178171
182818

Українці ризикують залишитися без рису

Ідеальний клімат і можливість безперешкодного поливу дозволяє виробникам забезпечувати високоякісним кілійським рисом більшу частину території країни і планувати перспективу експорту в інші держави, пише bessarabiainform.com.

Однак нова постанова ВР ставить під загрозу виробництво рису в Україні як таке. Всім відомо, що вирощування цієї культури неможливо без постійного водопостачання рисових чеків. Практично весь час росту у них має бути стоячий, рівномірний шар води.

Плановане зміна до Податкового кодексу України передбачає введення з 2018 року ренти на спецводокористування, яке не осилять багато виробників.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Кілійської районної ради Павло Бойченко.

«Рента на спецводокористування, введення якої в 2018 році передбачають зміни до податкового кодексу, прийняті ВР, поставить багатьох виробників рису в Кілійському районі на межу рентабельності і неминуче призведе до подорожчання рису» — написав він.

Голова райради зазначив, що прийняті поправки він вважає шкідницькими, тому дана проблема зі сторони Кілії буде піднята на рівні керівництва області.

«Виробники рису вносять величезний вклад у формування бюджету Кілійського району і значні суми відраховують до державного бюджету. Ми будемо рішуче відстоювати інтереси наших виробників», — заявив Павло Бойченко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Одеській області будуть вирощувати лаванду

Розпорядження про створення кластера підписав губернатор Максим Степанов, пише dumskaya.net.

Планується, що на території агрокластеру буде реалізований цілий ряд важливих заходів. Зокрема, передбачено створення науково-дослідного центру. До його складу увійдуть представники провідних вищих навчальних закладів Одеси. Окремо будуть розвиватися нові види промислової і сільськогосподарської діяльності. Наприклад, через зміни клімату з'явилася можливість вирощувати там лаванду. На місці організовують її переробку, а в період цвітіння — екскурсії на лавандові поля.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Харківщині вирощують птицю без використання ветпрепаратів

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповіла його власниця Олена Безкоровайна, пише AgroTimes.

«У нас дуже велике різнотрав’я, і птиця сама знаходить те, чого їй бракує, – пояснила вона. – Наприклад, відомо, що пижмо та полин є ефективними засобами проти глистів, а часник і шипшина підвищують імунітет. І за потреби птиця сама вживає їх».

Для підтримання здоров’я птиці фермер використовує власну розробку. «Змішую подрібнену пшеницю, цукор і пробіотичні бактерії, які мені привезли з Японії, – зазначила Олена Безкоровайна. – Витримую цю суміш 5-6 годин у теплому місці й отримую закваску, яка дуже нагадує квас, але без газів». 

У птахівничій галузі аналогічні препарати широко використовують для боротьби з патогенною мікрофлорою, додала вона. 

«Цим препаратом аерозольно обробляю всі приміщення раз на два тижні, не змиваючи, а кожен раз дозаселяючи корисні бактерії на поверхн». Таким чином нам вдається підтримувати нормальну мікрофлору у пташниках», – підкреслила власниця фермерського господарства. 

Довідка 

Сімейне фермерське господарство «Безкоровайних» вирощує в природних умовах понад 8 тис. голів птиці: кури-несучки, качки, гуси, фазани, цесарки, перепела, червоні індики. Також утримує свиней породи Мангалиця, від яких отримують хамон, червоно-білопоясних свиней, кіз нубійської породи.

 



Які продукти харчування купують українці найчастіше

Виявилося, що за 9 місяців минулого року наші співвітчизники в торгових мережах найбільше купували різних круп, м'яса, овочів і хлібобулочних виробів, пише businessua.com.

Так, наприклад, в минулому році громадянами було куплено 145,7 тис. тонн м'яса і птиці. Копченого м'яса і ковбасних виробів придбали майже в два рази менше – 88,9 тис. тонн. А ось риба і морепродукти користуються куди гіршим попитом, так, за дев'ять місяців минулого року українці купили всього 16,6 тис. тонн цих продуктів, що на 88% менше купленого м'яса.

"За попередніми даними 2017 року, в структурі споживання м'яса українцями, частка птиці залишається найбільш вагомою – 48%, майже в 1,5 рази перевищуючи рівень раціональних норм. При цьому на свинину доводиться 37%, на яловичину – тільки 14%, на інші види м'яса – 1% м'ясного раціону", – пояснює Світлана Пашко, старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

Експерт зазначає, що такий дисбаланс в обсягах споживання різних видів м'яса обумовлений низьким рівнем купівельної спроможності населення і більшою конкурентоспроможністю курятини за роздрібною ціною в порівнянні з яловичиною та свининою.

В "Інституті аграрної економіки" прогнозують, що ціни на м'ясо будуть продовжувати рости. Так, в минулому році найбільше подорожчала яловичина, з грудня 2016 до грудня 2017 рр. ціни на неї зросли в середньому по Україні на 34,8 – 38,5%. Якщо в кінці 2016 р. за кілограм тазостегнової частини яловичини в середньому потрібно було заплатити 68,4 грн, то в грудні 2017 р. – вже 92,1 грн.

Свинина подорожчала на 38,3- 46,1%. Роздрібна ціна свинини з кісткою піднялася з 67,2 грн за кілограм, до 93 грн. А ось курятина подорожчала найменше – на 30,4%. Наприклад, в грудні 2016 р. можна було купити птицю за 41 грн, а рік по тому ціна піднялася до 53,9 грн.

Одними з рекордсменів минулого року по покупкам стали хлібобулочні вироби. Так, українці купили більше 306 тис. тонн різного хліба (не рахуючи кондитерських виробів). Борошна в 2017 р. придбали 82,7 тис. тонн, а цукру – 119 тис. тонн.

Також варто відзначити, що фрукти українці купували в півтора рази рідше, ніж овочі. Було куплено 353,8 тис. тонн свіжих овочів і всього 264 тис. тонн фруктів (включаючи горіхи).

Найбільше з алкоголю українці люблять (і це зовсім не несподіванка) пиво. Так, за 9 місяців 2017 року українці випили 465 млн літрів пива. На другому місці опинилася горілка – 53 млн літрів. Слідом йде вино – 49 млн літрів, слабоалкогольні напої – 22 млн літрів.

При цьому виявилося, що найрідше українці п'ють шампанське – 14 млн літрів, – і коньяк – всього 10 млн літрів.



Roshen та інші бренди ведуть торгівлю із самопроголошеним Придністров'ям

Журналісти молдовського видання RISE Moldova у своєму розслідуванні стверджують, що українські представництва світових брендів, а також компанія Roshen ведуть торгівлю із самопроголошеною «Придністровською республікою», пише hromadske.ua.

Як з'ясували автори статті, серед найбільших відправників товарів в самопроголошене Придністров'я — українські представництва Coca-Cola та Nestle, а також компанія Roshen, яка належить президенту України Петру Порошенку.
«В першу десятку відправників товарів, крім фірми президента Порошенка, увійшли українські представництва таких світових гігантів як Coca-Cola та Nestle», — йдеться у розслідуванні.

Журналісти називають «основним бізнес-партнером» брендів — холдинг «Шериф», до складу якого входить масштабна мережа однойменних супермаркетів. Власником «Шерифа» є відомий придністровський олігарх Віктор Гушан.

«З 2014 по першу половину 2017 року Roshen наторгувала з «Шерифом» на суму близько $3 млн. Більш того, весь товар відправляли прямо в Придністров'є, тобто в обхід контролю Молдовою», — йдеться в розслідуванні.
Зазначається, що статистика, яка ведеться митницею Молдови, не містить офіційних даних про імпорт товарів з України.

Однак, журналісти знайшли доступ до експортних операцій з України, проаналізувавши які, склали топ-20 найбільших українських партнерів «Шерифа».

З 2014 року по першу половину 2017 року, за даними видання, київська Nestle «наторгувала» з «Шерифом» приблизно на $4 млн, а Coca-Cola — близько $ 1 млн.

У цілому з 2014 року з ТОВ «Шериф» близько 300 українських компаній наторгували на суму понад $ 100 млн, стверджують журналісти RISE Moldova.

У компанії Roshen на прохання надати коментар з приводу розслідування повідомили: 

«Корпорація Roshen не реалізує продукцію на території Придністров’я. В той же час повідомляємо, що Корпорація не співпрацює з мережею супермаркетів «Шериф».

Ваш вибір 'Цікаво'.


Фермер на Миколаївщині взявся за виробництво екологічно чистих брикетів

Таку технологію розвиває голова ФГ «Агроком» Денис Кисельов. Пріоритетом для себе фермер визначив впровадження й застосування сучасних тенденцій у використанні поновлюваних джерел енергії. Про це пише agro-yug.com.ua.

У брикети не додають ніяких зв’язуючих і клейких елементів, що робить його екологічно чистим продуктом. А тепловіддача 1,5 т брикетів еквівалентна 1 т вугілля. Виробник також зазначає, що незважаючи на те, що солома легкозаймистий матеріал, самозаймання в їхньому випадку неможливо — для цього, за його словами, потрібна температура понад 100 градусів.

За словами Дениса Кисельова, вони є одними з перших в Україні, хто практикує такий вид виробництва. Тому, щоби якомога швидше познайомити українців із цією продукцією, він готовий поширювати її безкоштовно, собі в збиток.

«Ми прийняли рішення зробити маркетинговий хід — безкоштовно давали пенсіонерам, пайовикам по мішку на пробу. Протягом літа й початку осені ми роздали близько 15–20 т просто безкоштовно. З першими холодами ми провели рекламну акцію в нашому райцентрі — продавали по кілограму, по два, по мішечку, по відру — хто скільки хотів. Бабусям і дідусям давали безкоштовно по 3–5 брикетів. Акція викликала фурор, відразу посипалася купа замовлень», — ділиться досвідом реалізації Денис Кисельов.

На сьогодні виробничі потужності досить малі — 90 кг/год. Проте фермер упевнений, що в разі збільшення їх виробництва, навіть, до 300 кг/год і при успішній реалізації, прилеглі села буквально «розметуть із полиць» його продукт. Адже багато сіл не газифіковані, а їх брикети будуть як ніколи до речі.

Джерело: kurkul.com

Ваш вибір 'Подобається'.