Українське морозиво небезпечне через відсутність контролю якості

Про це заявив виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов, пише economistua.com.

«У дитинстві купиш морозиво, воно через 5-7 хвилин починає текти, стаканчик протікає. Нещодавно купив собі морозиво 47-33 — це ДСТУ (Державний стандарт України. — Ред.), яке гарантує, що там немає крім молочних жирів ніяких інших. Стаканчик мені не подобається, викинув у смітник. Приходжу викинути сміття вранці, а морозиво не розтануло за добу. Думаю, нічого собі. Випадковість? Нічого подібного», — підкреслив він.

Крім того, Несміянов звернув увагу на продовження терміну зберігання ласощів: «Раніше морозиво зберігалося 10-12 місяців. Сьогодні підходиш і є морозиво, яке зберігається два роки. Як вони примудрилися продовжити життя морозиву? Хлопці вирішили, що навіщо прострочку викидати, якщо можна додати хімічні елементи і продавати два роки. У нашій країні, де йде системне відключення електроенергії, виробник чомусь вирішив, що два роки можна утримувати одну і ту ж температуру. Повний маразм», — додав громадський діяч.

Також він порадив не орієнтуватися на ціну продукту як показник якості. «Хлопці, які підробляють, зрозуміли цей лайфхак. Сьогодні найдорожче купиш і можеш на той світ піти. Підробляють все, контролю ж немає», — підсумував експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Закарпатті прикордонники намагаються відібрати у фермера орендовану землю

Про це повідомляє прес-служба «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» АФЗУ, пише agravery.com.

Позови до суду направили Мукачівський прикордонний загін та військовий прокурор Ужгородського гарнізону з метою визнання недійсним договору оренди.

Повідомляється, що фермерське господарство користується землею з 1994 рок, утримує понад 600 овець, біля 200 голів ВРХ. Досі не виникало жодних підстав для розірвання договору оренди. Проте зараз, місце розташування ФГ «Ростока», за словами прикордонників, заважає охороні державного кордону.

Зауважимо, що біля ферми протікає р. Тиса. Внаслідок засміченого русла ріки та відсутності укріплень берегових ліній після паводків сила потоку збільшується і заливає прилеглі території. Внаслідок цього зменшується територія країни. Румунська сторона зі своєї сторони постійно зводить греблі, протипаводкові бар’єри, укріплюючи таким чином берег. З українського боку профілактичні заходи щодо укріплення та очищення русла проводить власними силами родина ФГ «Ростока», тим самим зберігаючи берегову лінію та державний кордон уздовж річки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зробити бізнес на равликах: експерти діляться секретами успіху

Україна має сприятливий клімат для вирощування равликів, кращий, ніж у Польщі та Литві. А продаж молюсків є вигідною справою для експорту, оскільки попит на цих істот росте. Про це в інтерв'ю виданню «Агробізнес Сьогодні» розповіла власниця равликової ферми поблизу Вільнюса (Литва) Дайва Гірдзюшієне.

«Наша компанія є одним із найбільших виробників та експортерів равликів не тільки в Литві, але і у країнах Європи. Це наш сімейний бізнес. Ми вирощуємо равлики різновидів «Мюллер» (Helix Aspersa Muller) та Maxima (Helix Aspersa Maxima). І продаємо їх не тільки в Литві, але і в інших країнах Європейського Союзу. Також дружимо з фермами, розташованими в Франції, Бельгії, Іспанії, Італії, Португалії, Болгарії, Румунії, Хорватії, Польщі, Латвії», - розповідає Дайва.

Нині литовці хочуть налагодити співпрацю з українцями. Фермери переконують – равликовий бізнес вигідний – на молюсків завжди гарні ціни. Залежно від сорту кілограм можна продати від 2,5 євро до 4 євро.

«Початкові витрати - 1 т (або 200 000 шт.) дитячих равликів коштує €2 тис. Щоб виростити тонну, потрібно витратити на годування приблизно €1 тис. Мабуть, це все… Ну, звісно, слід також враховувати витрати на воду, електроенергію, заробітну плату працівників, податки. Навесні ви починаєте їх вирощувати, восени отримуєте маточне стадо», - розповіла Гірдзюшієне.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Роботи витіснили людину з процесу вирощування кукурудзи

Французькі роботи Centeol, вагою в 300 кг кожен, автономно культивують ґрунт, висаджують насіння і обробляють посіви, пише agroday.com.ua.

Вони були створені командою AgreenCulture у співпраці з Kuhn, Dupont Pioneer і Ausy, в першу чергу, щоб вирішити проблему плужної підошвою, при цьому зберігаючи врожайність і скорочуючи витрати.

Проект стартував в жовтні минулого року. Тоді до одного з роботів прикріпили спеціально адаптований інструмент для взяття зразків ґрунту на відстані кожних 5 метрів. Отримані дані використовували, щоб зменшити витрати при висадці насіння і внесенні добрив. До інших двох роботів були прикріплені спеціальні культиватори, за допомогою яких вони обробляли тільки ту частину ґрунту, де було посіяне насіння.

У квітні нинішнього року роботи одночасно обробляли одне поле. Перший вніс добриво, а два інші – йшли за ним з сівалками.

Роботи працюють на дизельних двигунах і пересуваються на двох гусеницях, таким чином зводячи тиск на поверхню ґрунту до мінімуму. А завдяки тому, що роботи оснащені RTK-системами, вони можуть працювати з точністю до 10 мм. Їх швидкості посадки становить близько 8 км/год. А тривалість автономної роботи – 24 години.

Приблизно через місяць після проведення посівної, роботи будуть здійснювати внесення азоту, а також проведуть три прополки перед збором врожаю. Розробники вважають, що прополка замінить хімічну обробку полів.

На сьогоднішній день для роботів розроблені п’ять різних інструментів і єдина робота, яка потребуватиме людського контролю – це збір урожаю.

Згідно з повідомленням, подібний проект, очолюваний Harper Adams, уже другий рік реалізується у Великобританії під назвою Hands Free Hectare.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Посівна майже завершена

Теґи: 

6 областей повністю завершили прогнозований посів ярих зернових.

У розрізі культур посіяно:

– ранніх ярих зернових – 2,3 млн га (97%), (пшениці – 168 тис. га, або 96%, ячменю – 1,5 млн га, або 96%, вівса – 191 тис. га, або 93% та гороху – 419 тис. га, або 100%);

– кукурудзи на зерно – 4,5 млн га (99%);

– гречки –94 тис. га (63%);

– проса – 39 тис. га (70%).

З технічних культур вже посіяно:

– цукрових буряків – 282 тис га (95%).

– соняшника – 5,6 млн га (майже 101%).

– сої – 1,7 млн га (88%).

У 2018 році площі під картоплею (1,3 млн га), овочами та баштану (515 тис. га) – на рівні попереднього року.

Стан посівів усіх сільськогосподарських культур переважно добрий та задовільний.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Україну чекає стрімке зростання цін на землю – 10 тис. євро за 1 гектар

Про це повідомив засновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін, пише AgroPolit.com.

За словами Амеліна, підвищення вартості українських земель буде, проте не варто очікувати захмарних цін.

«Якщо діятимуть обмеження на заохочення іноземних інвесторів до володіння землею, то найвища ціна становитиме 4-4,5 тис. євро за 1 га. Якщо ж не буде обмежень, і іноземців буде допущено до української землі, то я не бачу тут «земельного буму». В такому разі не буде неймовірного інтересу інвесторів, бо у світі уже навчилися вирощувати продукцію без землі, тож ціна може піднятися до 8-10 тис. євро за гектар», – розповідає він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.