Українське пиво завойовує світові ринки
За перше півріччя 2017 року експорт з України безалкогольних напоїв з цукром виріс майже на 25%, а пива - на 75% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляють експерти Центру підтримки експорту при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП), повідомляє «Дело».
У грошовому вираженні експорт українських безалкогольних напоїв з цукром склав близько $21 млн. Пива за вказаний період було продано на зовнішні ринки на $13,5 млн.
На думку віце-президента УСПП, координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, збільшення експорту українських напоїв відбулося завдяки ефективній роботі виробників зі світовими торговельними мережами і розширенню ринків збуту продукції.
«Міжнародні торгові мережі по достоїнству оцінили наші напої у співвідношенні «ціна-якість», - говорить Красніков. - Особливо відзначив би активну позицію виробників у питанні розширення і освоєння нових ринків. Якщо по тій же «безалкоголці», яка експортувалася майже у 80 країн світу, раніше це були в основному країни СНД (63% експорту), то тепер українські постачальники активно працюють на ринках Європи (Польща + 90%, Латвія + 24%, Німеччина + 6%), а також Азії і Африки, збільшивши свої поставки в ці країни в 2,5 рази».
Значно краще йдуть справи у експортерів солодового пива, які підвищили експорт своєї продукції на 75%. Пиво експортується майже у 60 країн світу, серед яких основна частка припадає на держави СНД - 82%, зокрема, Білорусь і Молдову.
При цьому, як відзначають в Центрі підтримки експорту, поступово пивовари розширюють експортні ринки, зокрема, за рахунок Алжиру, Гани та ПАР. Зростає експорт до Грузії (+ 139%), Литву (+ 23%), Ізраїль (+ 72%) і Китай (+ 28%).
В Україні практично немає у продажу якісної риби
Про це ГолосUA заявив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
«В Україні практично втрачений контроль над виробництвом і реалізацією продуктів харчування і цьому три основні причини. Перше – це дворічний мораторій на перевірки, який дуже сильно підірвав всю структуру державного контролю над якістю продуктів харчування. Бізнес сприйняв цей мораторій, як вседозволеність і тепер українці не можуть бути впевнені в тому, чи є м'ясо в ковбасі, а у вершковому маслі молоко. Друга причина – Україна єдина країна на пострадянському просторі, яка не запровадила сертифікат походження риби та рибної продукції, який відповідає за легальність походження такого продукту харчування», - констатував О. Чистяков.
Крім того, за словами експерта, на сьогоднішній день на прилавках українських магазинів і базарів практично неможливо придбати якісну рибу та рибну продукцію.
«У нашій країні є серйозний перекос з реалізації риби і подібної продукції – тільки 12% це вітчизняна риба, все решта – імпорт, не завжди хорошої якості. Можу відзначити, що на прилавках наших магазинів неможливо знайти якісний продукт. До нас везуть в основному сурогат невідомого походження і часу виробництва», - резюмував О. Чистяков.
В Україні з’явиться незалежна лабораторія з контролю якості молока
Про це повідомляє прес-служба АВМ.
У лабораторії аналізуватимуть фізико-хімічні якості сировини:
- загальні проби молока від господарства для вчасного реагування на негативні зміни у здоров’ї тварини;
- проби молока від кожної корови для налагодження виваженої селекційної роботи.
Крім того, лабораторія забезпечуватиме оперативну ідентифікацію збудників маститу та їх чутливості до антибіотиків з метою підбору оптимальних програм лікування та профілактики.
«Створенню лабораторії сприяло кілька причин. Одна із головних - бажання виробників збільшити кількість молока-сировини екстра класу», - поінформував керівник лабораторії Андрій Білан.
Слід підкреслити, що мастити корів — одна з найбільших проблем молочного скотарства. Збитки, які несе виробник від захворювання корів на мастит, перевищують збитки від всіх інших хвороб. Так, щорічні збитки від цієї хвороби у Великобританії оцінюють у понад 170 млн. фунтів стерлінгів, а в США - понад 2 млрд дол. До цих втрат включають – затрати на лікування та профілактику хвороби; втрати потенційного прибутку через погіршення якості молока-сировини, репродуктивної функції корів та їх передчасну вибраковку.
На Херсонщині відкрили підприємство з інноваційним підходом у сфері аграрного виробництва
Про це пише Укрінформ.
«Минулого року під час 9-го Міжнародного економічного форуму «Таврійські горизонти» разом з Володимиром Білим (директор НВП — ред.) уклали меморандум про співпрацю під назвою «Завод нано-добрив «5 ELEMENT». Сьогодні ми вже відкриваємо це підприємство. Сума інвестицій склала півтора мільйона доларів, і налічує більше 70 робочих місць», - зазначив голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв. І додав: «Я з гордістю хочу сказати, що ми відкриваємо національного виробника мікродобрив, тому що це розробка українського вченого, все це зроблено на українській землі».
В свою чергу Володимир Білий подякував професору Георгію Голіку, який створив близько 50 препаратів, 150 комбінацій протягом десяти років досліджень, а тепер працюватиме на посаді заступника директора створенного підприємства.
Виробничо-лабораторний комплекс в місті Гола Пристань Херсонської області має площу понад 2500 м кв., виробничі цехи - 825 м кв.
Читайте також: Завод Фірташа в Криму припинив свою роботу
Підприємство планує виробляти до 10 тонн мінеральних мікродобрив щорічно. Це чимало, враховуючи, що норми внесення добрив надзвичайно малі (20-56 грамів на 1 га посівів агрокультур). Вони є не токсичними, мають високу швидкість проникнення в клітини рослин з високим коефіцієнтом засвоєння, підвищують врожайність, а також товарний вигляд і якість агропродукції, стимулюють розвиток потужної кореневої системи, а найголовніше — відроджують якісний склад грунтів.
Тому вже сьогодні «5 ELEMENT» має угоди про співпрацю майже з двома десятками держав, зокрема, з Єгиптом, Суданом, Угандою, Оманом, Литвою, Словаччиною, Чехією, Алжиром, Тунісом, Марокко, Малайзією, Казахстаном тощо.
У ході відкриття підприємства всім бажаючим провели екскурсію підприємством, а саме продемонстрували наукову лабораторію, промисловий цех та ефективність дії нано-добрив на рослинах в дослідній теплиці.
Українські заморожені торти продають у США
"Ми відправляємо на експорт продукцію тривалого зберігання - пряники, соломку, сухарики, сушку. Найбільше відправляємо в Німеччину. Поставляємо продукцію в Середню Азію, країни Балтії, Ізраїль, Канаду. Здійснили перші поставки на американський ринок, куди експортуємо пряники і заморожені торти" , - повідомив голова правління компанії Володимир Череда, пише Інтерфакс-Україна
Він додав, що вивчаються можливості експорту в інші країни, але не деталізував ці плани.
За словами Володимира Череди, в даний час "Київхліб" відправляє на експорт 35% виробленої продукції в сегменті тривалого зберігання, 65% реалізує на внутрішньому ринку.
"На сьогодні стоїть завдання по продукції тривалого зберігання вийти 50/50. У середньому в місяць ми експортуємо 150-160 тонн продукції", - підкреслив Володимир Череда.
Глава правління також зазначив, що рентабельність відправленої на експорт продукції в середньому становить 30%, реалізованої на внутрішньому ринку - 8-9%.
Як повідомив Володимир Череда, загальний план інвестицій на 2017 рік передбачає більш 100 млн грн на модернізацію виробництва.
"На 2018 рік тільки в проектах розглядаються товарні кредити на суму 72 млн грн. Ми купуємо обладнання безпосередньо у виробника. Зараз готуємося до переговорів з чеськими виробниками", - додав він.
За його словами, "Київхліб" також має намір інвестувати 5-7 млн грн у виробництво заморожених напівфабрикатів хліба для експортних поставок. Сума інвестицій може коливатися в залежності від валютного курсу, оскільки обладнання буде іноземного виробництва.
Голова правління зазначив, що почати реалізацію проекту компанія зможе не раніше ніж через рік-півтора, так як необхідно отримати відповідну документацію.
За словами Володимира Череди, насіння соняшнику компанія планує поставляти на зовнішній ринок під своєю торговою маркою.
Довідка: ПАТ "Київхліб" створено в 1996 році шляхом перетворення державного підприємства "Київхлібпром". Найбільший виробник хліба і хлібобулочних виробів в Києві. До складу компанії входять дев'ять виробничих майданчиків в столиці та Київській області.
На виробничих потужностях випускається 550 тонн хлібобулочних і 10 тонн кондитерських виробів на добу. Асортимент продукції нараховує близько 250 найменувань.
Кооператив на Київщині перероблятиме 2 млн л козиного молока
Про це в інтерв'ю Kurkul.com розповіла очільниця громадської спілки «Асоціація козівників України» й заступник голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталія Якименко.
У родини Якименків — сімейна козина ферма «Татусеві кізоньки» із поголів’ям 20 кіз на Кіровоградщині.
«Спочатку «Татусеві кізоньки» були невеликою фермою, але коли поголів’я кіз стало збільшуватися, зявилися нові проблеми – потрібно більше території. А головним питанням стало де переробляти і збувати молочну продукцію. Згодом ми дізналися про кооператив «Родинний добробут» під Фастовом. І вже зараз у нас є підписаний договір про співпрацю із керівником цього кооперативу Антоном Дундієм. І частина наших кіз уже переїхали в кооператив», — розповіла Наталія Якименко.
Соціальний кооператив «Родинний добробут» був заснований у 2015 р. і розташований у Фастівському районі за 100 км від Києва. Загальна площа кооперативу складає 21 га, а спеціалізується він на козівництві і вирощуванні органічних овочів у теплицях.
«Зараз у нас 30 кіз, але ми будемо розширятися. Найближчим часом приїдуть ще 10. Глобальні плани у нас саме по кооперації. Тобто не тільки по тому, що буде у нас, а й залучення людей, які проживають неподалік, тобто хочемо розвивати малі фермерські господарства. Своє господарство плануємо обмежити 500 козами. А за рахунок того, що в кооперативі будуть інші люди, котрі теж займатимуться козівництвом, будемо орієнтуватися на 2,5 тис. кіз і більше», — поділився планами із Kurkul.com керівник «Родинного добробуту» Антон Дундій.