Україна увійшла в п’ятірку світових лідерів з експорту вершкового масла

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку на своїй сторінці у Facebook.

"У 2018 році Україна увійшла в п’ятірку світових лідерів по експорту вершкового масла. Все - завдяки тому, що українську харчову продукцію почали визнавати в ЄС",- йдеться в повідомленні.

У міністерстві зазначають, що ЄС залишається основним торговельним партнером України з часткою понад 42% в загальному обсязі експорту. Ефект від Угоди про вільну торгівлю з ЄС підсилить застосування Регіональної Конвенції Пан-Євро-Мед та трикутник діагональної кумуляції ЄС-Україна-Ізраїль.

"Після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем, українські виробники зможуть імпортувати сировину та комплектуючі з Ізраїлю, переробляти їх в Україні та експортувати до ЄС за нульовою чи пільговою ставкою мита. Таким чином, інвестори матимуть додаткові стимули для розміщення в Україні виробництва з вищою доданою вартістю", - наголошують в міністерстві.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які перспективи для України на глобальних аграрних ринках

Про це заявив на конференції «Стратегії Експорту. Трейдинг та логістика», яку організувала компанія ProAgro Groupe, народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко.

За рік в сфері АПК Україна  досягла таких значних результатів, які не змогла отримати  за попередні 10 років. Враховуючи цю сприятливу ситуацію, наша держава,  за різними оцінками, здатна  реалізувати  потенціал у виробництві  с/г продукції на третину, а експортний - на 20%.  

За словами Леоніда Козаченка, Україні  ще потрібно багато зробити, аби наблизитись до рівня Нідерландів,  які експортують продукції з доданою вартістю на понад 100 млрд доларів. При цьому наша країна ще не перетнула експортну позначку  в 20 млрд. Але нам є чим пишатись: Україна є найбільшим постачальником олії, ми на другому місці  в світовому рейтингу за експортом зерна, входимо до ТОП-5  за поставками ячменю та кукурудзи. Але, на жаль, ми експортуємо переважно сировину. Тому маємо більшу увагу сконцентрувати на виробництві продукції з більшою часткою доданої вартості. Для того, щоб зробити потужний стрибок на глобальні  ринки й потроїти  валове виробництво,  нам потрібні 70 млрд доларів інвестицій.  І тоді за 15 років ми вийдемо на показники у понад 120 млн тонн зерна, 8  млн тонн м’яса  й зможемо конкурувати з США за експортом зерна.

Утім,  на шляху до аграрного Олімпу перед Україною стоять виклики, які необхідно вирішувати на всіх рівнях. Серед них першу сходинку посідає брак інвестицій та незначна частка  фінансування банками вітчизняного аграрного сектору.  Серед інших проблем – корупція,  проблеми у логістичній сфері, з фіскальною політикою, питанням повернення ПДВ тощо. На думку Леоніда Козаченка, для стрімкого розвитку АПК Україні окрім імплементації в аграрний сектор технологій діджитал-фармінгу,  потрібно створити  Іпотечний банк, який міг би  надавати доступні кредити  під заставу понад 4 млн га с/г землі державної форми власності, яка має не встановленого користувача, а також унеможливити реалізацію корупційних схем у різних секторах економіки. Саме через корупцію логістика в Україні дорожче на 60%, ніж у США.  А це є значним ударом  по розвитку с/г експорту. Для того, щоб в Україні з’явилась приватна тяга на залізниці не лише у сфері вантажних, а й пасажирських перевезень, потрібно пройти через прийняття Закону України «Про залізничний транспорт», розроблений профільним комітетом, співавтором якого є Леонід Козаченко,  двох постанов КМУ та понад десяти підзаконних актів. І лише через 3 роки ми зможемо перейти на приватну тягу, хоча це можна було б зробити за місяць. На заваді цьому стають корупційні  схеми, паперова тяганина та   відсутність професіоналізму, переконаний Леонід Козаченко.

Джерело: ІЦ УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на огірок знижуються через збільшення пропозиції та низький попит

Українські продавці огірка вимушені знижувати ціни на продукцію, про що свідчать дані щоденного моніторингу проекту EastFruit. Згідно з інформацією аналітиків, ця продукція в Україні стала дешевшою в середньому на 5%.

Сьогодні огірок на українському ринку пропонується великими партіями від 47 до 50 грн / кг ($ 1,74-1,85 / кг) в залежності від якості товару. Тижнем раніше постачальники погоджувалися відвантажувати огірок не дешевше, ніж 50 грн / кг ($ 1,85 / кг).

Негативний ціновий тренд експерті галузі пояснюють помітним збільшенням обсягів імпорту огірка з Туреччини. Але до цього ринок просто виявився не готовим, адже попит на цю продукцію в середині країни вкрай невисокий. Гуртові компанії та роздрібні мережі скоротили обсяги закупівлі огірка до мінімуму: вони купують цю продукцію виключно для поточних продажів, посилаючись на низьку зацікавленість з боку кінцевих споживачів.

В результаті вже зараз на складах гуртових компаній накопичуються обсяги нереалізованого огірка, через що галузеві експерти впевнені, що ціни на цю продукцію продовжать падати. Проте варто зазначити, що наразі ця продукція в Україні коштує в середньому на 30% дорожче, ніж у першій половині лютого 2018року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий рекорд: Україна збільшила імпорт цибулі у 54 рази

Про це повідомляють аналітики EastFruit.

Згідного з даними офіційної статистики, у січні в Україну біло ввезено 9 тис. тонн цибулі на $ 2,1 млн. Таким чином, у порівнянні з груднем імпорт цибулі на український ринок збільшився у 1,5 рази.

До речі і середня ціна на імпортний цибулю також була рекордно високою. А ось експорт знизився за місяць в три рази, до 171 тонни і був також в три рази менше, ніж січні 2018 року.

«Зазвичай Україна імпортує істотні обсяги цибулі лише в ті рідкісні роки, коли власне виробництво не покриває потреб внутрішнього ринку. При цьому імпорт зростає, як правило, в кінці сезону, а саме в квітні – травні, в той час як в зимові місяці імпорт цибулі практично нульовий. Тому сезон-2018/19 є унікальним в усіх відношеннях: імпорт вже в вересні був досить великим і з тих пір тільки зростав. При цьому і експорт залишався порівняно високим у вересні – листопаді 2018 року», – коментує ситуацію Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Оскільки цибуля є культурою з низькою еластичністю попиту, тобто в споживанні його практично неможливо нічим замінити, ціни на нього можуть рости практично безмежно. Однак, падіння ціни на цибулю також не сильно стимулює його споживання, якщо потреба задоволена, тому і падати ціни на цибулю можуть буквально до нуля, за умови, що і експортний попит відсутній», – пояснює експерт.

Унікальність сезону-2018/19 експерти пояснюють незвичайної ситуацією на світовому ринку цибулі. Лідер по виробництву і експорту цибулі в Європі, яким є Нідерланди, різко знизив виробництво внаслідок посухи і екстремально високих температур повітря влітку. Подібна ситуація спостерігалася і в інших країнах Європи, включно з Україною. І практично повсюдно виробництво цибулі істотно знизилося, що призвело до ефекту доміно на світовому ринку: ціни на цибулю почали рости в Африці на Близькому Сходу, в Азії та інших регіонах. Зокрема в Туреччині, яка також є великим експортером, ціни оновили всі рекорди.

У той же час, досить нетиповою єситуація з цибулею в Росії, яка завжди була великим імпортером. Поки в Європі ціни на цибулю оновлювали рекорд за рекордом, в Росії цибуля була дешевшою і ціни не росли. Тому в кінці 2018 року РФ навіть почала експортувати цибулю в Євросоюз, що стало великою несподіванкою для всіх, особливо польських виробників, які продовжують ностальгувати про втрату ринку Росії. До речі, саме Польща була однією з перших країн ЄС, куди Росія експортувала цибулю в кінці 2018 року.

Найдешевшою цибула була в країнах Центральної Азії: в Казахстані, Таджикистані та Узбекистані. Однак дуже дорога логістика до України і ЄС не дозволяла цим країнам нарощувати ціну на продукцію, не дивлячись на зростання цін в інших країнах. Уже в листопаді цибуля з Казахстану почала пробиватися на ринок ЄС, зокрема в Польщу. У грудні і січні логістика була відпрацьована, і обсяги експорту в країни Євросоюзу, Україну та Молдову значно зросли. Однак ціни так і залишилися низькими: навіть зараз цибулю в Таджикистані можна купити всього за 8 центів США за кг, в той час як в ЄС оптові ціни перевищили рівень 50 центів/кг.

Подальший розвиток ситуації з цінами на цибулю складно прогнозувати, тому що подібного ніколи раніше не було. Уже зараз ціни в Україні почали слабшати під впливом зростання поставок з Центральної Азії. Найближчим часом варто очікувати зростання поставок цибулі з Єгипту, особливо на тлі заборони поставок цибулі з цієї країни в Саудівську Аравію, куди відправлялося щомісяця від 30 до 70 тис. тонн цибулі. Досить імовірно, що значна частина цього обсягу буде запропонована на ринок Європи. Також незабаром почнуться поставки цибулі нового врожаю з країн Південної Півкулі, в т.ч. і з Нової Зеландії. Перші партії новозеландського лука потраплять на ринок Євросоюзу вже в кінці лютого – початку березня, що також може мати негативний вплив на ціни.

Однак найбільшою загадкою продовжує залишатися інформація про реальні запаси цибулі в сховищах в Україні та ЄС. Цілком можливо, що додаткові обсяги імпортної цибулі з Нової Зеландії і Єгипту лише знизять напругу на ринку, але не зможуть істотно вплинути на зниження ціни на ринку, адже до початку збирання цибулі нового врожаю ще залишається дуже багато часу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти висловилися про нового міністра АПК

6 лютого в.о. міністра АПК Максим Мартинюк віддав своє крісло заступнику з питань євроінтеграції Ользі Трофімцевій.

Виникає питання – наскільки на міністерській посаді буде ефективною людина, яка займалася тільки міжнародним співробітництвом і посада якої, по суті, була суто представницькою?

"Я про неї почув, коли вона приїхала в 2016 році в Україну з Німеччини з одним з грантових проектів у сфері агробізнесу. У тому ж році стала заступником міністра, і ось тепер – фактично міністр. Теоретична база у неї є. Але від приставки в. о. їй не позбутися – через нинішній парламент не пройде. А восени все вже буде по-іншому", - говорить голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

На думку заступника комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, той факт, що Ольга Трофимцева займала посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції – безсумнівний плюс: «У неї хороші зв'язки, що може сприяти збільшенню експорту. А це дуже важливо – аграрний сектор приносить Україні більше 40% валютної виручки. Як профі – вона людина дуже грамотна, як організатор – подивимося».

"Дай боже їй впоратися, і поставте знак оклику! – просить директор із зовнішніх зв'язків аграрної компанії Allseeds Сергій Стоянов. – А взагалі, чому не впоратися? Звичайна чиновницька робота, є апарат, помічники...Якихось новаторських рухів від нового в. о. міністра очікувати не варто. Як і Мартинюк і його попередники, вона буде слідувати вектору, заданому урядом. А куди діватися? Але у неї голова на плечах є. Розумна, і знає мови".

Нагадаємо, Ольга Трофімцева озвучила першочергові напрямки роботи на посаді в.о. міністра аграрної політики України.

Джерело: lenta.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці споживають більше цитрусових

Про це йдеться в повідомленні Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Відсутність власного виробництва стимулює до імпортних поставок цитрусових, а саме мандарин, апельсин, лимонів та грейпфрутів, що і спостерігається на вітчизняному ринку у 2018 році.

Згідно з даними Державної фіскальної служби, імпорт цитрусових до України зріс на 27% у порівнянні з 2017 р. (337,87 тис т. проти 265,48 тис т.). Проте, розглядаючи динаміку 2013-2018 р.р. варто відзначити , що піком цитрусових був 2013р. (443,46 тис т.), тоді як 2015 рік відзначився рекордно низьким з імпорту – 232,11 тис т. у зв’язку з не врожайністю цитрусових у головних топ імпортерів.

«Розглядаючи 2018 рік можна відзначити позитивну динаміку і говорити про поступове відновлення імпорту цитрусових . В структурі імпорту основну частку 71% займають мандарини та апельсини, лимони – 22%, грейпфрути – 6%.  Головними постачальниками цитрусових є Туреччина – 56,02%, Єгипет – 14,48% та Італія – 5,68%. Цікаво що український ринок є привабливим для Італії, що стимулювало дану країну нарощувати поставки і витіснити з топ-трійки Іспанію»,  – зазначає аналітичний відділ UFEB.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview