150670

Українці значно переплачують за молочні продукти

Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока.

Таким чином, якби ставка ПДВ в Україні стала хоча б на рівень Німеччини, то ціни були б наближеними до таких: молоко 3,2% жирності — 24,19 грн/кг замість поточної 28,27 грн/кг; масло — 176,78 грн/кг замість сьогоднішньої 206,53 грн/кг; сир «Російський» 50% жирності — 156,64 замість 183 грн/кг. Порівняння йдуть з цінами станом на 05.01.18.

Українці значно переплачують за життєво необхідні продукти, тому змушені зменшувати кількість молочних продуктів в раціоні. Державна служба статистики повідомляє, що 2017 рік став роком рекордно низького рівня споживання молочних продуктів на душу населення — 188,5 кг на людину при нормі 380 кг і показники продовжують падати.


«Ще 10 років такої політики і ми будемо змушені забути про питання розширення асортименту чи виходу на інші ринки, а доведеться вирішувати проблеми здоров’я нації», — говорить Олена Жупінас, керівник проекту «Гуртові закупівлі молока».

Важливо згадати і про скорочення поголів'я корів в Україні — мінус 7,5% за останні п’ять років. Умовний молочний індекс (УМІ), який використовується як індикатор рентабельності виробництва, лише протягом останніх 6 місяців упав на 40%. Востаннє такий тренд відзначався в 2012 році.

«Важливо пам’ятати, що молочна галузь Європи тримається на держпідтримці, з року в рік демонструючи свою збитковість. В ЄС діє ряд програм підтримки молочного фермерства, як стабільних (наприклад за працівника) так і ситуативних (складна ситуація на ринку, примусове збування поголів'я та зменшення виробництва молока). Якщо ми хочемо підняти рентабельність молочного бізнесу в Україні, треба створити схожі правила гри на внутрішньому ринку», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

Для покращення ситуації, яка склалась сьогодні на молочному ринку України, Асоціація виробників молока долучила своїх експертів до розробки законопроектів № 7420−1,2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції».

«Законопроект про зниження ставки ПДВ на молочні продукти дасть можливість зробити їх доступнішими для пересічного споживача та підвищити попит на внутрішньому ринку», — говорить Ганна Лавренюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Правом на безкоштовну приватизацію землі скористалися 9,5 млн українців

Про це йдеться йдеться в статистичному щорічнику Світового банку (СБ) "Моніторинг земельних відносин в Україні: 2016-2017", пише Інтерфакс-Україна.

За даними СБ, площа безкоштовно приватизованих земель становить 3,5 млн га (без урахування Вінницької та Київської областей, за якими відсутні дані, а також тимчасово окупованих територій і земель, наданих у приватну власність під час паювання колективних с/г підприємств).

Згідно з інформацією моніторингу, найбільшу кількість земель приватизовано у Волинській (327,5 тис. га), Івано-Франківській (260,7 тис. га) і Хмельницькій (257,5 тис. га) областях, найменше - у Миколаївській (1, 4 тис. га) і Сумській (0,2 тис. га) областях.

Найбільшу площу земельних ділянок приватизовано для ведення особистого сільського господарства - 63,3%, на другому місці - земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд - 33,7%.

За даними СБ, у 2017 році було 79 випадків вилучення земельних ділянок для суспільних потреб у Київській, Чернігівській, Рівненській, Харківській, Житомирській і Дніпропетровській областях. Середня площа вилученої ділянки становила 0,95 га, а середня сума компенсації - 56 тис. грн/га.

Згідно з моніторингом, у 2017 році з державної і комунальної власності викуплено 812 га землі, розташованої під нерухомістю (2,5 тис. випадків викупу). Середня вартість 1 га таких земель становить 715,2 тис. грн.

У документі також наголошується, що кількість судових розглядів у справах щодо емфітевзису в 2017 році зросла у чотири рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія продасть Криму зерно із спецфонду

Розпорядження опубліковано 8 жовтня на офіційному інтернет-порталі правової інформації, пише Крим реалії.

«Дозволити в 2018-2019 роках реалізацію без проведення біржових торгів пшениці 3-го, 4-го і 5-го класів із запасів федерального інтервенційного фонду сільськогосподарської продукції, закупленої при проведенні державних закупівельних інтервенцій в 2014-2016 роках, в цілях поставки для потреб республіки Крим в обсязі до 82,3 тис тонн», – йдеться в документі.

У розпорядженні йдеться, що відбір покупців зерна здійснюють російські влади Криму. Вони ж проводять контроль за використанням зерна, придбаного покупцями.

У 2018 році кримські аграрії зібрали 880 тисяч тонн зерна – на 500 тисяч тонн менше, ніж у минулому році. За даними прес-служби Мінсільгоспу Криму, прямий збиток через посуху на півострові оцінюється в 237 млн рублів, а недоотримані доходи аграріїв від недобору врожаю складуть більше 4 млрд рублів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виведено пшеницю з високим вмістом заліза

Біофортифікація – це поліпшення поживних якостей рослин шляхом використання прийомів традиційної селекції або ж завдяки генно-інженерним підходам. На відміну від фортифікації харчової продукції, яка передбачає цілеспрямоване внесення додаткових мікронутрієнтів та вітамінів у харчові продукти,  наприклад, заліза безпосередньо до хлібного тіста, мета біофортифікації полягає в тому, щоб пшениця в тісті природно містила більше заліза. Збагачення продуктів харчування залізом – дорогий процес, а результати виявилися жалюгідними. Це пояснюється тим, що залізо, що додається в хліб, макарони, спагеті, макарони і борошно, неорганічне і засвоюється в мінімальній мірі.

Роберт Грейбош із сільськогосподарської служби USDA пояснює, що близько 60% світового населення не отримує достатньо заліза. Це трапляється тому, що основні харчові продукти не містять достатньо мінералів або містять так звані "антихарчові речовини", які перешкоджають організму поглинати хороші поживні речовини.

"Фортифікація є потенційно корисною, оскільки люди у багатьох частинах світу не використовують збалансовану дієту, а основні продукти харчування не мають достатньої кількості мінералів", – говорить він.

Тим не менш, деякі люди не поспішають їсти фортифіковані продукти, що, на їх думку, можуть містити незвичні інгредієнти.

Грейбош намагається природно підвищити вміст мінералів у пшениці, щоб допомогти людям по всьому світу отримувати більше заліза.

"Біофортифікація може бути здійснена за допомогою традиційної селекції рослин, використовуючи природні генетичні варіації або природні мутації, або за допомогою генної інженерії", – говорить він. 

Грейбош і його команда розробили експериментальні лінії виведення озимої пшениці. Лінії селекції – це перший крок у тривалому процесі створення нового сорту пшениці, який фермери зможуть вирощувати в подальшому. Команда намагалася об'єднати дві властивості – низький рівень фітату і високий вміст білків – без зниження врожайності пшениці. Фітат – це речовина, що запобігає засвоєнню деяких мінералів.

Біофортифікація – делікатний баланс. Часто збільшення поживних речовин призводить до зниження врожайності зерна.

Результати роботи команди Грейбоша показують, що поєднання цих двох ознак без шкоди для урожаю пшениці можливе. Їм вдалося збільшити вміст заліза, цинку, кальцію та марганцю в пшениці. Наступні кроки в їх дослідженні полягають в тому, щоб вивести сорти пшениці з цими  корисними властивостями, пристосовані до певних районів вирощування.

Джерело: agrarii-razom.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці підсіли на грузинське вино

Про це повідомляє грузинське Національне агентство вина республіки,  пише Інтерфакс-Україна.

Виторог від експорту вина, який здійснювався в 53 країни (в 45 країн — роком раніше), за дев’ять місяців поточного року збільшився на 22% — до $142 млн.

За інформацією відомства, головним споживачем грузинського вина залишається Росія, поставки на ринок якої в січні-вересні зросли на 11,5% — до 37 млн ​​64,7 тис. пляшок (61,8% загального обсягу експорту вина).

У п’ятірку основних імпортерів грузинського вина також входять Україна (6 млн 746,6 тис. пляшок, 11,2%), Китай (4 млн 821,9 тис. пляшок, 8%), Казахстан (2 млн 658,2 тис. пляшок, 4,4%) і Польща (2 млн 465,5 тис. пляшок, 4,1%). Далі йдуть Латвія, Білорусь, Естонія, Німеччина, Литва, Киргизія, Японія, Монголія, Туркменія, Канада, Франція та інші країни.

Крім того, в січні-вересні цього року Грузія експортувала в 22 країни 13,5 млн пляшок бренді (0,5 літра), що на 19% більше, ніж за 9 місяців 2017 року, виторг від поставок цього напою становить $27,6 млн (зростання на 10%).

Поряд з вином і бренді, республіка також постачала на зовнішній ринок чачу (грузинська горілка), виноматеріали і коньячний спирт. Загальний дохід від їх реалізації за 9 місяців склав $222,7 млн ​​(зростання на 15%).

Як повідомлялося, в 2017 році Грузія експортувала 76,7 млн ​​пляшок виноградного вина, що в 1,5 рази більше, ніж в попередньому році. У тому числі поставки до Росії зросли на 76% — до 47 млн ​​778,9 тис. пляшок (62,3% загального обсягу експорту).

Росія вводила заборону на поставки винної продукції з Грузії в 2006 році через претензії до якості. Експорт грузинського вина на ринок РФ був відновлений з червня 2013 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сумихімпром налагодив виробництво міндобрив

Технологічні лінії об’єднання виробника мінеральних добрив «Сумихімпром» запрацювали на повну потужність, повідомляє «Голос України».

За даними видання, такі темпи утримуються вже понад два місяці. Нині на продукцію є високий попит, бо аграрії проводять осінньо-польові роботи, а в Україні діють санкції проти російських виробників.

Вперше за багато років «Сумихімпром» повністю завантажило виробничий конвеєр, щомісяця, продукуючи майже 38 тисяч тонн мінеральних добрив.

Попит на продукцію «сумських хіміків» та інших вітчизняних виробників міндобрив зріс завдяки санкціям, які Україна ввела проти низки російських підприємств, зазнчає видання.
Так, до чорного списку потрапили російські «Фосагро», «Єврохім», «Уралхім», «Невинномиський азот», «Апатит» та інші відомі хімкомпанії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview