Українці скаржаться до Європейського суду з прав людини на заборону продавати землю

Про це повідомив заступник комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, пише "Інтерфакс-Україна".

"Мені відомо, що в Європейському суді з прав людини розглядається кілька скарг українських громадян на те, що українська держава обмежує їхню економічну свободу, забороняючи продавати землю", - сказав він.

О. Бакуменко зазначив, що чинний в країні мораторій на купівлю-продаж землі, по суті, позбавляє майже 7 млн власників паїв можливості розпоряджатися своєю власністю.

Як повідомлялося, в Україні в результаті реформування земельних відносин в сільському господарстві землі колективних сільськогосподарських підприємств (колишні колгоспи) були розпайовані (в середньому по 4 га) серед членів цих господарств. Наразі сільськогосподарські землі використовуються переважно на правах оренди, оскільки в країні діє мораторій на їх купівлю-продаж.

Тим часом запровадження ринку землі є важливою умовою програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка вартість осіннього комплексу польових робіт

Відповідно в цьому році осіння кампанія обійдеться дорожче на 16 млрд гривень, ніж у минулому році.

Про це йдеться в оперативних даних регіонів, пише АгроПерспектива

Сільськогосподарські підприємства забезпечені власними ресурсами на 91,2% — 96,4 млрд грн.

Дефіцит аграрії мають намір покрити за рахунок позик, у тому числі залучити банківські кредити — 5,7 млрд гривень.

Аграрії в даний час прибирають пізні культури, кукурудзу на зерно, а також почали сівбу озимого ріпаку.

За даними регіонів, аграрії мають намір посіяти 6,595 млн га озимих під урожай 2018 року. Витрати на 1 га оцінюються в 4665 гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як називають картоплю в різних регіонах України?

Теґи: 

Про це пише propozitsiya.com 

Місіс картопля

Те, з чого роблять пюре у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають "картоплею". А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь садять "бульбу". На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують "бараболі" та "барабулі". На Закарпатті - нізащо не здогадаєтесь: там садять "крумплю" та... "ріпу". В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають "мандебуркою". А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть "біб". Товченим, смаженим та запеченим "бандзом" ласують на межі Волинської та Рівненської областей.
 

Популярні деруни

Майже вся західна Україна використовує слово "деруни". Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають "тертюхи". Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує "тертими пляцками". Ближче до центральної частини країни їх вже називають "бараболяники". На північному сході Рівненщини труть картоплю на "бульбаники", адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби. "Картопляники" та "картофляники" труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області. Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять не аби що, а "бацонита беци". Більш рідкісну назву страви можна почути на Закарпатті. Зокрема: кийзлики, ґуґіль, гуглі, тарчаники, тертики, а також кремзелики з хремзеликами.
 

Та, на якій смажать картоплю

Бульбу та тертюхи на заході України здебільшого смажать на пательні. А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають "палачінта" чи "палачінтош". "Сковорода" кажуть у Центральній Україні. На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь "жаровню". А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на "ронделі".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться Плодоовочева Асоціація

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, пише agropolit.com.

За його словами, перші установчі збори в поєднанні з великою галузевою подією планується організувати в перших числах листопада.

Економіст відмітив, що основне завдання асоціації полягатиме в створенні конкурентної плодоовочевої галузі, що буде постійно нарощувати ефективність, якість, експорт та обсяги виробництва, та експортувати не тільки продукти, а й знання.

На меті також ‒ змінити законодавство, що є важливим для галузі.

"Створення прозорої процедури реєстрації ЗЗР, відміна застарілих «нітратних» норм, створення зрозумілих правил найму сезонних працівників, створення прозорого кооперативного законодавства, що дозволить професійним виробникам кооперуватися і багато іншого», ‒ розповів Ярмак.

Він додав, що багато законодавчих змін для галузі й зараз «просуваються» за рахунок коштів асоціацій з інших галузей.

Підтримка експорту овочів та фруктів. У нас величезний потенціал експорту ‒ говорю це як людина, що присвятила 15 років плодоовочевій галузі, працюючи в різних країнах. Потрібно лише систематизувати роботу в цьому напрямку. Буду радий ділитися знаннями та досвідом, звичайно, якщо керівництво асоціації захоче та буде в змозі його сприймати», ‒ зазначив експерт.

За його інформацією, в молочній галузі, де 99% йшло до РФ та її сателітів, ФАО вдалося докорінно змінити ситуацію всього протягом 3-4 років.

Накопичення та розповсюдження знань та передового досвіду. Зараз садівники та овочівники поодинці знаходять час, щоб поїхати і десь щось побачити, запрошують дорогих експертів, які не завжди говорять всю правду, бо хочуть повернутися. Це хаотичний процес, який асоціація зможе систематизувати. Ми можемо і повинні не лише вийти на ефективні показники продуктивності та якості, але й експортувати ці знання. А з часом, можливо, й елементи технологій, виробництво яких можна організувати в Україні», ‒ відмітив ще одну перевагу Ярмак.

Також він наголосив, що створення асоціації сприятиме залученню інвестицій в галузь.

Садівники, овочівники, тепличники України не є конкурентами між собою ‒ їхніми конкурентами є постачальники з інших країн, як на ринку України, так і на ринках ЄС, Близького Сходу і т.п.. Нам потрібні розумні інвестиції, збільшення обсягів розумного та ефективного виробництва та експорту. «Розумного», значить такого, що має перспективу», ‒ пояснив фахівець.

За його словами, потрібно розвивати ефективну співпрацю торгівлі та фермерів, підвищити прозорість як оптового, так і роздрібного ринків.

Кооперація не має відношення безпосередньо до асоціації, але вона може стати каталізатором кооперативної переробки та експорту. Це реально і можливо ‒ доведено досвідом інших галузей», ‒ підсумував Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Ніка-Тера" ввів в експлуатацію олійноперевальний комплекс потужністю 500 тис. тонн

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Ми вводимо в експлуатацію новий вантажний район (№4), спеціалізацією якого буде виключно перевалка наливних вантажів. Вже у вересні плануємо приймати перші партії рослинної олії соняшника, далі - розвивати перевалку олій з інших культур, таких як ріпак і соя", -зазначається голова товариства Наталія Дворник.

Сума інвестицій в комплекс не розголошується.

За словами Н.Дворнік, до теперішнього часу цей комплекс є одним з найсучасніших і технологічних в Україні. Пропускна здатність перевантажувального комплексу оцінюється в 500 тис. тонн наливних вантажів на рік, але в планах - подальше збільшення його потужностей.

В олійноперевалочний комплекс входять три технологічних парки, що складаються з 18 резервуарів з обсягом одноразового роздільного або загального зберігання 33 тис. тонн. Для перевалочних робіт з автомобільного та залізничного транспорту зведені естакади, розраховані на одночасне розвантаження п'яти залізничних і чотирьох автомобільних цистерн. Комплекс оснащений чотирма автономними насосними станціями, що забезпечують оперативність зливу цистерн - до 20 хвилин / цистерна.

Устаткування олійноперевалочного комплексу забезпечує повну автоматизацію всіх виробничих процесів, включаючи облік, рух і зберігання вантажу, а багатоступінчастий контроль олії дозволить виявити недобросовісного постачальника вантажу вже на етапі відбору проб і під час приймання.

Як зазначає начальник порту Алім Агакішієв, перевалка рослинних олій є перспективним напрямком портового бізнесу.

"Українські аграрії продовжують нарощувати обсяги експорту олії. Відповідно, прогнозується зростання ринку перевалки цього продукту. Крім того, аграрії та трейдери, які вже є нашими ключовими клієнтами по перевалці зернових, також працюють в сегменті рослинних олій. Тому запуск окремого олійноперевалочного терміналу надасть нам конкурентну перевагу", - додав він.

МСП "Ніка-Тера" - сучасний високомеханізований морський термінал, що входить в холдинг Ostchem, який об'єднує підприємства азотної хімії Group DF. Спеціалізується на перевалці таких видів вантажів, як зернові, мінеральні добрива, інші сипучі вантажі.

Морський термінал розташований на лівому березі Бузького лиману в 63 км від Чорного моря. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стрімко зростає ринок агротуризму

Якщо в Європі агротуризм розвивається вже кілька століть, то в Україні – від сили років 15, пише Інформатор. І хоча українським сільським господарствам в основній масі ще далеко до європейських стандартів, за темпами розвитку цей вид бізнесу випереджає інші туристичні галузі, – повідомив голова правління Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв виданню Landlord.

За словами Лієва, це пов’язано з тим, що багато підприємців зараз втратили свої основні доходів і змушені приводити у працездатний стан непрофільні активи, у тому числі і заміські місця для відпочинку.

“Це не тільки садиби, але і кінні клуби, міні-готелі, ресторанчики за містом, які раніше не розраховували на прибуток, а були побудовані більше для примхи господаря, для його відпочинку. Зараз ці об’єкти приводять до тями, і власники починають ставитися до них як до бізнесу”, – уточнює експерт.

Як зазначив експерт, особливо помітна ця тенденція стала в останні три роки, коли в Україні почалася війна і настала криза.

З того моменту щороку в країні додається в середньому по 100 садиб, принаймні тих, які виходять в інтернет і рекламують свої послуги. В цілому, за даними Спілки сприяння розвитку сільського туризму, в Україні сьогодні налічується близько 1600 садиб, що надають цей сервіс. Більшість з них – більше 1000 – знаходяться в західних областях. Але поступово нарощують кількість об’єктів зеленого туризму Поділля, Центральний та Південний регіони України.

Агротуризм в Україні далекий від євростандартів, люблять повторювати експерти. «У нас свій шлях, який потрібно пройти. Як і у кожної європейської країни. Наприклад, шляхи Румунії та Німеччини – це дві абсолютно різні моделі», – заспокоює експерт.

Флагманом сільського туризму в Україні вважається Карпатський регіон, де добре збережені традиції легко конвертовані у туристичний продукт.

«Мені дуже подобаються темпи розвитку агротуризму в Центральній Україні – це Черкаська, Кіровоградська, Вінницька, Полтавська області, – зазначає Лієв. – Але їм треба ще повчитися у Західній Україні».

За словами туроператорів, у Карпатах одночасно розвиваються два види зеленого туризму. Перший – це садиби, проживаючи в яких турист може віддаватися всіляким активностям, пропонованим в окрузі.

Другий вид зеленого туризму, який набирає сьогодні обороти, – це тури на контактні ферми, виноробні, сироварні, де можна і брати участь у виробничому процесі, і дегустувати продукцію.

Лідер руху Slow Food Galitsia Світлана Злобіна вважає, що такі страви, як борщ, сало, вареники – бренди, що перекочували з СРСР, вже набили оскому. Є і більш вишукані українські страви, гідні вивчення, повернення з історичної пам’яті.

«Відпочиваючи на Закарпатті, по дорозі на водоспад Шипот ми заїхали на сироварню. Тут готують витриманий сир з овечого та козячого молока. Дітям було цікаво побачити корів і кіз, нам – дізнатися таємниці приготування сиру і купити цілу головку на сувеніри друзям», – розповідає менеджер Катерина Тарасова.

Також, на Гуцульщині збереглися технології домашнього виробництва будз, бринзи, вурди – традиційних карпатських твердих сирів. Серед гастрономічних активностей – ловля форелі в гірських річках і приготування її на відкритому вогні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview