158635

Українці споживають більше цитрусових

Про це йдеться в повідомленні Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Відсутність власного виробництва стимулює до імпортних поставок цитрусових, а саме мандарин, апельсин, лимонів та грейпфрутів, що і спостерігається на вітчизняному ринку у 2018 році.

Згідно з даними Державної фіскальної служби, імпорт цитрусових до України зріс на 27% у порівнянні з 2017 р. (337,87 тис т. проти 265,48 тис т.). Проте, розглядаючи динаміку 2013-2018 р.р. варто відзначити , що піком цитрусових був 2013р. (443,46 тис т.), тоді як 2015 рік відзначився рекордно низьким з імпорту – 232,11 тис т. у зв’язку з не врожайністю цитрусових у головних топ імпортерів.

«Розглядаючи 2018 рік можна відзначити позитивну динаміку і говорити про поступове відновлення імпорту цитрусових . В структурі імпорту основну частку 71% займають мандарини та апельсини, лимони – 22%, грейпфрути – 6%.  Головними постачальниками цитрусових є Туреччина – 56,02%, Єгипет – 14,48% та Італія – 5,68%. Цікаво що український ринок є привабливим для Італії, що стимулювало дану країну нарощувати поставки і витіснити з топ-трійки Іспанію»,  – зазначає аналітичний відділ UFEB.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ХАРП продемонструє економічно ефективні рішення для сільгосптехніки

Підшипники HARP AGRO стійкі до високих динамічних навантажень, зберігають працездатність у важких умовах експлуатації, мають високий рівень захисту від абразивних частинок, пилу, бруду, забезпечують безвідмовну роботу механізмів, мають тривалий термін експлуатації.

На виставці ХАРП представить підшипники HARP AGRO з ущільненнями підвищеної герметичності X-SHIELD, серію підшипників UC (аналоги YAR), ES (YET), EX (YEL) і лінійку корпусних вузлів на базі даних підшипників, а також ступичні підшипникові вузли HARP AGRO UNIT.

Через особливі умови експлуатації, підшипники для сільгосптехніки повинні мати більш високу герметичність – чим краще підшипник захищений ущільненням, тим вище його зносостійкість. ХАРП пропонує унікальне інноваційне рішення, включивши в підшипники і підшипникові вузли запатентовані конструкції багатокромкових і касетних ущільнень X-SHIELD. Ущільнення дозволяє підшипнику при контакті з запиленим навколишнім середовищем ефективно працювати навіть в екстремальних умовах експлуатації сільськогосподарської техніки та виключати попадання сторонніх речовин всередину підшипника.

Економічно ефективним рішенням для сільгосптехніки також є серія підшипників UC (аналоги YAR), ES (YET), EX (YEL), лінійка корпусних вузлів на базі даних підшипників і ступичні підшипникові вузли HARP AGRO UNIT. Підвищена якість виготовлення корпусу підшипника і дозволяє забезпечити їх повну взаємозамінність у будь-який потрібний час експлуатації. Дворядний кульковий радіально-упорний підшипник, заправлений високоякісним мастилом, що не вимагає додаткового змащування протягом усього життєвого циклу.

Комплектація сільгосптехніки підшипниками HARP є фундаментом для забезпечення тривалої і безвідмовної роботи механізмів, а значить, унеможливлює простій техніки і фінансові втрати через це.

ХАРП займається виробництвом підшипників і вузлів для сільгосптехніки вже більше 70 років. Продукція HARP визнана в Чехії, Словенії, Польщі, Німеччині, Канаді, Китаї, Італії, Угорщині, Єгипті, Білорусії, Україні та ін. країнах.

Підшипники ХАРП є оптимальним вибором – співвідношення ціни та європейської якості комплектуючих отримало заслужену довіру від світових виробників сільгосптехніки.

Довідка:

Харківський підшипниковий завод (ХАРП) – вітчизняний виробник підшипникової продукції, підприємство з 70-річною історією, на якому працює понад 1500 співробітників. Унікальна та інноваційна продукція ХАРП має широкий спектр застосування, поставка ведеться по 5 основним напрямам: залізничний транспорт, аграрний сектор, автомобільна промисловість, гірничо-металургійний комплекс, загальне машинобудування.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна входить до десятки світових лідерів виробників зерна

Про це він заявив під час Всеукраїнського громадського форуму «Відкритий діалог».

«Минулого року Україна зібрала понад 70 мільйонів тон зерна. Це – наш абсолютний рекорд. Ніколи до цього Україна не збирала такий врожай. Колгоспна система радянських часів навіть мріяти не могла про такі показники», - зазначив Петро Порошенко.

Він підкреслив, що Україна стабільно входить до десятки найбільших світових виробників зерна і до трійки найпотужніших його світових експортерів.

«Зараз, я на цьому професійно наголошую, є всі можливості аби суттєво збільшити нашу частку на світовому ринку зерна. Я казав, що щорічно кількість населення Землі збільшується на 80-90 млн людей за рік. І усі хочуть їсти.  Ми маємо абсолютно чіткі перспективи нашого руху вперед», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також зазначив, що минулого року Україна з’явилася у  десятці  найбільших світових постачальників молочної продукції та традиційно займає перше місце з експорту соняшникової олії. Україна забезпечує більше половини її світового експорту. При цьому Петро Порошенко підкреслив, що в експорті АПК зростає частка переробленої продукції. «Ми впевнено опановуємо європейський ринок завдяки Угоді про асоціацію та зону вільної торгівлі»,- наголосив Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що прибутковість агропромислового комплексу напряму буде відображатися у реалізації соціальних проектів безпосередньо на селі, зокрема таких як будівництво амбулаторій та закупівля автомобілів для них.

«Прибутковість агропромислового комплексу через механізм децентралізації буде втілюватися у вагомі соціальні проекти на селі. Зараз триває будівництво близько п’ятисот амбулаторій. І для них вже закупили автомобілі. Але це лише частина великого проекту із розвитку сільської медицини», - сказав Президент.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Захист зернобобових культур: «UKRAVIT» виводить на ринок новий фунгіцидний протруйник

Інтерес до вирощування зернобобових культур, в тому числі й нішевих, постійно зростає. На їхню користь говорить висока рентабельність вирощування, на яку не вплинули навіть несприятливі погодні умови двох останніх сезонів: незважаючи на скорочення посівних площ під сою на 13 %, в минулому році аграрії зібрали 4,46 млн тонн бобів, що на 14, 4 % перевищує показники 2017 року. 

Однак щоб отримати здорові, дружні сходи зернобобових, необхідно, в першу чергу, подбати про якісний захист посівного матеріалу. Адже на початкових етапах розвитку ці культури є особливо вразливими до хвороб. Тому компанія «UKRAVIT» у 2019 році виводить на ринок контактний фунгіцидний протруйник для сої, гороху, соняшника та картоплі – Рестлер (флудиоксоніл, 25 г/л).

«Безпечність використання та виняткова ефективність при низьких нормах витрати роблять флудиоксоніл провідною молекулою в захисті насіння зернобобових культур, – розповідає керівник департаменту захисту прав клієнтів компанії UKRAVIT Олександр Мигловець. – Він обережно поглинається рослиною і блокує ріст міцелію гриба, внаслідок чого той гине. За рахунок такої дії препарат контролює широкий спектр патогенів – ґрунтову на насіннєву інфекцію Fusarium, пліснявіння насіння та аскохітоз і має тривалий захисний період»

Читайте також: Агровиробники з усієї України зацікавлені у співпраці з «UKRAVIT»

Препарат знищує збудників грибкових хвороб як на поверхні насіння (іекзогенна інфекція), так і всередині (ендогенна інфекція); в подальшому він ефективно захищає кореневу систему, сходи та безпосередньо рослину і навіть контролює повторне інфікування. Великою його перевагою є й те, що Рестлер можна застосовувати одночасно з інокулянтами, а також у бакових сумішах з іншими фунгіцидними (Баріон, Ультрасил) та інсектицидними протруйниками (Екзор, Матадор). А надзвичайно висока толерантність до культури гарантує безпечний повноцінний розвиток посівів на ранніх стадіях росту та розвитку.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На вирощуванні хріну можна заробити $ 100 000

При середній врожайності 5-6 тонн / га на вирощуванні хріну українці можуть заробити $ 100 000. Успіх залежить від умов вирощування і виду хріну, на якому зібрано врожай, пише politeka.net.

Наприклад, 1 тонна органічного хріну коштує $ 13-18 тис. Неорганічний хрін купують по $ 0,8-1,2 тис. за тонну. Пластинки хріну можна продати за $ 2-4 тис. за тонну, сухий — по $ 34 тис. за тонну. Хрін найкраще вирощувати після культур, які рано звільняють поле — огірків, помідорів, ранньої картоплі. Це дає можливість своєчасно провести підготовку ґрунту.

Грунт повинен бути чистим, особливо від багаторічних бур'янів. Після збирання попередника поле двічі дискують важкою бороною, після чого проводять оранку. Навесні грунт знову боронують, а потім вносять органічні добрива. При горизонтальній посадці проводять одне підгортання відразу по сходах, при похилій — 2-3 підгортання до середини-кінця липня. Зрошують рослини дощувальними установками. Поливна норма в середньому становить 150-250 кубометрів / га. В умовах центру України рекомендується проводити 3-4 поливи нормою 250-300 кубометрів / га, в південних районах — 5-6 поливів.

Найпопулярніші сорти хріну — це Атлант, Борис Єльцин, Валківський, Дикий, Єлгавський, Латвійський, Маруна, Ризький, Ростовський, Суздальський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейки розбрату: як побороти логістичний колапс

І ось тут аграрії зіткнулися з проблемою, що Укрзалізниця не в змозі перевезти такий обсяг продукції. Про це заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов під час конференції  «Стратегії експорту: трейдинг і логистика 2019», яку провела компанія «ПроАгроГруп» 8 лютого у Києві.

«Проблема дефіциту вагонів-зерновозів складається з одного масштабного колапсу. Укрзалізниця не в змозі задовольнити зростаючий попит аграріїв на перевезення. Тому єдиний спосіб поліпшить ситуацію – це державне і приватне партнерство. У зв'язку з цим законопроект “Про залізничний транспорт України” (№9512) вже зареєстрований у Верховній Раді і передбачає допуск приватної тяги на залізницю. УЗА вітає такі кроки, оскільки бачимо, що держава не в змозі придбати потрібну кількість локомотивів. Якщо на сьогоднішній день Укрзалізниця має у своєму розпорядженні трохи більше 3000 локомотивів, і пишається тим, що закупили 30 локомотивів, то навряд чи це допоможе вирішити логістичну проблему. Єдиний спосіб - це приватна та державна співпраця, де бізнес купуватиме нові локомотиви і вагони та надаватиме послуги з перевезення на коліях, які належать державі», - заявив Микола Горбачьов.

Він підкреслив, що у договорі про Асоціацію України з ЄС чітко передбачено допуск приватної тяги на залізницю. Але на сьогоднішній день, якщо вагони і локомотиви приватний бізнес може купити, то виходити з ним на державні колії загального користування не можна. Новий законопроект як раз і передбачає, що приватні компанії будуть мати право користуватися залізницею.

«Законопроект підтримує чотири комітети Верховної Ради, і Укрзалізниця, і бізнес. Я більш ніж упевнений, що він буде незабаром прийнятий. Але його практичне втілення потребує тривалого періоду та клопіткої роботи. Ефект від впровадження закону буде відчутний у кращому випадку через рік-два», - заявив Микола Горбачьов.

Він повідомив, що автомобільним транспортом перевозяться близько 30% вантажів від елеваторів до портів. Що стосується річкових перевезень, то на думку експерта, це один з найбільш перспективних напрямків логістики, але потребує значних капіталовкладень.

Нагадаємо, попередній законопроект “Про залізничний транспорт України” (№7316), який передбачав допуск приватної тяги на шляхи “Укрзалізниці”, Верховна Рада відхилила 18 жовтня 2018 року. Тоді за прийняття документу за основу проголосувало 202 народних депутата при 226 необхідних.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview