Українців нагодують європейськими ГМО-продуктами

Кабмін хоче змусити українських виробників маркувати продукцію, що містить генно-модифіковані організми (ГМО) як в Європі. Тобто, при вмісті ГМО на рівні 0,9% і більше в продуктах харчування, кормах і ветпрепаратах на кожній пачці виробник зобов'язаний буде написати «Ця продукція містить ГМО» або «Ця продукція містить генно-модифіковані організми».

Що випливає з норм законопроекту, який КМУ недавно подав у Верховну Раду (№7210 від 19 жовтня 2017 року), щоб привести наше законодавство у відповідність з Регламентом № 830/2003 Європарламенту і Ради ЄС, пише
ubr.ua.

Як відзначають автори в пояснювальній записці, головна мета документа - надійне і повне інформування споживачів про наявність ГМО в продуктах, щоб українці могли робити усвідомлений вибір при покупці. Брати товар з модифікованими організмами або без них.
 

Нове маркування

Законопроект пропонує змінити норми відразу чотирьох законів:

    
«Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ГМО»;
    
«Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів»;
    
«Про захист прав споживачів»;
    
«Про ветеринарну медицину».

В основному правки стосуються зміни порядку і конкретизації вимог до маркування та відстеження продукції з ГМО.

«Це пов'язано з зобов'язаннями України, взятими під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Одним з нововведень є маркування ветеринарних препаратів спеціальною позначкою «Ця продукція містить ГМО», - розповів адвокат Pavlenko Legal Group Сергій Олексин.

Перш за все, новий закон торкнеться виробників ветеринарних препаратів і кормів для тварин. Кормові добавки, премікси і готові корми повинні містити позначку про наявність у складі продукції ГМО.

«Якщо питання використання ГМО в продуктах харчування і косметиці, так чи інакше, було врегульоване, то виробництво продукції для тварин не підлягало такому щільному контролю», - зазначив  керуючий партнер юридичної компанії "Тарасов і партнери", адвокат Андрій Тарасов.

Разом з тим документ не стосується медикаментів для людей або тварин, а також методів зміни генетики, які не є генною модифікацією.

Така ж позначка передбачена для продуктів харчування, які містять частку ГМО в кількості 0,9% і вище. Для нефасованих продуктів, наприклад, що відпускаються на вагу, ця інформація повинна бути вказана в супровідних документах на товар.

Буває, що потрапляння ГМО-домішок в незначних кількостях (до 0,9%) неминуче в силу технічних особливостей виробництва. Тоді не потрібно маркувати продукцію, але виробникові доведеться підготувати докази, що він вжив усі можливі заходи для запобігання попаданню модифікованих організмів в свою продукцію.

Відмітки «без ГМО», які застосовуються зараз, підприємства зможуть ставити тільки при бажанні. Наприклад, щоб відрізнятися від конкурентів. Але в такому разі все одно доведеться запастися відповідними доказами, як того вимагає закон про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів.

І тут наші виробники можуть зіткнутися з новими труднощами, пов'язаними власне, з перевіркою на вміст ГМО.

Проблеми ідентифікації

У країні функціонують кілька молекулярно-генетичних лабораторій, що спеціалізуються на продуктах харчування, куди повинні відправляти зразки товару підприємства.

«Для оперативної і злагодженої роботи кількість таких пунктів варто було б збільшити як мінімум в чотири рази, з урахуванням того, що перевірку продукції в лабораторії треба робити мінімум два рази на місяць - при цьому спочатку перевіряється серія сировини на вміст ГМО, а потім вже готова продукція», - зазначила юрист АК «Прайм» Анастасія Бірюк.

За її словами, в країні має бути мінімум 25 лабораторій. У кожній області України при відділеннях Держпродспоживслужби вже існують лабораторії, але далеко не всі вони облаштовані відповідною технікою.

При цьому сама процедура реєстрації ГМО не ускладнюється, а тільки конкретизується порядок її проведення, уточнятся відомості, які повинні вказуватися.

Реєстрація по-новому

Виробники харчових продуктів, кормів та інших товарів не зможуть виводити на ринок продукцію з модифікованими організмами, до моменту державної реєстрації їх джерела. Поки досить реєструвати тільки саму продукцію з ГМО.

Вміст цих організмів в українських продуктах також поки ніяк не регулюється. Є встановлений законом порядок реєстрації продуктів, вироблених з використанням ГМ-технологій. Все, що є в цьому реєстрі дозволено до використання, все інше заборонено. Проводить реєстрацію та веде реєстр Держпродспоживслужба.

«Якщо продукція, що містить ГМО, вводиться в обіг вперше, необхідно складати письмову декларацію із зазначенням кожного продукту. Зокрема, вказувати інформацію про кожний інгредієнт харчової продукції та кормів (добавок), вироблених з ГМО, його унікальний ідентифікатор, а також реєстраційний номер такої продукції в держреєстрі ГМО», - зауважила Анастасія Бірюк.

Зараз в держреєстрах фіксують сорти рослин, породи тварин, створених на основі модифікованих організмів, а також ГМО джерела кормів. Окремо пропонується включити до реєстрів дані про ветпрепарати. Для них терміни розгляду заяв будуть не як для інших продуктів 120 днів з моменту подачі документів, а 210 днів.

«Крім того, до цих пір при ввезенні ветпрепаратів імпортер повинен реєструвати тільки джерело ГМО, то при прийнятті законопроекту імпортер зобов'язаний буде зареєструвати і сам препарат», - пояснюють юристи.

Так, законопроект зобов'язує виробників при проведенні держреєстрації ветпрепаратів включати відомості про модифіковані організми, що входять до їх складу.

«Такі зміни в цілому досить органічно вписуються в існуючу процедуру реєстрації ветеринарних препаратів. Фактично покупці ветпрепаратів знатимуть, чи отримують їх домашні тварини ГМО», - вважає Сергій Олексин.

За його словами, введення законопроекту не є формальним виконанням умов Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки виробники продуктів тваринного походження зможуть контролювати, чи є їх продукція екологічно чистою або містить ГМО.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подешевшала гречка

Про це повідомляється в даних Державної служби статистики, пишуть Українські Новини.

Ціни на макаронні вироби підвищилися на 0,4% до 9,88 гривні/кг.

Ціни на пшеничне борошно незначно підвищилися з 9,7 гривні/кг до 9,78 гривні/кг.

Ціни на рис за цей період підвищилися на 2,4%, або на 0,46 гривні до 19,54 гривні/кг.

З 10 по 30 жовтня середньозважені ціни на сало свиняче підвищилися на 6,8%, або на 4,26 гривні до 66,9 гривень/кг, а ціни на варену ковбасу 1-го сорту підвищилися на 1,44%, або на 1,06 гривні до 74,88 гривні/кг.

Нагадаємо, Міністерство аграрної політики і продовольства прогнозує урожай гречки 180 тис. тонн в 2017 році при внутрішньому споживанні 150 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Донеччині використовують роботів для доїння корів

Про це повідомили у департаменті  АПК та розвитку сільских територій Донецької облдержадмнінстрації, пише AgroTimes.

Застосування роботів підвищує надій молока на 15% та значно покращує якість молока.

Довідка:

ТОВ «Нова Нива» спеціалізується на рослинництві та молочному скотарстві. За даними Milkua, має в обробітку 5 тис. га. Утримує 2,8 тис. голів ВРХ породи  українська червона молочна, в тому числі 760 дійних корів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Різати і не плакати: цибулю позбавили головного недоліку

За словами селекціонера Sunions Ріка Уотсона, на те щоб вивести новий різновид цибулі, у якого під час зберігання гострота тільки знижується, пішло більше ніж 30 років досліджень, пише журнал "Зерно".

Sunions є продуктом природної гібридизації в компанії Bayer Crop Science. Це солодкий сорт цибулі, який по довжині світлового дня належить до групи довгого дня і вирощується в Америці. Але, на відміну від інших сортів цибулі довгого дня, Sunions стає солодшим і менш «слізливим» під час зберігання.

Все пояснюється кількістю летючих сполук, відповідальних за гостроту і виділення сліз. Кількість цих сполук в інших сортах цибулі не змінюється або навіть збільшується під час зберігання. У Sunions, ці сполуки навпаки зменшуються, створюючи більш м'який смак і роблячи цибулю з часом солодшою.

«Споживачі хочуть знайти спосіб уникнути сліз при різанні цибулі. 500 тисяч запитів в Google-пошуковику говорять самі за себе. А на YouTube ми виявили більш 5 млн переглядів на цю тему», - зазначив президент Golden Sun Marketing Дон Гудвін.

Компанія також провела тестування нового сорту в Bayer Sensory Lab і в Центрі сенсорної оцінки Університету штату Огайо, на яке запросила споживачів. Кожен бажаючий зміг перевірити, чи викликає цибуля Sunions сльози під час нарізки. В результаті кожен учасник тестування був приємно здивований.

«Ніяких сліз. Зазвичай мені доводиться носити сонцезахисні окуляри, щоб нарізати цибулю. Як таке може бути, щоб я не плакав, розрізаючи цибулину, а її запах залишився таким же, як і у звичайної цибулі? », - зазначив один з учасників.

У продаж новий сорт цибулі надійде тільки після того, як буде сертифікований групою експертів з дегустації і пройде тестування в харчовій лабораторії на підтвердження допустимої кількості летючих з'єднань.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Сєвєродонецький Азот" поновив роботу після тривалого простою

Про це повідомляє Укрінформ.

"На нашому підприємстві відновлено роботи по всьому технологічному ланцюжку - від прийому аміаку до отримання мінеральних добрив. Відновлено роботу енергетичних підрозділів і двох технологічних цехів: виробництва азотної кислоти і виробництва аміачної селітри. Мінеральні добрива, що випускаються, поставлятимуться вітчизняним аграріям", - цитує прес-центр підприємства заяву голови правління "Азоту" Леоніда Бугаєва.

У листопаді 2017 року "Сєвєродонецький Азот" Ostchem планує випустити 51 тисячу тонн аміачної селітри.

Перерва в роботі "Сєвєродонецького Азоту" виникла  2014 року у зв'язку з початком антитерористичної операції в окремих районах Донецької і Луганської областей. Окремі спроби запустити виробництво невеликого ряду продуктів за останні три з половиною роки швидко припинялися, у тому числі через проблеми з енергопостачанням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 імпортери українського вина

Про це повідомили в Асоціації виноградарів і виноробів України, посилаючись на дані Держстату, пише УНН.

Так, в 2016 році Україна експортувала до Польщі 86,9 тис. літрів вина. Друге місце займає Бельгія, яка за 12 місяців попереднього року імпортувала 18 тис. літрів українського вина.

На третьому місці - Литва. У 2016 році Україна експортувала в Литву 4,7 тис. літрів вина.

Також наголошується, що в 2015 році трійка країн-лідерів по імпорту українського вина виглядала наступним чином: Польща (29,8 тис. л.), Литва (11,5 тис. л.) і Німеччина (2 тис л.)

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview