Україна та Німеччина поглиблять співпрацю в рамках аграрних проектів

Зокрема, йшлося про проекти, які впроваджуються Урядом Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини.

Зустріч відбулася за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, Державного секретаря Мінагрополітики Владислава Андронова, радника Посольства ФРН в Україні з питань сільського господарства Германна Інтеманна, керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькера Зассе.

«У фокусі Мінагрополітики на 2018 рік - підтримка фермерства і кооперації. В цьому питанні для нас важливим є успішний досвід інших країн, зокрема, Німеччини. Реалізація спільних проектів буде сприяти розвитку сільських територій, доступності новітніх технологій для малих та середніх фермерів, збільшенню виробництва органічної продукції», - зазначив Віктор Шеремета.

З 2016 року в Україні реалізується проект «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Серед його ключових тем – сільський розвиток, покращення аграрної освіти та науки, підвищення стандартів якості та безпечності продукції. Ще 4 проекти знаходяться на різних стадіях державної реєстрації.

На переконання учасників зустрічі, успішне реформування аграрного сектору неможливе без реформування управлінських органів.

«Наше завдання – перетворити Мінагрополітики на ефективний орган управління, який ініціює якісні та своєчасні рішення для реалізації обраних реформ. Сьогодні ми вже маємо два нових директорати – безпечності та якості харчової продукції, стратегічного планування та євроінтеграції. Цього року плануємо створити ще три – сільського розвитку, регулювання аграрних ринків, аграрної промисловості», - відмітив Владислав Андронов.

Сторони дійшли висновку, що аграрний сектор наразі є перспективним напрямом співпраці та погодились на продовженні активного діалогу і сприянні реалізації проектів.

Довідка:

Уряд Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджує в Україні проекти в аграрній галузі на суму близько 10 млн євро.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де користується попитом українська цибуля

З початку 2017/2018 МР (з липня по січень) Україна відправила на зовнішні ринки 4 тис. тонн цибулі, що на третину менше аналогічного періоду попереднього сезону. При цьому в 2,7 рази скоротилися поставки до Іраку, який кілька сезонів поспіль був одним з головних покупців української цибулі.

Згідно з даними АПК-Інформ: овочі і фрукти, за липень-січень нинішнього сезону Україна відправила на ринок Іраку лише 978 тонн цибулі проти 2,6 тис. тонн за аналогічний період минулого сезону. Зате частка Великобританії в загальному обсязі експорту за останні три роки зростає, і в цьому сезоні країна вийшла на перше місце серед покупців української цибулі.

Відзначимо, що до країн ЄС Україна відправляє переважно очищену цибулю для підприємств харчової промисловості. Попит на неї на ринку ЄС стабільно високий.

На думку експертів плодоовочевого ринку, традиційна цибуля на європейському ринку не популярна, але зараз ситуацію змінив неврожай в ЄС і дешевша пропозиція з України.

Також в цьому сезоні вітчизняні виробники вийшли на ринок Туреччини, куди відвантажили 1 тис. тонн цибулі. Раніше ця країна не була покупцем українського овоча.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стратегічний для українців продукт знову подорожчав

Теґи: 

Про це свідчать середні споживчі ціни, оприлюднені Державною службою статистики, пише Агро Перспектива.

При цьому в розрізі регіонів ціни на сало зафіксовані наступні: Вінницька область -57,77 грн/кг, Київська - 81,53 грн/кг, Херсонська, — 68,06 грн/кг, Київ — 110,63 грн/кг.

За даними Державної служби статистики, поголів'я свиней в Україні на 1 лютого 2018 року становило 5988,3 тис голів.

Ціни на сало протягом 2017 року зросли на 67,1% до 67,86 грн/кг.

Станом на 28 грудня 2017 року середні ціни на сало становили 67,86 грн/кг проти 40,61 грн/кг на 29 грудня 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Тернопільщині селяни опалюють свої домівки брикетами з відходів малини власного виробництва

Завдяки фінансуванню ПРООН кооператив придбав і запустив брикетну лінію. Село Лосятин Кременецького району Тернопільської області відоме далеко за межами свого району, повідомляє Національний промисловий портал.

Перш за все, тим, що вкрай мала кількість людей з нього їде на заробітки — в селі є усі можливості заробити, а в сільськогосподарський сезон Лосятин стає важливим роботодавцем для сусідніх сіл.

Його мешканці об’єдналися у два кооперативи, що займаються вирощуванням малини та суниць. Саме ці кооперативи дозволяють лосятинцям успішно продавати свою продукцію в Україні та за кордоном за вигідними цінами і не особливо перейматися роботою деінде.

Однак це не єдине, чим особлива громада Лосятина. Те, що починалося як ягідний кооператив, продовжилося як енергетичний. Тепер лосятинці самі забезпечують себе паливом для власних домівок. Цим паливом стали відходи їх основного бізнесу — вирощування малини.

Ось цим ми опалюємо наші домівки, — показує темно-коричневі брикети голова кооперативу “Ягідний край” Віктор Придатко. — У нас цієї сировини достатньо. У кожного члена кооперативу значні ділянки і багато стебел малини, які раніше просто спалювали на полях.

Технологія вирощування малини, яка використовуються в Лосятині, передбачає її зрубування щоосені. Раніше мешканці села просто спалювали величезні стоси малинових стебел, проте штрафи за задимлене повітря змусили задуматися про те, як позбавитися від таких витрат.

Хтось із членів кооперативу запропонував перетворити проблему у можливість економити на опаленні домівок. Завдяки фінансуванню з боку ПРООН та ЄС кооператив “Ягідний край” придбав та запустив у роботу брикетну лінію.

Лінію розмістили у непримітному ангарі поряд з холодильною камерою — одним із найважливіших активів кооперативу. Сюди селяни привозять в’язки малини і звідси забирають свої брикети, оплативши лише собівартість роботи установки.

Виходить суттєво дешевше, ніж газ, — каже Придатко. — Хоча багато людей ще палять газом, бо хочуть залишити собі субсидію. Мені за останні роки держава нарахувала близько 13 тис грн, проте я їх не забиратиму — є власне паливо.

Брикетний цех має вигляд звичайного сараю.
Мешканці Лосятина не винаходили велосипед. Створення енергетичних кооперативів — поширена практика в розвинутих країнах.
Так, жителі Хербрам-Вальда, що між Дортмундом та Ганновером, Німеччина, опалюють свої домівки місцевою щепою. Їх енергетичний кооператив щороку закуповує у місцевих лісгоспах близько 2 тис тонн щепи і централізовано подає тепло до 40 будинків, у яких живуть 138 мешканців.

Проте для жителів Хербрам-Вальда важлива не лише вартість опалення, а й передбачуваність ціни та контроль за власною енергетичною інфраструктурою.

Ми не хочемо залежати від того, з якої ноги встав король у Саудівській Аравії та скільки коштуватиме нафта у зв’язку з черговим конфліктом на Близькому Сході, — каже голова місцевого енергетичного кооперативу Міхаель Кльозенер.

Енергетичний кооператив у Лосятині може стати прикладом для тисяч українських громад, які прагнуть зменшити витрати на обігрів власних будинків або хочуть стати співвласниками власної енергетичної інфраструктури.
Його перевагами є також створення робочих місць та більша прогнозованість ціни на енергетичні ресурси. Витрати тут можуть контролювати самі споживачі послуг без втручання урядових органів, посередників та великих монополій.

Попри недосконалість законодавства, яке надмірно регулює роботу енергетичних кооперативів, повторити досвід громади Лосятина і зменшити витрати на обігрів можуть тисячі українських громад. При цьому держава та місцеві органи влади повинні допомагати таким групам, а не лише отримувачам субсидій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені на полях сіють польові квіти замість пестицидів

Про це пише  agroday.com.ua.

В рамках дослідження були висаджені довгі смуги польових квітів на 15 великих орних фермах в центральній і східній Англії. Квіти залучили комах, які є природними ворогами багатьох шкідників сільськогосподарських культур - метеликів, паразитичних ос, різних жуків. При цьому хижаки атакують шкідників, наприклад, тлю по всьому полю.

Раніше польові квіти садили тільки навколо полів, і комахи не могли дістатися до центру великих насаджень. У нових випробуваннях смуги квітів висаджуються посеред поля. Ширина смуг становить 6 метрів і займає 2% від загальної площі поля. Посіяли там оксейську ромашку, червона конюшина, звичайну волошка і дику моркву.

При зборі врожаю комбайни з GPS-контролем успішно обходять такі «квітосмуги».

Завдання дослідників полягає в тому, щоб знайти будь-які ознаки того, що залучення комах на поля, де зазвичай розпорошуються пестициди, приносить більше шкоди, ніж користі.

Вчені сподіваються, що використання природних хижаків дозволить контролювати шкідників і скоротити використання пестицидів.

Також, подібні випробування проводяться і в Швейцарії. Там використовують волошки, коріандр, гречку, мак і кріп.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До сільської місцевості покриття 4G найближчим часом не дійде

Про це пише propozitsiya.com.

Керівник фірми, що спеціалізується на впровадженні технологій точного землеробства, які дуже залежать від якості й швидкості Інтернету, пояснив: «Для покриття сільської місцевості потрібні інші частоти, а вони на аукціони не виставлялись. Втім, деякі оператори, наприклад Київстар, приділяють багато часу створенню продуктів для аграріїв, як-от мобільні додатки та інші».

Нагадаємо, що 31 січня 2018 року відбувся аукціон, під час якого українські мобільні оператори отримали ліцензії на розповсюдження 4G покриття в діапазоні 2600 мегагерц.
Таким чином, вітчизняним аграріям і далі залишається тільки мріяти про безперервний доступ до швидкісного Інтернету на своїх полях, що давало б змогу користуватися дронами, моніторинговими системами та деякими датчиками. А без своєчасного отримання інформації цінність, скажімо, точного землеробства скорочується у рази. Зараз же у більшості фермерів немає змоги користуватися Інтернетом на тому рівні, якого дійсно потребує їхня діяльність. Навіть 3G покриття, за словами багатьох аграріїв, у сільській місцевості досі працює неналежним чином. А щодо 4G, появу якого нещодавно анонсували в Україні, то він поки що залишатиметься недоступним для жителів сільської місцевості. У першу чергу через те, що держава не може наразі запропонувати мобільним операторам частоту, яка б охоплювала територію за межами великих міст.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview