Україна збільшила експорт бобових у 18 разів

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

У вартісному співвідношенні експорт бобових з початку року виріс до $2 млн, у той час як за дванадцять місяців 2016 року цей показник був на рівні лише $248 тис.

Таке суттєве зростання зумовлене відвантаженням бобових овочів до Індії, яка купувала 98,8% експортованих Україною бобів.  Зокрема, тільки в серпні Індія імпортувала українських бобових на 1,83 млн долл.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чому затягують земельну реформу та що насправді приховують політики

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Василій Яблонський, оцінюючи заяву президента Петра Порошенка про те, що витискати земельну реформу з ВР він наміру не має.

«Ті, хто говорить, що українці не готові до вільного ринку землі, лукавлять. Ба більше, є ті, хто ще кілька років тому виступав за вільний обіг, а зараз категорично проти. Що змінилося за цей час? Геть нічого. Просто є ціла низка українських політиків, олігархів, які володіють величезними земельними ресурсами. В законах свого часу були різні лазівки, через які можна було зайти на ринок землі, скупити й мати її у власності», – констатував Яблонський.

«Щойно всі ці речі відкриються, всі політики, якиі зараз виступають проти, виглядатимуть дивно в очах громадськості. Не виключено, що ми дізнаємося про багатьох «латифундистів». Процес затягується, тому що є намагання політиків приховати, по-перше, статки, а по-друге, вплив», – зазначив він.
На його переконання, найбільш чесними принаймні виглядають ті політики, які зараз хоча б говорять про відкритий ринок.

«По-перше, це дійсно дасть кошти, нові ресурси для економіки. По-друге, з’являється шанс усунути масові зловживання на ринку землі, тіньові схеми. Якщо є ринкові відносини, то вони прозорі. Заборони завжди обходять, а в законі завжди шукають лазівки. Через підставні структури люди знаходять такі варіанти», – пояснив експерт.

Резюмуючи, політолог відзначив, що земельна реформа є однією з найскладніших, тим більше якщо навіть президента не впевнений у тому, що вдасться знайти голоси.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посол Канади в Україні особисто передав молоковоз фермеру на Львівщині

В межах візиту Посол спільно із керівництвом області, району оглянув господарство та вручив ключі від молоковоза родині фермерів.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Фермерське господарство «Ліщук Н. С.» - сімейна справа Олександра Ліщука. Господарство фермера – це 106 голів великої рогатої худоби. Свої знання і вміння чоловік передає синам та онукам. Молодші натомість вже помагають дідусеві по господарству.   

«Мій дід також займався господаркою і мене це дуже вабило. Спочатку було 13 корів. Поступово викупляли приміщенні і розширювались. Стараємось, щоб корівкам було комфортно, разом з тим слідкуємо за якістю молока. Для мене важливо, що це наша сімейна справа. Тут працюють мої діти, тепер вже онуки. Вагомою допомогою для нас є підтримка ззовні»,- розповів фермер Олександр Ліщук.

Цьогоріч господарством «Ліщук Н. С.» за підтримки канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні» створено систему доїння корів на пасовищі. Проектом господарству надано доїльну установку, генератор, холодильне обладнання, насіння та добрива для залуження 5 га пасовища.

«Всюди куди б я не їздив із проектом і обласна і районна і сільська влада дуже активно співпрацюють задля спільної справи. І я дуже радію коли це бачу. Це приклад того, як із землі виростає співпраця - кооперативна, громадська і державна», - зазначив Роман Ващук.

Також гості та фермери спільно урочисто відкрили новий корівник на господарстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Угорські митники посилено перевіряють українську свинину

Про це повідомляє ДФС у Закарпатській області, пише prozahid.

Таким чином угорська сторона проводить посилену перевірку продуктів тваринного походження та інших підконтрольних товарів, які можуть бути заражені АЧС.

Фахівці Закарпатської митниці просять подорожуючих за кордон з розумінням поставитися до ситуації та, за можливості, перевозити продукти тваринного походження в заводських упаковках, або взагалі обмежити ввезення до країн ЄС таких продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Львівщині виробляють крафтову ковбасу

Сьогодні він разом з маркетологом Романом Дзиговським виробляють дев'ять видів ковбас, які продаються під брендом "Василь.ко" у львівських ресторанах, крамницях локальних продуктів та в роздріб через інтернет, пише biz.censor.net.ua
 
В 1999 році 24-річний уродженець Львівської області Кіт поїхав в Іспанію на заробітки. Роботу знайшов на північному заході країни у стародавньому кельтському місті Саламанка. "Працював в одного дідуся на ім'я Педро. Він співзасновник фабрики Iberica, яка виробляє сиров’ялену м'ясну продукцію – хамон і ковбаси", - розповідає Василь Кіт.

Відпрацювавши 11 років в Іспанії він вирішив повернутися додому і продовжити справу, яку опанував на виробництві Педро.

"Там я набрався досвіду у виготовленні іспанських м’ясних виробів і захотів втілити це в життя в Україні. Стартові вкладення у справу становили $100 тисяч, які були зароблені в Іспанії, - говорить підприємець. – Вирішив не закуповувати м'ясо у великих виробників, а організувати своє господарство, мати свою сировину і налагодити повний цикл: від вирощування до забою".

В 2015 році Василь знайшов закинуту ферму із земельною ділянкою в селі Унів Перемишлянського району, яке знаходиться за 45 км від Львова.

Після того, як будівлі на фермі відновили фактично з нуля, було закуплено першу партію свиней.

"Купили десь 80-90 голів. Через деякий час зрозуміли, що поголів’я - неякісне. Одна досвідчена людина мені сказала, що краще купувати спеціалізовані породи свиней беконного типу, змішувати їх з дикою кров’ю (з дикими свинями) і вже тоді виводити свою породу", - розповідає Кіт.

"Оскільки планувалося, що на фермі свині круглий рік живуть під відкритим небом, то вибір впав на угорську мангалицю (порода свиней), бо вона вкрита шерстю. М'ясо цих свиней вважається більш дієтичним, мармуровим. Така продукція більш затребувана серед рестораторів", - розповідає Роман Дзиговський, партнер Василя Кота.
Роман Дзиговський чотири роки тому переїхав до Львова з Києва.

"З Василем ми познайомилися одразу як я переїхав до Львова. Коли він почав це організовувати, то запропонував приєднатися до нього. Він заразив мене цією ідеєю", - розповідає Роман.

Мангалицю підприємці закупили на Закарпатті, а дикого кабана, щоб змішати кров, у мисливському угідді.

Наразі на фермі під вільний вигул свиней відведено 7 га землі. Ще 20 га орендують у місцевого населення. На них вирощуються корми для свиней: буряк, гарбуз і картоплю.

Як колишній заробітчанин та маркетолог виробляють крафтову ковбасу 05

Зернові корми підприємці закуповують у монахів.

"У селі, де наше господарство, знаходиться Унівська Лавра. Монастир має багато землі. Вони вирощують пшеницю і ячмінь, які ми у них закуповуємо", - говорить Кіт.

Перша партія ковбаси була отримана у грудні 2016 року. Вирощене м'ясо переробляється в цеху дядька Василя, який довгий час займається виробництвом традиційної для українського ринку ковбаси.

Спочатку продукція продавалася на Галицькому ринку у Львові. Через три місяці ковбаси "Василь.ко" з'явилися у львівській мережі "Кумпель-груп". Наразі, за словами підприємців, продукція "Василь.ко" реалізується в 20 ресторанах та магазинах.

"Виробляємо сиров'ялену м'ясну продукцію тільки по тих рецептах, які я привіз з Іспанії. Наразі у нас - дев'ять позицій. Перша позиція - це ковбаса "чорізо" - іспанська гостра ковбаса з паприкою. Інші – це ковбаса з грибами, в’яленими оливками і томатами, шоколадна ковбаса (кедровий горіх, мигдаль та фундук). Також є класична в’ялена ковбаса, домашня сушена, з пармезаном, апельсином та білим вином і бастурма. У наших ковбасах всі інгредієнти імпортні, крім грибів і м’яса", - каже Кіт.

"Всі свині у нас прочиповані. Ми знаємо, скільки кожній свині років і коли її потрібно забивати. Після забою туша вилежується три дні і потім потрапляє в цех на переробку. Всі спеції ми транспортуємо з Іспанії. Після готування і витримки 21 день, ковбаса готова до споживання. Але чим довша витримка, тим кращі у неї смакові якості. В основному у нас продукція продається після двох місяців витримки, - розповідає Василь. - Далі продукція йде на вакууматор. На упаковку клеїться стікер, на якому вказана дата виробництва, інгредієнти, дані про виробника".
Об'єми виробництва крафтових ковбас у партнерів невеликі – 150 кілограмів на місяць.

"Ми не можемо годувати тварин преміксами, як на великих промислових заводах, щоб вони набирали кілограми живої ваги кожен день. Наші свині ростуть 12-15 місяців перед тим, як ми їх забиваємо", - говорить Дзиговський.

Інвестиції у виробництво ще не окупилися однак ферма, за словами Василя Кота, працює в плюс.

Як колишній заробітчанин та маркетолог виробляють крафтову ковбасу 07

"При живій вазі свині 120-130 кілограмів, ми отримуємо 70 кілограмів м’яса. З 70 кілограмів м’яса ми отримуємо десь до 35 кілограмів ковбаси. Потім вона теж трохи всихається. Ми розуміємо, що нам треба продавати цю ковбасу швидко, коли вона має ще більшу масу, але ми хочемо, щоб була дотримана технологія", - говорить Роман.

"Наша продукція – це просто засушене, в’ялене м'ясо. Коли ми робимо, наприклад, 10 кілограмів, то до клієнта приходить 4-4,5 кілограмів. Це означає, що 5,5 кілограмів просто випаровується", - додає Василь.

В майбутньому партнери хотіли б залучити гранти і пустити гроші на розвиток виробництва.

У планах фермерів вивести свою породу, яка буде стійкою до хвороб, вийти більш активно на ринок Києва та запустити виробництво нових видів ковбас і українського хамону.

"Я вже робив хамон. Він вийшов. Але це в перспективі. Для цього потрібен час і фінансування. Для хамону треба мінімум півроку, щоб він дозрів. Нехай спочатку себе наша ковбаса зарекомендує на ринку", - додає Василь Кіт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільше заробити дозволяють теплиці

У країнах, де орієнтуються на виробництво ягід, садівництво, отримують більше. Таку думку висловив економічний експерт Любомир Шавалюк, пише landlord.ua

«Якщо ви вирощуєте пшеницю, на гектарі заробите 10 000 грн доходу, малину – 80 000 – 100 000. Якщо у вас теплиця, то можна отримувати до 1 млн грн з гектара. Якщо стимулювати фермерів іти в виокодохідні ніші, сільське господарство матиме зовсім інше обличчя», – каже Любомир Шавалюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview