Україна збільшила імпорт картоплі у 43 рази

Про це повідомила прес-служба УКАБ.

Основними постачальниками картоплі до України стали країни СНД, які ввезли 95% від загального імпорту України за 2019 рік, у тому числі: 84% Білорусь, 5% РФ та 4% Казахстан. Нагадаємо, що країни Митного союзу обмежують ввезення на свої ринки української картоплі (у тому числі в частині проходження карантинних умов), в той час як Україна цей інструмент не застосовує. Відповідно, наслідком цього стали численні нарікання щодо якості ввезеної картоплі до України.

«Картопля є продуктом повсякденного вжитку багатьох українців. Забезпечення населення бульбою протягом року, крім локального вирощування, все більше залежить від зберігаючих потужностей. Зважаючи на відкритість ринку, дисбаланс попиту та пропозиції товару швидко коректується імпортом», - пояснює Валентина Кропивко, експертка УКАБ.

За останні десять років в Україні під культуру зазвичай відводилося близько 1,35 млн га, середньорічний врожай картоплі становив порядку 22 млн т. Коливання річних даних є в межах 5-11%. Це не критично, оскільки, згідно даних Держстату, населенням споживається щорічно близько 6 млн т коренеплодів, тобто менше третини від вирощеного врожаю. Решта коренеплодів використовується на корм, переробку та як посадковий матеріал. Масштаби втрат картоплі під час зберігання не можливо оцінити, оскільки виробництво бульби в основному сконцентровано у господарствах населення (98%).

У 2019 році через холодну весну і сухе літо було накопано на 10% менше картоплі від середнього показника за десять років, проте більше за неврожайний для культури 2010 рік. Обмежена пропозиція коренеплодів на початку літа в Україні спричинила паніку, тому ринок компенсував її імпортним товаром, активні поставки якого тривали до кінця року. Традиційна для вітчизняного населення звичка запасатися дефіцитним товаром дозволила імпортерам завезти картоплі на рекордну суму в  47,5 млн $ у 2019 році. Середня вартість імпорту за цей період складала 19 центів/кг, що фактично дорівнює 5 грн/кг. Дана ціна ввезеної картоплі є найменшою за 9 років, як у гривневому, так і у доларовому еквіваленті.

За словами Валентини Кропивко, у минулому році сусіди демпінгували вітчизняних виробників бульби, що негативно вплинуло на картоплярство України. За даними Держстату, середні ціни картоплі, реалізованої вітчизняними підприємствами у 2019  році складали порядку 5,5 грн/кг. В результаті вітчизняна картопля стала неконкурентною порівняно з імпортним товаром.

«Загалом, вітчизняне картоплярство здатне забезпечити населення продукцією та виходити на зовнішні ринки з конкурентною продукцією. Для цього необхідно поряд із гармонізацією законодавства,  нарощувати промислове виробництва та потужності для зберігання бульби. Зважаючи на високу конкуренцію на зовнішньому ринку варто для імпортерів запровадити дзеркальні карантинні заходи на митниці», - підсумувала експертка.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні може з'явитися 5 тисяч нових сімейних молочних ферм

До 2027 року в Україні може з'явитися 5 тисяч нових сімейних молочних ферм, повідомив на прес-конференції президент "Української кооперативної федерації" Михайло Корилкевич, пише УНІАН.

За його словами, зараз федерація впроваджує проект з розвитку сімейних молочних ферм, на який отримала 1 мільярд гривень фінансування за Програмою розвитку ООН (ПРООН). "Відповідно до нашого бізнес-плану, до 2027 року в Україні можна відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які в цілому додадуть 12 мільярдів гривень до ВВП країни", - сказав він.

За підсумками проекту федерація продемонструє "зразкові" ферми, моделі яких можна буде в майбутньому розвивати молочну галузь в країні.

Він також повідомив з посиланням на дані ООН, що до 2030 року світ має збільшити виробництво молока на 250 тисяч тонн на рік (зараз виробляється близько 850 мільйонів тонн на рік), щоб забезпечити потреби кількості населення, що зростає. У зв'язку з цим ООН зацікавлена у розвитку молочної галузі в Україні, оскільки собівартість виробництва молока тут одна з найнижчих у світі.

"Україна увійшла до п'ятірки країн з найнижчою собівартістю виробництва молока, поряд з Мексикою і Новою Зеландією. Але парадокс в тому, що Україна якраз зменшує обсяги виробництва молока", - сказав Корилкевич.

За його словами, в Польщі поголів'я корів приблизно таке саме, як і в нашій країні (близько 3 мільйонів голів), але там молочна галузь стрімко розвивається саме завдяки сімейним фермам. "У людей немає доступу до сучасних технологій, у нашому проекті ми даємо такі технології. На сьогодні федерація вже отримала 400 заявок. Це говорить про те, що люди хочуть збільшити свій бізнес, нарощувати виробництво, отримувати реальні гроші в селі", - додав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії підтримують ринок землі із перехідним періодом - опитування

Про це свідчать результати опитування, в якому аграрії взяли участь під час панельної дискусії «Регулювання агробізнесу сьогодні та завтра. Реалії та перспективи», яка відбулась в рамках Міжнародного конгресу з рослинництва TOP CROPS, повідомляє прес-служба ВАР.

Так, за відкриття ринку землі виступає 53% опитаних, проти - 39%. Однак, на запитання "Чи підтримуєте ви запровадження ринкового обігу земель с/г призначення у варіанті, запропонованому аграрним комітетом ВРУ (№2178-10), як компромісний законопроєкт"? негативно відповіли 56% опитаних. Ще 39% зазначили, що готові підтримати даний законопроєкт, однак він потребує додаткового опрацювання. 

Основною умовою, за якої аграрії все-таки готові були б підтримати законопроєкт, є наявність перехідного періоду при запровадженні ринку землі, протягом якого купувати землю зможуть лише фізичні особи-громадяни України. За дану позицію проголосували 49% опитаних. 

Щодо того, які землі варто спочатку виставляти на продаж,  сільгоспвиробники зазначили, що це мають бути спочатку землі приватної та комунальної власності (38% опитаних) та лише землі приватної власності (34% опитаних). 

Разом з тим, при відкритті ринку землі для її купівлі 83% з опитаних агровиробників зазначили, що планують брати для цієї цілі кредит у банку. 82% аграріїв, які взяли участь в опитуванні, зазначили, що мають досвід залучення кредитних коштів. Ще 12% аграріїв зазначили, що банк або не видав позику, або видав у значно меншій сумі. І лише 6% опитаних не звертались до банків. 

Більше того: абсолютна більшість аграріїв наразі має кредитні зобов'язання перед банками: у 43% термін погашення закінчується у поточному році, у 35% - у 2021-2022 роках і у 5% - після 2022 року. І лише 17% сільгоспвиробників не мають наразі кредитів. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер з Волині обробляє землю зробленим власноруч тракторцем

Творець мінітрактора Віталій Федонюк, майстер-винахідник з Шацька, що на Волині, розповів seeds.org.ua історію його створення.

"Був у мене старенький “Жигулик”, ремонтувати його вже не було сенсу – вирішив здати його на металобрухт. Однак всі механічні вузли я залишив. Переглядаючи відео в YouTube я побачив сюжет про хлопця, який зробив тракторця з вузлів автомобіля “Москвич” – так і народилась ідея зробити собі щось схоже. Погортав сторінки соцмереж, найшов багато інформації про те, як люди виготовляють трактори і не тільки трактори, з того що мають під рукою. Ідей дуже багато. Десь підглянув одне, десь інше – так і все почалось", - зазначає Віталій Федонюк.

Трактор винахідник планував використовувати здебільшого для транспортних робіт: щось привезти, кудись заїхати.

"Віддав мені тесть якось кінський плужок, так з’явився стимул зробити навіску. Через 2 вечори плуг було встановлено. Почав орати город. Наче б все гаразд, але відчувається що важкувато йде. Довелося купувати більш потужний двигун на 8 кінських сил – одразу відчув різницю в тягових характеристиках", - розповідає Віталій Федонюк.

Мінітрактор в фермера вже 3 роки. За цей час пройшов всі можливі тест драйви. Де були які слабкі місця – винахідник посилив. В результаті отримав надійного помічника з хорошими характеристиками. 

"Можливо таким тракторцем не обробиш гектари поля, однак невеликі земельні наділи – саме для нього. А ще його можна використовувати як звичайну міні-вантажівку для дому", - підкреслив винахідник.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні розвиватимуть технології вертикальних ферм

Дослідити сферу indoor-фармінгу планує конструкторське бюро IDA на чолі з Алексом Приходьком спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України.

Indoor-фармінг (дослівно — внутрішнє господарство) — це узагальнена назва високоавтоматизованого комплексу вертикальних ферм. Такі теплиці забезпечують оптимізований підхід до використання території, багатоярусне розміщення насаджень, автономність, можливість вирощувати продукти без ґрунту.

Світ робить ставки на вертикальні ферми, оскільки вони можуть вирішити проблему нестачі територій для ведення сільського господарства. За допомогою іndoor-фармінгу можна отримувати високі врожаї, бо процеси контролю є повністю керованими: регулюється час подливу рослин, температура в теплиці, інтенсивність освітлення.

В Україні на даний час поки що indoor-фармінг не розвинений, але вже з’являються інноваційні стартапи, які не лише замаються вирощуванням рослин, а й виробляють комплектуючі для вертикальних теплиць. Одним з таких є Smart Oasis Farm, яку створила команда українських розробників. Тепер Алекс Приходько сподівається у співпраці з науковцями вдосконалити власну розробку.

Для наукових досліджень Національний університет біоресурсів отримає контейнер для вирощування салатів.

Розробники Smart Oasis Farm планують презентувати свій стартап на Gufood-2020  (Дубай, ОАЕ) та готуються до Всесвітньої виставки EXPO-2020 (Дубай, ОАЕ), де представлятимуть Україну.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Значні запаси тиснуть на ціну української соняшникової олії

Низький зовнішній попит і великі запаси олії в портах чинять тиск на експортні котирування соняшникової олії.

Про це повідомляє Refinitiv Agriculture на своєму Телеграм.

Відсутність попиту з боку основних імпортерів знизила котирування на українську соняшникову олію з поставкою в лютому до $700-720/тонна на базисі FOB Чорноморськ.

При цьому пропозиція з постачання соняшникової олії в лютому значна, відзначають оператори ринку. В результаті запаси олії в портах різко зросли.

«Деякі портові термінали не приймають олію – вони затоварені», – повідомляють експортери.

Поставки в березні-квітні оцінюються трохи вище, втім, покупці також не виявляють особливого інтересу й очікують подальшого зниження цін.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview