Україна збільшила експорт пшениці до країн Близького Сходу

Українські аграрії за перші чотири місяці поточного 2017-2018 маркетингового року (МР, липень 2017 – червень 2018) поставили в країни Близького Сходу 829,1 тисячі тонн пшениці, що на 46% перевищує показник за аналогічний період минулого року, пише УНІАН.

"Країни Близького Сходу традиційно є ключовими ринками збуту українського зерна, і в поточному сезоні відзначається приріст поставок пшениці у вказаному напрямку, навіть незважаючи на високу конкуренцію з боку Росії. Так, за підсумками липня-жовтня 2017-2018 МР Україна експортувала в країни Близького Сходу 829,1 тисячі тонн пшениці, що на 46% перевищує показник аналогічного періоду попереднього сезону (569,4 тисячі тонн)", - йдеться в повідомленні. За даними прес-служби, за звітний період близькосхідний регіон став лідером у закупівлі зернових культур з України з часткою 23% від загального обсягу експорту. Загалом, країни Близького Сходу імпортували в липні-жовтні цього року близько 3,2 мільйона тонн українських зернових. Зазначається, що за аналогічний період 2016-2017 МР цей регіон знаходився на другій позиції серед імпортерів вітчизняних зернових із часткою 22%, незначно поступаючись країнам Північної Африки (24%). Поточного маркетингового року, згідно з даними експертів, Північна Африка перебуває на третій позиції за цим показником з часткою 15% від загального обсягу поставок зерна з України.

Міністерство сільського господарства США в грудні підвищило прогноз експорту пшениці з України поточного 2017-2018 МР на 0,5 мільйона тонн порівняно з листопадовим прогнозом – до 17 мільйонів тонн. Загалом, згідно з прогнозами американського відомства, урожай зернових в Україні у 2017 році становитиме 61,49 мільйона тонн, з яких пшениці 26,5 мільйона тонн. Також Міністерство аграрної політики і продовольства України прогнозує, що вітчизняні аграрії в 2017 році зберуть 62,3 мільйона тонн зернових.

За даними Мінагропроду, українські аграрії в 2016-2017 МР експортували 43,8 мільйона тонн зернових, що є рекордом за всю історію незалежності держави. При цьому виручка від експорту зернових збільшилася на 6%, до 6,4 мільярда доларів. Попередній рекорд експорту зернових в Україні був зафіксований в 2015-2016 МР на рівні 39,4 мільйона тонн. Згідно з даними Державної служби статистики, Україна в 2016 році зібрала 65,95 мільйона тонн зернових і зернобобових, що на 9,7% більше, ніж у 2015 році, і є рекордом для країни за роки незалежності.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скасування ПДВ на експорт олійних буде відстрочено до 1 вересня 2018, на ріпак – до 2020

Про це повідомило джерело в комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, передають Українські Новини.

За словами джерела, сторони досягли домовленості про перенесення нового податкового режиму з 1 березня на 1 вересня 2018 року, що дасть можливість завершити поточний сезон за діючими правилами. Відповідні зміни можуть бути проголосовані найближчим тижнем (18-22 грудня). Щодо ріпаку скасування ПДВ відбудеться ще пізніше – у 2020 році.

Раніше депутати-члени аграрного комітету Ради опублікували спільну заяву, в якій заявили, що поправка №180 приймалася із порушенням регламенту. "Тому, під час голосування за підтримку названих поправок, велика частина народних депутатів України були введені в оману й не розуміли, що голосують за скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур", - йдеться у зверненні.

Зараз члени комітету активно працюють над розробкою відповідних змін до Податкового кодексу України, щоб врегулювати це питання та наполягають на його внесення до порядку денного засідання парламенту у четвер (21 грудня).

Нагадаємо, 8 грудня Верховна Рада України звільнила від обкладання ПДВ операції з вивезення у митному режимі експорту сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як за три роки змінилася вартість новорічного столу (інфографіка)

Аналітики «Слова і Діла» відстежили, як за три роки змінилися ціна на традиційні новорічні наїдки.

У 2015 році накрити стіл на чотири персони українці могли за 816 гривень. Натомість у 2017 році доведеться викласти на 22% більше – 1180 грн. Згідно з даним Держстатистики, найбільш вартісними стравами будуть бутерброди з червоною ікрою та алкоголь. Їхня ціна за три роки зросла з 88 грн до 170 грн та з 225 грн до 324 грн відповідно. Доведеться витратитися й любителям м’яса, холодцю та цукерок.

Натомість найбюджетніший Новий рік – з оселедцем та мандаринами. За два роки їхня вартість майже не зросла. Оселедець подорожчав на 5 грн, а цитрусові фрукти – лише на 2 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вирощувати агропродукцію за мінімального втручання людини та в незвичних умовах

Адже, за прогнозами ООН за 30 років на Землі буде жити близько 10 млрд. людей, яких треба буде чимось годувати. Тому виробництво їжі прийдеться збільшити на 70%. До того ж, невідомо, яким чином зміниться клімат, пише landlord.ua.

Тому, вже зараз вчені разом з інженерами думають як вирощувати сільськогосподарську продукцію за мінімального втручання людини та в незвичних умовах. Все більше фермерів переходять на так звані контрольовані, з точки зору клімату, теплиці та вертикальні ферми. Найбільше практичних досліджень в цьому напрямку роблять в Сан-Франциско, де розробляють парники для міських умов.

Середня площа парника становить близько 4 тис. кв. м. Врожайність з такої площі має дорівнювати врожаю з поля площею понад 121 тис. кв. м. Парники будуть обслуговуватися трьома роботами — від етапу посіву до збору врожаю.

Роботи будуть переміщувати посіви всередині високотехнологічного критого міського парника. Сіяти насіння можна в один лоток, а потім машини будуть кожен раз пересаджувати їх, поступово збільшуючи крок «решітки», відстань між паростками. Підхід дозволяє піти від хімічного обприскування.

Автономні системи формують тривимірну модель кожної рослини — а потім порівнюють її з запланованими показниками. Найбільш значущі: розміри рослин, їх форма, наявність темних плям і інших ознак захворювань.

Інша компанія із Сан-Франциско, займається розробкою автоматизованих систем для вертикальних ферм. Мета компанії – досягти скорочення споживання води на фермах на 99%. Виробництво повинно в 350 разів бути більшим за врожай з  класичного відкритого поля.

Каліфорнійська компанія займається розробкою машин, здатних збирати яблука за допомогою вакуумних захоплень.

Для великих агропідприємств є більш масштабні проекти. Стартап з Лос Аламоса збирає до 5 ТБ даних в день з супутників, аналізує показники разом з даними про погоду. Це дозволяє прогнозувати обсяги врожаю кукурудзи з точністю до 99%.

Існують розробки, коли роботи знищуватимуть бур’яни без хімічного навантаження на ґрунт, а відтак, на собівартість виробництва. Невдовзі з’являться автономні трактори, які зможуть працювати 24 години на добу, скоріш за все на сонячній енергії. Стан посівів, потреби рослин в іригації і добривах – все це автономні системи зможуть оцінювати самостійно або за даними аерофотозйомки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перевірити легальність ялинки тепер можна через спеціальну програму на мобільному телефоні

З метою перевірки легальності походження новорічної красуні державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» Державного агентства лісових ресурсів розробило програмне забезпечення для Android (посилання для скачування додатку http://www.ukrforest.com/files/yalinka.apk), за допомогою якого Ви зможете познайомитися зі своєю ялинкою, її походженням.


Перевірка законності походження ялинки відбувається шляхом введення номеру із самоклейної етикетки (або бирки), яка прикріплена до ялинки, у мобільний додаток на телефоні. Самоклейні етикетки (бирки) містять індивідуальний номер та відповідний йому штрих код, який заноситься до єдиної системи електронного обліку деревини.

Також можна перевірити легальність ялинки на сайті http://www.ukrforest.com. У випадку, якщо інформація відсутня – це може свідчити, про сумнівне походження ялинки.
 
Окрім того, нагадуємо, що Держлісагентство проводить заходи для того, щоб задовольнити потребу в новорічних ялинках, не завдаючи шкоди для лісу:

- на площі 5 тис. га створені спеціальні плантації новорічних ялинок, де зростає 18 млн шт. хвойних дерев різних порід у віці від 1 до 10 років;

- щороку в грудні передбачається проведення рубок догляду за лісом в загущених молодняках, де без шкоди для лісу можна вибрати (відсортувати) близько 1 млн. шт. новорічних ялинок;

- є можливість у достатній кількості забезпечити потреби в гілках хвойних порід для створення новорічних композицій, щоб прикрасити оселю оригінальним ялинковим букетом, не рубаючи все дерево.

Більш детально за посиланням: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=186464&cat_id=134717

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому фермерські господарства відмовляються від племінної худоби

Якщо звичайні українці воліють продавати молоко на ринках, то фермерські господарства, котрі масово здавали молоко на переробку, просто відмовляються від худоби.

Так сталося у з ФГ «Джерело», що у Банилові Вижницького району на Буковині, пише pogliad.ua. Раніше це господарство було одним із кращих в області – тут тримали племінних корів. Але уже 5 років, як від них відмовилися. Бо не вигідно, та й заводи не платили вчасно за здане молоко.

Голова фермерського господарства «Джерело» Ольга Соломко розповідає, що з одного гектара можна отримати 5-6 тонн молока. Це якщо корми перевести в молоко, і будуть ідеальні умови. А худоба хворіє, потребує ветеринарного догляду.

"У нас було таке, що половина племінних телят просто загинула від хвороби. І вакцини від неї не було, - каже Ольга Соломко. – Зараз за літр молока дають максимум по 10 гривень. Тому вигідніше займатися рослинництвом. Збираємо 100 центнерів кукурудзи з гектара, і вийде 40 тисяч гривень. І значно менші затрати. А тваринництвом, без підтримки держави, займаються дедалі менше".

На сьогодні державі потрібно якісне молоко, а не молокопродукти. Чистого продукту немає. Тому переважно господарства, котрі займалися молоком, відмовляються.

"Раніше були програми для підтримки племінних ферм. Кілька років тому за теля, яке народиться, давали гроші. Тепер фінансування немає, - зазначає Ольга Соломко, – та й відшкодування ПДВ отримають не дрібні чи середні фермери, а великі. Дрібні і середні, крім відшкодування відсотків за кредитом, якщо його ще можна буде взяти, і компенсації 20% за куплену с/г техніку вітчизняного виробництва, яка, чесно кажучи, не є якісною, більше нічого й не матимуть".

Молоко завжди проходило перевірку
 

За словами Ольги Соломко, здавали молоко з господарства спочатку на переробку на Коломийський завод, поки він працював. Потім на Городенку, і частково самі переробляли молоко, бо виготовляли і сир, і сметану, також продавали свіже молоко на ринку і закритим установам – садочкам, школам і так далі. Але нині і це заборонено – здати молоко можна лише перероблене.

"Молоко, яке ми продавали, обов’язково проходило перевірку. На кожному ринку є ветеринарна лабораторія, де визначали якість молока. Крім того, ми молоко возили в Чернівці у ветлабораторію, де проводили комплексний аналіз молока. Та й худоба завжди була під наглядом ветеринарів, - пояснює Ольга Соломко. – Тому завжди був суворий контроль. І жодного випадку отруєння чи чогось подібного від нашого молока ніколи не було".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview