Українці стали менше їсти свинину

Про це свідчать результати їх щомісячного моніторингу економічних оцінок та очікувань українців, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Так, хоча за підсумками липня оцінки власного поточного матеріального становища зазнали незначного послаблення, проте цей показник на 10,5 відсоткових пунктів чи на 4,5 одиниці вищий ніж рік тому. У порівнянні з відповідним місяцем 2015-го, цього липня показник відчутно покращився, збільшившись майже на 20 пунктів. При цьому відчутніше змінилися девальваційні та інфляційні очікування. Але висхідний рух цих показників відзначали і роком раніше.

Водночас розрахунки Економічного дискусійного клубу фіксують скорочення споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у січні-липні на рівні 2,6% у порівнянні з 2016-м — до 478 тис. т. Проте це не вказує на послаблення попиту на свинину порівняно з минулим роком.

«Таке коливання скоріше є наслідком меншої сукупної пропозиції м’яса свиней та продуктів з неї на внутрішньому ринку», — коментують в аналітичному відділі АСУ. — «Так, і за нашими оцінками, і за оцінками експертів Економічного дискусійного клубу надходження свинини на внутрішній ринок цьогоріч дещо менше через подвоєння експорту продукції свинарства, послаблення „притоку“ імпортної сировини, а також деякого скорочення внутрішнього виробництва».

Звичайно, споживачі у більшості випадків не відчувають дефіциту свинини у роздрібній торгівлі, проте він відбивається на кінцевій ціні охолодженого чи мороженого м’яса свиней та продуктів з нього.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині хімічної атаки зазнала ціла плантація рису

Працівники сільськогосподарського підприємства у Каланчацькому районі області помітили, що на території шести «чеків» рослини почали стрімко жовкнути, наче їх поливали кислотою, й припинили розвиток.

Про це пише Херсонці.

Аграрії звернулися до поліції, яка й з'ясувала: на рис потрапили отрутохімікати, що призначалися для пшениці. Агрофірма обробляла ними з повітря своє поле по сусідству, але пілот АН-2 помилився — порив вітру поніс хмару пестицидів у інший бік. І «хімія» потрапила на рис.

Тепер винуватцям знищення врожаю доведеться компенсувати виробникам мільйонні збитки. А поліція вже розпочала кримінальне провадження за фактом умисного знищення майна в особливо великих розмірах.

Винуватцям злочину «світить» до десяти років позбавлення волі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні катастрофічна ситуація зі зрошенням орних земель

Для порівняння: 25 років тому ці площі становили 2,65 млн  га.

Про це газеті «АгроМаркет» розповів директор Інституту водних проблем і меліорації, академік НААН України Михайло Ромащенко, пише AgroTimes.
 

«Площі сухої й дуже сухої зони охоплюють понад 29,5% території України, що становить 11,6 млн га (37%) орних земель, – зауважив учений. – Площ із надмірним і достатнім атмосферним зволоженням лише 22,5%, або 7,6 млн га ріллі».

Створена ще в радянські часи інфраструктура – магістральні та розподільні канали, насосні станції, захисні дамби, водосховища, зрошувальні системи (зокрема, найбільша у Європі – Каховська) – дає змогу зрошувати щонайменше 2 млн га угідь. Нині ж використовують лише чверть наявних потужностей.

За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації, витрати на модернізацію робочих внутрішньогосподарських трубопроводів становитимуть близько $1,1 тис./га, відновлення неробочих – $2-2,2 тис., будівництво нових – від $2,2 тис./га.

Як показала інвентаризація, можна відновити ще близько 900 тис. га не робочих, але працездатних внутрішньогосподарських систем. Саме вони й мають розглядатися як основний фонд для розширення площ поливу, підкреслив Михайло Ромащенко.

Повне відновлення та розвиток зрошувальних мереж бюджетним коштом передбачено Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну Дніпра до 2021 року, однак програма ця фінансується лише на 10% від потреби.

Кошти йдуть на ремонт і підтримку наявних об’єктів і систем. Про побудову нових, як і про розширення площ поливу, не йдеться. «Тим часом із 32 млн га української землі, що є в сільгоспобробітку, 19 млн недоотримують у середньому три повноцінних поливи – середньорічний дефіцит річного водного балансу становить близько 150 мм (за норми 1500 куб. м/га), а в зоні степу – 400–450 мм», – зазначив директор Інституту водних проблем і меліорації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні ЗЗР мають ефективність на рівні кращих світових продуктів

Захід було організовано за участі провідного українського виробника ЗЗР та мікродобрив – Групи Компаній  UKRAVIT.

Про це пише Аgronews.ua.

Серед присутніх на Дні поля було керівництво базового господарства СФГ «Нива-1», власники і керівники  фермерських господарств регіону, менеджери українських та іноземних компаній.

Слід зазначити, що у якості партнерів Дня поля виступили провідні селекційно-насінницькі компанії України та світу: «Pioneer. A DuPont Company», «Limagrain», «Euralis Semence», «Maisadur», «KWS», «AltaSeeds», «Caussade Semenses», «Dow Seeds», «Сади України» та «Нертус Насіння».

Під час заходу учасникам Дня поля було презентовано понад 70 сучасних гібридів соняшнику та кукурудзи.

Показовим моментом стало те, що на високопродуктивних гібридах світової та української селекції застосовано комплексні системи захисту та підживлення виключно препаратами національного виробника – UKRAVIT. Зокрема, демо-ділянки під посівами цих культур було оброблено засобами захисту компанії UKRAVIT, а посіви підживлено її комплексними мікродобривами Авангард™. Також застосовано стимулятор росту, антистресант Гулівер Стимул.

Гостям Дня поля було наочно продемонстровано, що українські препарати за справедливими цінами мають ефективність на рівні кращих світових продуктів.

«Вже шість років ми працюймо з ЗЗР компанії UKRAVIT. Для нашого насіннєвого підприємства, що вирощує соняшник, кукурудзу, пшеницю якість пестицидів та мікродобрив дуже важлива. Приємно відзначити, що компанія UKRAVIT на сьогодні є одним з найкращих виробників на українському ринку в сегменті «ціна-якість», - зазначив агроном ТОВ «НПП «Агро-Ритм» Юрій Бурлака.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт та імпорт яблук та перспективи України

Глобальні тенденції

Світовий ринок яблук, якщо рахувати лише міжнародну торгівлю, за обсягами складає 8,6 млрд. тон, а за вартістю – 7,8 млрд. доларів США. Частка України становить лише 0,08% – Україна не входить навіть в число 40 найбільших експортерів яблука в світі, маючи чи не ідеальні умови для їх виробництва.

Останні три роки глобальний ринок мав тенденцію до зниження, а світове виробництво продовжувало зростати – відбулася стагнація світової торгівлі яблуком.

Що ж призвело до цього? Основними причинами стагнації яблучного ринку стали такі фактори:

  • Наявність альтернативних фруктів та ягід, що раніше були малодоступними, за рахунок розвитку логістики, технологій вирощування та збереження якості продукції;
  • Зниження темпів глобалізації та зростання кількості міжнародних конфліктів в світі, що негативно впливає на торгівлю;
  • Зниження світових цін на нафту та енергоносії, що має негативний вплив на споживання яблук в країнах-експортерах енергоносіїв. Цей фактор призводить до здешевлення логістики яблук;
  • Спрощення доступу до інформації про технології вирощування, що стимулює розвиток виробництва яблук в колишніх країнах-імпортерах;
  • Значні ресурси вкладаються в просування споживання снеків та готових продуктів, менші – в просування екзотичних та дорогих фруктів та ягід, і майже нічого не вкладається в просування споживання яблука – це надзвичайно небезпечна тенденція.

 
Регіональні тенденції

У СНД колишні імпортери – Узбекистан, Грузія, Азербайджан і Таджикистан – активно нарощують власне виробництво завдяки високим внутрішнім цінам та підтримці міжнародних організацій та держави.

Врожайність яблук в окремих провідних господарствах розвинених яблучних держав регіону вже сягає 90-100 тон/га,  і все більше уваги приділяється питанням якості фруктів на кожному етапі роботи в саду. Так, Узбекистан за 3-4 роки буде збирати близько 1 млн. тон яблук з сучасних садів, значною мірою закриваючи потреби регіону.

Сербія стрімко нарощує виробництво та експорт завдяки доступу на ринок РФ, але варто поставити питання, що буде, коли зміниться міжнародна ситуація.
 
Загалом, ринкова ситуація для України виглядає несприятливою, адже:

  • Площі під сучасними яблуневими садами в регіоні і в світі зростають, як і врожайність;
  • Споживання яблук в Україні та ЄС падає (в Україні – мінус 15% з 2013 року на особу);
  • Кількість споживачів в Україні падає, тому розмір ринку яблук знизився на 21%;
  • Ціни і реальні доходи виробників яблука в Україні та ЄС падають, а конкуренція зростає.

Проте, у сезоні 2017/18 року виробники яблук зможуть трішки розслабитися. Очікується зменшення виробництва в ЄС внаслідок несприятливих погодних умов, яке може перевищити обсяг експорту з ЄС. Через це ціни, більш за все, будуть відносно високими. В Україні ціни теж будуть вищими, але вже зараз є тенденція до переоцінки можливого зростання цін в другій половині сезону. Тим не менш, є і зворотній бік медалі: споживання яблука в Україні, внаслідок очікуваного зростання ціни, знизиться ще відчутніше.
 
Світовий ринок яблук та Україна

Отож, чи є в України переваги на світовому яблучному ринку? Відповідь – так, але не багато, а якщо точніше – одна. Робоча сила в Україні дешевша в рази. Різниця в витратах на збирання 1 кг яблук в Україні та в більшості інших країн ЄС така, що маржа у сусідів часто менше, ніж ця різниця. Проте, робоча сила буде дорожчати – і не тільки витрати на зарплату, а й необхідність забезпечувати кращі умови та отримувати кращу якість плодів після збирання. Інших переваг, на жаль, немає, але ми можемо працювати над їх створенням.

Основними кроками для створення таких переваг можуть бути, по перше, інвестиції у знання та накопичення знань, підготовку кадрів, підвищення продуктивності, ефективності і якості. По-друге – побудова виробництва та логістики навколо стратегії маркетингу готової продукції. По-третє – активний, не в сліпу, а через прицільні маркетингові дослідження, пошук ринків збуту та просування споживання на внутрішньому ринку. І нарешті – кооперація в експорті яблука та маркетингу на внутрішньому ринку.
 
Експорт та імпорт яблук та перспективи України

Наразі десять найбільших експортерів контролюють 84% експорту свіжого яблука. Серед них – Китай, США, Італія, Чилі, Франція, Нова Зеландія, ПАР, Польща, Нідерланди та Бельгія.
 

Найбільші експортери, 2016, дол. США



Проте, десять найбільших імпортерів контролюють лише 43% імпорту свіжого яблука.
 

Найбільші імпортери, 2016, дол. США



Країни, що збільшують імпорт (окрім Білорусі), це, по-перше, країни, де яблуко лишається екзотикою, а доходи не залежать від нафти: В'єтнам, Філіппіни, Бангладеш, Південна Корея, Таїланд, Шрі-Ланка тощо. Також, це країни з високим рівнем доходів населення, що не вирощують яблука, наприклад, Тайвань, Гонконг, Сінгапур. По-третє, це великі країни, де населення зростає досить швидко, як і його доходи: Китай, Індія, Пакистан, Ірак, і т.д.

Відмітимо, що майже всі вони знаходяться в Азії, тому й експорт з Нової Зеландії зростає найшвидше.

Конкуренція за зростаючи ринки Південно-Східної Азії точиться дуже гостра. До речі, більшість цих країн надає перевагу червоним сортам яблук.

З тим підходом до експорту, що був до останнього часу, Україна однозначно програє конкуренцію на світовому ринку постачальникам з країн ЄС, і навіть постачальникам з Молдови та Сербії, а невдовзі – й країнам Центральної Азії.

"Але я, особисто, вірю в українців. Перспективи у нас чудові, але над ними потрібно наполегливо працювати. Вже зараз ФАОзалучає експертів до розвитку садівництва в країнах Центральної Азії та Кавказу. Я вважаю, що Україна може успішно експортувати свіже яблуко навіть до ЄС. Той, хто поставить собі це за мету, зможе продати яблуко будь-куди в світі", - підсумовує Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни споживають більше всього української молочної продукції

Про це повідомляє "Економічна дискусійний клуб", пише delo.ua.

Обсяги експорту молочної продукції в січні-липні поточного року склали 424 тис. тонн, що в 1,9 разів більше, ніж у січні-липні 2016 року.

Відзначається, що в структурі експорту найбільшу питому вагу займає вершкове масло (69%), основними споживачами якого є Марокко, Молдова і Казахстан.

"При цьому пріоритетною позицією імпорту молочної продукції в Україну є сири (84% у структурі імпорту). Традиційними постачальниками сирів на український ринок є Польща, Німеччина і Франція", — йдеться в повідомленні.

Всього за підсумками січня-липня 2017 року Україна імпортувала 64 тис. тонн молочних продуктів, що на 8% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview