182818
178171

Українське борошно відкриє ще 10 ринків для експорту

Це дозволило досягти домовленостей з представників таких країн, як: Гвінея, Коста Ріка, Ірак, Іран, Суринам, Сейшельські Острови, Колумбія, Ефіопія, Мадагаскар і М'янма, про постачання на їх ринки української борошномельної продукції. Про це пише АПК-Інформ.

«Ми докорінно змінили концепцію ведення бізнесу. Показники діяльності суспільства такі, що навіть звичайній людині з вулиці очевидно, що «Українська борошномельна компанія» вже давно переросла стадію середнього експортера з постійним колом клієнтів. Якщо раніше наші зусилля були спрямовані, так би мовити, «в середину» (модернізація виробничих потужностей, інтенсифікація співробітництва з існуючими партнерами, соціальні програми), то зараз увагу керівництва компанії зосереджено на динамічному, навіть агресивному просуванні нашого бренду в світі», – пояснив партнер-засновник компанії Ігор Кобеля.

Відзначається, що на стенді компанії була представлена власна продукція, товари під зареєстрованою ТМ «Королівська борошно». Вони пройшли сертифікацію за міжнародними стандартами Системи менеджменту безпеки харчової продукції - ISO 22000:2005, також компанія має сертифікат SNI - національний стандарт Індонезії, пройшла сертифікацію виробників продукції HALAL.

«Наша кінцева мета, так би мовити, завдання-максимум-повернути Україні імідж потужного світового виробника та постачальника якісних продуктів харчування, а не тільки сировини», – уточнив голова правління групи компаній Олександр Коротков.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Європейці перевірять українську курятину

В Україні розпочала роботу місія Генерального Директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров'я та безпечності харчових продуктів (DG SANTE), яка здійснить аудит системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці та продуктів отриманих з нього, які призначені для експорту до Європейського Союзу.

Місія працюватиме в Україні з 27 лютого до 9 березня 2018 року.

У рамках візиту до України представники Єврокомісії уже провели зустріч з керівництвом та провідними фахівцями Держпродспоживслужби та ознайомилися з функціями і повноваженнями Служби, в тому числі в рамках прийняття рішень щодо експорту продукції до країн ЄС.

Також у рамках місії планується відвідання центральної лабораторії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м.Київ), вивчення діяльності ряду виробничих та переробних підприємств, забійних цехів, лабораторій та територіальних органів Держпродспоживслужби.

За результатами роботи місії буде дана оцінка системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці та продуктів отриманих з нього, які призначені для експорту до Європейського Союзу.



Знайдено компромісне рішення стосовно реєстрації сільгосптехніки

Відбулася зустріч компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» з представниками МінАПК, Держпродспоживслужби та виробників техніки під головуванням Володимира Топчія, директора департаменту землеробства та технічної політики в АПК за участі органів затвердження (ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» та ДП «УкрЦВТ» (УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого). Під час заходу було обговорено питання проходження процедури затвердження типу і отримання сертифікату на сільськогосподарську техніку, повідомляє УКАБ.

23 лютого цього року набула чинності норма від 15.11.2017 року «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», згідно якої сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, є одним із основних і обов’язкових документів для подальшої відомчої реєстрації техніки.

«Сертифікат затвердження типу видається на 5 років і передбачає не тільки перевірку дійсності сертифікатів на компоненти чи проведення випробувань, а й виїзд на виробництво спеціаліста органу затвердження, що в рамках співпраці з іноземними виробниками забирає чимало часу, це і погодження з заводами, головними офісами компаній, відкриття віз  та взагалі узгодження графіку виїзду спеціаліста», - зазначив  Олег Нестеров, координатор комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Міністерством і органами затвердження було запропоновано проміжне рішення стосовно першочергової техніки, яка завозиться під вже підписані контракти, – сертифікат на партію. Цей документ можна отримати за значно швидшою процедурою, що надасть виробникам час для отримання сертифікату затвердження типу. Це дозволить не зірвати початок весняно-польових робіт, а аграріям – вчасно отримати техніку з діючим сертифікатом.

«Важливим моментом для усіх учасників ринку є дійсність і законність виданих сертифікатів на партію, адже для здійснення фінансових операції з банком чи торгівлі (оптової чи роздрібної) техніка повинна бути зареєстрована, тобто є необхідною наявність дійсного та внесеного в реєстр сертифікату, аби не виникало питань у Держпродспоживслужби, як органу, що займається відомчою реєстрацією і ринковим наглядом», - прокоментував Олег Нестеров.  

За інформацією представника Держпродспоживслужби, інспектори на місцях проінструктовані щодо порядку реєстрації техніки, й у разі наявності сертифікату в реєстрі, проблем і зволікань із відомчою реєстрацією виникати не повинно.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Бюджетне відшкодування ПДВ “Кернел” вже перевищило річні дотації “МХП”

Про це свідчать дані Державної казначейської служби, передає УНН.

У січні компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала 931,5 млн грн, а в лютому - 674,5 млн грн державних коштів.
Для порівняння: ця сума на 200 тис. грн більше, ніж всі дотації "Миронівського хлібопродукту" за весь 2017 рік (1,4 млрд грн).

Якщо говорити про річні преференції "Кернел" і "МХП", то компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала в минулому році в два рази більше, ніж компанія Ю.Косюка.

При цьому обидві компанії вважаються рентабельними. Відповідно до річного фінансового звіту компанії "Кернел", його прибутковість становить 176,2 млн дол. США, або приблизно 4,5 млрд грн. Фактично, можна говорити про те, що весь прибуток "Кернел" становлять гроші платників податків, які згодом виплачуються акціонерам у вигляді дивідендів.

Водночас малі та середні підприємства обмежені у доступі до державної підтримки, зазначив народний депутат від "Батьківщини" Вадим Івченко.

"Я виступаю за те, щоб доступ до дотацій передусім отримали малі та середні виробники, що намагаються вийти на ринок та претендують на ведення свого бізнесу у легальному полі", - зазначив він.

Адже сьогодні актуальною є проблема так званої “сірої зони” в агропромисловому комплексі, додав В.Івченко.

"У контексті останнього питання ми маємо розуміти, що із 7,6 млрд "Кернела", фактично 30% коштів - це кошти, які вони отримали додатково за те, що купили продукцію у тих фермерів, які працюють у “сірій” зоні. Фактично у тих, хто не сплачує податки до місцевих бюджетів, хто ігнорує земельні податки. Такі собі одноосібники, або ті, хто використовує землі, які сьогодні не розподілені, які не можна використовувати у легальному полі.

Такі фермери продають свою продукцію за готівку відповідним аграрним холдингам, зокрема компанії "Кернел". А "Кернел" та інші, у свою чергу, показують більше врожайності на своїх полях за рахунок “лівого” зерна, за рахунок чого і відшкодовують мільярдне ПДВ", - розповів нардеп.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українська сочевиця «піднімається з дна»

Згідно з попередніми даними Укрстата, в 2017 році виробництво сочевиці в Україні зросла вчетверо. Таке збільшення врожаю стало можливим завдяки розширенню посівних площ під цією культурою в шість разів. Таким чином, у 2017 році українські фермери зібрали рекордний урожай сочевиці, повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Разом зі зростанням виробництва цієї культури в країні спостерігається помітне збільшення її експорту. За останні три сезони Україна збільшила експорт сочевиці в 15 разів. Основним ринком збуту української сочевиці традиційно є Євросоюз.



Кабмін передав землі сільгосппризначення першим семи об’єднаним громадам

Рішення про передачу земель було ухвалене на рівні Уряду наприкінці січня, і сьогодні вступає в практичну фазу реалізації, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що реформа децентралізації розпочалася рівно 4 роки тому – в лютому 2014 року та мала в своїй основі ідею розвитку потенціалу, який мають громади.
За минулі роки процес став незворотнім, передача фінансових та адміністративних повноважень закріплена законодавчо.
«А сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам», – сказав Глава Уряду.

За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року. «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя», – звернув увагу Володимир Гройсман.

Земельні ділянки загальною площею 7 810,93 га у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га); Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно); Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га); Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га); Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га); Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).
100% земельних ділянок на території зазначених ОТГ були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, що дало змогу здійснити передачу у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з Державного бюджету.

Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, протягом першого місяця реалізації розпорядження Уряду були відпрацьовані  технічні елементи передачі та стандартизовані протоколи, що дозволить прискорити та максимально автоматизувати процес передачі земель в усіх областях України. «Ми бачимо позитивний feedback та рекордну зацікавленість з боку ОТГ. Ця ефективна співпраця допоможе дотриматись визначених термінів загальнонаціональної земельної децентралізації та ще раз підтверджує правильність курсу, вибраного Урядом», - підкреслив він.

Довідка
31 січня  Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.
В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.
Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).
Із поетапною блок-схемою отримання земельних ділянок у власність ОТГ можна ознайомитися за посиланням.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.