Україна та КНР підписали Програму інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі

Завдяки роботі представників обох Урядів, 2017 рік має дуже плідні результати співпраці в агросекторі для обох країн. Але маємо ще багато нереалізованих можливостей для співпраці в агрогалузі. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та КНР.

Під час заходу між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки була підписана Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

«Основна мета підписаного документу – зафіксувати пріоритетні напрями українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі та ключові механізми і інструменти такої співпраці. Ця рамкова міжурядова угода дасть поштовх бізнесу двох країн для конкретних інвестиційних проектів в агросекторі», - прокоментувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що протягом двох останніх років товарообіг агропродукцією між Україною та КНР складає понад $ 1 млрд. «Рада відмітити, що за результатами 2017 року, наші сторони змогли досягти дуже важливих результатів для подальшої співпраці. Це підписання Протоколів щодо експорту замороженої яловичини, бурякового жому та соняшникового шроту з України в КНР, вже 27 українських підприємств-виробників молочної продукції отримали право експорту своїх товарів до ринку Китаю», - наголосила Ольга Трофімцева.
За словами заступника Міністра з питань євроінтеграції, український агросектор має значний потенціал стати виробничим хабом для іноземних партнерів. «Великі можливості для нас відкриває ініціатива китайських колег щодо створення Економічного Поясу Великого Шовкового Шляху. Серед інвестиційних напрямів і проектів співпраці в АПК, які можуть бути цікавими китайським партнерам: транспортна логістика, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво техніки та інше»,- підкреслила заступник Міністра.
 

Довідка:
Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва охоплює в себе наступні пріоритетні напрями:
- Оптимізація і підвищення ефективності використання земельних ресурсів;
- Розширення логістичних потужностей, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;
- Розширення виробництва техніки та постачання технологій в Україну;
- Зосередження спільних зусиль на модернізації водогосподарських споруд та іригаційної системи України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині готові поставити на конвеєр виробництво комбайнів

Директором ТОВ НВП «Херcонcький мaшинобудівний зaвод» Олекcaндром Олійником було презентовaно проект «Cтворення cпільного виробництвa зернозбирaльних комбaйнів типу SKIF 280 Superior», термін реaлізaції якого cклaдaє 5 років (2017 – 2022 роки). Зaгaльнa cумa інвеcтицій для реaлізaції проекту – 373,8 млн. грн, пише kherson.ua.city.

«Підприємcтво почaло розробку комбaйнів. У цьому році зібрaно вже три комбaйнa, зaрaз готуєтьcя четвертий. Більше того, один вже зaкупив  міcцевий  cільcькогоcподaрcький виробник, тобто проект вже почaв роботу», - розповів  Олекcaндр Олійник.

Метою проекту є cтворення  cучacних виcокопродуктивних комбaйнів нa бaзі ТОВ НВП «Херcонcький мaшинобудівний зaвод» cпільно із фінляндcькою компaнією «Caмпо Розенлев Лтд.». Зa підтримки держaви буде зaбезпечений приcкорений розвиток вітчизняного комбaйнобудувaння для оргaнізaції ефективного виробництвa товaрного зернa в aгрaрному cекторі Укрaїни.

Зaплaновaний cумaрний об'єм виробництвa cільcькогоcподaрcької техніки зa 5 років проекту – 1 460 штук комбaйнів нa зaгaльну cуму 5 867,9 млн. грн., іншого приcтоcувaння до комбaйнів тa іншої cільгоcптехніки – нa cуму 2 775,9 млн. грн.

«Ми нaпрaцювaли декількa вaріaнтів для того, щоб вже поcтaвити комбaйни нa конвеєр. Нacтупний етaп - проведення цільової нaрaди в Мініcтерcтві економіки під головувaнням Першого віце-прем’єр-мініcтрa Укрaїни – Мініcтрa економіки і торгівлі Укрaїни Івaнa Кубівa, для того, щоб чітко окреcлити мехaнізми підтримки  комбaйнового зaводу. Мaю нaдію, що у нac вcе вийде і вже cкоро ми отримaємо результaти цього проекту!», - нaголоcив головa Херcонcької ОДA Aндрій Гордєєв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подешевшала "жива" свинина

Так, середня цінова позначка понизилася до 45 грн/кг. Це на 1,5% поступається минулотижневому рівню. Водночас, результати моніторингу цін на свинину живою вагою від виробників та переробників, який проводить Асоціація «Свинарі України», свідчать про неоднорідність цін у різних регіонах країни.

Так, закупівельники зазначають, що основна торгівля кондиційними тваринами ведеться у межах 43-46 грн/кг. При цьому максимальна цінова позначка та навіть дорожча пропозиція на ринку присутня, але носить переважно декларативний характер. Найнижчі ціни на свинину живою вагою фіксують у західних областях. Основним чинником, який тисне на закупівельну ціну залишається вкрай послаблена торгівля на тлі сезонно активнішої пропозиції свинини. З огляду на це, лише незначна частка м’ясопереробників очікує корегування закупівельних цін у бік зростання. Більшість, навпаки, — прогнозують їх стабілізацію у найближчі пару тижнів та продовження низхідного руху в кінці року чи безупинне їх послаблення.

«Враховуючи суттєву розбіжність цін, згадані обставини та настрої операторів ринку, найвірогіднішим розвитком подій у короткостроковій перспективі буде консолідація котирувань на усій території країни. Проте відбутися вона може як за рахунок реабілітації найнижчих котирувань до середнього по країні, так і за рахунок послаблення цін закупівлі у Центрі та на Сході до рівня Західної України. Виробники, традиційно, налаштовані на підвищення цін на свиней живою вагою, на противагу песимістичнішим настроям представників м’ясопереробної галузі. Тож однозначно сказати, що крива цін у кінці року повторить її рух у 2016-му чи 2015-му році не можна. Проте, як і в кінці попередніх років цінові коливання, найвірогідніше, будуть низьковолатильними», — зазначають аналітики АСУ.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На скільки за рік подорожчало м'ясо

"Свинина подорожчала на 42%, яловичина – на 34%, курка – на 30%. Ціна на сало виросла на 68%", - зазначив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

За дванадцять місяців свинина й яловичина додали в ціні по 29 гривень за кілограм. Сало подорожчало на 28 гривень, ковбаса варена – на 15 гривень, а тушка куряча – на 12 гривень.

"Відтепер кілограм яловичини з кісткою можна купити в середньому за 113 гривень. За кілограм свинини доведеться викласти 98 гривень. Курка в тушці коштує 53 гривні за кілограм. Дешеву варену ковбасу продають по 75 гривень за кілограм, а сало — по 68 гривень за кілограм", - прокоментував Дорошенко.

Станом на 1 грудня 2017 року вартість м'ясного кошика становить 407 грн. Минулого року такий кошик коштував 294 грн. Таким чином, м'ясний кошик за рік подорожчав на 38%. А середня зарплата з листопада 2016 року по жовтень 2017 року зросла на 36% - з 5406 до 7377 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий виробник олії залучив кредит у $80 млн

Про це повідомляє delo.ua.

Головним уповноваженим організатором і букраннером синдикованого кредиту виступив голландський ING Bank N. V., який є одним з найбільших фінансових установ у світі, які працюють більш ніж в 40 країнах.

"Відкриття лінії передекспортного фінансування дозволило компанії повністю задовольнити потреби в оборотному капіталі на 2017/18 маркетинговий рік і стало черговим кроком ViOil по виходу на європейські ринки капіталу",— розповідає фінансовий директор промислової групи ViOil Алла Власюк.

Нагадаємо, що в квітні 2017 року компанія ViOil заявила про масштабну реконструкцію Чернівецького олійно-жирового комбінату. Уточнюється, що після реконструкції на першому майданчику завод в добу зможе переробляти 1800 тонн насіння соняшнику (або 1350 тонн ріпаку, або 700 тонн льону). На другому майданчику планується переробляти 1600 тонн сої на добу. Зараз потужності Чернівецького МЖК складають 460 тонн насіння соняшника на добу.

Також на території підприємства в Чернівцях будується завод з переробки ріпаку.

Інвестувала компанія і в розширення Вінницького олійно-жирового комбінату — в 2015 році було вкладено 100 млн грн на збільшення на 30% виробничої потужності.

Vioil — один з найбільших  виробників і експортерів соняшникової олії в Україні. До складу промислової групи Vioil входять Вінницький і Чернівецький олійно-жирові комбінати, мережа ХПП та елеваторів в Україні, торгові представництва у Вінниці, Чернівцях, Києві і Москві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Рівненщині планують вирощувати овочі без грунту і сонця

Адже саме такою ідеєю останнім часом живе рівненський підприємець Станіслав Дубровський, який має на меті створити у Рівному ферму з вирощування овочів, ягід та зелені за допомогою вертикальних гідропонних ферм зі штучним освітленням, пише superagronom.com.

Закриті вертикальні ферми вирощують овочі і зелень за принципом гідропоніки — на мінеральних поживних розчинах. Культури отримують ідеальну кількість вологи та поживних речовин, які проникають безпосередньо у коріння з водою в повністю контрольованому середовищі.

Технологія дозволяє вирощувати більше 50 видів овочів на меншій території у вдвічі коротший термін. При цьому обсяг врожаю в п’ять разів перевищує аналогічний показник на традиційних фермах.

«Ми розробили, в першу чергу, кероване штучне освітлення, що дозволяє нам змінювати налаштування освітлення без ручних маніпуляцій на всій фермі. Головна особливість вертикальної гідропонної ферми у тому, що рослини замість сонячного світла отримують підсвічування від світлодіодів, а їх розвиток відбувається в повністю контрольованому середовищі», — розповідає Станіслав Дубровський.

За словами ініціатора проекту, за такою технологією основні технологічні витрати вимірюються вартістю освітлення і складають 85% від загалу. Підігрів не використовується, оскільки розсіювана потужність світлодіодів є достатньою для обігріву. Різниця технологічної вартості культур коливається в межах 50-70%.

«Рослини споживають вуглекислий газ, а виробляють чистий кисень. Тобто це екологічно чисте виробництво. Окрім того, екологічною є і сама продукція, адже при вирощуванні в вертикальних фермах культури не страждають від шкідників, а тому не використовуються нітрати/пестициди/гербіциди. Це — чистий екопродукт», — додає Станіслав Дубровський.

Наразі підприємець хоче ініціювати звернення до керівництва міста з метою надання відповідних виробничих потужностей для реалізації проекту з будівництва вертикальних ферм.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview