Українці щороку вживають на 6 кг менше рекомендованої норми риби

Про цеповідомив генеральний директор асоціації "Українських імпортерів риби і морепродуктів" Дмитро Загуменний, пише Інтерфакс-Україна.

"За чисельності населення в Україні 35 млн осіб, на кожного українця припадає в середньому 9-14 кг риби на рік. У світі ж цей показник перевалив 20 кг на людину на рік", - сказав він на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна " у вівторок.

За його словами, в Японії цей показник досягає 65 кг, у країнах Північної Америки - 24 кг, ЄС - 21 кг; постійно зростає споживання риби в Китаї.

"Українці споживають дуже мало риби. Останні 30 років в світі простежується стійке зростання споживання риби. За аналізу показників імпорту за останні три роки створюється враження, що триває зростання. Однак, з огляду на показники 2013 року, можна сказати, що це відновлення ринку. У зв'язку з девальвацією валюти в 2014-15 рр. багато українців були змушені відмовитися від споживання риби і рибної продукції або ж перейти до більш доступного сегменту", - пояснив експерт.

За його даними, з урахуванням обсягу рибної продукції власного вилову (180 тис. тонн, офіційно - 90 тис. тонн) загальний обсяг рибного ринку в Україні в 2017 році становив близько 500 тис. тонн.

При цьому експерт зазначив, що на рибну продукцію припадає левова частка українського імпорту. Рибу імпортують до України з більш ніж 60 країн, основними імпортерами є Норвегія, Ісландія і США. Загалом імпорт риби в Україні в 2017 році становив 320 тис. тонн на суму $500 млн, перевищивши торішній показник (300 тис. тонн на $460 млн).

Аташе з питань сільського господарства посольства США в Україні Олександр Тарасевич уточнив, що в 2017 році з США було імпортовано 31 тис. тонн рибної продукції. Найбільш імпортованою рибою з США є хек, його наздоганяє минтай.

"Споживчі переваги українців дуже повільно змінюються. Залишаються традиційні види риби - минтай, оселедець, хек, лосось. На цьому ринку дуже жорстка прив'язка до доходів населення: коли доходи падають, то і споживання риби знижується. Девальвація змушує українців переходити на м'ясо, і більше того - на дешеве м'ясо; в раціоні починає переважати курка (понад 50%)", - прокоментував ситуацію на ринку О.Тарасевич.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість м’яса росте швидше за середню зарплату

Таким спостереженням на своєму Facebook поділився Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж, пише agroday.com.ua.

Зокрема, за останні два роки — із квітня 2016 по квітень 2018 року — вартість м’ясного кошику та яєць зросла на 60%. По крайній мірі, про це свідчать офіційні дані Держстату. У той же час середня зарплата зросла на 59%.

Мінімальна заробітна плата за цей же час стала вище на 170%. У березні 2016 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 1378 грн, а середня – 4920 грн. На березень 2018 року мінімальна вже дорівнювала 3723 грн, а середня – 7828 грн. Тобто, люди з невисокими доходами мали би збільшити споживання м’ясних виробів.

«Але враховуючи їх загальну купівельну спроможність ці люди перші відмовляються від вживання м’яса та яєць», — констатує Дорошенко.

Фахівець також уточнив, що м’ясного кошика, вартість якого порівнювалась за останні роки, увійшли всі види м’яса та ковбасні вироби, які підлягають державному моніторингу: свинина, яловичина, сало, куряча тушка, варена ковбаса 1 ґатунку, курячі яйця.

Усі види продуктів за рік подорожчали від 42% до 145. Яйця додали в ціні 145%, сало – 76%, свинина – 69%, варена ковбаса – 52%, яловичина – 49%, курка-бройлер – 42%.

Якщо в цілому оцінити вартість м’ясного кошика з яйцями, то на початок квітня 2018 року він коштував 470 грн, тоді як на середину квітня 2016 року його вартість становила 293 грн. Тобто індекс м’ясного кошика майже за два роки зріс на 177 грн.

Водночас інфляція з березня 2016 року по березень 2018 року склала 26,6%. Тобто м’ясний кошик дорожчав удвічі скоріше за інфляцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії втратять мільярди гривень від введення квот на імпорт палива

Так вважають у Раді підприємців при Кабінеті міністрів України, пише minprom.ua.

"За офіційною статистикою, в 2016 році витрати на паливо і мастильні матеріали в загальній структурі витрат на виробництво продукції сільського господарства (рослинництва і тваринництва) становили 11,9%, або 24,7 млрд грн. За умови застосування мита в розмірі 30% зазначені витрати зростуть більш ніж на 7 млрд грн., що однозначно спровокує подорожчання сільгосптоварів, негативно вплине на українських споживачів, призведе до втрати експортних ринків", – йдеться в листі Ради на адресу віце-прем'єра Степана Кубіва.

Крім того, в документі вказується на ризик дефіциту нафтопродуктів у період пікового споживання аграріями, пов'язаний з обмеженнями імпорту.

У Раді підприємців підкреслюють, що нафтопродукти є соціально значущим товаром, що використовуються всіма галузями промисловості і безпосередньо впливають на собівартість, ціну кінцевої продукції. "Рада підприємців при Кабміні не підтримує ініціативу застосування будь-яких попередніх або остаточних антидемпінгових заходів на ринку нафтопродуктів ", – йдеться у листі на адресу С. Кубіва.

Як повідомлялося, "Укртатнафта" просить МЕРТ ввести квоти на імпорт бензинів і дизельного палива (ДП) з 1 травня 2018 року. Зокрема, імпорт з РФ і Білорусі (які "Укртатнафта" розглядає в якості єдиного джерела) пропонується з 1 травня обмежити на рівні 50% українського ринку (90 тис. тонн бензинів, 250 тис. тонн ДТ в місяць), з інших країн – 30% українського ринку (55 тис. тонн бензинів, 150 тис. тонн ДТ в місяць).

З 1 липня 2018 року квоту для РФ і Білорусі "Укртатнафта" вважає необхідним знизити до 40% (75 тис. тонн бензинів, 200 тис. тонн ДТ в місяць), з 1 жовтня 2018 року – до 30% (55 тис. тонн бензинів, 150 тис. тонн ДТ в місяць).

На обсяг, що постачається понад квоти, пропонується ввести мито на рівні 29,3% вартості для бензинів, 30,7% – для ДТ.

На думку "Укртатнафти", введення квот дозволить подолати залежність України від поставок з РФ, підвищити завантаження вітчизняних нафтопереробних заводів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заборона на пальмову олію призведе до подорожчання продуктів

 Про це в своєму блозі написала професор кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко, повідомляє УНН.

За її словами, собівартість пальмової та кокосової олій досить низька за рахунок високої продуктивності. Тому, використовуючи ці олії, вітчизняні виробники здешевлюють кінцевий продукт.

"Їх ціна мінімум в 5-10 разів нижча, ніж, наприклад, соняшникова або ріпакова олії. Якщо порівнювати з молочним жиром, то олії тропічних культур дешевше в сто раз", - розповіла вона.

У світлі цього, заборона на використання пальмової олії в продуктах харчування призведе до їх подорожчання, підкреслила Е.Сидоренко.

"Чи можна в зв'язку з цим очікувати зростання цін на продукти харчування в разі введення заборони? Однозначно! Спред - продукт, виготовлений на основі рослинних жирів, зараз може коштувати 10 грн, а ціни вершкового масла стартують не менше ніж з 40 грн", - зазначила експерт.

Нагадаємо, у ВР зареєстрований законопроект, яким пропонується заборонити використання пальмової олії в продуктах харчування.

На підтримку зазначеної ініціативи вже висловилися в БПП, РПЛ і Опоблоці.

За словами народного депутата Сергія Тригубенка, стрімке зростання показників імпорту "пальми" є наслідком дії мораторію на перевірки підприємців. Також це той показник, який обґрунтовує високий рівень фальсифікату молочної продукції в Україні, вважає політик.

Крім того, він зазначив, що законопроект про заборону пальмової олії в продуктах, незважаючи на всі його недоліки, вартий уваги.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Власником землі в Україні має стати український фермер

Про це повідомив прем'єр—міністр України Володимир Гройсман. передає прес-служба КМУ.

«Власником землі має стати український фермер. Не холдинг, не іноземець. Власність на землю має належати українському фермеру. Це принципова позиція», — сказав глава Уряду.

Він підкреслив, що Уряд є реальним лоббістом інтересів фермерського руху — в тому числі шляхом запровадження програм підтримки фермерського руху. Ці програми, за словами Володимира Гройсмана, включають компенсацію 40% техніки, надання доступних кредитів, заохочення тваринництва, стимулювання створення кооперативів тощо.

«Через такі програми ми підтримуємо розвиток фермерського руху», — зазначив прем'єр—міністр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Холодний березень і спекотний травень: на хороший врожай зернових можна не розраховувати?

Як повідомив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, на сьогоднішній день лише десять областей впоралися з цим завданням, пише atmagro.ru.

Горохом засіяли 63% запланованих площ, цукровим буряком – тільки 28% (у минулому році – 86%). У шести областях почали висівати кукурудзу на зерно.

На Сумщині весняна посівна кампанія тільки почалася. У 2017 році сіяти ярі почали 13 березня – тобто аграрії запізнюються вже на місяць. Через це доводиться прискорювати роботи.

На жаль, прогнози синоптиків на травень невтішні: буде дуже жарко. У західних областях, Вінниччині, Житомирщині та частини Київщини ДСНС оголосили про надзвичайний рівень пожежонебезпеки. Таким чином, не вдасться уникнути швидких втрат вологи з ґрунту, що негативно позначиться на проростання насіння і розвитку рослин.

Тим не менш, надії на гарний урожай є. Вперше за останні 4-6 років добре перезимував ріпак (95-97%) і головна хлібна культура – пшениця.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview