Українці збільшили споживання чіпсів, сухариків, горішків і насіння

У минулому році також спостерігалося тренд до зростання сегмента: продажу снеків збільшилися на 6,1%. У грошовому вираженні з урахуванням інфляції реалізація снеків зросла на 24,7% з квітня 2017 по березень 2018 року і на 14,3% за аналогічний період 2016-2017 рр, пише ProConsulting.

За кількістю інновацій категорія снеків і відстає від інших FMCG-категорій, але це, по суті, єдиний ринок, обсяги якого агресивно ростуть останні 2-3 роки.

Український снековий ринок консолідований, на ньому не так багато великих системних гравців. За даними компанії Nielsen, частка власних торгових марок снеків в роздробі значна і складає 17,1% в натуральному вираженні. У кожному сегменті снекового ринку є свої лідери.

За даними компанії Nielsen, з квітня 2017 по березень 2018 року, зростання снекового ринку забезпечив в основному сегмент картопляних чіпсів, на який припадає 34% в грошовому та 23,3% у натуральному вираженні. За вказаний період продажу чіпсів зросли на 29% в грошовому та 21% в натуральному вираженні відповідно. Роком раніше динаміка продажів становила 17,1% і 5,9% відповідно. Фахівці кажуть, що розвиток і зростання сегмента чіпсів обумовлені присутністю великих міжнародних гравців, які стимулюють просування продукту значними маркетинговими бюджетами, хорошою дистрибуцією, продуманим асортиментом.

У минулому році також зростав горіховий сегмент - як в натуральному, так і в грошовому вираженні. У цьому сегменті конкуренція слабкіше, ніж, наприклад, в сегменті чіпсів, оскільки поки горішки не продають міжнародні компанії, а конкуренція йде в основному між двома локальними гравцями. 90-95% сегмента займає арахіс - як найдоступніший в порівнянні з іншими горіхами. Крім того, в цьому сегменті ширше цільова аудиторія: це і студенти, і працівники 25-32 років, і ті, кому більше 35 років.

Читайте також: Як колишній викладач та технік створили оригінальний смаколик та успішно просувають його на ринку

Згідно з результатами роздрібного аудиту Nielsen, найбільша категорія на снекової ринку в натуральному вираженні - насіння соняшнику. У структурі продажів вони забезпечують 36,2% в натуральному і 26,3% в грошовому вираженні. З квітня 2017 по березень 2018 року реалізація насіння в роздробі виросла на 16,1% в грошовому вираженні, але скоротилася на 6,6% в натуральному.

Найчастіше споживачі купують снеки в супермаркетах. За даними компанії Nielsen, серед різних каналів найбільша частка продажів снеків доводиться на гіпермаркети і супермаркети - 50,2% в грошовому та 53,6% у натуральному вираженні. І саме в цьому каналі спостерігається помітне зростання продажів снеків - на 17,3% в натуральному і 36,8% в грошовому вираженні з квітня 2017 по березень 2018 року. Міні-маркети також демонструють високий приріст продажів - 10,3% і 31,2% в натуральному і грошовому вираженні відповідно.

Виробники снеків намагаються регулярно розширювати асортимент своєї продукції, пропонуючи споживачам нові смаки і таким чином стимулюючи розвиток ринку в цілому.

Протягом останніх 2 років в натуральному вираженні обсяги експорту снеків з України були вищі обсяги імпорту. За даними компанії ProConsulting, в минулому році експорт снеків з України скоротився на 14% в натуральному вираженні і на 4% в грошовому. За даними компанії, основними споживачами українських снеків є Росія, на яку останні 2 роки припадає близько 30% в структурі українського експорту закусок, а також Молдова та Білорусь, які забезпечують по 15% кожна в загальному обсязі експорту снеків.

Якщо експортні поставки минулого року скорочувалися, то імпорт, навпаки, зростав. За даними Pro-Consulting, в минулому році він зріс на 23% в натуральному вираженні і на 30% в грошовому. В Україну завозиться в основному польська продукція - близько 70% за останні 2 роки, ще приблизно 10% припадає на турецькі снеки (в основному горіхи і цукати).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як завершити земельну реформу

Усвідомлюючи важливість обговорення проблемних питань відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення, УАК організувала круглий стіл, який зібрав народних депутатів України, представників Адміністрації Президента, секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства аграрної політики і продовольства України, наукових установ, асоціацій, компаній, юристів та журналістів.

Зважаючи на основні перестороги, що виникають під час дискусій про ринок землі – «де фермерам взяти кошти на придбання землі», «як фермеру конкурувати з агрохолдингом», «як не дозволити іноземцям скупити землі», президент УАК, народний депутат України Леонід Козаченко,  розпочав свій виступ з розкриття однієї із ключових проблем обігу земель сільськогосподарського призначення – створення іпотечної фінансової установи другого рівня. Універсальний іпотечний банк України має стати головним джерелом кредитування сільськогосподарських підприємств під заставу землі. Визначальними цілями створення державної іпотечної установи Леонід Козаченко вбачає: забезпечення фінансових потреб фермерів у викупі земель сільськогосподарського призначення, надання довгострокових кредитних ресурсів для інвестування конкретного підприємства, а також забезпечення фінансування стратегічних державних інвестиційних проектів.

При цьому варто також розглядати джерела отримання доступних довгострокових фінансових ресурсів, серед яких – міжнародні фінансові установи, пенсійні фонди розвинутих країн, інвестиційні фонди та інші комерційні фінансові установи. Для цього спочатку необхідно визначити в натурі державні землі та державні інфраструктурні об’єкти, які можна буде передати в заставу під отримання фінансування.

Актуалізуючи земельне питання Леонід Козаченко підкреслив, що з відкриттям ринку землі більше, ніж 7 млн власників земельних паїв зможуть їх вільно продавати, або давати під заставу банкам, з максимальною для себе вигодою, а у фермерів, нарешті, з’явиться потужний стимул до радикальної зміни свого ставлення до збереження родючості ґрунтів. Із залученням під заставу землі лише $70 млрд. дол. США, валове виробництво сільськогосподарської продукції в Україні може потроїтись. Однак, варто виділити п’ять ключових вимог, що мають бути виконані з відкриттям земельного ринку:

- по-перше, протягом 10 років від початку започаткування ринку земель сільськогосподарського призначення іноземним суб’єктам має бути заборонено набувати у її у власність. На випадок виникнення ситуації, коли іноземний суб’єкт-бенефіціар отримав право власності на землю, він повинен продати її українському суб’єкту господарювання протягом 6 місяців з дня набуття прав на неї. У разі порушення даного терміну земля переходить у власність місцевої громади;

- по-друге, юридичні особи, які набувають право власності на землю, мають бути зареєстровані в Україні. Коли ж контрольний пакет акцій, або мажоритарна частка у статутному фонді юридичної особи, яка зареєстрована в Україні, належить не українському бенефіціару – він втрачає право власності на землю на період запровадження мораторію купівлі для іноземців;

- по-третє, максимальна ціна, запропонована на відкритому аукціоні з продажу землі, пропонується до сплати та набуття пріоритетного права власності у наступному порядку: - фізичній чи юридичній особі, яку визначив сам власник земельної ділянки до початку аукціону; - місцевому жителю; - орендареві даної землі; будь-якому іншому українському суб’єкту;

- по-четверте, максимальна концентрація землі сільськогосподарського призначення одним бенефіціарним суб'єктом господарювання на правах оренди, або власності в Україні не може перевищувати 2,5% від її загальної площі в країні, 10 % - у межах однієї області і 25% - у межах території даної адміністративної одиниці;

- по-п’яте, запровадження ринку землі в Україні має розпочатися з пілотного проекту в трьох окремо взятих адміністративних областях протягом одного-двох років для відпрацювання оптимальних механізмів купівлі-продажу та внесення відповідних змін в земельне законодавство. Організацію проведення аукціонів з купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення здійснюватимуть органи місцевих громад, або самоврядні професійні громадські об’єднання, які визначатимуть мінімальну стартову вартість виставленої на продаж землі.

Заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Віктор Шеремета констатував, що відкриття ринку землі є невідворотним, змінилася і суспільна думка у цьому питанні. Найперше, на що варто звернути увагу – це захист селян, їх забезпеченість фінансами. Далі варто говорити про те, хто зможе купити землю, адже це питання безпеки держави. На переконання Віктора Шеремети, землею має володіти той, хто на ній живе і на ній працює. Питання освіти і досвіду власника землі при цьому не є визначальним.

Під час дискусії було піднято питання схем доступу іноземців до ринку землі, зокрема починаючи через укладання фіктивних шлюбів і закінчуючи іноземними акціонерами публічних компаній. Як держава може контролювати цей процес?

Керівник юридичного відділу агропромхолдингу «Астарта-Київ» Лілія Тімакіна виклала своє бачення щодо запобіжників відносно публічних компаній. Компанія, що не є резидентом і акції якої котируються на фондовій біржі за межами України має невизначену кількість акціонерів, і проконтролювати вільний обіг акцій не можливо. Найчастіше такі компанії зареєстровані в різних юрисдикціях і є засновниками інших компаній – нерезидентів. Далі ми маємо третю компанію – резидента в Україні, що має органи управління як материнська компанія. І от в рамках материнської компанії, створеної як товариство з обмеженою відповідальністю, ми можемо мати кілька органів – загальні збори учасників, виконавчий орган – і можемо ставити вимогу, щоб виконавчим органом були тільки громадяни України, при цьому до наглядової ради теж може застосовуватися ця вимога. До того ж, крайній акціонер, який, скажімо, знаходиться в Нідерландах, може впливати на рішення виключно через органи управління – раду директорів і загальні збори учасників. Саме материнська компанія – резидент України – здійснює управління і участь у всіх органах підпорядкованих українських аграрних підприємств, які є сьогодні орендарем, а на перспективу можуть стати власниками землі, тими, хто безпосередньо її оброблятимуть. Якщо ми позбавимо українські аграрні холдинги, які інвестують, в першу чергу, у переробну галузь і створюють додану цінність, права на викуп землі, ми завтра отримаємо дуже дорогого орендаря і змушені будемо або відмовитися від обробітку землі, або закрити свої переробні підприємства.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермеру придбати надійний трактор за доступною ціною

Останніми роками все частіше на українських полях з’являється вітчизняна сільськогосподарська техніка, яка завдяки програмі держпідтримки стає доступнішою для аграріїв.

Харківський тракторний завод (ХТЗ), який відновив свою діяльність після тривалого простою,  сьогодні активно займається виробництвом оновлених моделей тракторів, які в майбутньому можуть стати альтернативою іноземним.

Завдяки приходу нового інвестора в особі групи DCH Олександра Ярославського, завод працює стабільно і розвивається в плановому темпі. Після вимушеного простою в 2016 році виробництво було відновлено в найкоротші терміни. Вже у лютому 2017 року з конвеєра зійшов перший трактор, а до кінця року було випущено 794 одиниць техніки.

Як зазначають на підприємстві, ключовим заходом у найближчі роки мають стати оновлення парку обладнання і модернізація виробничих приміщень, на які виділено понад 300 млн грн.

"Сьогодні на заводі виробляються колісні, гусеничні трактори, а також спецтехніка. Обсяг виробництва варіюється від 80 до 150 тракторів в місяць. Пікова потужність ХТЗ дозволяє випускати до 200 машин в місяць. У 2018 році завод планує випустити понад 800 тракторів. В даний час підприємство вже сформувало портфель замовлень, що припускає реалізацію близько 300 тракторів на внутрішньому і більше 500 тракторів на зовнішньому ринках", - зазначає генеральний директор ХТЗ Андрій Коваль.

За його словами, на сьогоднішній день продукція ХТЗ реалізується як в Україні, так і за кордоном: у Молдові, Казахстані, Вірменії, Болгарії, Польщі, Новій Зеландії, Білорусі та ін. Крім того, підприємство  освоює ринки іноземних країн, зокрема Африки, Латинської Америки, Південно-Східної Азії.

«Трактор є основою основ роботи більшості фермерів на земній кулі. Тому ми завжди враховуємо специфіку країн, перш ніж запропонувати техніку, адже, наприклад, турецького фермера трактори нашого виробництва не зацікавлять через високу потужність, яка сягає до 250 к.с. Зважаючи на невеликі наділи, які мають в обробітку, там затребувані агрегати потужністю, скажімо, 50 к. с», - зауважує Андрій Коваль.

Він підкреслив, що сільгоспвиробники, які обирають трактори ХТЗ, наголошують на надійності агрегатів, які при умові належної експлуатації можуть прослужити багато років без ремонту. Андрій Коваль повідомив, що підприємство  також забезпечує сервісне обслуговування техніки по всій Україні. Висококваліфіковані фахівці сервісних служб дилерів ХТЗ при потребі зможуть усунути будь-яку неполадку й забезпечити своєчасне якісне сервісне обслуговування.

«Суттєвою перевагою вітчизняної техніки перед імпортною є її вартість, яка в рази менша від іноземних аналогів. Якщо за трактор ХТЗ треба заплатити, приміром, близько 60 тис. доларів США, то за імпортну техніку з аналогічними характеристиками доведеться віддати 160 тис. доларів США. Різниця відчутна, чи не так? Крім того, ХТЗ бере участь у реалізації держпрограми, в рамках якої вітчизняному сільгосппідприємству компенсується від 25 до 40% вартості техніки. Це дозволить агровиробникам доукомплектувати чи оновити машинно-тракторний парк шляхом певного здешевлення придбаної сільськогосподарської техніки. Раніше компенсація становила 20%, за цією програмою у другому півріччі 2017 року завод реалізував 87 тракторів на загальну суму 127,7 млн грн», - повідомив Андрій Коваль.

Він наголосив, що для отримання часткового відшкодування при купівлі вітчизняної техніки, зокрема тракторів ХТЗ, необхідно звернутися до державної банківської установи із заявкою та документами, що підтверджують покупку. Після отримання документів МінАПК протягом місяця  перераховує кошти державному банку, який в одноденний термін компенсує агровиробнику відсоток вартості придбаної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва без урахування ПДВ.

До переліку техніки, що підлягає частковій компенсації з держбюджету, входить і новий трактор ХТЗ-150К-09, який зроблений на базі широковідомої серії тракторів ХТЗ-150. Ця серія випускається на заводі впродовж 45 років поспіль і для багатьох фермерів є незмінним помічником у господарстві.

«Осучаснений трактор ХТЗ-150К-09 у поєднанні з новітніми сільськогосподарськими знаряддями дозволяє виконувати повний комплекс робіт від ранньої весни до пізньої осені. Потужність, висока міцність, функціональність та можливість агрегатуватися з різноманітним допоміжним устаткуванням роблять сферу його застосування максимально широкою, а трактор – багатофункціональним. Дана модель оснащена надійним двигуном потужністю 180 к. с, дванадцятишвидкісною механічною коробкою передач із можливістю зручного переключання без втрати потужності. Колеса забезпечують агрегату високу прохідність, що дає можливість без проблем експлуатувати його в різних умовах. Завдяки своїй багатофункціональності він упорається з усіма видами сільськогосподарських робіт швидко та якісно і стане надійним помічником у Вашому господарстві. Але найголовніше, на чому б хотів акцентувати увагу – це вдале поєднання в агрегаті відмінної якості та доступної ціни», – зазначає провідний спеціаліст з агротехнологій ТОВ «ТД ХТЗ» Сергій Булава.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зелень потече рікою: як створити ефективний тепличний комплекс з вирощування салату

Вітчизняна продукція закритого грунту займає на ринку не більше половини від загального обсягу, залишаючи решту на відкуп імпортерам. Більшість теплиць знаходиться на присадибних ділянках наших громадян і вирощуються в них в основному огірки (50%) і помідори (44%). На частку інших культур, включаючи салати, припадає лише 6% врожаю.

Динаміка виробництва овочів закритого грунту


Свіжий салат займає все більше місця в українському меню, конкуруючи з традиційною капустою. Дивно, але Україна, маючи в своєму розпорядженні прекрасні умови для вирощування зелені, змушена нарощувати імпорт салату латук переважно з Іспанії та Італії, а експорт цієї рослини в останні роки навпаки падає.

Динаміка експорту-імпорту салату латук по роках, тонн

У той же час, тепличне господарство, озброєне сучасними високоефективними технологіями, здатне збирати щорічно до 12 врожаїв першокласної зелені. Розвиток цього напрямку агробізнесу дозволить замістити частину імпортних поставок даної продукції на внутрішньому ринку і збільшити її експорт за кордон.

Для створення тепличного комплексу, що спеціалізується на салатах і зелені, площею один гектар будуть потрібні інвестиції в розмірі 3,3 млн євро.

Розмістити теплиці можна практично в будь-якому регіоні України, клімат якого характеризується позитивними середньорічними температурами, що дозволить домогтися високої врожайності при низьких енерговитратах. Реалізація продукції буде здійснюватися через великі оптові компанії, що мають налагоджені канали збуту в вітчизняних торгових мережах і виходи на закордонні ринки.

Фінансові розрахунки, проведені при складанні бізнес-плану, показують, що рентабельність продажів нового тепличного комплексу буде знаходитися на рівні 31,1%. Іншими словами, кожен євро доходу підприємства буде містити більше 31 цента чистого прибутку.

 

Джерело:  Pro-Consulting

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сівба озимих культур викликає неабияке занепокоєння в аграріїв

«Існує таке поняття як оптимальні кліматичні строки сівби озимих культур. Переважна частина території України — це десь з 10 по 25 вересня. Раніше ці строки починаються у північній частині України, ніж у південній. У південній частині останніми роками взагалі сіють у жовтні, а інколи — у листопаді, і навіть на початку грудня. Залежно від погодних умов. Наразі фіксується повітряно-ґрунтова посуха на території східних, центральних і навіть північних областей. У ґрунті дуже мало вологи, тому рання сівба недоцільна, так як зерно буде просто лежати у сухій землі», — розповіли фахівці Укргідрометцентру.

«Відсутність опадів на тлі спекотної погоди зумовлювало поширення і посилення повітряно-ґрунтової посухи, інтенсивність якої досягла критерію «сильної» в південних, південно-східних та більшості районів центральних і східних областей. Створювались несприятливі умови для підготовки ґрунту та посіву озимих під урожай 2019 року. В першу чергу для озимого ріпаку, в нинішньому році передумови для сівби цієї культури складалися несприятливо не тільки через дефіцит опадів, а ще й стабільно високих температур повітря і ґрунту», — йдеться в повідомленні.

До посухи українцям треба звикати, кажуть метеорологи. Адже аномалії стають нормою.

«У зв'язку з глобальною зміною клімату і її проявом в Україні, у регіонах відбувається поширення посушливих явищ у цій зоні, яка відноситься до зони нестійкого зволоження», - пояснює керівник відділу агрометрології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

Саме через погодні аномалії цього літа сільгоспвиробники зібрали менше пшениці: заважала не лише спека, а й дощі, від яких під час жнив потерпали деякі області України. Тому аграріям у зв’язку зі зміною клімату необхідно враховувати той факт, що  значно підвищуються й агроризики.

Передбачити, які погодні умови будуть найближчі півроку та як вони вплинуть на врожайність культур, на жаль, ніхто не може.

«Ми повинні звикати до того, що через зміни клімату погодні умови кожен рік будуть нестандартними. Аграрний сектор є одним з найбільш ризикових видів бізнесу, оскільки його розвиток залежить не тільки від ринкового середовища, фінансово-економічної ситуації, законодавчої бази, але й істотним чином залежить від погодно-кліматичних умов. Одним з ефективних засобів захисту від погодно-кліматичних ризиків, які господарство не в змозі уникнути, але негативні наслідки яких воно може мінімізувати, є страхування. Воно захищає сільгоспвиробників від майнової шкоди (витрати на посів та вирощування, або вартість майбутнього врожаю – залежно від програми страхування) внаслідок знищення або пошкодження застрахованих рослин, що виникли із-за впливу природно-кліматичних явищ, пожежі або захворювань.
Якщо не дуже вдало зійдуть посіви озимих, то аграріям доведеться пересівати свої поля. Звичайно, такий розвиток ситуації потягне за собою значні фінансові трати. Але, на мою думку, для сталого розвитку бізнесу, для впевненості у завтрашньому дні, завжди треба враховувати всі ризики та намагатися мінімізувати можливі збитки. Застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем», - зазначив директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, страхування посівів озимих культур гарантує аграріям отримання грошових коштів, необхідних для пересіву сільськогосподарських культур у разі їх загибелі в результаті впливу заморозків та інших несприятливих погодних умов під час осінньо-зимового сезону.

Цьогорічні погодні умови  ще більше підштовхують  аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків для власної справи. «В мене невелике фермерське господарство у Ставищанському районі на Київщині, однак не зважаючи на розміри, я розумію наскільки в сучасних умовах є необхідним страхування врожаїв. Аномальні погодні умови, заморозки чи спека та посухи завдають удару по посівам, тому фермерам та сільгоспвиробникам треба підходити з відповідальністю до вибору страхового партнера», - зазначає фермер Сергій Борисенко.

«Аграріям саме час подумати про страхування майбутнього врожаю. Аграрна Агенція «АГРОС» пропонує страхові програми для озимих культур. Ми супроводжуємо договір страхування сільгоспризиків, надаємо послуги з оцінки та супроводу вирощування врожаю сільськогосподарських культур. Так, фермери можуть  застрахувати врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків», - зауважив Володимир Юдін.

Експерт пояснив, що аграрії мають можливість вибирати між декількома рівнями франшизи, і, відповідно, тарифів. Також, за погодженням зі страховою компанією, фермери можуть розподілити потерпілі поля навесні на дві частини: для отримання відшкодування згідно однієї частини і для збереження іншої під урожай озимих. Франшиза застосовується до страхової суми для кожного поля окремо.
Страхова сума визначена в розмірі витрат, а період страхування для зимівлі становить від моменту появи сходів восени до відновлення вегетації навесні.

«Наприклад, протягом зими були явища, які могли призвести до збитків, що підтверджувалося даними метеостанцій. У кожному разі сільгоспвиробник вчасно сповіщав страхову компанію про можливу страхову подію. У середині квітня, після відновлення вегетації, фермер зробив огляд поля і прийшов до висновку, що щільність сходів виявилася близько 35% від початкової, і прийняв рішення про культивацію земельної ділянки. Культивація була проведена у присутності представника страхової компанії. У такому випадку сільгоспвиробник отримає після франшизи до 90% витрат», - описує принцип страхового відшкодування Володимир Юдін.

«Звичайно, аномальні цьогорічні погодні умови викликають неабияке занепокоєння у сільгоспвиробників. Тому краще бути впевненим у фінансовій стабільності та у відшкодуванні збитків, вчасно страхуючи свої посіви від можливих ризиків. Агрострахування може забезпечити умови стабільної роботи аграрного бізнесу не тільки в гарні, але і в складні часи. "Аграрна Агенція АГРОС", у разі настання страхового випадку, гарантує найбільш кваліфіковану оцінку збитків з метою, щоб наш клієнт отримав всі належні виплати. Це ми гарантуємо кожному, хто звернеться до нашої компанії», - резюмує Володимир Юдін.

Довідка:

Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Соя поза загрозою: як врятувати врожай

З вересня виробники сої, які працюють на експорт, можуть зітхнути з полегшенням: Президент Петро Порошенко нарешті підписав закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур».

Довгождане скасування так званих «соєвих правок» означає можливість отримати компенсацію ПДВ для експортерів, які вирощують олійні самостійно. Тому сьогодні аграрії з подвійним завзяттям беруться за збір врожаю.

Умови сезону 2018 були не надто сприятливими для вирощування сої: часті зливи та перепади денних і нічних температур призвели до неоднорідного дозрівання посівів і розвитку грибкових хвороб. Тому у великій кількості випадків «врятувати» врожай може лише десикація.

Досвідчені аграрії зазвичай віддають перевагу контактним десикантам на основі диквату. Вони підсушують надземні частини рослини, але при цьому не попадають у коріння чи насіння культур. Диквати швидко діють, зберігають властивості зерна та навіть покращують його масличність і классність. Крім того, препарати на основі диквату мають фунгіцидну дію, яка запобігає розвитку та поширенню хвороб і псуванню сої під час зберігання. Не останню роль має й формуляція: вона повинна бути стійкою до знесення з поверхні рослин. Цим характеристикам відповідає препарат Десикант (дикват дибромід, 150 г/л). Висока якість діючої речовини, виробленої у Швейцарії, разом з унікальною формуляцією з обтяжувачем крапель забезпечують швидку і надійну дію, яка проявляється вже за кілька годин. Крім того, препарат контролює білу гниль, від якої особливо потерпають посіви сої в цьому році. При цьому Десикант швидко розпадається на нетоксичні сполуки, тож є безпечним для використання як у насінницьких, так і промислових посівах.   

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview