Українська агрокомпанія отримала від ЄБРР $5 млн на будівництво біогазової установки

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) виділив агропромисловій групі компаній «Дніпровська», одному із найбільших виробників птахівничої продукції в Україні, кредит у розмірі  $5 млн на будівництво біогазової установки, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з інформацією на сайті банку, на біогазовій установці використовуватиметься курячий послід із фермерських господарств. Очікується, що установка допоможе оптимізувати енергопостачання й скоротити експлуатаційні витрати.

Загальна вартість проекту оцінюється в $5,85 млн.

Агропромислова група компаній «Дніпровська» займається птахівництвом, рослинництвом і переробкою технічних культур. Виробляє продукцію під ТМ «Дніпровські курчата» і «Знатна курка». Постачає продукцію на ринки Близького Сходу, Азії, Африки й Океанії під ТМ Ulas і Katkut.

До складу групи входять ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (Дніпропетровська область), ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький», ТОВ «Агропроінвест-08» (обидва – Запорізька область) та інші підприємства.

Група компаній обробляє понад 15 тис. га орендованих земель у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними культурами є зернові, зернобобові та олійні. Група компаній також виробляє соняшникову та соєву олію, соняшниковий і соєвий шрот.

За результатами 2016 року частка групи на українському ринку курятини склала близько 7%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На гектарі ванілі можна заробити 1,5 млрд грн

Про це на своїй сторінці у  Facebook розповів Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, передає propozitsiya.com.

За словами експерта, це ще дуже скромні підрахунки, оскільки ваніль на сьогодні – один з найдефіцитніших товарів у світі, тож ціни на неї постійно зростають. Зокрема, у світі ціни на ваніль сягають $500–600 за 1 кг. З огляду на те, що рослина цвіте постійно, можна розраховувати на врожайність не менш як 10 кг з квадратного метра на рік.

Ваніль – це ліана, яка росте на інших деревах переважно у місцевості поблизу екватора. Якщо ця рослина і зустрічається в інших регіонах, то зазвичай не дає плодів. Причиною цього є екваторіальні бджоли (Melipone) – лише вони можуть запилювати цю рослину.

Ще одна проблема – збирати ваніль у її природних місцях росту надзвичайно складно.

Проте в Нідерландах все ж почали вирощувати ваніль. Перші рослини давали плоди лише через чотири роки, але науковці Вагенінгена змогли організувати вирощування так, що врожай почали отримувати вже через два роки.

«До речі, в Нідерландах вже є Асоціація виробників ванілі! Чотири господарства. Вагенінген для них вивів схему вирощування ванілі в теплицях! Запилення тільки вручну і тільки щоденно. І це мега прибутково», – резюмував Ярмак.

Нагадаємо, за останні два роки ціни на ваніль через дефіцит цієї спеції зросли втроє.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені створили пивні дріжджі, які замінять хміль

"Рецепт" їхнього вживання був опублікований в журналі Nature Communications, передає Depo.ua.

"Створюючи ці дріжджі, ми сконцентрувалися на тому, щоб змусити їх виробляти весь набір "хмільних" молекул, а не максимізувати вироблення лише однієї з них. Завдяки цьому наші дріжджі стабільніші за своїми смаковими характеристиками, ніж традиційні концентрати хмелю, які додають в сусло, а для їхнього розмноження не потрібні хімікати ", - пишуть Джей Кіслінг з університету Каліфорнії в Берклі (США) і його колеги.

Пиво вважається сьогодні одним з найдавніших спиртних напоїв, які існують на Землі. Перші його сорти, як свідчать розкопки в Стародавньому Єгипті і в Китаї, з'явилися понад чотири тисячі років тому, і відтоді пивовари винайшли тисячі різновидів цього хмільного напою.

Незважаючи на великий набір можливих інгредієнтів, пиво виготовляється приблизно однаковим способом у всіх регіонах світу. Вихідну сировина у вигляді солоду різних злакових культур поміщають в спеціальний чан, де її подрібнюють, заливають теплою водою, перетворюють в сусло і додають туди хміль, і тільки потім майбутнє пиво починає бродити.

Як правило, хміль і його аналоги додаються в пиво для надання йому характерного гіркуватого смаку і стабілізації. Великі пивоварні компанії, як пояснює Кіслінг, використовують з цією метою не реальні шишки цієї рослини, а концентрований екстракт з них, який можна додавати в майбутнє пиво на будь-яких стадіях його варіння і витрачати на його обробку менше часу.

Молекулярні біологи вирішили, що можна позбутися і цієї простої процедури, розробивши такі пивоварні дріжджі, які могли б синтезувати дві ключові летючі речовини, які містяться в хмелі - ліналоол і гераніол.

Зробити це, як зазначає Кіслінг, не так просто, оскільки в клітинах дріжджів відсутні ферменти, які відповідають за виробництво "заготовок" для цих молекул і роботу більшості стадій "хімічного конвеєра", який збирає їх в клітинах хмелю. Проблему ускладнювало й те, що вчені спочатку гадки не мали, які саме ферменти відповідають за остаточну збірку "молекул смаку" в шишках, і діяли фактично наосліп.

Для прискорення цього процесу вчені взяли кілька десятків генів, які беруть участь у складанні схожих молекул в клітинах інших рослин, пересадили їх у дріжджі і простежили, чи можуть вони перетворювати найпростіші "заготовки" ароматичних молекул рослин в "хмільний" запах.

Діючи таким чином, вчені зібрали повний ланцюжок синтезу ліналоолу і гераніолу, використовуючи гени рослин і самих дріжджів, і виростили кілька десятків експериментальних сортів пивних дріжджів, які можуть самостійно виробляти ці молекули, використовуючи лише цукор і кисень.

Експериментуючи з цими грибками, біологи поступово підібрали такий рівень активності їхніх "хмільних" генів, який відповідав максимально природному і якісному аромату майбутнього пива. Пиво, приготоване на основі цих дріжджів, отримало лише позитивні оцінки від добровольців, які погодилися взяти участь в дегустації кількох сортів "трансгенного" і звичайного хмільного напою.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аномальна погода знищила "Маленьку Голландію" на Херсонщині

Фермер Олег Демченко, раніше вже відомий шафрановим ноу-хау, засадив плантацію голландською квіткою. У квітні у Любивці мав відбутися фестиваль тюльпанів «Маленька Голландія 2018» і в же кілька місяців повним ходом на нього триває реєстрація учасників. Але свої корективи внесла погода, пише tavriya.ks.ua.

Як повідомив Олег Демченко на своїй сторінці у Фейсбук, фестиваль доведеться відмінити, адже більша частина тюльпанових цибулинок пошкоджена. Невтішні прогнози фермеру дали експерти, при чому, навіть не з України, а Голландії, яка спеціалізується на тюльпанах.

«20 березня у нас в гостях були наші партнери з Голландії, які стверджують, що при такому обледенінні, як зараз, цибулинки наших тюльпанів виживуть, але великий відсоток бутону вже вимер і квітки не буде. У зв’язку з аномальними погодними умовами, через які частина рослин значно пошкоджена, ми змушені відмінити фестиваль «Маленька Голландія 2018», - повідомив Олег Демченко.

Разом з тим прогресивний фермер, який, скоріше за все, через погодний форс-мажор зазнав значних збитків, просить не журитися любителів квіткового селфі. Частина посівів вижила, тож туристи, які приїдуть у Любимівку, побачать тюльпанові плямки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Випускників яких вишів у галузі АПК цінують найбільше

Теґи: 

За результатами опитування, найбільш кваліфікованими на думку вітчизняних аграріїв є випускники НУБіПу.

Уже п'ятий рік поспіль журнал «Гроші» оцінює навчальні заклади, які готують фахівців у сфері сільського господарства.​ Видання провело опитування серед аграріїв з метою визначити, випускників яких вітчизняних вишів у галузі сільського господарства цінують найбільше, пише superagronom.com.

Кожному з навчальних закладів роботодавці могли поставити одну з чотирьох оцінок:

    0 — роботодавець швидше за все не візьме на роботу випускника даного вишу;
    2 — роботодавець згоден прийняти випускника на зарплату нижче середньоринкової для даної категорії фахівців;
    5 — в тому випадку, якщо роботодавець не проти такої кандидатури і може взяти на зарплату, рівну середньоринкової для даної категорії фахівців;
    10 — роботодавець готовий взяти на роботу випускника на зарплату вище середньоринкової для даної категорії фахівців.
Оклад молодим фахівцям пропонують, як правило, на рівні середнього по ринку або дещо нижчий. Все залежить, по-перше, від посади, і по-друге, від затребуваності спеціальності на ринку праці.

 

Вуз Середній бал
1 Національний університет біоресурсів і природокористування України 6,71
2 КНУ ім. Тараса Шевченка 5,00
3 Донецький національний університет (переміщений) 5,00
4 Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана 4,40
5 Дніпропетровський державний аграрний університет 4,33
6 Білоцерківський державний аграрний університет 4,29
7 Херсонський державний аграрний університет 4,14
8 Луганський національний аграрний університет (переміщений) 4,00
9 Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського 4,00
10 Уманський національний університет садівництва 3,80
11 Вінницький державний аграрний університет 3,43
12 Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 2,57
13 Сумський національний аграрний університет 2,29
14 Одеський державний аграрний університет

«Рівень зарплати визначається в залежності від ваги посади і її впливу на бізнес-процеси підприємства. Кандидати проходять відбір, в рамках якого оцінюються їх компетенції, які могли бути отримані в виші, на попередніх місцях роботи, додаткових тренінгах, освітніх програмах», — розповіли виданню в прес-службі компанії Kormotech.

Роботодавці зазначають, що ім'я вишу і його «престижність» в сільському господарстві особливої ролі не грають. Компанії більше дивляться на знання, амбіції здобувача і його бажання розвиватися, досягати результату.

«Близько 5-10% наших нових співробітників — це випускники вузів. Особиста співбесіда, інтереси, мотивація, отримані навички за період навчання можуть оцінюватися навіть вище, ніж «червоний» диплом», — наголошує  Андрій Жарій, генеральний директор «Аурум Груп».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринки курятини та олії визнані найбільш організованими в Україні

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Асоціації Олексій Дорошенко, передає УНН.

Він пояснив, що сьогодні найвища вартість тушки курячої фіксується у Чернівецькій області - 57,5 грн за кілограм продукту. Середня вартість продукту по Україні - 53,7 грн за кг. А отже, різниця в ціні становить всього 3,8 грн або 7%. На ринку соняшникової олії цей показник становить 6%.

"Чим менша різниця у вартості продуктів між регіонами, тим більш організованим є ринок цього продукту. Серед усіх продуктів найменша різниця між регіонами на ринках курятини та соняшникової олії. Саме в цих галузях доля окремих гравців є високою, якщо не ключовою. А найбільша різниця в цінах - по картоплі та салу, що є продуктами, які виробляються практично лише в домогосподарствах. Тому й ціноутворення є хаотичним", - пояснив наведену статистику експерт.

У порівнянні із курятиною, ціноутворення на ринку свинини та яловичини є менш організованим. До прикладу, найвища вартість свинини - у Закарпатській області - 123,2 грн за кілограм продукту. Середня вартість продукту по Україні - 107,9 грн за кг. А отже, різниця в ціні становить всього 15,3 грн або 14%. А на ринку яловичини цей показник становить 11%.

Нагадаємо, за даними Держстатистики, торік курятина залишалася найдешевшим видом м'яса.

У новому році м'ясо курки продовжує тримати пальму першості за найменшими ціновими показниками. Минулого місяця українці могли придбати 1 кг курятини в середньому за 41,4 грн, кілограм свинини - за 65,1 грн. А яловичина обходилась українцям в середньому у 70 грн за кілограм продукту.

Також минулого року Україна стала лідером з експорту м'яса птиці в ЄС, наростивши річний експорт продукту на 41,9%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.