178171
182818

Україна за 26 років свого існування так і не має закону про аграрну політику

«Наразі серед представників аграрної галузі активно обговорюється проект закону №8171 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», який має на меті запровадити, нарешті, чітку плановість у формуванні аграрної політики. Кажу «нарешті» - бо за майже 26 років існування України як незалежної держави базового закону, який би визначав аграрну політику України та її вектор, в нас не було. І це при тому, що аграрний сектор формує 14% національного валового продукту та понад 40% валютних надходжень України», - зазначає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Звичайно, на державному рівні періодично приймаються певні загальні концепції чи програми. Проте вони мають тимчасовий характер, а інколи одночасно діє декілька програм чи концепцій, які суперечать одна одній. Є й багато спеціальних законів з окремих питань. Але єдиного базового стратегічного документу, яким можна керуватися в роботі, досі немає.

"Асоціація тваринників України, як об’єднання виробників, покладає великі надії на даний документ. І дуже добре, що в ньому передбачається збільшення участі громадськості у формуванні аграрної політики. Якщо дійсно громадські організації реально впливатимуть на аграрну політику, що досі монополізувало МінАПК, то, може, нарешті, ми перестанемо бути заручниками непрозорого «розпилу» бюджетних коштів чи інших корупційних схем? (Як от відбулося нещодавно, коли розподіл коштів держпідтримки для аграріїв на 2018 рік було прийнято «по-тихому», а виробників та громадськість потім просто поставили перед фактом). Тим паче, що хто, як не реальні виробники, експерти галузі, науковці можуть найкраще розуміти потреби сектору?", - підкреслює Ірина Паламар.

Саме тому Асоціація тваринників звертає увагу на те, що дуже важливо, аби законопроект визначав дійсно найбільш актуальні пріоритети державної аграрної політики.

На сьогоднішній день законопроектом №8171 визначено такі пріоритети державної аграрної політики як: забезпечення продовольчої безпеки держави; підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції та розвиток агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості; забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, інше. Та чи дійсно ці пріоритети визначені на підставі широкої експертної думки, дослідних інститутів та прогнозування? Адже важливо, щоб аграрна політика України розвивалася в ногу зі світовими тенденціями та запитами, і була конкурентною. І звичайно, аби прогноз державної аграрної політики та підготовка Плану заходів здійснювалися із залученням більш широкого кола осіб, не лише МінАПК!    

У законопроекті є й інші недоліки, такі як, зокрема, значна декларативність його норм. Тобто, визначені норми, але, на жаль, недостатньо прописані конкретні механізми щодо їх реалізації. Тому тут є ризик знову зіштовхнутися з ситуацією, коли окремі положення суперечать одне одному, а виконати ті чи інші норми в реальності неможливо.

Звичайно, проблемою залишається і відсутність на посаді Міністра агрополітики. Немає кому нести відповідальність, немає з кого і спитати. Тож створення подібного документу щодо розвитку державної стратегії сектору – це, звісно, річ важлива. Та чи допоможе це впорядкувати ситуацію в галузі, якщо її очільника немає? І поки галузь залишається без керівника, у країні так і продовжуватиметься безлад.

Виробники та громадські організації намагаються достукатися до влади. Влада, в свою чергу (зокрема, МінАПК), щось там сама собі ухвалює і дерибанить державні гроші. А українці, тим часом, ризикують залишитися без м’яса.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вартість цукру знизилася

У квітні 2018 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 173,5 пункту, практично не змінившись в порівнянні з березневим рівнем, при цьому воно виявилося на 2,7% вище відповідного показника минулого року.
 

Індекси цін ФАО на продовольство, 2017-2018
 

 
Середнє значення Індексу цін ФАО на зернові в квітні склало 168,5 пункту, що на 1,7% (2,8 пункту) вище березневого рівня і майже на 15,4% вище за показник квітня 2017 року. Значення індексу продовжує зростати четвертий місяць поспіль у зв'язку зі збільшенням цін на пшеницю, фуражне зерно і рис, що спостерігається в останні місяці. У випадку з пшеницею підтримку цін забезпечують пов'язані з погодою ризики, особливо в Сполучених Штатах, і активна торгівля, тоді як ціни на кукурудзу ростуть на тлі очікуваного скорочення посівних площ в Сполучених Штатах і викликаного посухою зниження врожаю в Аргентині. При цьому, зростання цін на рис пов'язане з черговим раундом державних закупівель з боку Індонезії, а також оголошеним Філіппінами новим державним тендером на імпортні закупівлі рису.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на рослинні олії в квітні склало 154,6 пункту, що на 1,4% нижче рівня попереднього місяця і пов'язане з кон'юнктурою, що склалася на ринках пальмової, соєвої та соняшникової олій. Міжнародні котирування пальмової олії, яка має найбільший ваговий коефіцієнт при складанні даного індексу, знизилися на тлі уповільнення зростання попиту і очікуваного сезонного приросту виробництва в Південно-Східній Азії. У той же час, вартість соєвої олії продовжила знижуватися в зв'язку з високими показниками виробництва в ключових країнах-виробниках. При цьому, у зв'язку з очікуваним скороченням експортної пропозиції в світі ціни на соняшникову олію дещо зросли.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжило збільшуватися третій місяць поспіль, і в квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало в квітні 169 пунктів, знизившись на 1,6 пункту (0,9%) у порівнянні з незначно переглянутим березневим значенням. Таким чином, значення індексу практично зрівнялася з рівнем, якого він досяг у квітні 2017 року. Протягом цього місяця ціни на яловичину і свинину незначно знизилися, в той же час ціни на баранину і м'ясо птиці залишалися на стабільному рівні. До зниження цін на яловичину призвело значне збільшення експорту з Північної і Південної Америки, а ціни на свинину скоротилися в зв'язку зі слабким імпортним попитом.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на цукор склало в квітні 176,6 пункту, що на 8,9 пункту (4,8%) нижче в порівнянні з березневим показником і на цілих 24% нижче в порівнянні з рівнем квітня 2017 року. Зниження котирувань на цукор, що триває з грудня минулого року, в значній мірі пояснюється наявністю на ринку надлишкової пропозиції, особливо з урахуванням рекордних показників в Таїланді та Індії – другому найбільшому виробнику цукру в світі. Крім того, зниження курсу бразильського реала по відношенню до долара США і заходи державного стимулювання експорту цукру, які, як очікується, можуть бути прийняті Індією і Пакистаном, також внесли вклад в зниження цін.
 

Динаміка зміни індексу цін ФАО, 1961 – 2018 роки

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Медові ставки на експорт

Про це повідомляє прес-служба ДП «Держзовнішінформ».

Так, у березні поточного року було експортовано 4042 тонн на суму 8,99 млн USD, що у натуральному вираженні на 3,8% більше, ніж у лютому (у вартісному вираженні у березні було експортовано на 2% більше).

«Середня експортна ціна у березні поточного року становила 2224 USD/т, що на 40 USD/т, або 1,8% менше, ніж у лютому. Всього за січень-березень 2018 року даного товару було вивезено 10140 тонн на суму 22,824 млн USD. Середня експортна ціна за вказаний період становила 2251 USD/т. Обсяг імпорту меду в Україну в січні-березні 2018 року становив лише 1 тонну на суму 8 тис. USD», – зазначає Антон Порембський, начальник управління досліджень агропромислового комплексу та хімічної промисловості ДП «Держзовнішінформ».

Основними імпортерами українського меду в січні-лютому поточного року були: Німеччина (1659 тонн, або 27% всього експорту за вказаний період), Бельгія (1080 тонн, або 18%), Польща (1028 тонн, або 17%), США (477 тонн, або 8%) та Литва (439 тонн, або 7%).

У той же час, за словами експерта, найбільш висока середня ціна спостерігалась при поставках комерційних обсягів товару в такі країни: Швейцарію (20 тонн, 3346 USD/т), Іспанію (120 тонн, 2612 USD/т), Туреччину (149 тонн, 2438 USD/т), Болгарію (20 тонн, 2398 USD/т) та Ізраїль (140 тонн, 2380 USD/т).

Варто наголосити, що середній рівень цін на натуральний мед інших країн-виробників при поставках в Європу (на умовах поставки CIF порти північно-західні порти Європи) в січні-березні 2018 року становив: Мексики – 3080-3465 USD/т, Китаю (білий та світло-янтарний) – 1680 USD/т, Бразилії (органічний) – 4300-4550 USD/т, Австралії (екстра світлий та світло-янтарний) – 4650-4675 USD/т, Аргентини – 2700-2940 USD/т.

Український мед має хороші перспективи також в Азії. На думку Кантібана Скузера, експерта Business Engineers Asia, "український мед - найкращий. Багато людей не знають про його багату та високу якість, чистоту, чудовий смак та конкурентноздатні ціни. Скоро найкращі набори меду будуть доступні в Сингапурі".

Ваш вибір 'Подобається'.


«Укравіт Агро» співпрацюватиме зі швейцарською компанією «Gamaya»

Для цього розробляються і вже застосовуються інноваційні експрес-методи, а саме – метод дистанційного моніторингу (зондування) полів. Він дозволяє за 24 години встановити потреби культур в елементах мінерального живлення під час вегетації та усунути їх дефіцит, застосовуючи підживлення традиційними та позакореневими добривами, наприклад, ТМ «Авангард» від компанії «Укравіт Агро». Така технологія дозволяє впроваджувати більш раціональне застосування добрив, а також підвищувати урожайність на 10 – 15 %. 

У цьому напрямку ТОВ «Укравіт Агро» тісно співпрацює зі швейцарською інноваційною компанією «Gamaya». З 2017 року розпочалася тісна співпраця по розробці для України програми дистанційного моніторингу для визначення потреб культур у мінеральних добривах упродовж сезону із використанням новітньої камери гіперспектрального типу, безпілотної платформи (дрона) і технологій штучного інтелекту. У розробці програми також задіяний довгий стаціонарний досвід (з 1965 року) десятипільної сівозміни Уманського національного університету садівництва (УНУС), який вивчає різноманітні дози мінеральних добрив та їх вплив на родючість ґрунту, продуктивність культур, і знання та досвід відомого вітчизняного вченого-агрохіміка професора кафедри агрохімії і ґрунтознавства Господаренка Григорія Миколайовича.  

У 2018 році ТОВ «Укравіт Агро» продовжує тісно співпрацювати зі швейцарським партнером – компанією «Gamaya», а також групою компаній «Маіс», що дозволить відпрацювати  нову технологію на комерційних майданчиках. Новий досвід буде закладений на темно-сірих лісових ґрунтах у Черкаському районі, де упродовж сезону буде вивчатися вплив різних доз добрив на продуктивність та стресостійкість кукурудзи. У програмі також буде задіяний науковий потенціал і сучасне обладнання Інституту здоров’я рослин для вивчення кореляцій між дистанційним моніторингом на великих площах і сучасних аналітичних методів аналізу зразків ґрунту і рослин. Аналіз даних із використанням програм штучного інтелекту від компанії «Gamaya» дозволить аграріям отримати науково обґрунтовані рекомендації із застосування добрив як закореневого, так і позакореневого підживлення культур для оптимізації затрат, збільшення урожайності та зменшення впливу на зовнішнє середовище. 

ТОВ «Укравіт Агро» розпочало співробітництво зі швейцарською компанією «Gamaya» як однією із найбільш перспективних ТОП-20 компаній світу, які працюють у сфері ІТ-технологій для сільського господарства (AgTech). «Gamaya» застосовує унікальну сукупність таких технологій, як запатентована технологія гіперспектральних камер, безпілотні літальні апарати та штучний інтелект. Технологія дозволяє детально діагностувати різноманітні стреси сільськогосподарських культур у різних регіонах на основі обширних знань в галузі агрономії. Таким чином, розробка програми дистанційного зондування ґрунту і посівів спільно із «Gamaya» – це не данина моді, а ще один крок вперед у розвитку ТОВ «Укравіт Агро» у сфері інноваційного сервісу для українських аграріїв.

 

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Рибні дні в Чорнобилі

В Асоціації рибалок України вважають, що однією рейдової роботою, попри всю її важливість, факти браконьєрства не знизити.

"Боротьба з браконьєрством багатовекторна. І в першу чергу потрібно зробити економічно невигідним заняття цим явищем. Необхідно посилювати покарання і багаторазово піднімати штрафи за браконьєрство. Піднімати штрафи потрібно до «небес». Щоб кожен знав, якщо хочеш взяти в руки сітку, то знай, щоб заплатити штраф і виплатити компенсацію за завдані збитки, потрібно буде продати «хату». А якщо в руки взяв електровудку або отруйні, вибухонебезпечні речовини, що несуть масову загибель водних живих ресурсів, то за цей злочин, однозначно, має бути тільки кримінальне покарання", - вважає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. 

На думку експерта, необхідно вибити з-під браконьєрства його фінансовий фундамент - збут. Необхідно збільшувати штрафи за торгівлю незаконно виловленої рибою. А держава в свою чергу має ввести Сертифікат Походження риби і рибного продукту – документ, який говорить про легальність походження товару, без якого неможливо буде продати жодного «хвоста» риби. В Україні споживач не може отримати достовірну інформацію про походження рибного товару, який він купує.

Сьогодні у нас в країні фактично відсутній контроль над якістю харчових продуктів, тому в різних регіонах країни відбулися отруєння зіпсованою рибною продукцією. Вони привели до серйозних наслідків - захворювання смертельно небезпечною хворобою - ботулізмом. Ситуація посилилася тим, що в Україні немає сироватки від ботулізму - в сукупності ці фактори призвели до смерті людей.

У цих умовах життєве важливо не допустити на прилавки магазинів браконьєрську рибу, тим більше з Чорнобильської зони.

У такій ситуації, коли риби в водоймах стає все менше, ціна на неї підвищується, браконьєрство стає особливо ефективним. А затребувана їх риба тому, що ціна на «браконьєрську» рибу менше ніж у легальних промисловиків. При цьому браконьєри все більше прагнуть до закритих територіях, на яких залишилися значною мірою рибні ресурси. Це об'єкти природно-заповідного фонду та, звичайно, зона відчуження ЧАЕС.

За високими заповідними парканами браконьєри почуваються особливо привільне і захищено. Складається таке враження, що заповідники створювали не для заощадження рідкісних видів птахів, звірів і риби, а для зручності знищення їх браконьєрами.

ДОВІДКА. Рибна ловля на території зони відчуження є порушенням ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цьому плані, така діяльність підпадає під дію статті 249 Кримінального Кодексу «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом». У 2007 році Верховна Рада посилила відповідальність за незаконне проникнення в Чорнобильську зону і вивезення з неї будь-яких речей. Відтепер за порушення вимог режиму в зоні радіаційного забруднення передбачається адміністративна та кримінальна відповідальність, зокрема: за незаконне проникнення та самовільне поселення в ній накладається штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб - від 40 до 60) з конфіскацією знарядь, засобів пересування і вчинення правопорушення. Незаконне вивезення з радіаційно-забрудненої зони будь-яких речей, а також тварин, риби, рослин, грибів і т.п., крім штрафу, карається позбавленням волі від 2 до 4 років, а збут зазначених продуктів - до 5 років. Якщо ж злочин вчинила службова особа, або він здійснений повторно, а також, якщо внаслідок цього загинули люди, злочинець позбавляється волі на строк від 3 до 7 років.

 

Проблема нелегального видобутку риби в зоні відчуження в найближчій перспективі вирішена не буде з ряду причин. Причина перша - складності контролю. Боротьба з браконьєрством вимагає великих витрат на пошук і затримання порушників. При цьому затримання не гарантує застосування жорстких санкцій до браконьєрів. Слід ще враховувати наявність серед браконьєрів категорій громадян, яких окремі представники правоохоронної системи «кришують», тому часто вони залишаються безкарними - вважають в Асоціації рибалок України - Розгул браконьєрства останнім часом в зоні відбувається на тлі перманентного зниження витрат на утримання зони відчуження і охорону в тому числі. Друга причина, яка лежить поза контролем - соціально-економічні умови життя. Поки вони не покращаться, не слід очікувати спаду будь-яких нелегальних промислів.

 

Зону відчуження охороняє служба охорони. І боротьба з браконьєрством не є її основним завданням. А правоохоронні та природоохоронні структури мають в зону обмежений доступ. Щоб зробити антибраконьєрський рейд, потрібно за місяць до цього замовити перепустку в зону. А перед рейдом чітко вказати час і місце рейду. Тому всі подібні рейди в основному виявляються фарсом. Трафік «брудної» риби на ринки і в роздрібну мережу столиці та Київській області в останні роки збільшився на порядок.



Світові ціни на пшеницю та кукурудзу продовжують рости

Ціни продовжували рости в зв'язку з побоюваннями з приводу наслідків посушливої ​​погоди на урожай озимих культур цього року, хоча сприятливі дощі з другого тижня березня дещо поліпшили умови вегетації і обмежили щомісячний приріст цін, повідомляє ФАО.

 
Холодна і волога погода в Європі також сприяла зміцненню цін. В Аргентині експортні ціни різко зросли, чому сприяла стійка посушлива погода і високі обсяги експорту, тоді як в Чорноморському регіоні ціни в основному підтримувалися високим попитом.
 
Міжнародні ціни на кукурудзу також помітно зросли в березні. Середня ціна на базисну американську кукурудзу (No.2,Yellow, f.o.b.) склала 171 долар США за тонну, що майже на 5% вище, ніж в лютому, на 15% більше, ніж три місяці тому, і на 8% вище торішнього показника. Експортні ціни в США, як і раніше, підтримувалися стійким попитом і побоюваннями з приводу наслідків тривалої посушливої ​​погоди на урожай зернових в Аргентині, де недавні дощі покращили ситуацію тільки в деяких районах. В Україні високий зовнішній попит, особливо з Китаю (материкової частини), в поєднанні з коливаннями валюти, утримували ціни високими. 
Індекс цін ФАО на всі види рису в березні лишився майже на рівні показника лютого.
 

Світові ціни на пшеницю, кукурудзу та рис,
доларів США за тонну, березень 2016 – березень 2018