Українська митниця заблокувала постачання білоруських добрив

В даний час на прикордонних станціях переадресації зупинено близько 60 вагонів компанії «БНХ Україна», більше 20 вагонів компанії «Санагро», 2 вагона компанії «Агророзквіт», ймовірно, й інших операторів. Серед імпортованих товарів – комплексні добрива, КАС та інші добрива, пише Інфоіндустрія.

Очікується, що до вівторка будуть заблоковані вже до 200 вагонів з білоруськими добривами на станції Сарни, Коростень, Сновськ та інших.

Зупинені всі партії добрив, незважаючи на те, що більша частина товару — NPK з низьким вмістом азоту білоруського виробництва. Крім вимоги сплати мита, зразки зі всіх партій товару підлягають здачі на аналіз на предмет вмісту азоту.

Вимога Держмитниці полягає в сплати імпортером антидемпінгового мита, не залежно від країни походження. Митники посилаються на лист з управління, які не пред'являється.

Нагадаємо, з 28 березня 2018 року на азотні, комплексні (NPK) суперфосфат, амофос і інші NP-добрива, в яких міститься не менше 28% амонійного та нітратного азоту, походженням з Росії або не мають сертифікату походження, була введена антидемпінгове мито 42,96%. Мито не поширюється на продукцію, вироблену в інших країнах у тому числі в Білорусі.

Є відомості, що аналогічні проблеми почали відчувати і імпортери добрив і з інших країн, включаючи тих, хто завозить товар морським шляхом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати готуються запровадити «дикий» ринок землі

Про це на брифінгу зазначив народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко, пише agroportal.ua.

За його словами, законопроектом №9355-5 пропонується не продавати землю до 1 січня 2020 року.

«Депутати готуються до того, щоб при голосуванні цей законопроект не набрав відповідної кількості голосів. При цьому немає жодних правил гри та розуміння, як саме відбуватиметься обіг земель сільськогосподарського призначення після відміни мораторію», — констатує Вадим Івченко.  

За його словами, як результат таких рішень, в Україні запуститься «дикий» ринок землі, що вплине на угоди, які підписують українці щодо оренди, а також відбуватиметься монополізація цього ринку, і цілком можливо невдовзі земля опиниться у 100 великих компаній.

Читайте також: Аграрії проти продовження мораторію на продаж землі

«Батьківщина» буде наполягати на тому, щоб наступного тижня законопроект про продовження мораторію було проголосовано. Наполягати, щоб він максимально швидко пройшов Аграрний комітет. Ми маємо дати посил фермерству, одноосібникам, бізнесу, що наступний рік буде під мораторієм», — резюмує парламентарій.

Читайте також: Продовження земельного мораторію спровокує "бюджетний Чорнобиль"

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли п'ять законопроектів про продовження мораторію на продаж землі

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд передав підприємства вітчизняного агрохолдингу Нацагентству з управління заарештованими активами

В рамках розслідування кримінальної справи за фактом шахрайських дій власників "Росток-Холдингу" 30 листопада Харківський районний суд передав заарештовані корпоративні права та нерухомість підприємств агрохолдингу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Про це повідомило інтернет-видання "БізнесЦензор".

"Рішення суду вступило в законну силу та оскарженню не підлягає. У зв'язку з тим, що в управління Національному агентству передано 100% корпоративних прав "Росток-Холдингу", це означає, що будь-які дії з відчуження будь-якого майна "Росток-Холдингу", в тому числі і зерна, можуть здійснюватися лише за згодою Національного агентства", - заявив адвокат, який представляє інтереси потерпілої сторони, Михайло Величкович.

За його словами, раніше Харківський апеляційний суд визнав законним сам арешт корпоративних прав і нерухомості "Росток-Холдингу".

Все зерно, яке знаходиться на елеваторах "Росток-Холдинг", заарештовано, вилучено та передано на відповідальне зберігання елеваторам холдингу в рамках проведених правоохоронними органами слідчих дій.

"Незважаючи на цей факт, керівництво "Росток-Холдингу" продовжує вчиняти незаконні дії з вивезення арештованого та вилученого зерна з елеваторів, що є розкраданням арештованого майна, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ст. 388 Кримінального кодексу України. Співучасниками цих злочинних дій є працівники елеваторів, водії зерновозів і покупці такого зерна", - сказав Величкович.

"Нацагентство з питань управління заарештованими активами має достатні повноваження щодо ініціювання притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які причетні та винні у розкраданні арештованого майна", - підкреслив юрист фірми Kinstellar Костянтин Лікарчук.

За його словами, дії керівництва "Росток-Холдинг" щодо вивезення заарештованого майна можуть бути розцінені як розкрадання власності, що знаходиться у володінні держави.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) створено після 2014 року в кооперації з Європейським Союзом як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Агентство діє на підставі закону про АРМА. Стаття 19 цього документа передбачає, що АРМА здійснює діяльність щодо володіння, користування та/або розпорядження заарештованими активами, спрямовану на забезпечення збереження арештованих активів, їх економічної вартості шляхом передачі їх в управління чи реалізації.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українцям продавали отруєні пестицидами цитрусові

У цитрусових, які продають на ринках і в супермаркетах України, виявили небезпечний пестицид. Споживання таких фруктів загрожує нервовими розладами і має відстрочену дію. Тобто вражає організм з часом. Шкідливу речовину ізокарбофос виявили, зокрема, в помелі, завезеній з Китаю. Це високотоксичні з'єднання від комах-шкідників, пише Сегодня.

750 кілограмів отруйних цитрусових реалізували у Львові. І ще стільки ж завезли до Києва. На запит програми "Сьогодні", чи всю партію небезпечних помело вилучили, Держспоживслужба повідомляє: "триває робота з визначення місцезнаходження помело медової ... готуються матеріали для подачі їх до Національної поліції України щодо незаконної діяльності оператора ринку".

Фірма, яка поставляла до столиці отруєні цитрусові, в державному реєстрі операторів ринку не значиться. А за адресою, де вона повинна знаходитися, розташований багатоквартирний будинок.

Таким чином, будь-хто може завести в Україну небезпечні фрукти.

Про шкідливі речовини Держспоживлужба дізналася від європейських колег. Через місяць після того, як помела вже лежала на прилавках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кредитування під заставу майбутнього врожаю набуває популярності в Україні

Кредитування під заставу майбутнього врожаю набуває дедалі більшої популярності в Україні: з моменту появи цього інструмента на українському ринку аграрії оформили більше 700 аграрних розписок на загальну суму понад 4,4 млрд грн.

Тому, піклуючись про комфорт своїх клієнтів, компанія «UKRAVIT» продовжила фінансову програму «UKRAVIT Finance» на наступний сезон.

«Програма «UKRAVIT Finance» – це наша власна фінансова платформа, метою якої є консолідація різноманітних продуктів і пропозицій партнерів для задоволення потреб наших клієнтів на максимально лояльних та вигідних умовах, – коментує директор комерційного департаменту компанії Олександр Лапа. – Перший проект ми запустили у квітні цього року спільно з OTP Bank. Проект відразу показав високі результати, тож ми  вирішили продовжити його на наступний рік».

Завдяки програмі «UKRAVIT Finance» аграрій може отримати продукцію «UKRAVIT» з відстрочкою платежу на півроку під ставку 0,01 % річних. Кредит також можна оформити на рік – в такому випадку, перші півроку клієнт не платить взагалі нічого. А навіть якщо він захоче використовувати оборотні кошти надалі, то зможе зробити це під лояльну ставку –  17,9 % річних.  

Програма розповсюджується на власників малого на середнього агробізнесу: площа господарства, що кредитується, не має перевищувати 10 тис. га, а розмір позики – 12 млн грн. Серед інших обов’язкових умов – профільна діяльність від 2 повних сезонів і позитивний баланс протягом останнього року.

Читайте також: Комплексні рішення для зернобобових культур від «UKRAVIT»

Попереднє рішення щодо кредитування аграрій отримує упродовж 1 робочого дня. А процедура оформлення займає не більше 6 – 9 робочих днів. Крім того, програма «UKRAVIT Finance» не передбачає жодних додаткових затрат для клієнта, окрім оплати послуги за оформлення кредиту.  

Для того ж, щоб до початку сезону виробники мали чітке бачення, як забезпечити свій виробничий процес, компанія «UKRAVIT» планує в зимовий період провести попередній аналіз бізнесу потенційних клієнтів, на основі якого їм запропонують реальні варіанти фінансових рішень.  

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Контрабанді всупереч: за яких умов можливий успішний бізнес з виробництва осетрової ікри?

Всі ці процеси позитивним чином впливають на розвиток вітчизняного ринку риби та морепродуктів, в цьому бізнесі з’являється більше гравців, але далеко не всі з них «на старті» розуміють ризики, пов’язані із бізнесом з продажу, хоча і дорогої, але досить делікатної продукції. Портал «Інфо-Шувар» звернувся до Світлани Заболотної, яка є власником ТМ “Кайнд Фіш” -  одного із професійних гравців вітчизняного ринку риби та морепродуктів – із проханням розказати про особливості ведення бізнесу із продажу чорної ікри. Цей сегмент є одним із найдорожчих , але, як з’ясувалось впродовж розмови, не менш складних на цьому ринку.

- Пані Світлано, чорна ікра належить до сегменту вишуканої і досить дорогої продукції. Чи відчуваєте Ви зростання попиту?

- Звичайно, щороку ми збільшуємо обсяги виробництва чорної ікри, тому що цього вимагає ринок. Ми, насамперед, робимо ставку на усвідомленого споживача, який готовий платити гроші за «зрозумілий» продукт. Український виробник такої ікри мусить поважати свого споживача, гарантуючи безпеку продукції. Для цього, на нашому підприємстві впроваджена система повної простежуванності, завдяки якій ми вже маємо постійних прихильників. Споживач ніколи не знайде цього в контрафактній ікрі, якою, на жаль, заповнений наш ринок. Крім підтверження безпеки, в якості маркетингового інструменту, ми використовуємо інформацію про унікальність технології виробництва нашої ікри. В її основі лежить особливе ставлення до риби, адже, ми не вбиваємо осетрів заради корисної та смачної ікри, а отримуємо її прижиттєвим методом здоювання. Це дозволяє зберегти життя і здоров'я риб, а, також, отримувати ікру від кожної самиці кожні два роки.

- Що саме сьогодні стимулює розвиток споживання осетра та чорної ікри в Україні?

- Осетрова ікра є надзвичайно корисною і смачною. І їсти її варто всім, незалежно від віку, статі, достатку тощо. Для особливо вибагливих споживачів, а, також, вагітних жінок, дітей, ми пропонуємо ікру без штучних консервантів (світлі етикетки), де в складі тільки ікра та сіль. Наша цінова політика є досить гнучкою, ми розраховуємо на те, що кожна родина в змозі придбати нашу ікру, хоча б раз на рік.

- Ви ризикнули створити бізнес на виробництві одного з найдорожчих в світі видів продукції в одній із найбідніших країн Європи. Що саме підштовхнуло Вас до цього кроку?

- Ідея вирощувати осетрових виникла в мого чоловіка Юрія із його батьком у випадковій розмові зі знайомим. Переспектива продажу осетрової ікри здавалася привабливою, адже, тоді, на початку 2000-х років, її ціна на чорному ринку (а іншого не було) сягала $1000 за 1 кг. Офіційного виробництва цієї продукції тоді в країні взагалі не існувало. Проект починався в колишньому коровнику, де була побудована рециркуляційна аквасистема (РАС). Ми закупили рибопосадковий матеріал та почали вчитися вирощувати осетрів. Мушу зазначити, що це був досить дорогий досвід, на той час ми не мали інформації про сучасні технології, не було в країні і фахівців, які б могли надати професійну консультацію. Тому, всі тонкощі цієї справи ми опановували самі, за власні гроші. Поступово, протягом пятнадцяти років, ми таки навчились ефективно вирощувати осетрів, отримувати ікру та правильного її готувати до продажу.

- Що є найскладнішим у вирощуванні осетрів та виробництві чорної ікри?

- Найскладніше, мабуть, полягає в доведенні осетрів до сталого зрілого стану. Для цього, рибу треба відгодовувати виключно високоякісними кормами та утримувати в благополучному середовищі з гарною проточністю. Сюди ж додамо ветеринарно-санітарний контроль, постійний моніторинг стану та поведінки риби, тобто, потрібно детально описувати всі процеси та події, які переживає риба. Виробництво ікри – це окрема і досить складна історія, від цього залежить існування бізнесу взагалі, адже несмачну ікру покупець не купуватиме. Справа в тому, що універсальних рецептів не існує, кожен виробник має власний метод посолу ікри і тримає його в секреті.

- Ви вже натякнули на те, що наявність контрабандної та контрафактної продукції на ринку Україні є однією із перешкод для Вас. Які ще проблеми заважають динамічному розвитку вітчизняного виробництва осетрів?

- Їх чимало. Наприклад, в Україні не виготовляються скляні та бляшані ікорні баночки. Їх доводиться завозити з Німеччини та Франції і вони не дешеві. Окрім вищенаведеного, для проведення досліджень риби та ікри в акредитованих державних лабораторіях доводиться два рази на рік віддавати 1,2 кг ікри кожного виду та по 8 кг риби кожного виду. Для порівняння, в країнах ЄС для повноцінного проведення дослідження потрібно лише 50 г ікри. Маємо надію, що за допомогою співпраці з Державним агентством рибного господарства України, нам разом з іншими осетроводами вдасться привести нормативні документи та оснащення вітчизняних лабораторій у відповідність до європейських стандартів

- За Вашою інформацією, скільки виробників осетрів сьогодні налічується в Україні? Чи можна вважати конкуренцію між ними досить потужною?

- Наразі, в Україні є близько тридцяти осетрових господарств, які працюють в правовому полі. Деякі з них вже виробляють ікру. Але, ми не розглядаємо ураїнських виробників осетрової ікри в якості конкурентів, ми ставимося до них, як до партнерів. А ось контрабанда – наш спільний ворог. Останнім часом на нашому ринку стала з'являтися осетрова ікра з Китаю дуже сумнівної якості. Ми закликаємо споживачів бути уважними та просити для ознайомлення документи, які підтверджують походження, безпечність та якість такої ікри.

- В чому полягає перевага української продукції перед імпортом?

- Перш за все, це довіра, на ній базується маркетинг продукції вітчизняного виробництва. Український виробник надає споживачу всю інформацію, необхідну для зворотнього зв’язку. Крім того, українский виробник, який перебуває в правовому полі, постійно поповнює державний бюджет податками.

З імпортною продукцією можливості споживача досить обмежені. Особливо це стосується осетрової ікри з Росії, де взагалі триває ембарго на експорт. Тому, вся ікра російського походження в Україні – це контрабанда. Часто це ще й контрафактна продукція, тобто, не осетрова ікра взагалі. Ніхто не дає жодної гарантії та не несе взагалі ніякої відповідальності за цей товар. Споживач купує «кота в мішку».

На ринку України,також, присутня осетрова ікра європейського виробництва та вона має суттєво більшу вартість.

- Через які канали збуту Ви прямуєте до кінцевого споживача?

- Ми намагаємось працювати майже з усіма існуючими каналами збуту, від супермаркетів формату «преміум» до магазинів формату «біля дому». Крім того, нашу продукцію можна знайти на гуртових ринках. Ми не співпрацюємо з безіменними дистриб’юторами, ми зацікавлені лише в легальній роботі.

- Ви не згадали переробку риби. Це не є прибутковим напрямком?

- Наш досвід та досвід коллег переконує в тому, що продаж осетрів «на м'ясо» не є прибутковим. Виходить дуже висока собівартість, люди просто не зможуть купувати м'ясо осетра за надвисокою ціною.

- Чи плануєте Ви вихід на зовнішні ринки?

- З розвитком нашого потенціалу ми замислюємося над експортом, але це не найближче майбутнє. Вивезенню власної продукції за кордон передують не тільки складні бюрократичні процедури. Насамперед, експорт повинен бути економічно обгрунтованим. Наразі, через наявність власного виробництва та експорту з інших країн світу, ціна на осетрову ікру в європейських країнах є нижчою за українську, тому, ми не очікуємо надприбутків звідти. Тим більше, що на українському ринку ми спостерігаємо дуже жвавий попит. Якщо обсяги виробленої продукції перевищать потреби українців, ми вийдемо на експорт.

- Як Ви оцінюєте термін окупності Вашого проекту за умов відносної економічної стабільності в країні?

- Наш досвід не дає змоги назвати якісь конкретні цифри. Ми кілька разів змінювали місця перебування риби (РАС, басейни з проточною водою, ставки), в минулому використовували малоефективні корми. Можливо, якщо почати зараз, цей період становитиме 10 років, а можливо, вдасться вийти одразу на річну самоокупність… Сьогодні існують компанії, які за замовленням особи, яка планує мати такий бізнес, порахують і обгрунтують всі цифри стосовно вибору місця, проекту побудови та оснащення обладнанням, закупівлі малька та розрахунку витрат кормів. Ми до цього йшли самостійно. Але, я точно можу сказати, що загалом, це цікавий бізнес, і якщо поринути у нього з головою, то він приносить задоволення і прибуток.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview