Українська "молочка" відкриває нові ринки

Про це повідомляється в матеріалах презентації заступника міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, представлених в ході Всеукраїнської конференції "Молочний бізнес – 2017", пише УНІАН.

За прогнозами міністерства, в 2018 році експорт залишиться практично на рівні 2017 року і становитиме близько 455 тисяч тонн.

"Експорт залишиться майже на торішньому рівні, тому наступного року ми серйозних змін не очікуємо", - прокоментувала Трофимцева.

За її словами, основними покупцями вітчизняної "молочки" є країни СНД, однак Україна поступово відкриває також ринки Євросоюзу та Азії. "Ми з Держпродспоживслужбою дуже активно працюємо над відкриттям нових ринків. Такі ринки як Корея, Китай, Африканські країни, Близький і Середній Схід є для нас дуже цікавими з точки зору експорту молочної продукції", - зазначила заступник глави відомства.

Як додав голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, за дев'ять місяців поточного року Україна вже експортувала молочної продукції на 368 мільйонів доларів, проте нашій країні необхідно працювати над збільшенням цього показника.

"Експорт молочної продукції за 9 місяців 2017 року порівняно з 2016 роком зріс. Практично за всіма категоріями збільшується експорт продукції. Але цього недостатньо, за 9 місяців ми вийшли на обсяги 368 мільйонів доларів, а експортний потенціал нашої країни значно вище", - зазначив він.

За прогнозами експерта, за підсумками року експорт молочної продукції з України в грошовому вираженні становитиме близько 450-500 мільйонів доларів.

За даними Державної фіскальної служби, обсяг експорту сиру з України в 2016 році становить 8 тисяч тонн, що на 25,9% менше, ніж за 2015 рік. Експорт несгущенного молока і вершків зріс на 19,3% – до 10,5 тисячі тонн, вершкового масла – на 2,5%, до 12,1 тисячі тонн, а згущеного молока та вершків – скоротився на 17,6%, до 51,9 тисячі тонн.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

SmartAgroForum: інновації для аграрного сектору

Теґи: 

Команда компанії «Революшн Експо» запрошує всіх небайдужих полинути у безмежний Всесвіт інновацій для аграрного сектору, а саме відвідати спеціалізований захід –SmartAgroForum №3, який відбудеться 13 грудня 2017 року за адресою: вул. Дорогожицька, 1, інноваційний парк UNIT.City(конференц-зал UNIT.Core).

SmartAgroForum – це не просто агрофорум чи аграрна конференція! Це тематичний захід B2B формату, зручний marketplace для Вашого агро-бізнесу, а  також майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

На сьогоднішній день завданням SmartAgroForum №3 є:
•    прискорення переходу інноваційних технологій з лабораторій і офісів на поля і підприємства;
•    інформування аграріїв про популярні ICT-технології та ПО, а також їх впровадження;
•    обмін інформацією та неформальне спілкування розробників та споживачів з питань розробки та супроводу інновацій;
•    розробка, створення та супровід ICT продуктів для АПК.
Цього разу до уваги відвідувачів буде представлено багато кейсів акцентованих саме на інноваційних технологіях для рослинницького та тваринницького комплексу.
На вас чекає:
•    9 годин інтенсиву присвяченому тільки новітнім технологіям для агро сектору ;
•    11 неймовірно цікавих та пізнавальних доповідей від провідних спеціалістів, які успішно розробляють та впроваджують IT-технології для АПК;
•    встановлення нових бізнес зв’язків та налагодження ділової комунікації;
•    приємне неформальне спілкування з колегами по цеху та потенційними партнерами.
Захід буде проходити за підтримки: Генерального партнера – компанії Deltahost; Генерального медіа-партнера – спеціалізованого видання «Пропозиція» та Спонсора зони реєстрації – компанії DroneUa.
Участь у форумі – платна. Кількість місць – обмежена.
Ознайомитись з учасниками та програмою форуму Ви можете на сайті: http://smartagroforum.com/

Слідкувати за оновленнями та всією актуальною інформацією з приводу заходу Ви можете на офіційній сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/smartagroforum

З питань участі або інформаційної підтримки звертайтеся до орг. комітету за тел.+38063-41-77-463, 096 -080-80-15.
Або надсилайте запит на електронну адресу: [email protected]

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Як агрохолдинг президента Порошенка захоплює землі інших підприємств

Власником цього підприємства і сьогодні є Президент України Петро Порошенко, пише 24tv.ua.

Гайсинський район на Вінниччині називають "цукровим Донбасом", тільки замість вугілля тут терикони буряку, а замість шахт – цукрові заводи. Один із заводів в Гайсині належить компанії, яку можна знайти в декларації президента Порошенка, вона називається "Зоря Поділля".

Поруч розташоване підприємство місцевого аграрія Костянтина Дударя "Колос". Власну фірму він створив 17 років тому, а тепер, за словами пана Костянтина, її хоче поглинути президентська компанія. Підприємство Порошенка цікавлять передусім землі.

Петро Порошенко йдучи на вибори президента неодноразово заявляв про намір продати свій бізнес, в разі перемоги. Після тріумфу одразу ж у першому турі він вкотре підтвердив свою обіцянку. Втім, і досі президент Порошенко залишається власником численних бізнес-активів. Крім кондитерської імперії, це і медіа, і банк, і підприємство суднобудування, і ще багато чого. Якщо корпорацію Roshen, як твердить, передав в сліпий траст, то багатьма іншими бізнесами він досі володіє напряму.

 

Як Керченський міст б’є по аграрному експорту

З 24 травня 2017 року, ще на стадії монтажу моста, на судна, які заходять до українських азовських портів Керченською протокою, діють обмеження за габаритами.

«На сьогоднішній день спостерігається зменшення кількості суднозаходів і вантажообігу в морських портах Маріуполь і Бердянськ, що негативно позначається на економічних показниках підприємств», – каже міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Він зазначив, що стан зернової логістики Азовського регіону внаслідок істотного подорожчання фрахту морських суден уже значно погіршився.

«Зростання вартості фрахту вплине на розподіл руху агропродукції, що експортується Україною у бік портів Чорного моря, і призведе до значного падіння ставок перевалки в портах Азовського моря, а також до зменшення завантаження зернових терміналів у портах Маріуполь і Бердянськ», – передає прес-служба Міністерства інфраструктури України слова Омеляна.

За інформацією видання «Порти України», уже зараз зернові вантажі з Бердянського порту перемістилися у миколаївську «Ольвію».

Монтаж арочних конструкцій транспортного переходу через Керченську затоку блокує прохід великих суден типу Panamax і обмежує прохід 50-70% суден середнього класу. Це здорожчує вартість експортованого збіжжя. Адже більша осадка суден збільшує суднову партію зерна з 5000-7000 тонн до 10 000-30 000 тонн. Таким чином аграрії могли зекономити на перевалці.

Як вихід, експортерам аграрної продукції доведеться шукати підходящий флот – наприклад, судна типу Federal. При відносно невеликих габаритах, вони здатні транспортувати великі партії вантажів. Ці судна будувалися для перевезення ріками й озерами Північної Америки.

Згідно з проектом, висота Керченського моста в місці проходження суден складе 35 м. Тобто, сюди проходитимуть судна не вищі, аніж 33 м. Глибина фарватеру 9 м розрахована на судна з осадкою 8 м. Допустима ширина – 31 метр. Довжині судна не повинна буде перевищувати 160 м. Як правило, це невеликі судна класу «ріка-море».

Джерело: agroday.com.ua

Аграрії сперечаються за зерновози "Укрзалізниці"

"70-80-90% операторів, які без маршрутів не можуть сформувати повні маршрути – склади з 54 вагонів, стоять тиждень-два-три без вагонів", – сказав представник компанії "Гермес-Трейдінг", пише Інтерфакс-Україна.

За словами представника компанії "Дельта-Вілмар", з приблизно 900 зернових складів можливість сформувати маршрути мають лише 30-50, які належать найбільшим зернотрейдерам, таким як "Нібулон", "Кернел", "Райз", що ставить учасників ринку в нерівні умови.

У свою чергу заступник генерального директора "Нібулон" Володимир Клименко підкреслив, що в умовах, коли щоденна подача зерновозів скоротилася з 1800 штук у минулому році до 1200 штук в цьому році, тільки така маршрутна система здатна забезпечити вивезення зерна з країни. За його словами, саме такий підхід переважно застосовується у багатьох країнах, зокрема, в США, тоді як подача до зернових складів за 3-5-7 зерновозів неефективна і в умовах їх дефіциту призведе до падіння експорту.

Директор з фінансів "Укрзалізниці" Андрій Рязанцев пояснив необхідність введення маршрутного підходу тим, що компанія потребує компактних точок навантаження для підвищення ефективності використання зерновозів і збільшення їх оборотності.

За його словами, подібні проблеми неефективного використання вагонів існують і в інших вантажовідправників, зокрема, при зниженні обсягів перевезення залізної руди на 0,5% за останні роки, кількість вагонів для перевезення зросла на 30%.

У той же час противники такого маршрутного підходу заявили, що будуть ініціювати звернення Української зернової асоціації до "Укрзалізниці", Мінінфраструктури, прем'єра і, ймовірно, Антимонопольного комітету з вимогою перегляду нинішньої формули розподілу вагонів, щоб забезпечити рівний доступ усіх учасників ринку до них.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян, відповідаючи на ці претензії, висловив думку, що запроваджена система розподілу вагонів є дуже сирою.

Ваш вибір 'Подобається'.

Капітальні інвестиції у сільське господарство сягнули 40,5 млрд гривень

Загалом частка капінвестицій у сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу, повідомляє МінАПК.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.
За той само період, капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сягнули 12,7 млрд грн, що на 7,5% більше ніж за 9 місяців 2016 року. Загалом частка капінвестицій у харчову переробку склала 14,6% від загального обсягу таких інвестицій у промисловість.
Нагадаємо, що станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційні проекти із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн.
 

Довідка:
Капітальні інвестиції – витрати на придбання нових (а також тих, які були у використанні), виготовлення власними силами для власного використання матеріальних і нематеріальних активів; витрати на капітальний ремонт і модернізацію.