178171

Українці все більше їдять напівфабрикатів, але дуже мало — якісних

Про це повідомляє Pro-Consulting.

Відповідно до проведеного компанією дослідження, вареники і пельмені становлять 70% від загальної пропозиції, напівфабрикати з м’яса і риби — 20%, різновиди млинців, чебуреків та піци — 10%.

50% опитаних українців споживає напівфабрикати два-три рази в тиждень, 25% — один раз в тиждень і 15% — два-три рази на місяць.

При тому, що 70% українців досі не включають напівфабрикати в список товарів першої необхідності, їх випуск стійко зростав навіть в розпал кризи. З тенденції випадає лише 2016 рік, коли на реалізації позначилося подорожчання інгредієнтів. Однак і тоді пропозиція продукту було значно вищою, ніж в 2014-м. А вже в наступному році динамічне зростання відновилося.

Показники реалізації напівфабрикатів значно залежать від рівня інфляції та купівельної спроможності, а тому багато виробників для збереження рентабельності часто йдуть на рецептурні хитрощі. У цій ситуації бренди, які дбають про свою репутацію, намагаються виділити свою продукцію з загального ряду. Так з’являються пельмені, додатково збагачені вітамінами і мінералами, або пельмені з рекомендацією МОЗ.

Найбільшою популярністю в Україні, згідно з дослідженням, користуються напівфабрикати торгових марок «Три ведмеді», «Геркулес», «Ятрань».

Також зазначається, що при виборі напівфабрикатів покупці все більше звертають увагу на пакування і бренд. Тому частка напівфабрикатів, що реалізуються на вагу, скорочується.

Pro-Consulting прогнозує, що ринок напівфабрикатів і далі буде успішно розвиватися, збільшаться не тільки обсяги, але і асортимент. Зокрема, очікується інтенсивне заповнення ніші готових сніданків і обідів.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.

«Кернел» почав колаборацію з російським «Bericap»

Теґи: 

Рішення мотивовано високою якістю продукції «Bericap», а також наміром відновити торговельні відносини між Росією і Україною, зазначили в компанії, пише golos.ua.

Про перші розливи в рамках колаборації з російським «Bericap» на своїй сторінці Facebook повідомила Наталія Хвостова, директор з персоналу і комунікацій компанії «Кернел».

«Ми, Кернеловці, довго і з насолодою можемо дивитися на три речі:
1. Як комбайн збирає урожай
2. Як вантажиться зерно на судно
3. Ллється як олія у пляшки
Ну і ще на сотні чарівних процесів, з яких складається наш бізнес, особливо коли з колегами, є, що пообговорювати».

До свого посту Хвостова додала фотозвіт, де представлена продукція «Bericap».

Ваш вибір 'Подобається'.

Кримські фермери протестують проти будівництва китайських теплиць

Їх турбує не тільки і не стільки нерівна конкуренція, скільки безконтрольне використання китайцями отрутохімікатів і низька якість продуктів, в які для більш швидкого дозрівання і надання товарного вигляду вони вводять барвники.

Турбуватися про це їх змусили відео, опубліковані Олегом Кочеровим, проросійським активістом і блогером, повідомляє «Крим.Реалії». На цих відео імовірно китайські інвестори будують теплиці.

За словами Іллі Большедворова, голови «Кримського антикорупційного комітету» і організатора «Обдуреного Криму», подібні сільгосппроекти не можна назвати повноцінними інвестиціями, як і те, що будується китайцями з підручних матеріалів, повноцінними теплицями.

Очевидно, саме про ці китайські інвестиційні проекти йшлося ще в січні, після зустрічі Андрія Рюмшина, голови підконтрольного Кремлю Мінсільгоспу Криму з китайськими інвесторами. Тоді було заявлено, що китайці готові вкласти в вирощування помідорів, баклажанів, огірків, моркви, часнику, динь, кавунів, ягід у Криму 600 млн рублів (277 млн грн, – ред).

За словами Большедворова, протести місцевих жителів в Нижньогірському районі Криму змусили китайців розібрати свої теплиці. В інших районах протести тривають, але поки не привели до яких-небудь результатів через невисоку активність.

Як заявляє Федір Рибалко, керівник Української плодоовочевої асоціації, китайці самі не довіряють продукції, виробленій співвітчизниками, тому готові платити більш високу ціну за доставку літаком і тому у них зростає імпорт.

Що стосується кримських фермерів, то експерт вважає, що приводів для занепокоєння у них немає: вони мають десятки років досвіду роботи в даних кліматичних умовах і напрацьовану базу збуту. Хоча Большедворов стверджує, що через нестабільну роботу переправи російські оптові покупці не охоче закуповують кримську сільгосппродукцію, і конкуренція китайців в цьому плані все-таки може нашкодити місцевим агровиробникам.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Сумщині створять два агрокластери

Про це повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації Олександр Маслак, пише kurkul.com

Також він додав, що складовими агрокластеру можна виділити:

    Виконавча влада — Сумська ОДА, Департамент АПР, Районні державні адміністрації;
    Місцеве самоврядування — Сільські ради, Селищні ради, Міські ради;
    Інфраструктура — Переробні підприємства, Складське господарство, Оптова та роздрібна/фірмова торгівля;
    Наукове забезпечення — Сумський НАУ, Інститути та дослідні станції НААН України;
    Виробники — Особисті селянські господарства, Фермерські господарства.

 

В Україні побудують центр з переробки фруктів та ягід

Сучасний логістичний центр знадобиться компанії для продажів на внутрішньому ринку та для високомаржинального експорту.

Про це в інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи» розповів керівник групи компаній «Мелітопольська черешня» Антон Лукоянов, пише AgroTimes.

«Це дозволить черешні зберігатися до 40 днів, і навіть морем потрапляти у будь-яку точку світу», – зазначив він.

Логістичний центр працюватиме протягом цілого року. Влітку здійснюватиметься передпродажна підготовка черешні, суниці, персика й абрикоса, восени, аби перечекати зниження ціни й потім продавати вигідніше, на зберігання закладатимуться яблука, виноград та слива.

«Ми вже знайшли інвесторів, але їхня вимога – європейський аудит й міжнародний формат фінансової звітності для компанії, – розповів Антон Лукоянов. – І ми на це ідемо, бо подібні вимоги виникають навіть при підписанні контрактів із великими трейдерами».

Також, «Мелітопольська черешня» планує розширити площі інтенсивних садів до 700 га. Зокрема, площі під черешнею зростуть до 300 га. Сьогодні площа інтенсивних садів черешні становить 78 га, яблуні – 45 га, під ягідниками суниці – 38 га, малини – 4 га.

«Садівництво – це один із найрентабельніших видів агровиробництва, – підкреслив Антон Лукоянов. – Наші відділення, що спеціалізуються на польовому рослинництві, розташовані у трьох областях. І за рік, щонайбільше два, садівництво, яке на 500 га, за валовим прибутком зрівняється з польовим рослинництвом, під яким 13 тис. га».

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Українцям запропонували 2 варіанти розпорядження паями

Теґи: 

Про це розповів народний депутат України від «БПП» Олексій Мушак, пише AgroPolit.com.

«Рішення Євросуду визнає фактично те, що ми просили зробити Конституційний суд, – що земельний мораторій обмежує права громадян», – наголошує він.

Депутат розповідає, що рішення ЄСПЛ є обов’язковим для національних судів. Це значить, що в разі, якщо хтось з українців-власників паїв звернеться до суду щодо порушення його прав за 1-ю статтею підписаної Конвенції, то суд повинен дозволити продаж. Якщо цього не буде, можна йти до національного суду, Конвенції чи Вищого Верховного суду України. Він запропонував 2 варіанти, щодо вирішення земельного питання:

«Перший варіант – потрібно звертатися в українські суди, вони зараз отримали аргумент, що можна скасовувати мораторій. Будь-хто із власників земель може піти до українського суду, будь-який суд, будь-якої інстанції може скасувати мораторій – і це буде абсолютно законно. Другий – Верховна Рада повинна змінити статус КВО, що малоймовірно. У фіналі Рада може залишити мораторій, але з певними змінами, наприклад, з умовою продажу 1 га землі на рік, тобто, його де-юре наче знімуть, але в обмеженому вигляді», – розповідає нардеп.

 

Ваш вибір 'Подобається'.