174499

Україні катастрофічно не вистачає зерносховищ

Загальний обсяг необхідних інвестицій в розвиток нових потужностей для зберігання та супутньої інфраструктури оцінюється від $4,5 до $8 млрд. Про це повідомляє прес-служба Української зернової асоціації.

Вже найближчими роками виробництво зернових та олійних культур в Україні сягне 100 млн. тон, а експорт – 70 млн. тон. (минулого 2018/2019 маркетингового року ці показники склали 92 та 54 млн. тон відповідно). Загалом Україна здатна в 1,5-2 рази наростити виробництво (за рахунок росту врожайності культур) та, відповідно, експорт зернових. Проте брак сучасних технологічних зберігальних потужностей (елеваторів) є одним із факторів, що не тільки стримують розвиток потенціалу аграрної галузі, але й можуть послабити позиції України на світовому ринку у виробництві та експорті зернових в найближчому майбутньому.

На сьогодні Україна має близько 40-45 млн. тон потужностей для одночасного зберігання на всіх елеваторах (яких загалом налічується близько 1200), але 70% з них морально та фізично застаріли, тому не відповідають потребам ринку в забезпеченні якості та безпеки зберігання продукції – це підлогові елеватори з мінімальною транспортною інфраструктурою. Більшість з них ще з радянських часів були орієнтовані на внутрішній ринок, невеликі обсяги зберігання та незначну динаміку роботи. Сьогодні тільки 100-150 елеваторів в Україні можуть забезпечити стандарти відповідні потребам ринку. Тому подальше зростання виробництва тільки посилить дефіцит потужностей зберігання в Україні.

Будівництво нового елеватора є для навколишніх локальних агровиробників певною гарантією можливості зберігання та реалізації свого врожаю. Сьогодні в окремих регіонах України аграрії відмовляються від вирощування зерна через неефективну логістику – відсутність сучасних технологічних елеваторів та маршрутних залізничних станцій – відтак вивезення зерна з цих регіонів коштує дорожче та забирає набагато більше часу аніж з тих, де вже побудовані такі елеватори. До того ж кліматичні та погодні зміни спричинили зміщення виробництва зерна в Україні в північно-західному напрямку, де загалом було мало елеваторів історично. За оцінкою Президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, агровиробники можуть мати до 1 тис. гривень додаткового доходу з 1 га, якщо вони працюють з новим технологічним маршрутним елеватором за рахунок нижчих витрат на логістику.

Сучасні елеватори дають можливість агровиробникам зберігати зерно без втрати якості та реалізувати його в умовах найсприятливішої кон’юнктури ринку і, як наслідок, отримати більший дохід. Адже сьогодні більшість українських виробників продають свій врожай відразу після збору, коли найнижча ціна на ринку, саме через відсутність потужностей зберігання в найближчій окрузі.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов переконаний, що виграє той бізнес, який першим сьогодні зверне увагу на нові технології, завтра буде на передовій ринку – буде ефективним та конкурентоздатним. За його словами, автоматизація та IT-технології прискорюють бізнес, і елеватори не можуть бути тут виключенням. За прогнозами Миколи Горбачьова, за 3-4 роки ми побачимо повне оновлення потужностей елеваторів, які займаються відправкою зерна на експорт. Минулого маркетингового року за даними Президента Української зернової асоціації всього 75 маршрутних елеваторів відправили 50% зерна, призначеного до відправки в порти, фактично здійснивши 3-4 обороти за рік.

Варто відзначити, що інвестиції спрямовані на створення нових зберігальних потужностей йдуть не тільки в будівництво самого елеватора, але й розвиток місцевої транспортної та соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць. Тому справедливий розподіл маршрутних станцій та будівництво новітніх елеваторів по всій території України, де вирощується зерно та олійні культури, дасть додатковий поштовх до зростання не тільки доходів місцевих агровиробників, але й доходів громад та розвитку економіки країни загалом.

Як змінилася вартість свинини живою вагою

Про це свідчать підсумки опитування учасників Асоціації «Свинарі України».

Протягом останнього тижня вересня більшість виробників свинини реалізували товарне поголів’я по 43,5-46,5 грн/кг. Хоча торги минулого тижня були досить напруженими, більшість операторів змогли втримати ціну в межах минулотижневого діапазону. Ключовим чинником підтримки внутрішніх цін на ринку живця залишається обмеженість пропозиції тварин забійних кондицій і, як наслідок, підвищена конкуренція між закупівельниками, зокрема у Центрі та у Західних областях. З огляду на це, частина переробних підприємств проявляє більшу активність закупівлі: деякі заготівельники починають перемовини про товарні партії на наступний тиждень раніше ніж зазвичай, окремі — перестраховуються та замовляють додаткові об’єми.

Такі настрої вселяють у свинарів сподівання на відносну стабільність цін закупівлі на початку жовтня, а найоптимістичніші не виключають можливості незначної реабілітації цін.

Представники Асоціації «М’ясної галузі» стриманіші у прогнозах та очікують, що ціни закупівлі наступного тижня коливатимуться в межах 43,5-46 грн/кг.

Більшість українців проти земельної реформи

Більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише РБК-Україна.

Позитивно ставляться до доручення щодо запровадження ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на запитання.

Більшість українців проти продажу землі і хочуть референдум

У той же час дві третини українців (64%) вважають, що питання про продаж землі сільськогосподарського призначення має вирішуватися тільки на всеукраїнському референдумі, 26% вважають, що це питання повинні вирішувати президент, Верховна рада та Кабінет міністрів. 10% не змогли відповісти на запитання.

Більшість українців проти продажу землі і хочуть референдум
КМІС провів опитування методом CATI телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews 16-19 вересня 2019 року по всій Україні за виключенням окупованих областей. У ході опитування проведено 1500 інтерв'ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,6%.

Нагадаємо,  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Також президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Нагадаємо, законопроект про ринок землі опубліковано на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

На Київщині вирощуватимуть і перероблятимуть кларієвого сома

На сьогодні готовність проєкту становить понад 65%.

Про це AgroTimes розповів директор і співвласник компанії Юрій Яременко.

Також у планах «Бестера» – будівництво цеху з перероблення рибної продукції. Поки маточне поголів’я кларієвого сома росте, господарство запустило невеликий експериментальний переробний цех. 

«Вже виробляємо продукцію – для того, щоб знати, що робити з сомів, коли вони виростуть, – пояснив Юрій Яременко. – Хоча ми вже й так розуміємо, що це буде переважно снекова продукція». 

Австралійських раків у господарстві вирощуватимуть як експериментальну продукцію. «У нас ще є резервна територія на об’єкті, де ми зробили капітальну реконструкцію, для розгортання більших потужностей по раку», – уточнив директор компанії.

Щорічно на залізниці крадуть зерна на 120–400 млн грн

Про це розповів керівник логістичного напрямку ГО «Бізнес-Варта» Валерій Ткачов, пише landlord.ua.

Валерій Ткачов відзначив, що Укрзалізниця щорічно перевозить 35 млн т зернових, при цьому втрати внаслідок крадіжок становлять 0,1–0,3%, у грошовому вираженні це 120–400 млн грн.

За словами експерта, основна причина крадіжок – недосконалість системи пломбування вагонів. Займаються крадіжками організовані злочинні групи (до складу яких входять працівники УЗ, колишні правоохоронці, кримінальний елемент) з чітким розподілом ролей:

одні – роздобувають інформацію про найбільш вартісні вантажі, що перевозяться;
другі (диспетчери, укладачі залізничних станцій) – заганяють певні вагони до підготовленого місця крадіжки;
треті – фізично крадуть і вивозять крадене зерно;
четверті – реалізують його;
п’яті – прикривають цю діяльність.

Як вважає Валерій Ткачов, щоб побороти проблему крадіжок, потрібен комплексний підхід, який передбачає три блоки заходів.

Технічні:

- змінити систему пломбування вагонів-зерновозів (ЗПУ встановлювати безпосередньо на кришки розвантажувальних люків вагонів-зерновозів);
- встановити ребра жорсткості на кришки розвантажувальних люків; провести інші конструктивні зміни розвантажувальних вузлів вагона-зерновоза, які унеможливлять або -  - ускладнять доступ до вантажу під час перевезення;
- дозволити застосування ЗПП, які руйнуються при навмисному зовнішньому механічному впливі.

«У цьому напрямку ми працюємо. Організація «Бізнес-Варта» уже звернулася до керівництва Укрзалізниці з проханням провести інженерне дослідження і встановити, що треба технічно зробити, аби унеможливити крадіжки», – розповів Валерій Ткачов.

Організаційно-правові:

- змінити нормативну базу і підвищити відповідальність злочинців за крадіжки зерна під час перевезення;
- зернові вантажі, що мають високу ринкову вартість, транспортувати під охороною ВОХР УЗ;
- організовувати спільне патрулювання на станціях з представниками вантажовласників (як це роблять великі компанії, зокрема «Кернел», «Нібулон»).

Оперативно-розшукові:

- виявлення осіб, що беруть участь у крадіжці. Це завдання Національної поліції.

В Україні запустили завод з виробництва яблучного пектину

Про це повідомив власник групи “T.B.Fruit” Тарас Барщовський на своїй сторінці в соцмережах, передає 032.ua.

За словами Барщовського, завод вироблятиме 3 тисячі тонн яблучного пектину на рік. Потужності в Городоцькому районі компанія будувала упродовж двох років.

Завод від “T.B.Fruit” стане одним із трьох найбільших виробників яблучного пектину в світі та покриє до 8% світового ринку з виробництва цього продукту. Загалом, за даними бізнесмена, у світі виробляють близько 45 тисяч тонн цитрусового і яблучного пектину на рік. Тож власник потужностей на Львівщині конкуруватиме із сімома масштабними виробниками, серед яких: CP Kelco, Cargill, DuPont та H&Fox.