про ЗВТ відкриватиме нові можливості для українських експортерів, які вже працюють на цьому ринку, а також для тих компаній, хто тільки збирається виходити зі своєю продукцією в Ізраїль.

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Сьогодні Ізраїль стабільно входить в ТОП-20 країн, з якими Україна має найбільшу частку товарообігу аграрними та харчовими товарами. В 2017 році український експорт аграрної та харчової продукції до Ізраїлю склав $411,4 млн. Підписання Угоди про зону вільної торгівлі між нашими країнами, завдяки досягнутим домовленостям, розширить доступ для українських продуктів АПК. Але конкретні цифри та обсяги ми зможемо озвучити після офіційного підписання Угоди»,- прокоментувала Ольга Трофімцева.

За її словами, аграрні та харчові товари займають найбільшу частку в структурі експорту з України до Ізраїлю. «Переговори щодо ЗВТ були інтенсивними та непростими. Завдяки кропіткій роботи МЕРТ та Мінагрополітики, значна увага приділялась питанню лібералізації доступу до ринку Ізраїлю для якомога більшої кількості аграрних та харчових товарів, враховуючи значний рівень захисту ізраїльського ринку у вигляді застосування високих імпортних тарифів та вимог, що висуваються до продукції в зв’язку з релігійними аспектами»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідка:

Експорт українських аграрних та харчових товарів до Ізраїлю становив $ 411,4 млн за 2017 рік. Ключові товари експорту: зернові злаки $ 281,1 млн, насіння олійних культур $ 47,8 млн, залишки та відходи харчової промисловості - $29,1 млн, молоко згущене -$4,7 млн, олія - $ 9,1 млн, цукор - $ 7,6 млн та інші.

Імпорт становив - $ 9,4 млн, з ключовими товарами: плоди та горіхи - $3,4 млн, різні інші харчові товари - $ 1,9 млн, овочі - $1,2 млн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Нові старі гравці на пшеничному полі

Цитуючи офіційного аташе Ірану в Індонезії Анвара Камарі, вантаж іранської пшениці відправиться в Індонезію, яка в свою чергу витіснила Єгипет в якості найбільшого у світі імпортера пшениці в цьому році.

Ніяких цифр щодо розміру вантажу не розголошується.

Організація із сприяння торгівлі Ірану (TPOI) посилаючись на Камарі, повідомляє, що Індонезія може стати основним пунктом призначення іранського експорту, враховуючи, що Ісламська Республіка планує збільшити випуск пшениці.

Експорт нафти з Ірану в Індонезію виріс до 465 мільйонів доларів США за перші 10 місяців поточного фінансового року, який закінчується 20 березня, свідчать дані TPOI.

Згідно з прогнозами, Індонезія імпортує 12,5 млн. тонн пшениці, що на 1 млн. більше, ніж роком раніше. Австралія, Канада, Україна і США є основними постачальниками пшениці в Індонезію.

Прогнозується, що загальне світове споживання зросте на 3,1 млн. тонн, в основному за рахунок більш широкого використання Індонезією і Китаєм.

У жовтні минулого року Іран вперше експортував 31 000 тонн якісної твердої пшениці в Італію.

Керуючий директор урядової торгової корпорації Ірану (GTC) Тоді Яддан Сейф сказав, що заплановано експорт одного мільйона тонн пшениці до країн регіону і Європи.

За даними міністерства сільського господарства Ірану, за дев'ять місяців поточного перської року країна експортувала 276 410 тонн пшениці на 70,78 млн. доларів, що на 1,3% більше, ніж роком раніше.

Уряд купив 8,8 млн. тонн пшениці у місцевих фермерів, головним чином, у південних провінціях Хузестан і Шираз і в північній провінції Голестан в поточному році врожаю, сказав Сейф.

Протягом багатьох років Іран торгував твердою пшеницею. У минулому році країна експортувала 300 000 тонн твердої пшениці.

Тверда або макаронна пшениця, використовувана в макаронних виробах, є найбільш твердою з усіх пшениць, яка широко культивується по всьому світу.

Пшениця є одним із продуктів у виробництві основних товарів Ірану в рамках «економіки опору», яка сприяє зростанню і динаміці виробництва під санкціями.

За матеріалами Presstv.

Ваш вибір 'Подобається'.

ЄС чекає на українську черешню

В результаті, за різними експертними оцінками, отриманими Українською плодоовочевою асоціацією (УПОА), було втрачено не менше 50% урожаю черешні та інших ранніх кісточкових культур, які в цей час вже цвіли. Передусім це стосується персика, нектарина та абрикосу. 

Повідомляється також про суттєву втрату урожаю мигдалю. Постраждали також посіви ківі.

Фермери, що проінвестували значні кошти в систему захисту від заморозків, очікують втрат на рівні 5-15%. Ті ж виробники, що не мали цих систем, подекуди повністю втратили врожай. З'являються навіть повідомлення про пошкодження дерев, але вони, поки що, не є остаточними, адже температура лишається низькою.

В Іспанії втрати були нижчими, адже там температури не були настільки низькими. Поряд з цим, за різними оцінками, загальна втрата урожаю кісточкових може сягнути 10-15%, що також буде сприяти утриманню досить високих цін на ринку.

Що стосується яблук, то за попередніми оцінками суттєвої шкоди їм мороз не завдав, адже цвітіння в основних виробничих регіонах ще не почалося.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Експорт азотних добрив збільшився на 67%

Однак, за повідомленням прес-служби ДП «Держзовнішінформ». за рахунок зниження цін на азотні добрива на міжнародних ринках, валютна виручка від реалізації азотних добрив зросла лише на 45% і склала близько 10,17 млн USD.

При цьому обсяги імпорту аналогічної товарної групи у лютому 2018 року порівняно з січнем зменшились на 33% та становили 169,5 тисяч тонн. Як зазначають експерти відділу досліджень ринків хімічної промисловості ДП «Держзовнішінформ», це було викликано накопиченням добрив для посівної аграріями у попередні місяці, а також частковим відновленням вітчизняного виробництва на деяких заводах.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

"АВК" запустила новий бісквітний комплекс

Про це LIGA.net повідомили в прес-службі компанії. "Щоб задовольняти потреби внутрішнього і зовнішнього ринків було вирішено відкрити новий комплекс", - зазначив засновник компанії АВК Володимир Авраменко.

За даними компанії, відкриття нових виробничих ліній, виробнича потужність яких становить 10 тис. тонн на рік, дозволить компанії вдвічі збільшити обсяги виробництва злакових продуктів таких як KRESKO, Мажор, Бам-Бук. Протягом першого місяця роботи загальний обсяг виробництва бісквітної продукції АВК склав понад 1800 тонн.

Вартість проекту - 120 млн. грн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Абрикоси на Херсонщині під питанням

Посушлива осінь, аномально теплі грудень і січень, сумбурні весняні заморозки за сценарієм «Йшов четвертий місяць зими» – все це викликає у багатьох закономірні питання: як примхи небесної канцелярії впливають на стан грунту, посівів на врожайність різних культур?

«Якщо говорити про зернові, то тут підстави турбуватися немає: озимі культури успішно перезимували, до радості фермерів, у березні спостерігалися рясні опади. Так що на сьогодні маємо приблизно 99% сходів у прекрасному стані», – прокоментував директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр Паливода, пише khersonline.net.

Що стосується плодових дерев, побоювання, за словами Олександра Миколайовича, викликає лише врожайність абрикосів, говорити про значні пошкодження інших культур не доводиться. Експерт нагадав, що повинно насторожувати критичне зниження температури – до 5 градусів нижче нуля – у два тимчасових періоди: коли відбуваються зав'язь і цвітіння. Так що остаточна картина стане зрозумілою в наступні весняні місяці.

Крім того, є обнадійливі прогнози для винограду: аномально теплий грудень вніс свою лепту, тепер залишається сподіватися, що другої хвилі заморозків у квітні – травні не буде. При сприятливому результаті виноградарі очікують підвищення врожайності, а отже, і обсягів виробництва. Якщо в минулому році врожайність таврійського винограду становила 8,9 т/га, то в поточному вона може зрости до 9,6 т/га.

Варто відзначити, що в цьому році сезон реалізації овочів в тепличних комбінатах може розпочатися з запізненням приблизно на 1-2 тижні. Фахівці пояснюють це аномальними для березня метеоумовами.

Те ж стосується і початку посівних робіт. На Херсонщині, ймовірно, з вказаною затримкою посіють 822 тисячі гектарів ярих культур. Виходячи з потреби, на ці цілі обладміністрація планує витратити понад 4 мільярди гривень власних коштів та 866 мільйонів кредитних ресурсів, що приблизно на півмільйона більше, ніж у 2017-м.