Українці заробляють до 2 тис. грн на день на збиранні каштанів

Теґи: 

Тому чимало українців саме цим вирішили підзаробити цієї осені, пише propozitsiya.com за матеріалами expres.ua.

Як розповів пенсіонер Микола Зайчук, він щодня разом з дружиною вирушають у місцевий парк збирати каштани. Повні відра коричневих плодів зсипають до до мішків, а коли наберуть чималеньку купку - телефонують заготівельнику, який приїжджає і забирає зібраний врожай.

Нині платять по 4 грн/кг, каже він. Тож за день сім'я заробляє в середньому 500 грн. Гроші поки що не витрачають, а відкладають на весілля онуки.

Юлія Осокова збирати каштани виходить разом з трьома своїми дітьми і двома племінниками.

"Ми переселенці зі Сходу. Чоловік нас залишив, тому в матеріальному плані дуже важко. За день назбируємо в середньому на 1,5-2 тис. грн. Звісно, важко, бо за день в самої спина і руки болять неймовірно, і діти - найменшому вісім років, а найстаршій - 15, дуже втомлюються. Однак каштани збиратиму доти, поки вони будуть, бо де ж ще стільки заробиш?", - каже жінка.

Заохочує збирати каштани і заготівельник Анатолій Мальничук: "Справа ця дуже вигідна, адже не потрібно сіяти і садити. Потрібно лише не лінуватися і активно працювати кожного дня. Тоді можна пристойно заробити. Каштани я здаю фармацевтичним компаніям, які готують із них медичні засоби. Тому приймаю лише ті плоди, які зібрані чимдалі від траси, бажано в парках, у лісі".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молоко замінюють рослинними жирами, м'ясо - соєю: як фальсифікують продукцію

Таку думку висловила  керівник відділу тестування пестицидів НДЦ НСЕ "ТЕСТ" Ніна Кільдій, пише ГолосUA.

«Найпоширеніший фальсифікат - це підміна основної сировини: в молочній продукції молоко намагаються замінити рослинними жирами, в ковбасі - м'ясо намагаються замінити. Плюс - те, що стосується барвників, ароматизаторів, підсилювачів смаку, консервантів - це те, що дуже часто в абсолютно різних продуктах харчування зустрічається. Молочна продукція - це рослинні жири, в ковбасі - це замінники м'яса. Ми знаходили сою, це може бути курятина», - зазначила експерт.

За її словами, досить велика проблема - це наявність харчових добавок. Так, наприклад, незаявлений підсилювач смаку глутамат натрію знаходили і в ковбасі, і в кетчупах. Часто буває, що заявлений один консервант на етикетці, а в складі знаходять два. Наприклад, в томатних пастах часто виявляють і консерванти, і барвники, всупереч вказівці «натуральний продукт». У майонезі ж може бути різний вміст яєць.

При цьому Н. Кільдій додала, що також важливі показники безпеки, контроль над дотриманням яких дозволить виключити поширення сальмонельозу або спалаху ботулізму, які недавно спостерігалися в Києві.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України скасував обов'язкове застосування національних стандартів. Відзначається, що добровільне застосування стандартів відповідає вимогам Угоди про технічні бар'єри в торгівлі Світової організації торгівлі, а також європейським принципам стандартизації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На підтримку АПК наступного року виділять 7,3 млрд грн

Про це повідомив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, презентуючи проект Державного бюджету на 2018 рік, повідомляє УНН.

"Враховуючи те, що у нас є стрімке зростання експорту сільгосппродукції, ми маємо абсолютно чітко точково визначити програми підтримки АПК, щоб вони були більш ефективними, ніж в цьому році… В 2017 році на аграрний сектор ми направляємо 6,3 млрд грн, в наступному році - 7,3 млрд грн", - сказав Володимир Гройсман.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські чіпси з льону підкорюють світ

Про це пише  Інтерфакс-Україна.

«Ми зараз ведемо переговори з партнерами з Польщі, Німеччини, Японії та США, ми їм вже відправили зразки, очікуємо домовленості з постачання першої партії продукції», - повідомив в коментарі директор компанії «Фьючефуд» Сергій Шакола.

Він зазначив, що зараз потужності з виробництва снеків становлять 10 тис. пачок на місяць, і вони завантажені на 75%.

«Ми розглядаємо це виробництво як лабораторну установку. Ми зараз фактично відпрацьовуємо технологію, тестуємо ринок, вже зайшли в мережі і зараз плануємо розширюватися», - сказав С.Шакола.

У планах підприємства до кінця 2017 року встановити додаткові сушильні шафи.

«У нас достатньо потужності для того щоб підготувати продукцію до сушіння і пакувальні потужності у нас великі, при збільшенні збуту ми розширюємо лінійку сушильних шаф», - повідомив керівник «Фьючефуд».

Наступний етап розширення передбачає будівництво заводу з виробництва продукції, це плани на 2018 - 2019 роки.

«Ми плануємо збільшити потужності мінімум в два рази. Інвестиції в розширення потужностей можуть скласти 300 - 400 тис. грн », - зазначив С.Шакола.

За його словами, збільшення потужностей залежить від збуту. Зараз компанія зайшла в великі мережі.

У планах компанії також розширювати лінійку снеків, зараз «Фьючефуд» випускає 4 товарні позиції, а  наступного року почне виробництво лінійки солодких снеків.

За словами С.Шаколи, починаючи виробництво, компанія звернула увагу на те, що ринок здорових снеків не заповнений і там немає такої конкуренції як на ринку стандартних снеків.

«Ми створили свій продукт і з ним вийшли на ринок. Компанія створювалася під виробництво снеків. Ми виробляємо фьючіпси з насіння льону. У їх складі також гарбуз, томатна паста, перець, сіль. Все наше обладнання і сировина українського виробництва. Виготовляємо снеки, за новою технологією використовуючи сушильні шафи. Ми висушуємо продукт гарячим повітрям. Аналогу нашої технології немає в світі, ми оформили на неї патент», - зазначив директор компанії.

Довідка: ТОВ «Фьючефуд» (Київ) засновано в 2013 році, займається виробництвом здорових снеків з насіння льону. Продажі продукції за 2016 рік склали близько 2 млн грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробник "Нашої Ряби" почне продавати органіку в Європу

Про це повідомив засновник компанії Юрій Косюк, пише delo.ua

За його словами, в перспективі частка органіки в загальному виробництві сільгосппродукції в країні може становити 5-15%.

"Я з досить великим скепсисом ставився до цього напрямку. Але все частіше ми з партнерами говоримо про це. Я не думаю, що органіки буде дуже багато — максимум 5-15% виробництва", — вважає Косюк.

Відповідаючи на питання про те, чи збирається МХП випускати органічну продукцію, він зазначив, що планується почати розвивати цей напрямок.

"Почнемо трохи розвивати. Це буде органічне зерно. Але тільки для європейського ринку, тому що наш споживач поки не розуміє і не готовий множити звичайну ціну на шість. А саме стільки в Європі стоять органічні продукти", — сказав Косюк.

При цьому в сегменті органічного м'яса птиці МХП поки не бачить перспектив. "Це дуже нішевий маленький у всій Європі ринок", — додав засновник компанії.

На його думку, одна з тенденцій українського АПК в близькій перспективі — поглиблення переробки.

"В країні досить велика кількість недорогої сировини, але дорога логістика, що не стане дешевше. Це підштовхне людей йти в більш глибоку переробку і створення продуктів з доданою вартістю", — вважає Косюк.

Як повідомлялося, МХП планує збільшити земельний банк на 180 тис. га до 550 тис. га до 2019-2021 років. Також у планах компанії — придбання м'ясопереробних потужностей в країнах ЄС і Великобританії.

ПАТ "Миронівський хлібопродукт" — вертикально інтегрований комплекс підприємств з виробництва курятини, інкубаційних яєць, кормів, займається рослинництвом, виробляє куряче м'ясо під маркою "Наша ряба".

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-8 нішевих культур за обсягом експорту

Про це повідомляє Kurkul.com.

Перше місце посідає волоський горіх у шкаралупі, якого експортували 13 млн кг. За ним нут ― 6, 1 млн кг. Замикають трійку лідерів журавлина і чорниця, яких експортували 2,9 млн кг.

За ними йдуть малина й ожина, квасоля, часник і горох

На останньому місці капуста цвітна та брокколі, яких було експортовано 43 тис. кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview