Українська компанія розпочала виробництво органічного насіння конопель

Перша партія буде готова до продажу вже в лютому, повідомили в компанії, пише AgroTimes.

Як зазначають у «Зорі», насіння конопель багато поживних речовин, зокрема, воно є джерелом білка, що легше засвоюється ніж білок сої.

Крім цього, насіння конопель містить більше амінокислот, ніж молоко, м'ясо або яйця.

Також воно має велику кількість вітамінів (A, B, B1, B2, B3, B6, C, E, PP, F) і мінералів (залізо, магній, фосфор, кальцій, калій, сірка, йод і багато інших).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастру заборонили одноосібно ухвалювати рішення щодо землі

Кабінет Міністрів України схвалив розпорядження, яке позбавляє структури Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів. Про це пише Урядовий портал.

Тепер такі рішення не зможуть буду ухвалені без згоди об’єднаних територіальних громад.

Рішення ухвалено за ініціативи Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

«З завтрашнього дня жоден геокадастр країни не має права приймати одноосібні рішення, - сказав Володимир Гройсман. – За це буде чітка кримінальна відповідальність – викинемо з кабінету».

Раніше керівник уряду заявив, що знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

М’ясо стає недоступним: економісти пророкують подальше здорожчання

Про це повыдомила старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, протягом минулого року найбільше подорожчала яловичина. Роздрібні ціни на неї з грудня 2016 року до грудня 2017 року виросли в середньому по Україні на 34,8-38,5%. Якщо у наприкінці 2016 року за один кілограм тазостегнової частини яловичини у середньому слід було заплатити 68,40 грн, то у грудні 2017 року – вже 92,18 грн/кг. Роздрібні ціни на яловичину без кістки за рік зросли з 85,02 грн/кг до 117,77 грн/кг у грудні 2017 року.

Свинина торік подорожчала на 38,3-46,1%. Роздрібна ціна свинини з кісткою (відруби стегна) збільшилася з 67,26 грн/кг у грудні 2016 року до 93,00 грн/кг у грудні 2017 року. За цей же період свинина без кістки подорожчала з 77,64 грн/кг до 113,46 грн/кг, поінформувала експерт.

Найменше протягом минулого року – на 30,4% – зросла роздрібна ціна на м’ясо птиці (тушки). Якщо у грудні 2016 року вона становила 41,34 грн/кг, то у грудні 2017 року збільшилася до 53,91 грн/кг.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, тенденція зростання цін на м’ясо зберігатиметься й у 2018 році.

Зокрема, з огляду на заплановане урядом підвищення з другого кварталу цього року мінімального рівня заробітної плати до 4200 грн, існує загроза повторення ситуації 2017 року, зауважила Світлана Пашко.

Тоді – за умов високого попиту на продовольство – темпи зростання роздрібних цін на м’ясо були близькими до темпів зростання середньої заробітної плати громадян, нагадала експерт. Зокрема, торік роздрібна ціна на м’ясо зросла в середньому на 30,4-46,1%. Водночас середня заробітна плата з січня по листопад 2017 року збільшилася з 6008 грн до 7479 грн, тобто на 24,5%.

Зростанню цін на м’ясо протягом 2018 року можуть також сприяти інші чинники. Серед них, зокрема, скорочення поголів’я великої рогатої худоби та свиней через зростання цін на корми та часті спалахи вірусу африканської чуми у свиней; підвищення вартості комунальних послуг, ветеринарних препаратів, пально-мастильних матеріалів; підвищення рівня мінімальної заробітної плати та індексація пенсій громадян; сезонне збільшення внутрішнього попиту на м’ясо та зростання його експорту; а також знецінення національної валюти по відношенню до долара і євро, підсумувала Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стало менше вітчизняного коньяку та бренді

Про це повідомляє Державна служба статистики, передає УНН.

Також, заданими Держстатистики, за місяць (грудень до листопада 2017 року) виробництво коньяків та бренді в Україні зросло на 20,6%. За останній місяць 2017 року в Україні було вироблено 398 тис. дал коньяків і бренді.

Варто зауважити, що скорочення обсягів виробництва легального алкоголю відбувається на фоні росту частки тіньового сегмента алкогольного ринку.

Так, за даними ДФС, протягом 2017 року нелегальне виробництво алкоголю зросло щонайменше у 8 разів. При чому, експерти зауважують, що податківці бачить лише “вершину айсбергу” тіньової долі цього ринку.

Тим часом, за словами генерального директора компанії Eastern Beverage Trading Ольги Івушкіної, легальний бізнес із пляшки горілки заробляє у сто разів менше за тіньовиків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МХП передумав купувати завод у Польщі

Про це повідомляє Польське Радіо, пише НВ.

Керівництво Exdrob заявляє, що наприкінці листопада 2017 року завод отримав лист, у якому компанія Raftan Holding Ltd повідомила, що "відмовляється від торгових переговорів з комерційних причин".

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлено брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

Чистий прибуток МХП у 2016 році становить $69 млн проти чистого збитку ву$113 млн у 2015 році. Виручка зросла на 7% - до $1,1 млрд.

Нагадаємо, у 2016 році компанія запустила завод з переробки м'яса птиці у Нідерландах, інвестиції у проект становлять $3,5 млн.

А у березні 2017 року МХП відкрив підприємство з переробки м'яса птиці у Словаччині.

Пізніше з'явилася інформація про наміри компанії Юрія Косюка придбати завод у Польщі. Тоді у польське Управління захисту конкуренції та споживачів надійшла заявка про надання дозволу на придбання Exdrob від кіпрської Roftan Holding, що належить Миронівському хлібопродукту.

У листопаді також стало відомо, що МХП задумався про придбання п'яти заводів у Європі.

Слід зазначити, що група компаній МХП у січні-вересні отримала з бюджету аграрні дотації на суму 1,2 млрд грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Оптимізації податків допоможе молочка: як підприємство Порошенка списало 13 млн грн

Про це йдеться в сюжеті програми «Наші Гроші», пише landlord.ua.

Згідно інформації, за три роки завод перерахував фірмам групи компаній «Milkiland» загалом понад 220 млн гривень за 2,721 тисяч тонн сиру та 215 тонн сухого молока. За період  2013-2015 років завод у таких же промислових масштабах купував сир та сухе молоко, на рівні з закупівлею виробничих матеріалів.

«Чверть цих закупівель провели в один день — 31 грудня 2014 року. Тоді «Кузня» списала на сир 52 млн грн. На запит програми завод зазначив, що не може надати інформацію щодо цих закупівель, оскільки не зберіг документацію. Питання про податки «Кузня» проігнорувала. В групі компаній Milkiland підтвердили продаж сиру «Кузні». Водночас зазначили, що після продажу сир «Кузні» фізично не постачався, а експортувався компаніями Milkiland від імені «Ленінської кузні» за договором комісії», — йдеться у матеріалі.

За даними програми, метою операції для Milkiland було відшкодування ПДВ, яке заборгувала групі держава, за рахунок «Ленінської кузні».

«Ми через завод «Ленінська Кузня» експортували товар, ми віддавали їм товар, потім забирали його на комісію, «Мілкіленд-Україна» відправляла його на експорт», — описує контракт виконавчий директор Анатолій Юркевич.

Згідно розслідування, загальна схема виглядає наступним чином: коли експортери продають товар за кордон, то держава має компенсувати їм податок на додану вартість. Ця компенсація нараховується, однак її виплата затримується на невизначений час. Тоді експортер, якому держава винна компенсацію, «на папері» продає свій товар компанії, яка навпаки, має податкову заборгованість перед бюджетом. І потім від імені цієї компанії проводить експорт. Така оптимізація, дозволяє компенсацію ПДВ, без очікування та вигода «Кузні» полягала у знижці, яку фірмі робили на товар

«Ми вирішували свої проблеми з компенсацією ПДВ, котрі на той момент були в державі. Вони нам віддавали ПДВ і ми були щасливі. Грошей від експортера заходило більше, нам перераховувалося трохи менше. На той момент це було 5-10% від суми компенсованого ПДВ. Від 13 млн грн ПДВ, якщо ми говоримо про 10%, — то це 1,3 млн грн. От, відповідно, ми продали їм на 67 млн грн продукції, а від наших клієнтів їм зайшло 68,3 млн. Мільйон і триста тисяч залишилися в них у якості винагороди», — пояснює Юркевич.

В Milkiland наголошують, що операції з сиром – це була цілком законна оптимізація податків, вдаватися до якої змусили українські податкові реалії.

Однак суми транзакцій називають втричі меншими, аніж зафіксовано у даних програми.

«У нас сума операцій загальна була 270 млн. Є два різних блоки. На 80 млн були операції продажу і подальшого експорту. На 160 млн були операції «відповідального зберігання» й повернення товару. Це було забезпечення гарантійне по передплатам. По «160» ось цим — гроші не рухалися, а по «80» гроші рухалися й копійка в копійку були виплачені», — заявили в Milkiland.

За цією версією легальної оптимізації, «Кузня» — підприємство з чистим доходом від реалізації в 2013-2015 роках майже у півмільярда гривень — взяла участь у цій схемі заради 1,3 млн грн (0,28% від доходності).

Найбільший акціонер заводу «Кузня на Рибальському» — фонд «Прайм Ессетс Капітал» Петра Порошенка з пакетом 82,5% акцій. Ще 11,5% акцій підприємства належить фонду «ВІК» Ігоря Кононенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview