170513

Українець виростив гігантський кавун вагою 119 кг

Сьогодні в світі налічується майже 1300 різних сортів. Їх вирощуванням займаються практично в ста країнах по всьому світу, пише news.t1.ua.

Фермери з усього світу дуже люблять проводити різні експерименти , тому щороку з’являються кавуни, які мають все більшу вагу.

Щорічно найазартніші з них намагаються виростити найбільший кавун у світі.

Баштанник з Херсонщини зумів виростити кавун вагою 119 кг, правда насіння, з якого вийшло таке чудо, привезене із США.
Називається цей сорт Кароліна Кросс. Це спеціальний сорт важких і великих кавунів довгастої форми зі світлими зеленими смужками.

Для повного дозрівання такого кавуна необхідно близько 100 днів. Але навряд чи секрет такої величезної ваги полягає лише в спеціальному насінні.

Херсонський баштанник тримає в таємниці справжню причину і секрет, як саме виростив такий кавун-гігант.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заборона імпорту пальмової олії не замінить боротьбу із фальсифікатом

Про це у коментарі УНН зазначила керівник відділу тестування Центру експертиз “Тест” Ніна Кільдій, коментуючи рекордні темпи нарощення імпорту “пальми” в нашу країну.

“У першу чергу, треба контролювати фальсифікацію продуктів харчування іншими жирами, в тому числі, і пальмовою олією. Якщо ми говоримо, наприклад, про молочну продукцію, то треба слідкувати, щоб не було фальсифікації, а не обмежувати ввезення (пальмової олії - ред.). Основна вимога і основний пріоритет для споживача полягає в тому, щоб вся інформація, яка нанесена на етикетку - відповідала дійсності. І далі вже людина сама може обирати, що вона хоче купувати - а що ні”, - зазначила експерт.

Кільдій припустила, що у разі обмеження імпорту пальмової олії, виробники шукатимуть їй заміну.

“Єдина альтернатива - це кокосова олія і гідрогенізовані жири на зразок маргарину чи кулінарних твердих жирів. Знову ж таки - це далеко не найкраща альтернатива, адже прямої однозначної шкоди пальмової олії у світі не доведено, і в усьому світі вона теж, до речі, не заборонена”, - зауважила вона.

Нагадаємо, Україна зараз закуповує максимальні партії пальмової олії за 5 років.

Зауважимо, що пальмову олію вітчизняні виробники, як правило, використовують у молочній і кондитерській промисловості. А зростання показників імпорту "пальми" може свідчити про збільшення частки фальсифікату молочної продукції на ринку, вважають фахівці.

ВР недавно прийняла законопроект про заборону використання пальмової олії в продуктах харчування. Документ поки був проголосований тільки в першому читанні.

За словами депутата Сергія Тригубенка, прийняття законопроекту в цілому може спровокувати подорожчання кінцевих продуктів харчування (масла, сиру, сметани), проте це і "логічно, адже "пальмою" замінюють натуральні тваринні жири, чого категорично допускати не можна".

Нагадаємо також, що в ЄБА підтримали заборону на використання пальмової олії в молочних продуктах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хліборобам доведеться шукати ніші, а не пекти один соціальний хліб

Це може статися за умови, якщо закупівельна вартість борошна зросте, наприклад, з 6 до 8,5 тис. грн, і при цьому національна валюта знеціниться до 30 грн/$, передає propozitsiya.com. Такий прогноз у своїй колонці у «Дзеркалі тижня» висловив Віталій Кузьмін, економічний експерт, керуючий партнер WDD Grouр.

За його словами, заяви про те, що хліб може зрости в ціні на 30%, і більше швидше схожі на штучне нагнітання паніки. Але і стабільної вартості хліба чекати не варто.

За оцінками представників галузі, нині борошно становить близько 30-40% від ціни буханки хліба. Ще близько 10% припадає на інші витрати, які залежать від курсу долара, наприклад, доставку.

Підприємства найбільше виробляють соціальні сорти. Подорожчання буханця на гривню-дві може негативно позначитися на попиті на нього. У результаті деякі покупці будуть зменшувати обсяги споживання.

Також існує сегмент так званого здорового харчування. На сьогодні такі буханці коштують від 30 гривень, і навіть якщо ціна на них підніметься до 50, то це, швидше за все, не звузить коло прихильників цього продукту.

Словом, хлібопекарням потрібно буде докласти зусиль, щоб вивчити попит покупців і знайти ціновий баланс. Ще їм доведеться розбити свою продукцію на категорії. Так вони охоплять всіх: забезпечать не дуже дорогим соціальним хлібом велику кількість людей, і уникнуть простою потужностей та масових скорочень працівників, залишивши для себе ніші, в яких зароблятимуть.

Проте соціальний хліб все одно дорожчатиме. Його ціна буде зростати як мінімум на показник рівня інфляції. Але це не буде різкий стрибок: +12-20% до вартості за один раз. Збільшення відбудеться плавно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бутерброд із салом став для українців розкішшю

Про це на своїй сторінці у Facebook написав експерт Олексій Дорошенко, передає УНН.

"У минулому році український бургер нам обходився в 2,4 грн. Тобто 40 гр житнього хліба коштувало 50 коп, а 40 гр сала – 1,9 грн. За рік бутерброд із салом подорожчав на 42%, або на 1 грн", - написав він.

При цьому, найдорожчий українській бургер сьогодні коштує у Києві – 5,1 грн, найдешевший - на Тернопільщині – 2,4 грн, розповів експерт.

"Тобто різниця складає більше, ніж у два рази", - написав Дорошенко.

Нагадаємо, подорожчання українського сала провокує, зокрема, розповсюдження АЧС. Неспроможність влади і контролюючих органів ефективно боротися з вірусом призвело до значного скорочення поголів'я свиней в Україні і, як наслідок, до зростання цін на сало і свинину.

На тлі епідемії, ціни на свинину і сало в Україні зростають рекордними темпами. За рік свинина додала в ціні близько 40%, а сало — понад 70%.

Також, через АЧС, в Україні зростає імпорт свинини і сала з-за кордону. Так, цей показник за перші 5 місяців поточного року виріс майже в 7 разів.

За словами нардепа Сергія Тригубенка, так багато свинини, як зараз, Україна не імпортувала останні 4 роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на українське масло залежать від світових

У поточному році ціни на масло відносно стабільні, але в кінці літа 2017 масло продавалося майже на 20 відсотків дорожче, ніж зараз. Такі реалії, адже Україна, експортуючи великі обсяги товару, залежить від світового ринку, повідомляє ІНФАГРО.

В кінці літа загальна ситуація не змінилася: в серпні світові ціни на товар суттєво знизилися і трейдери, що цілком логічно, не хочуть піднімати вартість закупівель українського масла.

Для поставок в Африку зараз дуже непоганою вважається ціна на масло 82% в 4000 USD/т, в Китай товар можна реалізувати трохи дорожче. Туреччина майже втратила інтерес до імпортних закупівель через девальвацію ліри.

Вкрай слабкий попит на українське масло з боку пострадянських країн, там на ринку багато недорогої білоруської продукції. Якщо хтось і хоче купувати товар в Україні, то пропонують практично такі ж ціни, як і західні трейдери. А Селянське масло (яке не продається в далеке зарубіжжя) в кращому випадку можна реалізувати по 3650 USD/т, хоча попит частіше озвучується в діапазоні 3400-3500 USD/т.

На тлі невизначеності з експортом, до кінця місяця знову трохи просіли і гривневі ціни на масло, правда тільки Селянське. Товар 82% не подешевшав на внутрішньому ринку лише через девальвацію гривні. Високожирне солодковершкове масло в основному продається за цінами в діапазоні 127-135 грн/кг, а Селянське по 105-110 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельні ресурси України знаходяться в критичному стані

Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало, інформує прес-служба НААН.

«З огляду на ситуацію, що склалася в землекористуванні держави, виникає нагальна потреба в розробленні нових еколого-економічних підходів до аграрного землекористування та всебічного обґрунтування тих пріоритетів, які визначили б принципово нові шляхи раціонального використання земельних ресурсів із метою підвищення ефективності використання потенціалу земель сільськогосподарського призначення, розвитку високоефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, мінімізації та досягнення нейтрального рівня деградаційних процесів», – сказав він.

За словам президента НААН, сьогодні існує необхідність розроблення стратегії розвитку новітніх ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні.

«Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН» у співпраці з науковими установами Національної академії аграрних наук України виконав комплекс досліджень із розвитку наукових основ формування та впровадження систем землеробства, що є підґрунтям для опрацювання стратегічних напрямів новітніх ґрунтозахисних систем землеробства та землекористування в Україні», – зазначив Ярослав Гадзало.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview