182818
178171

Українці випивають за рік в три рази менше пива, ніж чехи

Про це інтерв'ю Українським Новинам повідомив Денис Хренов, виконуючий обов'язки керівника компанії "САН Інбев Україна", яка входить до трійки найбільших в Україні виробників пива.

Хренов зазначив, що загалом виробництво пива в Україні продовжує скорочуватися, а "САН ІнБев Україна" наразі вийшов на показники з виробництва на рівень 2003-2004 років.

Так, у 2017 році компанія скоротила виробництво своєї продукції на 4% до 47,7 млн дал порівняно з 2016 роком.

При цьому, зі слів Хренова, торік спостерігалося незначне падіння продажів компанії в межах 4%, а найбільш затребуваним залишився середньоціновий сегмент пива.

Також він зазначив, що зараз середньостатистичний українець випиває за рік 42 літри пива, що, наприклад, в 3 рази менше, ніж аналогічний показник у Чехії.

Ваш вибір 'Подобається'.


Каліфорнійський суд виніс вирок каві

Судовий процес в американському штаті тривав вісім років і нарешті рішення прийнято: кава шкідлива й продавці повинні попереджати про це, повідомляє CNBC.

Виною всьому став акриламід — хімічна речовина, яка утворюється в процесі обсмаження бобів. Вона ж є канцерогеном, здатним викликати рак.

Starbucks і майже 90 інших виробників стверджують, що акриламід міститься в каві в таких малих концентраціях, що ними можна знехтувати. Проте бізнес не зміг відстояти свої аргументи в суді.

Видалити акриламід з продукту, не порушуючи його смак, неможливо. Деякі кав’ярні вже вивісили у себе попереджувальні надписи — як цього і вимагає рішення суду.

При цьому багато споживачів говорять, що це не утримає їх від споживання кави. Або скорочення цього споживання.

До слова, ще в 2016 році Всесвітня організація охорони здоров’я вивела кави зі списку можливих канцерогенів». Дослідження показують, що кава навряд чи викличе рак молочної залози, передміхурової залози або підшлункової залози, і, схоже, знижує ризик розвитку раку печінки і матки.

А от в Україні споживання натуральної кави набуває все більшої популярності. За словами Слави Бабича, чемпіона світу з приготування кави в джезві 2018 року, кав’ярні на сьогоднішній день стали найвигіднішим бізнесом.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вирощування коноплі сприяє росту цін на нерухомість

Як передає JLL, компаніям, які вирощують цю рослину, знадобляться додаткові промислові площі. Зокрема, консультант оцінює, що їм буде потрібно приблизно 750 000 м2 протягом двох років. Водночас, це невелика цифра в порівнянні із загальним обсягом ринку індустріальної нерухомості Канади, що становить близько 148 мільйонів м2. Вакантність в цьому сегменті дуже низька: у Торонто - 2,8% станом на VI квартал 2017 року, в Ванкувері - 2,1%.

Деякі компанії вже почали замислюватися про розширення. Так, Aurora Cannabis реалізує проект площею 74 000 м2, а Canopy Growth оголосила про намір побудувати близько 280 000 м2 теплиць.

Медична марихуана вже легалізована в Канаді. У цьому сегменті, обсяг якого оцінюється в $ 30 мільярдів, працюють 85 компаній.



Харчові підприємства високого ризику перевірятимуть раз на 3 місяці — Держпродспоживслужба

Про це Громадському повідомив голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

«Далеко не кожне підприємство буде перевірятися, скажімо, раз на квартал. Тільки ті, що будуть віднесені до високого ступеню ризику. А я думаю, що їх буде близько півтора тисячі в Україні. Інші, менше ризиковані будуть перевіряти раз два роки, раз на три роки», — зазначив він.

До таких підприємств, наприклад, належать молокопереробні. Лапа також додав, через посилення контролю за якістю продукції, у Держспоживслужбі можуть виникнути проблеми із кадрами:

«Ми будемо дивитися на наше кадрове забезпечення. Там де буде потреба, будемо додатково оголошувати конкурси. Або інший варіант — якщо побачимо, що не справляємося, можливо будемо пропонувати зменшення періодичності такого контролю. Бо збільшити граничну чисельність державних службовців не так просто. Попередньо ми оцінюємо, що зможемо ефективно виконувати контроль в цій сфері», — додав Лапа.

В Україні з 4 квітня 2018 року набув чинності ухвалений минулого року Верховною Радою закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми та побічні продукти».

Контроль за якістю харчових продуктів здійснюватиметься за «ризик орієнтованою моделлю». У підприємствах, що відносяться до групи високого рівня ризику, перевірки будуть проводитись раз на квартал.

Крім цього, новий закон передбачає підвищення штрафів за порушення умов зберігання продуктів та неналежні умови їхнього виробництва.

Зокрема, за продаж продуктів, термін зберігання яких вже вичерпався, підприємцям доведеться заплатити до 45 тисяч гривень,  а якщо споживання таких продуктів нанесе шкоду здоров’ю, то відповідне підприємство можуть закрити на 10 днів.

Ухвалення такого закону щодо регулювання якості харчових продуктів було однією з євроінтеграційних вимог.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Селянам не заборонять продавати молоко і м’ясо – Володимир Гройсман

Про це під час години запитань до уряду сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє Укрінформ.

"Ніякої заборони немає і не буде, а якщо хтось буде щось забороняти, то ми будемо жорстко реагувати. Треба пам'ятати, що та продукція, яку виготовляють українські селяни та передають для подальшої переробки, має бути безпечною. Треба організувати елементарний контроль гігієнічних заходів під час надою та забою. Це не важко зробити", - сказав Гройсман.

Нагадаємо, з 4 квітня набирають чинності нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції. Вимога про посилення правил забою передбачається Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зокрема, йдеться про те, що з 4 квітня 2018 року зменшується кількість забитих тварин не на бойні (подвірно) в тиждень до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин. А з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.

Як раніше наголосив Прем'єр-міністр Володимир Гройсман щодо введення нових санітарних стандартів на молоко, то "жодних обмежень на приймання молока другого сорту в населення не запровадять". "Був сигнал щодо заборони продажу молока другого сорту в населення. Хочу попередити: люди нехай вирощують худобу, продають спокійно молоко, і нехай ніхто їм не заважає", - підкреслив Прем'єр-міністр, доручивши Мінагрополітики проконтролювати ситуацію.

Мінагрополітики відклало впровадження нових стандартів молока з 1 січня на 1 липня 2018 року. Нові стандарти молока жодним чином не спрямовані на заборону його продажу із приватних домогосподарств. Введення нових норм буде поступовим, щоб виробники могли адаптувати своє виробництво. Передбачено перехідний період в два роки. Прийняття цих стандартів є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Причина низьких врожаїв в Україні - велика кількість сортів пшениці

Одна з причин такого стану – те, що на сьогодні в провідних областях України висівається надмірна кількість сортів пшениці - більше ста. Це катастрофічна ситуація для України, за якої втрачаються неймовірні ресурси та ні про яке насінництво не може бути й мови. Таку думку висловив завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НААН України, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау, передає propozitsiya.com.

За словами вченого, в провідних країнах, де розуміють, що таке досягнення генетики, зароблені гроші спрямовують саме на сорти, оскільки бачать хорошу віддачу. У нас же всі кошти спрямовують на добрива, а до вибору сортів підходять з позицій «сарафанного радіо», тобто керуючись порадами колег та знайомих.

“Видатний учений-генетик Микола Іванович Вавілов колись сказав, що рівень врожайності залежить не від родючості ґрунту, а від культури нації», – зазначає Віктор Швартау. І додає: «Мені доводиться багато спілкуватися з обласним керівництвом, їздити по країні, і коли бачиш, що у нас в провідних областях висівається більше 100 сортів пшениці, розумієш, що це стан катастрофи. Яке насінництво 100 сортів?».

За словами вченого, для досягнення високої врожайності Україні слід зосередитись на сортах, які мають репутацію. «Адже ефективність поглинання елементів живлення, стійкість сортів до шкідників, патогенів, бур’янів - це генетично детермінована ознака, і не кожен сорт здатен окупити урожаєм витрати на технології», - вважає вчений.

Для ефективного землеробства, вважає Віктор Швартау, достатньо 15-20 сортів - 10 вітчизняних, і 10 західних. Вони й сформують весь зерновий клин.

Щоб зрозуміти, чи підійде певний сорт пшениці, чи ні, учений радить власнику упродовж 2-3 років висівати його на 10 сотках. Це дасть змогу зрозуміти, чи варто його поширювати на великі ділянки. Якщо зі свого виробництва господар отримує 5 тонн і мріє про 8, і якщо експериментальний сорт два роки поспіль забезпечує 8 тонн, його можна переводити на великі площі.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.