182818
178171

Українці стали їсти значно більше заморських помідорів

Україна стрімко нарощує імпорт помідорів, натомість експорт - скорочується. За даними аналітиків EastFruit, в першому півріччі цього року українські тепличні комбінати експортували лише 3,7 тисяч тонн томатів на 4,8 мільйони доларів.

А от купили томатів в інших країн 47,8 тисяч тонн на 30,6 мільйонів доларів. Ріст імпорту в натуральному вираженні склав 69%,а у вартісному – 74% супроти першого півріччя 2017 року. При цьому експорт зменшився на 26% в натуральному вираженні і на 13% - у вартісному.

Водночас у травні 2018 року імпорт перевищив 20 тисяч тонн – на 2,6 рази більше, ніж в травні минулого року. А в червні вже знизився до показників 2017 року.

Як правило закуповувати заморський помідор Україна припиняє в липні кожного року, оскільки вітчизняний томат з плівкових теплиць уже значно дешевший.

Щороку Україна збільшує імпорт тепличних овочів взимку, а з квітня по листопад – експортує.

Джерело: agro-business.com.ua



ТОП-3 країни-імпортери вітчизняних ковбас

Про це повідомляє аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства (UFEB), пише agravery.com.

«Цього року експорт цього сегменту продуктів  за перші п’ять місяців (0,176 тис. тонн) перевищує минулорічний показник у 1,9 разів (0,089 тис. тонн). При цьому травневий обсяг експорту становив 0,059 тис. тонн», — повідомляють в UFEB.

«Розглядаючи вартість експорту, то у січні-травні 2018 року спостерігається збільшення на 181% ($522 тис.) по зрівнянню з аналогічним періодом минулого року ($287,4 тис.).

Головними покупцями українських виробів залишаються країни найближчого зарубіжжя, а саме:

1. Грузія (39,66% від усього обсягу експорту; загальна вартість — $207 тис.),
2. Азербайджан (27,59%; $144 тис.),
3. Молдова (16,28%; $85 тис.).

«Частка поставок до інших країн становила 16,48% із загальною вартістю $86 тис.», – коментують в аналітичному відділі.

Експерти також зауважують, що не дивлячись на зростання обсягу експорту, він все-таки залишається меншим, ніж імпортний, де загальна вартість поставок за п’ять місяців 2018 року становила $1,296 млн, що на 20,7% перевищує показник вартості за аналогічний період 2017 року ($1,027 млн)».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Білорусь і Україна хочуть створити залізничний хаб ЄС

Про це йшла мова на зустрічі операційного директора ВАТ «Укрзалізниця» В'ячеслава Єрьоміна та першого заступника начальника Білоруської залізниці Ігоря Шилова, йдеться в повідомленні «Укрзалізниці», пише agrarii-razom.com.ua.

«Білоруська залізнична адміністрація запропонувала керівництву ПАТ« Укрзалізниця» розглянути перспективи співпраці з польською залізничною компанією PKP LHS по організації нового логістичного маршруту в напрямку Європейського Союзу через прикордонний перехід« Ізов-Грубешів», - йдеться в повідомленні.

Як наголошується, в разі отримання принципової згоди білоруські колеги готові організувати тристоронню нараду з тарифних умов і технологій перевезень за цим логістичним маршрутом.

Зокрема, під час зустрічі білоруська сторона поінформувала про пролонгацію на друге півріччя 2018 року тарифів на транзитні перевезення поїздом комбінованого транспорту «Вікінг». Завдяки гнучкій тарифній політиці по відношенню до українських експортно-імпортних вантажів, наступним транзитом з України по території Білорусі потягом «Вікінг», за підсумками 5 місяців 2018 року, було перевезено 40 тис. тонн зерна.

Ваш вибір 'Подобається'.


Надання птахівникам податкових преференцій стримує розвиток інших видів тваринництва

Птахівничі підприємства за останні роки отримали максимальну вигоду від державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства – з-поміж представників усіх інших його галузей, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного аналізу ефективності державної фінансової підтримки розвитку аграрного сектору економіки та її впливу на розвиток різних галузей сільгоспвиробництва в Україні.

Насамперед, це стосується податкових преференцій, ефект від застосування яких у сільському господарстві виявився для представників птахівничої галузі найбільш значущим.

Так, протягом 2014-2017 років птахівничі підприємства змогли акумулювати у своєму розпорядженні рекордні для аграрного сектора економіки обсяги державної підтримки у формі податкових преференцій. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, вони перевищили 20,5 млрд грн або 1,3 млрд дол. США за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди.

Ці бюджетні кошти були залучені птахівниками через різні інструменти фіскального стимулювання.

Левову їх частку – 50% – склали суми ПДВ-акумуляції, яка надавала можливість залишати у розпорядженні птахівничих підприємств належних держбюджету сум ПДВ. За 2014-2017 роки обсяги ПДВ-акумуляції лише по діяльності з виробництва та переробки м’яса птиці перевищили 6,5 млрд грн або 340 млн дол. США.

За рахунок звільнення від стандартного порядку сплати податку на прибуток птахівники за останні чотири роки змогли отримати додаткових фінансових ресурсів у обсязі 6,2 млрд грн або 380 млн дол. США за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди. При цьому пільга у вигляді звільнення від прямого оподаткування прибутку птахівничих підприємств, генерованого діяльністю з виробництва та переробки м’яса птиці, за 2014-2017 роки перевищила 3,9 млрд грн або 185 млн дол. США.

Сприятливий режим оподаткування ПДВ експортних поставок продукції птахівництва, який передбачав здійснення ПДВ-відшкодування при експорті – в умовах, коли по непереробленій рослинницькій продукції експортне ПДВ-відшкодування не здійснювалось, – забезпечив птахівничим підприємствам за 2014-2017 роки 4,4 млрд грн або 285 млн дол. США додаткових фінансових ресурсів, поінформував Леонід Тулуш. З них по діяльності з виробництва та переробки м’яса птиці – майже 3,0 млрд грн або 195 млн дол. США.

Таким чином, протягом 2014-2017 років загальна державна фінансова підтримка птахівничих підприємств сягала 5 млрд грн щорічно. У 2015 році обсяги підтримки по відношенню до сукупного обсягу доходів птахівничих підприємств перевищили 12,5%, при досить високій рентабельності птахівничого бізнесу, якої він досяг ще у 2014 році. За період 2014-2017 років прибутки підприємств від діяльності, пов’язаної з виробництвом м’яса птиці та яєць склали сукупно понад 34 млрд грн. При цьому держава продовжувала дотувати галузь, зауважив експерт.

За його словами, надання птахівничим підприємствам податкових преференцій, гостра необхідність в яких фактично відпала ще у 2014 році, стримує підтримку беззбиткового функціонування інших видів тваринництва.

Адже водночас державі бракує ресурсів для стимулювання розвитку інших напрямів м’ясного виробництва в Україні, які – на відміну від птахівництва – здійснюються переважно суб’єктами малого бізнесу і забезпечують більшу частину зайнятості у сільській місцевості. В першу чергу, це стосується вирощування свійської птиці, крім курей – зокрема, перепелів та індиків, м’ясного скотарства, вівчарства, козівництва, кролівництва та інших нішевих м’ясних виробництв, в тому числі й специфічних, констатував Леонід Тулуш.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, для забезпечення беззбитковості виробництва яловичини у 2014-2016 роках достатньо було б щорічно виділяти бюджетні дотації у обсязі близько 1,1 млрд грн. А для забезпечення рівня рентабельності виробництва яловичини хоча б на рівні 15%, що вкрай необхідно для даного виду аграрного бізнесу з огляду на тривалий період окупності капіталу, щорічно необхідно було направляти у вигляді дотацій 1,7 млрд грн – лише третину від щорічного обсягу наданих птахівникам податкових преференцій, підсумував Леонід Тулуш.

Ваш вибір 'Подобається'.


Переселенцям та безробітним дають безвідсоткові кредити на фермерство

Кредит видається на реалізацію бізнес-планів, які затвердила місцева обласна державна адміністрація, на закупівлю техніки та обладнання, а його сума складає 40 прожиткових мінімумів і може сягати 70 тис. грн.

Проект почав діяти у серпні минулого року. Його учасниками стали уже понад 4 тис. українців і більше 160 з них уже стали підприємцями.

За словами Інни Шинкаренко, координатора програми «Рука допомоги», борг по кредиту зменшується на суму сплачених податків або й взагалі анулюється у разі прийняття підприємцем на роботу малозабезпечених, ВПО чи учасників АТО.

Одним з учасників такої програми стала багатодітна родина Сомових, які переїхали на Полтавщину після початку обстрілів у них вдома. Спершу вони не мали наміру займатися агробізнесом, а лише вирощували городину та курей для власного вжитку, але, дізнавшись про програму, вирішили спробувати власні сили.

За отримані гроші родина купили 200 курчат, клітки та брудери. У якості пташника облаштували колишню літню кухню. Тут утримуються курчата. Світло тут горить цілодобово, стимулюючи курчат більше їсти і швидше набирати вагу. Таким чином, курчата на сімейній фермі Сомових набирають 3 кг живої ваги за два-три місяці. За рік свого фермерствування Сомови збільшили поголів’я птиці вдвоє.

Хоч працює ферма цілий рік, проте на літо поголів’я зменшують. Як пояснює Євген Сомов, влітку кури гірше набирають вагу. Взимку ж, навпаки, ферму збираютьс розширити і вже навіть взялися за ремонт ще одного сараю.

Подібна ферма, за словами власників, на місяць потребує до 200 кг комбікормів. Щоб уникнути падіжу за здоров’ям поголів’я треба ретельно слідкувати і вчасно давати вітаміни. Загалом же, прибутки перекривають витрати ферми.

З однієї тушки вагою у 3 кг, говорить Сомов, вони отримують 200-220 грн. Уже мають постійних покупців, яких цікавить саме екологічно чиста курятина. Проте, іноді дещо лишається і для продажу на ринку.

Крім того, нещодавно Наталя Сомова викупила у знайомого близько 40 соток саджанців ремонтантної малини і вже встигла зібрати перший урожай ягоди. Восени Сомови планують перевезти саджанці на свою ділянку.

У найближчих планах господарства — завести курей-несучок та виготовляти козині сири з молока власних кіз, яких на сьогоднішній день у господарстві уже два десятки.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Догляд за соєю в літні місяці: попередити, підживити, захистити

«Захист сої від павутинного кліща набуває особливої актуальності цього літа, оскільки через циклон  у липні і серпні по всій Україні прогнозуються високі температури і мала кількість опадів. Така метеорологічна ситуація сприяє розвитку популяції шкідників і навіть може викликати епіфітотичний спалах», – відзначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець.

Механізм шкодочинності кліща дуже простий: він проколює листкову поверхню культур і живиться їх клітинним соком. Внаслідок цього у рослини підвищується транспірація і порушується фотосинтез, і вона потерпає від нестачі вологи і неправильного обміну речовин. Ці процеси миттєво відображаються на фізичному стані культур – у них в’яне, скручується, темніє або повністю опадає листя. За відсутності контролю кліщі можуть пошкодити до 90 % врожаю. 

Для знищення кліщів у посівах сої, а також у плодових та декоративних  насадженнях рекомендується застосовувати акарициди або інсекто-акарициди. Перевага останніх полягає в тому, що, окрім усіх видів кліщів, вони контролюють ще й широкий спектр інших шкідників – довгоносиків, попелиць, трипсів, совок, клопів та багатьох інших. Крім того, велике значення в цьому контексті мають додаткові заходи – наприклад,  своєчасне підживлення культур кремнієво-калійними добривами. Це зміцнює кореневу та надземну частини рослин і робить їх менш вразливими до шкідників, що мають сисний ротовий апарат, а також усіх видів стресу. Захистити та підживити сою та плодові і декоративні культури у період вегетації допоможе лінійка продукції виробництва UKRAVIT – концентровані рідкі кремнієво-калійні добрива Авангард Кремній Біо та інсекто-акарицид Антикліщ Макс. 

Світовий досвід підживлення культур легкодоступним кремнієм поступово завойовує все більше визнання в Україні. При вчасному застосуванні інноваційні добрива від українського виробника поліпшують  стійкість культур до усіх видів стресу, підвищують їх імунітет, покращують проходження обмінних процесів, активізують процеси фотосинтезу, ріст і розвиток кореневої системи. А захисний біокремнієвий екран, який формується на листковій поверхні, знижує температуру культур на 4–5 °С, зменшує транспірацію і навіть запобігає ушкодженню культур збудниками грибкових хвороб та різними шкідниками, у тому числі, кліщами. Якщо ж пошкодження кліщами вже помітні, на допомогу прийде Антикліщ Макс (піріміфос-метил, 200 г/л + піридабен, 150 г/л + ацетаміприд, 50 г/л). 

Перевагою препарату є те, що він контролює широкий спектр знищуваних шкідників у посівах сої, плодових та декоративних насадженнях. Він діє проти усіх стадій розвитку кліща – яйце, личинка, німфа, доросла особина, а також показує високу ефективність проти шкідників, які мають приховані етапи розвитку. Крім того, препарат сумісний з іншими пестицидами та агрохімікатами і може використовуватись в антирезистентних програмах захисту. 

Для отримання максимального результату при обприскуванні необхідно забезпечити рівномірне покриття листкової поверхні препаратом; особливу увагу варто приділити нижній частині листків, оскільки кліщі відкладають яйця саме там. Після обприскування яйця, личинки та німфи гинуть, а імаго продовжує життєдіяльність, проте відкладає уже стерильні яйця. Дорослі особини гинуть упродовж 10 днів, а візуальний ефект дії препарату проявляється уже за 7 – 10 діб. 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.