Україні загрожує дефіцит вершкового масла

Високі світові ціни на молочні продукти, перш за все, вершкове масло, штовхають українських виробників нарощувати експорт, пише видання Сегодня.

За даними аналітичного департаменту Ради з питань експорту продовольства (UFEB), за січень-червень 2017 року експорт олії з України виріс більше, ніж в три рази – до 12,3 тис. т. в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому імпорт скоротився на 66,5%, до 231 т, повідомляє UBR.

На тлі зростання світових цін на молочні продукти валютна виручка від продажу за кордон української молочної продукції (в тому числі молоковмісної) виявилася майже в два рази більше (215 млн доларів), ніж за той же період 2016 року. У той же час, згідно з липневим прогнозом, Департамент сільського господарства США (USDA) очікує зниження виробництва молока в Україні в поточному році на 1,73%.

Як повідомив директор агентства "Інфагро" Василь Вінтоняк, зараз ціни на масло в Україні стабілізувалися після значного зростання, оскільки споживачі просто не можуть платити більше. Проте, цей тренд може поновитися вже восени, коли закінчиться період великих надоїв – так званий сезон "великого молока". Дефіцит сировини може проявитися вже до кінця року.

"Треба пам'ятати, що взимку виробництво молока в країні не такее велике, щоб задовольняти потребу в вершковому маслі. Тому раніше його імпортували. Але тепер у світі воно дуже дороге і імпорт, якщо і буде, то дуже дорогий. Ось торговці і спробують заробити на дефіциті", – розповів Вінтоняк.

Розвиток подій на світовому ринку грає на руку українським виробникам. Червневий індекс цін на молочні продукти, який розраховує Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO, ФАО), досяг майже максимального показника за останні три роки. Його значення в 209 пунктів виявилося вище на 8,3%, ніж у травні, і відразу на 51,5% вище показників червня 2016 року.

Експерти ФАО пояснюють, що основний вплив на цей показник в 2017 році надала ціна на вершкове масло, яка всього за місяць виросла на 14%. Обмежені можливості основних країн-експортерів не дають надії на швидку зміну тренда. Як очікують аналітики, в майбутньому ця тенденція збережеться, і буде вимагати додаткових обсягів молока, стимулюючи зростання закупівельних цін.

Причин тому дві – скорочення виробництва молока і підвищення попиту для виробництва таких продуктів як сири і вершкове масло. А для виробництва 1 кг масла жирністю 82,5% треба 30-35 л молока.

Експерти пояснюють підвищення попиту тим, що пік моди на знежирені продукти харчування пройшов, і споживачі повертаються до виробів з більшою жирністю. Разом з тим харчова промисловість в ЄС заради підвищення якості скорочує використання пальмового масла і активно закуповує тваринні жири.

Разом з експортом вершкового масла зростає і експорт сирних продуктів, у виробництві яких використовується молочний білок – побічний "продукт" при виробництві масла. За січень-червень 2017 року експорт сирних продуктів збільшився в три рази в натуральному вираженні.

"Так вийшло, що зараз основні виробники олії – підприємства, що займаються випуском сирних продуктів. Коли молочний жир йде на масло, а молочний білок – в сирний продукт (де замість молочного жиру використовується рослинне масло)", – пояснює Вінтоняк.

Тим часом ключовим фактором впливу на вартість вершкового масла в Україні буде підвищення закупівельних цін на молоко. Фактичний показник індексу сирого молока "Інфагро" в червні склав 199 пунктів або на 37 пунктів (22,8%) вище за аналогічний показник минулого року. У липні очікується зростання індексу до 204 пунктів, що на 25,2% вище, ніж рік тому.

На думку експертів, відбилися на внутрішньому ринку вершкового масла і світові розклади: у 2017 році ціни пішли вгору. Зараз не можна знайти в крупному опті (фура – 20 тонн) масло жирністю 82% дешевше 125 грн/кг. Зате продукт жирністю 72% ("селянське"), яке за кордоном не має попиту, дещо подешевшало (з 120 грн/кг до 108 грн/кг в опті), оскільки українські споживачі виявилися не готові до високих цін.

"Може статися, що виробництво сирних продуктів буде падати. Тоді і виробництво олії скоротиться, що призведе до його дефіциту на ринку. До того ж вивезли дуже багато і виробництво не встигало за експортом", – розповіли в "Інфагро".

Поки можна говорити про деяку стабілізацію ринку. В ЄС Україна продала все, що дозволяли квоти в рамках 1,8 тис. тонн. Тому за найвищою ціною $ 5 тис./т (за масло жирності 82%) вже продати не вийде. Поставки ж у Марокко або Єгипет в кращому випадку можливі по $ 4,5 тис.

Далі все буде залежати від зміни експортних цін. Якщо вони не будуть рости, то і не буде великого інтересу вивозити масло за кордон.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нішеві культури, які можуть стати "страховкою" для сільгоспвиробника

Детальніше розповів завідувач кафедри рослинництва і садово-паркового господарства університету Олег Коваленко, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Експерт радить у зв'язку зі зміною клімату вводити культури, стійкі до стресових умов: підвищена температура повітря, знижена її відносна вологість. У цих умовах без зрошення на зміну кукурудзі в південному регіоні може прийти цукрове сорго, а також деякі види прутовидного проса. На зміну гороху - чина і нут (культури мають більш низький коефіцієнт використання води), і вони до того ж більш холодостійкі. В умовах зрошення вигідно вирощувати нішеві зернобобові культури - сочевицю, маш, зернову вігну, які мають більш високу ціну реалізації.

У ботанічному саду ім. М. М. Гришка вивели сорт топінамбура, який має округлу форму і більш зручний з технологічної точки зору для вирощування і переробки. Він може служити кормовою і енергетичною культурою, крім того затребуваний в фармакології. Топінамбур відрізняється високим вмістом інсуліну та фруктози, нормалізує обмін речовин і знижує рівень цукру в крові.

Ще одна прибуткова культура, вивченням якої займається університет, - бесканнабіноїдні коноплі. Сучасне обладнання дозволяє з таких конопель виробляти практично на полі напівфабрикат целюлози, якої потребують виробники паперу. Коноплі не вимагають особливого догляду, при поливі дають високі врожаї, і здатні інтенсивно накопичувати біомасу органічної сировини з 1 га (від 5 до 10 м3 деревини, для порівняння: річний приріст у сосни - до 2,5 м3). Вивченням елементів технології вирощування цієї культури займалися також фахівці Інституту зрошуваного землеробства (м. Херсон).

У колишніх колгоспах коноплі були однією з найбільш рентабельних культур. Займаючи близько 10% площ, вони давали до 50% доходів від всієї галузі рослинництва, використовувалися в легкій і харчовій промисловості, будівельній галузі та медицині. На сьогоднішній день ця культура належить до нішевих, але підвищена зацікавленість у виробах з конопель у світі зберігається.

Окремо необхідно виділити лікарські рослини - такі, як лаванда, шавлія, монарда двійчаста, ісоп лікарський, м'ята перцева, меліса, стевія, ехінацея, чабер садовий, розторопша плямиста. Також більш рідкісні - бамия, момордика, фізаліс, елеутерокок, лимонник китайський, пепіно, в'єтнамська диня, кивано, стевія, котовник, кануфер, материнка і багато інших.

"Монарда - це сильний антибіотик, масло рослини здатне знищувати навіть чорну цвіль. Вихід масла з монарди більше, ніж з лаванди, тому монардове масло коштує трохи дешевше лавандового, але також користується великим попитом. Монардове масло можна отримувати не тільки з суцвіть, а зі всіх частин рослини, стебел, листя, суцвіть. Монарда - культура не дуже вибаглива, а при вирощуванні під агроволокном зростає без бур'янів і не вимагає прополки", - додає О. Коваленко.

Дуже цікавий з економічної точки зору той же горіх волоський. Специфіка його вирощування полягає в тому, що необхідно 6-8 років до його плодоношення, і тому правильна схема посадки, з великим кроком між деревами і рядами, вимагає ущільнюючих посадок ранньо плодоносними культурами. В горіхових садах для ущільнення вирощують яблучні та сливові сади, проміжні культури: малину, трюфеля, шипшину, лікарські ефіроолійні рослини. Наприклад, лаванду, з якої отримують мед і ефірне масло. А можна культивувати фацелію для отримання меду і насіння, які мають високу вартість, або трави-сидерати для поліпшення грунтового живлення. Всі ці культури покривають витрати на вирощування і горіхів, і власне нішевих культур.

Енергетичні культури - дуже актуальний напрямок в сільському господарстві. Щевнат, сорго цукрове, сида, свербига, сільфій пронзенолистий, верба, тополя, міскантус різних видів - є поновлюваними джерелами енергії. На сьогоднішній день сільгосппідприємство може самостійно забезпечити себе зеленою електроенергією, біобензином, биодизелем, за рахунок вирощування енергетичних рослин отримати енергонезалежність і нижчу собівартість сільськогосподарської продукції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Плодово-ягідне розсадництво в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Серед проблем, що існують в галузі плодово-ягідного розсадництва та потребують нагального вирішення, були зазначені наступні:

  • забюрократизованість системи внесення сортів до Державного реєстру;
  • легалізація сортів плодових культур, що потрібні виробникам для ефективного ведення бізнесу;
  • діяльність нелегальних розсадників, що створюють додаткову конкуренцію, проте через те, що вони не сплачують податки, вартість їх садивного матеріалу занижена;
  • низька якість садивного матеріалу;
  • відсутність державної підтримки розсадників.

Під час заходу голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка окреслив напрямки діяльності Асоціації «УКРСАДПРОМ» в подоланні проблем у плодово-ягідному розсадництві. Так, Асоціація об’єднує підприємства-виробників плодово-ягідної продукції з виробниками садивного матеріалу, що дозволить планувати розсадницьку діяльность, вирощувати садивний матеріал «під замовлення». Крім того, ще одним важливим напрямком діяльності профільного об’єднання є легалізація вирощуваних в Україні сортів.

Крім того, Асоціацією «УКРСАДПРОМ» розроблено механізм контролю за поширенням сортів в Україні, який передбачає добровільну сертифікацію розсадників, добровільну акредитацію проектних організацій, експертизу проектно-кошторисної документації на створення та зрошення багаторічних насаджень. Д.Крошка також зауважив, що цей механізм дозволить відслідковувати сортимент садивного матеріалу та його виробників.

У свою чергу, заступник голови Асоціації «УКРСАДПРОМ» Борис Безолюк зазначив, що розсадникам необхідно впроваджувати зміни в системі організації виробництва садивного матеріалу шляхом більш вузької спеціалізації. «Позитивний досвід європейських розсадників вказує на те, що розсадникові для успішної діяльності не обов’язково мати маточники вегетативних підщеп кісточкових і зерняткових та маточно-черенкові насадження. Це потребує значних капіталовкладень (високі ціни на вихідний матеріал, вузькоспеціалізовану техніку), проблеми в організації виробництва, тощо. Більшість розсадників закуповують вихідний посадковий матеріал (підщепу і прищепу) і займаються безпосередньо виробництвом саджанців. Тому в Україні необхідно створити на базі 2-3 розсадників маточні та маточно-черенкові насадження категорії «Базовий садивний матеріал» для його розмноження та реалізації розсадникам», – зауважив Б. Безолюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Землі закладів ув’язнення можуть здавати в оренду агрокомпаніям

Теґи: 

Натомість отримані кошти направляти в модернізацію системи.

Про це розповів заступник міністра юстиції України Денис Чернишов, повідомляє ZIK.

«Господарство пенітенціарної системи України доволі велике. Проте здобутки 25-річного існування системи є досить негативними. Далеко від Радянського Союзу ми не поїхали окрім того, що деякі керівники підприємств, які існують на установах виконання покарання, стали такими собі горе-бізнесменами, які працюють на себе і проводять різні оборудки», – констатував Чернишов.

Він розповів, що сьогодні в підпорядкуванні пенітенціарної служби є близько 39 тисяч гектарів землі різної якості в різних регіонах України.

«Є певна ідея, яку ми неодноразово обговорювали з міністром юстиції Павлом Петренком. Якщо уряд схвалить нашу концепцію, то ми плануємо віддати землі в довготермінову оренду, приблизно на 5-10 років, стратегічним аграрним підприємствам, які знають як якісно обробляти землю та отримати з неї результат. Натомість отримані кошти направляти в систему і використовувати для модернізації», – розповів заступник міністра.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка цьогорічна врожайність гороху

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

 

Причинами збільшення посівів є зростання попиту як на горох, так і загалом на бобові на зовнішніх ринках, насамперед у країнах Південої Азії.

Станом на 25 липня в Україні зібрано 84% гороху, урожайність культури складає 25,1 ц/га, що нижче від показників минулого року на 20%. Першочерговою причиною зниження урожайності гороху цьогоріч є погодній фактор, а саме посуха, яка спостерігалася у червні та першій половині липня в центральній та південній частині України.

Виходячи із цьогорічної урожайності, валовий збір гороху прогнозується на рівні 1,02 млн. т і на 36% перевищуватиме минулорічні показники.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні суттєве знизилася ціна на «борщовий набір»

Про це повідомляє «Інфо-Шувар».  За даними інформаційного центру, сьогодні на найбільших гуртових ринках країни капуста пропонується за ціною 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг), картопля коштує 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг),ціни на буряк та моркву становлять 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг),  та 8-12 грн/кг (0,27-0,4 EUR/кг), відповідно, вартість цибулі знизилась до 6-10 грн/кг (0,2-0,33 EUR/кг).

Найбільше зниження ціни за останній тиждень було зафіксоване по капусті та цибулі, ця продукція подешевшала майже на третину.  Нагадаємо, ще в середині липня Україна вимушена була навіть імпортувати цибулю з Польщі через гострий дефіцит пропозиції в місцевих господарствах. Сьогодні ж, врожай цибулі активно збирають не тільки на Півдні країни, а й у Центральних регіонах, тому місцева продукція майже повністю витиснула з ринку імпортну.

Втім, не дивлячись на зниження ціни , сьогодні ціни на «борщовий набір» лишаються одними з найвищих за останні кілька років.  Наприклад,  рік тому, капуста та цибуля  в Україні коштували майже в 4 рази дешевше,  ціна на моркву була в 3 рази нижчою, а  буряк та картопля були дешевшими майже в  1,5 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview