Українців нагодують європейськими ГМО-продуктами

Кабмін хоче змусити українських виробників маркувати продукцію, що містить генно-модифіковані організми (ГМО) як в Європі. Тобто, при вмісті ГМО на рівні 0,9% і більше в продуктах харчування, кормах і ветпрепаратах на кожній пачці виробник зобов'язаний буде написати «Ця продукція містить ГМО» або «Ця продукція містить генно-модифіковані організми».

Що випливає з норм законопроекту, який КМУ недавно подав у Верховну Раду (№7210 від 19 жовтня 2017 року), щоб привести наше законодавство у відповідність з Регламентом № 830/2003 Європарламенту і Ради ЄС, пише
ubr.ua.

Як відзначають автори в пояснювальній записці, головна мета документа - надійне і повне інформування споживачів про наявність ГМО в продуктах, щоб українці могли робити усвідомлений вибір при покупці. Брати товар з модифікованими організмами або без них.
 

Нове маркування

Законопроект пропонує змінити норми відразу чотирьох законів:

    
«Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ГМО»;
    
«Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів»;
    
«Про захист прав споживачів»;
    
«Про ветеринарну медицину».

В основному правки стосуються зміни порядку і конкретизації вимог до маркування та відстеження продукції з ГМО.

«Це пов'язано з зобов'язаннями України, взятими під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Одним з нововведень є маркування ветеринарних препаратів спеціальною позначкою «Ця продукція містить ГМО», - розповів адвокат Pavlenko Legal Group Сергій Олексин.

Перш за все, новий закон торкнеться виробників ветеринарних препаратів і кормів для тварин. Кормові добавки, премікси і готові корми повинні містити позначку про наявність у складі продукції ГМО.

«Якщо питання використання ГМО в продуктах харчування і косметиці, так чи інакше, було врегульоване, то виробництво продукції для тварин не підлягало такому щільному контролю», - зазначив  керуючий партнер юридичної компанії "Тарасов і партнери", адвокат Андрій Тарасов.

Разом з тим документ не стосується медикаментів для людей або тварин, а також методів зміни генетики, які не є генною модифікацією.

Така ж позначка передбачена для продуктів харчування, які містять частку ГМО в кількості 0,9% і вище. Для нефасованих продуктів, наприклад, що відпускаються на вагу, ця інформація повинна бути вказана в супровідних документах на товар.

Буває, що потрапляння ГМО-домішок в незначних кількостях (до 0,9%) неминуче в силу технічних особливостей виробництва. Тоді не потрібно маркувати продукцію, але виробникові доведеться підготувати докази, що він вжив усі можливі заходи для запобігання попаданню модифікованих організмів в свою продукцію.

Відмітки «без ГМО», які застосовуються зараз, підприємства зможуть ставити тільки при бажанні. Наприклад, щоб відрізнятися від конкурентів. Але в такому разі все одно доведеться запастися відповідними доказами, як того вимагає закон про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів.

І тут наші виробники можуть зіткнутися з новими труднощами, пов'язаними власне, з перевіркою на вміст ГМО.

Проблеми ідентифікації

У країні функціонують кілька молекулярно-генетичних лабораторій, що спеціалізуються на продуктах харчування, куди повинні відправляти зразки товару підприємства.

«Для оперативної і злагодженої роботи кількість таких пунктів варто було б збільшити як мінімум в чотири рази, з урахуванням того, що перевірку продукції в лабораторії треба робити мінімум два рази на місяць - при цьому спочатку перевіряється серія сировини на вміст ГМО, а потім вже готова продукція», - зазначила юрист АК «Прайм» Анастасія Бірюк.

За її словами, в країні має бути мінімум 25 лабораторій. У кожній області України при відділеннях Держпродспоживслужби вже існують лабораторії, але далеко не всі вони облаштовані відповідною технікою.

При цьому сама процедура реєстрації ГМО не ускладнюється, а тільки конкретизується порядок її проведення, уточнятся відомості, які повинні вказуватися.

Реєстрація по-новому

Виробники харчових продуктів, кормів та інших товарів не зможуть виводити на ринок продукцію з модифікованими організмами, до моменту державної реєстрації їх джерела. Поки досить реєструвати тільки саму продукцію з ГМО.

Вміст цих організмів в українських продуктах також поки ніяк не регулюється. Є встановлений законом порядок реєстрації продуктів, вироблених з використанням ГМ-технологій. Все, що є в цьому реєстрі дозволено до використання, все інше заборонено. Проводить реєстрацію та веде реєстр Держпродспоживслужба.

«Якщо продукція, що містить ГМО, вводиться в обіг вперше, необхідно складати письмову декларацію із зазначенням кожного продукту. Зокрема, вказувати інформацію про кожний інгредієнт харчової продукції та кормів (добавок), вироблених з ГМО, його унікальний ідентифікатор, а також реєстраційний номер такої продукції в держреєстрі ГМО», - зауважила Анастасія Бірюк.

Зараз в держреєстрах фіксують сорти рослин, породи тварин, створених на основі модифікованих організмів, а також ГМО джерела кормів. Окремо пропонується включити до реєстрів дані про ветпрепарати. Для них терміни розгляду заяв будуть не як для інших продуктів 120 днів з моменту подачі документів, а 210 днів.

«Крім того, до цих пір при ввезенні ветпрепаратів імпортер повинен реєструвати тільки джерело ГМО, то при прийнятті законопроекту імпортер зобов'язаний буде зареєструвати і сам препарат», - пояснюють юристи.

Так, законопроект зобов'язує виробників при проведенні держреєстрації ветпрепаратів включати відомості про модифіковані організми, що входять до їх складу.

«Такі зміни в цілому досить органічно вписуються в існуючу процедуру реєстрації ветеринарних препаратів. Фактично покупці ветпрепаратів знатимуть, чи отримують їх домашні тварини ГМО», - вважає Сергій Олексин.

За його словами, введення законопроекту не є формальним виконанням умов Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки виробники продуктів тваринного походження зможуть контролювати, чи є їх продукція екологічно чистою або містить ГМО.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні подешевшала гречка

Про це повідомляється в даних Державної служби статистики, пишуть Українські Новини.

Ціни на макаронні вироби підвищилися на 0,4% до 9,88 гривні/кг.

Ціни на пшеничне борошно незначно підвищилися з 9,7 гривні/кг до 9,78 гривні/кг.

Ціни на рис за цей період підвищилися на 2,4%, або на 0,46 гривні до 19,54 гривні/кг.

З 10 по 30 жовтня середньозважені ціни на сало свиняче підвищилися на 6,8%, або на 4,26 гривні до 66,9 гривень/кг, а ціни на варену ковбасу 1-го сорту підвищилися на 1,44%, або на 1,06 гривні до 74,88 гривні/кг.

Нагадаємо, Міністерство аграрної політики і продовольства прогнозує урожай гречки 180 тис. тонн в 2017 році при внутрішньому споживанні 150 тис. тонн.

 

На Донеччині використовують роботів для доїння корів

Про це повідомили у департаменті  АПК та розвитку сільских територій Донецької облдержадмнінстрації, пише AgroTimes.

Застосування роботів підвищує надій молока на 15% та значно покращує якість молока.

Довідка:

ТОВ «Нова Нива» спеціалізується на рослинництві та молочному скотарстві. За даними Milkua, має в обробітку 5 тис. га. Утримує 2,8 тис. голів ВРХ породи  українська червона молочна, в тому числі 760 дійних корів.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Різати і не плакати: цибулю позбавили головного недоліку

За словами селекціонера Sunions Ріка Уотсона, на те щоб вивести новий різновид цибулі, у якого під час зберігання гострота тільки знижується, пішло більше ніж 30 років досліджень, пише журнал "Зерно".

Sunions є продуктом природної гібридизації в компанії Bayer Crop Science. Це солодкий сорт цибулі, який по довжині світлового дня належить до групи довгого дня і вирощується в Америці. Але, на відміну від інших сортів цибулі довгого дня, Sunions стає солодшим і менш «слізливим» під час зберігання.

Все пояснюється кількістю летючих сполук, відповідальних за гостроту і виділення сліз. Кількість цих сполук в інших сортах цибулі не змінюється або навіть збільшується під час зберігання. У Sunions, ці сполуки навпаки зменшуються, створюючи більш м'який смак і роблячи цибулю з часом солодшою.

«Споживачі хочуть знайти спосіб уникнути сліз при різанні цибулі. 500 тисяч запитів в Google-пошуковику говорять самі за себе. А на YouTube ми виявили більш 5 млн переглядів на цю тему», - зазначив президент Golden Sun Marketing Дон Гудвін.

Компанія також провела тестування нового сорту в Bayer Sensory Lab і в Центрі сенсорної оцінки Університету штату Огайо, на яке запросила споживачів. Кожен бажаючий зміг перевірити, чи викликає цибуля Sunions сльози під час нарізки. В результаті кожен учасник тестування був приємно здивований.

«Ніяких сліз. Зазвичай мені доводиться носити сонцезахисні окуляри, щоб нарізати цибулю. Як таке може бути, щоб я не плакав, розрізаючи цибулину, а її запах залишився таким же, як і у звичайної цибулі? », - зазначив один з учасників.

У продаж новий сорт цибулі надійде тільки після того, як буде сертифікований групою експертів з дегустації і пройде тестування в харчовій лабораторії на підтвердження допустимої кількості летючих з'єднань.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

"Сєвєродонецький Азот" поновив роботу після тривалого простою

Про це повідомляє Укрінформ.

"На нашому підприємстві відновлено роботи по всьому технологічному ланцюжку - від прийому аміаку до отримання мінеральних добрив. Відновлено роботу енергетичних підрозділів і двох технологічних цехів: виробництва азотної кислоти і виробництва аміачної селітри. Мінеральні добрива, що випускаються, поставлятимуться вітчизняним аграріям", - цитує прес-центр підприємства заяву голови правління "Азоту" Леоніда Бугаєва.

У листопаді 2017 року "Сєвєродонецький Азот" Ostchem планує випустити 51 тисячу тонн аміачної селітри.

Перерва в роботі "Сєвєродонецького Азоту" виникла  2014 року у зв'язку з початком антитерористичної операції в окремих районах Донецької і Луганської областей. Окремі спроби запустити виробництво невеликого ряду продуктів за останні три з половиною роки швидко припинялися, у тому числі через проблеми з енергопостачанням.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-3 імпортери українського вина

Про це повідомили в Асоціації виноградарів і виноробів України, посилаючись на дані Держстату, пише УНН.

Так, в 2016 році Україна експортувала до Польщі 86,9 тис. літрів вина. Друге місце займає Бельгія, яка за 12 місяців попереднього року імпортувала 18 тис. літрів українського вина.

На третьому місці - Литва. У 2016 році Україна експортувала в Литву 4,7 тис. літрів вина.

Також наголошується, що в 2015 році трійка країн-лідерів по імпорту українського вина виглядала наступним чином: Польща (29,8 тис. л.), Литва (11,5 тис. л.) і Німеччина (2 тис л.)

Ваш вибір 'Подобається'.