Україна увійшла до трійки найбільших експортерів волоських горіхів

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Світовими лідерами з виробництва волоських горіхів є Китай і США. Ці країни займають 50% і 29% світового виробництва горіхів відповідно (у перерахунку на горіхи у шкаралупі). ЄС (сумарно), Чилі і Україна з частками по 5% поділяють третє місце. Україна виробляє біля 110 тис. т горіхів, тобто такий же об’єм всіх країн ЄС-28 разом.

Основним ринком збуту для українських волоських горіхів наразі є ринок Азії, за останні 5 років експорт до ЄС також активно зростає. Основною позицією експорту до країн Європи є волоські горіхи очищені. Поставки цієї продукції за зазначений період зросли на 16% і у 2016 році експорт становив майже 7 тис т, що у грошовому вираженні складає 25 млн дол. США. Таким чином, Україна виступає четвертим найбільшим постачальником горіхів до ЄС, поступаючись лише США, Молдові і Чилі.

«Головною проблемою в експорті волоських горіхів є неоднорідність партій і відповідно їх ціна, - коментує Дар’я Гриценко, експерт аграрних ринків Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». – Більше ніж 90% горіхів вирощується домогосподарствами і потім збираються та формуються у партію для експорту. Такі горіхи є несортовими і значно поступаються за зовнішніми характеристиками тим же американським і чилійським. Для нарощення експорту горіхів необхідно збільшувати площі під промисловими насадженнями, вирощувати сортові горіхи, придатні для подальшої обробки і експорту».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-5 експортерів курятини

Про це повідомляє Latifundist.com.

Наголошується, що українські птахівники в 2017 р. відправляють свою продукцію в 63 країни світу, серед яких цілий ряд держав Близького Сходу, Центральної і Східної Азії та Африки.

«В цілому перші 5 компаній рейтингу забезпечують 97% всього експорту, що свідчить про значний рівень монополізації постачання. Великі підприємства виграють за рахунок ефекту масштабу виробництва і забезпечення стабільності якості продукції і ритмічності поставок. Всі ці компанії мають повний цикл власного виробництва», — йдеться в повідомленні.

Так, в ТОП-5 експортерів курятини за I півріччя 2017 р. увійшли:

  1. «Миронівський хлібопродукт» (МХП) — 85,6% (частка в експорті);

  2. АПК «Дніпровська» — 5,6%;

  3. «Пан Курчак» — 3,1%;

  4. «Агро-Овен» — 2,1%;

  5. «Агромарс Ексім» — 0,5%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Малиновий прорив: Україна на третьому місці за обсягами експорту

У світовому рейтингу Україна, швидше за все, опиниться на четвертому місці, пропустивши вперед Чилі.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва ФАО, пише atmagro.ru.

Експерт зазначив, що за обсягами експорту Україна як і раніше поступається Бельгії чи Голландії, але ці країни є ре-експортерами, тобто імпортують більше, ніж експортують.

Незважаючи на солідне 3-е (4-е) місце, реальні обсяги експорту малини з України дуже серйозно поступаються і польським, сербським, і чилійським. Однак майже всі країни, що входять у десятку світових лідерів, знижують експорт.

На думку Андрія Ярмака, Україна подолає цю прірву за п'ять-сім років, і виб'ється в світові лідери.

"Думаю, що можна з високим рівнем впевненості стверджувати вихід у число лідерів світового експорту малини приблизно через 10 років", - повідомив експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОР-5 найбільших експортерів меду у світі

Про це повідомила національний консультант ФАО Анна Бурка.

Обсяги торгівлі медом у світі за п’ять останніх років збільшились на 30%, та в минулому році становили 659,2 тис тон, або 2,24 млрд дол. США.

До ТОР-5  найбільших експортерів меду у світі входять такі країни як Китай, Аргентина, Україна, В’єтнам та Індія.

Найбільше меду імпортують ЄС, США та Японія.

ЄС є найбільшим імпортером меду в світі: близько 50% від загальносвітового імпорту припадає на країни ЄС. Серед європейських країн, найбільші обсяги даного продукту імпортують Німеччина (13%), Франція (6%), Великобританія (6%), Бельгія (4%), Іспанія (4%) і Польща (4%).

Країни ЄС також одні з найбільших споживачів меду в світі. Середній показник споживання меду за останніми даними становить 0,65 кг на людину в рік, в той час як загальносвітовий показник становить 0,22 кг.
США - другий найбільший імпортер меду, що купує 26,3% від загального світового обсягу імпорту. У цій країні збільшення внутрішнього споживання лише на 30% забезпечується за рахунок виробництва меду всередині країни, і більш ніж на 70% - за рахунок імпортних поставок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нам не страшний мораторій: ТОП-5 схем заволодіння сільгоспземлями

Аграрний ринок захлиснули поглинання, фіктивні угоди, рейдерські захоплення та провокації. У процесах беруть участь всі - фермери, пайовики, власники агропідприємств та підставні фірми. За даними Міністерства юстиції, випадки земельного рейдерства зафіксовані практично у всіх регіонах. Але нерідко аграрії використовують легальні схеми заволодіння земельними ділянками.

LIGA.net виділила п'ять основних прийомів, яким користуються агрокомпанії для покупки найціннішого сільгоспактива, продаж якого за законом заборонений.

КОРИСНІ ДАНІ

Мораторій на продаж землі в Україні ввели в 2002 році. Він передбачає заборону купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім викупу їх для суспільних потреб. Існують і інші табу: купівля-продаж і зміна використання цих земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; купівля-продаж ділянок, виділених на місцевості власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, крім передачі їх у спадщину; обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку; викуп їх для суспільних потреб, крім зміни цільового призначення земельних ділянок для передачі інвесторам.

 

Оренда на півстоліття

Ще недавно самим простим і зрозумілим способом отримати землю в користування була довгострокова оренда. За українським законодавством, вона обмежена терміном в 50 років. Але найчастіше свою роботу аграрії планують не більше, ніж на 10 років вперед.

Причому, якщо у приватників взяти наділ на такий тривалий час буває проблематично - землевласники зазвичай укладали короткострокові договори до п'яти років, то з держземлі, як, наприклад, в Національній академії аграрних наук, варіант півстолітньої оренди - цілком можливий.

Зараз ситуація ускладнилася. Легально укласти договір оренди сільськогосподарських земель без аукціону не можна. Однак угоди, які уклали раніше і які дійсні на сьогоднішній день, ніхто не розриває.

Договір емфітевзису

Право оренди на земельні наділи аграріїв нині не вражає. Адже якщо відкриється ринок продажу сільгоспземель, ймовірність того, що у землі з'явиться нові господарі, досить висока. Щоб виключити такий сценарій, багато хто вдається до укладення договору емфітевзису.

Це складне слово фактично є синонімом оренди, але має свої особливості. Наприклад, на відміну від оренди, в договорі емфітевзису не вказується термін використання об'єкта. Землю можна передати в користування на 100, 200 і більше років, тоді як оренда не може перевищувати 50-ти.

Крім того, користувач земель за договором емфітевзису, на відміну від орендаря, не платить помісячно за користування наділом. Найчастіше власник отримує повну суму за всі 100 і більше років відразу, що мінімізує згодом спілкування з новим користувачем земель.

Фіктивний обмін

Обійти мораторій можна просто обмінявшись активами. Тобто, укладаючи договір обміну земельними ділянками, можна змінити не тільки регіон присутності, але і вибрати собі більш родючий грунт, логістично зручне розташування наділів. Або зовсім виміняти землю на материковій Україні на ділянку на непідконтрольній території.

Безумовно, виграє тут той, хто ініціював обмін. Однак і колишній власник цінних соток не залишається у програші. При таких угодах екс-власники ділянок отримують хорошу "винагороду". При цьому він не платить податок за угоду, що фактично відбулася
. Виграють і держреєстратори, які вносять в кадастр ці зміни по часто фіктивним або просто формальним договорами.

Перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк недавно заявив, що доступ до кадастру незабаром стане обмеженим - його вже перевели на блокчейн.

Купівля даром

Чи знаєте ви, що будь-який українець може отримати від держави земельний наділ площею до 2 га для обробки і ведення домашнього господарства? Мораторію на її виділення немає. Тобто, формально фермером міг би стати кожен, але реалізовують своє конституційне право одиниці. Чому? Тому що площа землі, яка могла б стати підмогою для багатьох, скоротилася до мінімуму ще багато років тому. А схема, по якій земділянки віддають потрібним людям, процвітає і сьогодні. Яскравий приклад - виділення земель учасникам бойових дій на сході України. До справжніх ветеранів вони практично не доходять.

Як працює схема? Агрокомпанія, що задумала
розширення, обіцяє допомогти з виділенням землі, збирає заяви з бажаючих її отримати і бере на себе всі клопоти щодо землевідведення. Але при цьому працює з держорганами і відповідальними чиновниками від імені заявників. Землю виділяють. Але розпоряджаються і обробляють її, попередньо заплативши заявнику, не зазначені в актах на землю люди, а компанія, яка супроводжує отримання цих документів.

Ще краще ця схема працює на "мертвих душах" - коли заявників або не існує зовсім, або вони померли, або живі, але навіть не підозрюють про спекуляції від свого імені.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які агрокомпанії увійшли в ТОП-100 найбільших підприємств України

Про це пише latifundist.com

У ТОП-100 увійшли наступні українські компанії:

6 місце — компанія «Кернел-Трейд» («Кернел») — 42,61 млрд грн;

31 місце — «АТ Каргілл» — 17,09 млрд грн;

35 місце — «Сантрейд» (Bunge) — 16,12 млрд грн;

39 місце — «Ерідон» — 15,42 млрд грн;

40 місце — «НІБУЛОН» — 15,32 млрд грн;

49 місце — «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) — 13,10 млрд грн;

50 місце — «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (МХП) — 13,03 млрд грн;

51 місце — «Миронівський хлібопродукт» — 12,72 млрд грн;

61 місце — «АДМ Трейдінг Україна» — 10,65 млрд грн;

65 місце — «Сингента» (Syngenta) — 10,11 млрд грн;

78 місце — «Райз-Максимко» (UkrLandFarming) — 8,05 млрд грн;

79 місце — «Дельта Вілмар СНД» — 7,95 млрд грн;

83 місце — «Вінницька птахофабрика» (МХП) — 7,73 млрд грн;

86 місце — «Миронівська птахофабрика» (МХП) — 7,32 млрд грн.

Відзначається, що рейтинг побудований на неконсолідованій фінансовій звітності юридичних осіб, яку вони подали в Державну фіскальну службу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview