Українське вино має високий експортний потенціал

Про це на своїй сторінці у Facebook написала Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, перебуваючи на виставці “Зелений тиждень”, який наразі триває у Берліні (Німеччина).

«Одним з видів продукції АПК, яку ми з гордістю представили на виставці «Зелений тиждень» в Берліні, була продукція наших виноробів (Колоніст, Шабо). Надзвичайно приємно бачити позитивну динаміку розвитку сектора виноградарства та виноробства, всупереч тимчасовій окупації Криму та іншим викликам», – зазаначає пані Трофімцева.

За офіційними даними, тільки у 2018 році в Україні було висаджено нових виноградників на площі 229 га. Таким чином, загалом під цією культурою в країні було зайнято 43,5 тис. га. Валове виробництво винограду в с.-г. підприємствах склало 228,1 тис. тонн. 121 суб’єкт господарювання отримав ліцензію на виробництво вин та горілчаних виробів, з них 100 – виключно на виробництво вин.

«Ми експортували вина та іншої продукції виноробства на понад $38 млн. в минулому році, що на 20% більше порівняно з 2017 роком, хоча все ще є нетто-імпортерами цієї продукції (імпорт в 2018 році склав 113,5 млн.дол.). Я абсолютно впевнена, що українське вино буде і далі впевнено завойовувати нові ринки і нових прихильників в усіх регіонах світу», – констатує посадовець.

Джерело: fruit-ukraine.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент наголосив на необхідності відкриття ринку землі

Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє Укрінформ.

“У чому є функція держави? Захистити селянина від того, щоб його не обдурили та задешево у нього не забрали. А зараз держава виконує цю функцію? Ні. Ми з вами знаємо ділків, що, незважаючи на мораторій, оббирають, обдурюють та забирають землю у селянина”, - наголосив глава держави.
Читайте також: Порошенко прогнозує у 2019-му найвище за вісім років економічне зростання

Водночас, за його словами, прийняттю закону щодо продажу землі має передувати впровадження низки заходів, що мають запобігти будь-яким зловживанням та спекуляціям. Йдеться, зокрема, про встановлення справедливої мінімальної ціни на землю, впровадженню високого реєстраційного збору, аби не було сенсу перепродавати землю, тощо.

Крім того, зазначив Президент, на цьому етапі було б доцільно заборонити іноземцям купувати землю та обмежити максимальний обсяг її продажу.

“Абсолютно безглуздою забороною ми знищуємо права фермера. Власники земельних паїв страждають, ради та громади страждають, наживаються на цій ситуації лише аферисти та спекулянти. ... Країна готова до чесної розмови. Це є потужний локомотив, що витягує економіку України на більші висоти”, - наголосив Порошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Контрабанді всупереч: за яких умов можливий успішний бізнес з виробництва осетрової ікри?

Всі ці процеси позитивним чином впливають на розвиток вітчизняного ринку риби та морепродуктів, в цьому бізнесі з’являється більше гравців, але далеко не всі з них «на старті» розуміють ризики, пов’язані із бізнесом з продажу, хоча і дорогої, але досить делікатної продукції. Портал «Інфо-Шувар» звернувся до Світлани Заболотної, яка є власником ТМ “Кайнд Фіш” -  одного із професійних гравців вітчизняного ринку риби та морепродуктів – із проханням розказати про особливості ведення бізнесу із продажу чорної ікри. Цей сегмент є одним із найдорожчих , але, як з’ясувалось впродовж розмови, не менш складних на цьому ринку.

- Пані Світлано, чорна ікра належить до сегменту вишуканої і досить дорогої продукції. Чи відчуваєте Ви зростання попиту?

- Звичайно, щороку ми збільшуємо обсяги виробництва чорної ікри, тому що цього вимагає ринок. Ми, насамперед, робимо ставку на усвідомленого споживача, який готовий платити гроші за «зрозумілий» продукт. Український виробник такої ікри мусить поважати свого споживача, гарантуючи безпеку продукції. Для цього, на нашому підприємстві впроваджена система повної простежуванності, завдяки якій ми вже маємо постійних прихильників. Споживач ніколи не знайде цього в контрафактній ікрі, якою, на жаль, заповнений наш ринок. Крім підтверження безпеки, в якості маркетингового інструменту, ми використовуємо інформацію про унікальність технології виробництва нашої ікри. В її основі лежить особливе ставлення до риби, адже, ми не вбиваємо осетрів заради корисної та смачної ікри, а отримуємо її прижиттєвим методом здоювання. Це дозволяє зберегти життя і здоров'я риб, а, також, отримувати ікру від кожної самиці кожні два роки.

- Що саме сьогодні стимулює розвиток споживання осетра та чорної ікри в Україні?

- Осетрова ікра є надзвичайно корисною і смачною. І їсти її варто всім, незалежно від віку, статі, достатку тощо. Для особливо вибагливих споживачів, а, також, вагітних жінок, дітей, ми пропонуємо ікру без штучних консервантів (світлі етикетки), де в складі тільки ікра та сіль. Наша цінова політика є досить гнучкою, ми розраховуємо на те, що кожна родина в змозі придбати нашу ікру, хоча б раз на рік.

- Ви ризикнули створити бізнес на виробництві одного з найдорожчих в світі видів продукції в одній із найбідніших країн Європи. Що саме підштовхнуло Вас до цього кроку?

- Ідея вирощувати осетрових виникла в мого чоловіка Юрія із його батьком у випадковій розмові зі знайомим. Переспектива продажу осетрової ікри здавалася привабливою, адже, тоді, на початку 2000-х років, її ціна на чорному ринку (а іншого не було) сягала $1000 за 1 кг. Офіційного виробництва цієї продукції тоді в країні взагалі не існувало. Проект починався в колишньому коровнику, де була побудована рециркуляційна аквасистема (РАС). Ми закупили рибопосадковий матеріал та почали вчитися вирощувати осетрів. Мушу зазначити, що це був досить дорогий досвід, на той час ми не мали інформації про сучасні технології, не було в країні і фахівців, які б могли надати професійну консультацію. Тому, всі тонкощі цієї справи ми опановували самі, за власні гроші. Поступово, протягом пятнадцяти років, ми таки навчились ефективно вирощувати осетрів, отримувати ікру та правильного її готувати до продажу.

- Що є найскладнішим у вирощуванні осетрів та виробництві чорної ікри?

- Найскладніше, мабуть, полягає в доведенні осетрів до сталого зрілого стану. Для цього, рибу треба відгодовувати виключно високоякісними кормами та утримувати в благополучному середовищі з гарною проточністю. Сюди ж додамо ветеринарно-санітарний контроль, постійний моніторинг стану та поведінки риби, тобто, потрібно детально описувати всі процеси та події, які переживає риба. Виробництво ікри – це окрема і досить складна історія, від цього залежить існування бізнесу взагалі, адже несмачну ікру покупець не купуватиме. Справа в тому, що універсальних рецептів не існує, кожен виробник має власний метод посолу ікри і тримає його в секреті.

- Ви вже натякнули на те, що наявність контрабандної та контрафактної продукції на ринку Україні є однією із перешкод для Вас. Які ще проблеми заважають динамічному розвитку вітчизняного виробництва осетрів?

- Їх чимало. Наприклад, в Україні не виготовляються скляні та бляшані ікорні баночки. Їх доводиться завозити з Німеччини та Франції і вони не дешеві. Окрім вищенаведеного, для проведення досліджень риби та ікри в акредитованих державних лабораторіях доводиться два рази на рік віддавати 1,2 кг ікри кожного виду та по 8 кг риби кожного виду. Для порівняння, в країнах ЄС для повноцінного проведення дослідження потрібно лише 50 г ікри. Маємо надію, що за допомогою співпраці з Державним агентством рибного господарства України, нам разом з іншими осетроводами вдасться привести нормативні документи та оснащення вітчизняних лабораторій у відповідність до європейських стандартів

- За Вашою інформацією, скільки виробників осетрів сьогодні налічується в Україні? Чи можна вважати конкуренцію між ними досить потужною?

- Наразі, в Україні є близько тридцяти осетрових господарств, які працюють в правовому полі. Деякі з них вже виробляють ікру. Але, ми не розглядаємо ураїнських виробників осетрової ікри в якості конкурентів, ми ставимося до них, як до партнерів. А ось контрабанда – наш спільний ворог. Останнім часом на нашому ринку стала з'являтися осетрова ікра з Китаю дуже сумнівної якості. Ми закликаємо споживачів бути уважними та просити для ознайомлення документи, які підтверджують походження, безпечність та якість такої ікри.

- В чому полягає перевага української продукції перед імпортом?

- Перш за все, це довіра, на ній базується маркетинг продукції вітчизняного виробництва. Український виробник надає споживачу всю інформацію, необхідну для зворотнього зв’язку. Крім того, українский виробник, який перебуває в правовому полі, постійно поповнює державний бюджет податками.

З імпортною продукцією можливості споживача досить обмежені. Особливо це стосується осетрової ікри з Росії, де взагалі триває ембарго на експорт. Тому, вся ікра російського походження в Україні – це контрабанда. Часто це ще й контрафактна продукція, тобто, не осетрова ікра взагалі. Ніхто не дає жодної гарантії та не несе взагалі ніякої відповідальності за цей товар. Споживач купує «кота в мішку».

На ринку України,також, присутня осетрова ікра європейського виробництва та вона має суттєво більшу вартість.

- Через які канали збуту Ви прямуєте до кінцевого споживача?

- Ми намагаємось працювати майже з усіма існуючими каналами збуту, від супермаркетів формату «преміум» до магазинів формату «біля дому». Крім того, нашу продукцію можна знайти на гуртових ринках. Ми не співпрацюємо з безіменними дистриб’юторами, ми зацікавлені лише в легальній роботі.

- Ви не згадали переробку риби. Це не є прибутковим напрямком?

- Наш досвід та досвід коллег переконує в тому, що продаж осетрів «на м'ясо» не є прибутковим. Виходить дуже висока собівартість, люди просто не зможуть купувати м'ясо осетра за надвисокою ціною.

- Чи плануєте Ви вихід на зовнішні ринки?

- З розвитком нашого потенціалу ми замислюємося над експортом, але це не найближче майбутнє. Вивезенню власної продукції за кордон передують не тільки складні бюрократичні процедури. Насамперед, експорт повинен бути економічно обгрунтованим. Наразі, через наявність власного виробництва та експорту з інших країн світу, ціна на осетрову ікру в європейських країнах є нижчою за українську, тому, ми не очікуємо надприбутків звідти. Тим більше, що на українському ринку ми спостерігаємо дуже жвавий попит. Якщо обсяги виробленої продукції перевищать потреби українців, ми вийдемо на експорт.

- Як Ви оцінюєте термін окупності Вашого проекту за умов відносної економічної стабільності в країні?

- Наш досвід не дає змоги назвати якісь конкретні цифри. Ми кілька разів змінювали місця перебування риби (РАС, басейни з проточною водою, ставки), в минулому використовували малоефективні корми. Можливо, якщо почати зараз, цей період становитиме 10 років, а можливо, вдасться вийти одразу на річну самоокупність… Сьогодні існують компанії, які за замовленням особи, яка планує мати такий бізнес, порахують і обгрунтують всі цифри стосовно вибору місця, проекту побудови та оснащення обладнанням, закупівлі малька та розрахунку витрат кормів. Ми до цього йшли самостійно. Але, я точно можу сказати, що загалом, це цікавий бізнес, і якщо поринути у нього з головою, то він приносить задоволення і прибуток.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кернел запустив онлайн-платформу Open Agribusiness для аграріїв

Багатофункціональний портал Open Agribusiness - джерело найактуальнішої і корисної інформації, а також мотивації для кожного партнера-сільгоспвиробника.

«Завдяки онлайн-платформі наша компанія відкриває для колег свої активи, презентуючи свої можливості, переваги, ділячись досвідом використання сучасних технологій і впровадження інноваційних проектів. Ми впевнені, що обмін інформацією та досвідом стимулює розвиток. І що саме через відкриті відносини в Україні можна досягти виробництва 100 млн т зернових на рік. Кернел змінює філософію українського агробізнесу, впроваджуючи культуру партнерства між його учасниками. Що, в свою чергу, стимулює зростання бізнесу аграріїв-партнерів компанії і всієї галузі », - каже Євген Осипов, Генеральний директор Кернел.

В рамках партнерського проекту Open Agribusiness компанія Кернел надає аграріям безліч сервісів. Зокрема, «Форвардна програма» дозволяє партнерам отримати фінансування від компанії для модернізації виробництва, збільшення врожайності і т.п. це сервіс коригування GNNS для високоточної роботи автоматизованої техніки всіх виробників на полях. Сама мережа і, відповідно, доступність сигналів на території України постійно розширюється. Ще один сервіс - «Агротехнології» - відкриває інформацію про передових агровиробничих практиках, що застосовуються в компанії.

Наступним етапом підвищення продуктивності кожного гектара є оцінка реального впливу зовнішніх факторів на урожай. Для цього Кернел забезпечує партнерам додатковий доступ до системи супутникового моніторингу Cropio. Вони зможуть бачити інформацію не тільки про своїх полях, але також дані про поля сусідів. За словами Костянтина Шитюка, Керівника служби рослинництва, порівняльний аналіз - ефективний інструмент для роботи агрономів. Аналізуючи інформацію, нанесену на карту, професіонал бачить масиви культур з високою і низькою врожайністю і може робити відповідні висновки.

«Працюючи з Cropio, партнер отримує базу даних, до якої вноситься інформація про всі технології: обробітку грунту (типах, термінах), внесення добрив (номенклатурах, термінах, нормах), посівів (датах, назвах, гібридах, нормах ЗЗР). Також програма фіксує погодні умови, вибудовуючи графіки по кожному полю. Крім того, вказує індекс біомаси і фіксує врожайність; перевіряє і фіксує фази розвитку рослин.

У Cropio формується паспорт поля - історія кожного поля, яка містить інформацію про шкідників, про неоднорідність грунтів і т.д. Програма прогнозує врожайність на різних етапах розвитку культур. Крім того, будує графіки розвитку рослин, що дає можливість порівняти, як один і той же гібрид розвивається на різних полях, в порівнянні з минулим роком і т.д. А також формує електронні карти полів з інформацією про культуру, структурі посівів поточного сезону і минулих років », - коментує Костянтин Шитюк.

Ролик Cropio з YouTube-каналу Кернел 

Для більш якісного та продуктивного використання системи Cropio Кернел відкрив своїм партнерам-сільгоспвиробникам можливість додавати історію про свої поля, починаючи з 2016 року. Для коректної роботи моделі порівняння полів необхідно додати наступні дані: культуру, сорт / гібрид, фізичну врожайність. За рахунок цього в системі буде зібрана історія за останні три роки, що дозволить, наприклад, будувати графіки розвитку культур і прогнозувати врожайність на кожному етапі розвитку.

Крім актуальних закупівельних цін на зернові та олійні культури, які оновлюються в режимі реального часу, при необхідності користувач може також подивитися історію цін на певний період. У розділі «Закупівельні ціни» є зручний фільтр по культурам, регіонах, логістиці, а також шаблони бланків документів для партнерів. У блоці «Новини» партнери можуть відстежувати не тільки події Компанії, але також аграрні новини України та світу.

Далі в Кернел обіцяють ще більш широке комунікаційне покриття в рамках партнерської програми Open Agribusiness. Вже 22 листопада відбудеться конференція PRO100 AGRO, на якій зустрінуться партнери-аграрії з усієї України, досвідчені експерти Кернел і міжнародні експерти. Планують в компанії і проведення днів відкритих дверей на своїх активах, а також інші онлайн-і оффлайн-заходи, повідомляє портал AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бій з тінню: Олександр Бакуменко про "сірий" ринок АПК

В інтерв'ю з в.о. голови профільного комітету ВР Олександром Бакуменком УНН поговорив про насування світового голоду, продуктовий запас України, дотації для фермерів і звичайно ж про їхній конфлікті з "Укрзалізницею".

- Міжнародна сільськогосподарська організація ФАО (ООН) попередила про насування світового голоду, зважаючи на зміни клімату. Чи готова Україна до таких викликів?

- Україна сьогодні на 90% забезпечена продуктами харчування власного виробництва. Виняток становить імпорт, який необхідний для широти асортиментного ряду.

І якщо на початку 2000-х років наша країна імпортувала дуже велику кількість продуктів харчування, включаючи м'ясо, курятину, яйця і молочні продукти, то сьогодні Україна їх експортує. Тому населення України може бути спокійним, продуктів вистачить на всіх.

Інше питання - рівень споживання продуктів тваринництва на одного жителя в Україні поступається аналогічному споживанню у провідних країнах світу і є меншим у порівнянні з рекомендованими фізіологічними нормами, але це не пов'язано з обсягами виробництва. Це пов'язано з низькою купівельною спроможністю населення.

Тому нам потрібно вирішувати ось такі соціальні питання, шляхом нарощування обсягів виробництва, збільшення експорту продукції з доданою вартістю, що дозволить збільшити зайнятість населення, надходження податків до бюджету і забезпечить зростання ВВП.

- За останніми даними, частка сировини в експорті АПК становить близько 85%. Вона йде на "ура" на світових ринках, але ж країна від цього практично нічого не отримує...

- Річ у тім, що продукція з доданою вартістю - це готові продукти харчування - вони перебувають у жорсткій конкуренції на світових ринках. І для того, щоб Україні конкурувати, треба мати високу якість продукту і низьку собівартість.

Сьогодні всі розуміють, що продукція з високою доданою вартістю потрібна кожній країні. Як було згадано - це нові робочі місця, надходження до бюджету, розв'язання питання зайнятості, і тому тут немає іншої альтернативи.

Україні вкрай важливо позбутися статусу "сировинного придатка" для розвинених країн. Ви знаєте, у нас же свого часу і космічна потужна індустрія була, і авіабудування. І якщо ми говоримо про АПК, то продукція з доданою вартістю - це передусім продукція тваринництва та переробної промисловості.

- Чому їм так складно?

- Нашим виробникам доводиться конкурувати з такими світовими гігантами як США, Бразилія та ЄС. Для цього необхідні дуже серйозні інвестиції у суперсучасне виробництво, яке буде відповідати двом основним показниками - якість продукції і низька собівартість.

Це не простий процес, тим більше, що всі ми розуміємо, у якій складній ситуації перебуває Україна: військові дії, питання корупції і так далі. Але я все одно оптимістично дивлюся у майбутнє.

- Держава їм якось допомагає?

- Безумовно, уряд акцентує держпідтримку на виробництві продукції з високою доданою вартістю.

Активна підтримка переробної промисловості та тваринництва, які своєю чергою просувають товар на зовнішні ринки, забезпечує створення товаровиробниками нових робочих місць, пожвавлення сільських територій, забезпечення надходжень податків та інших доходів до місцевих бюджетів, поліпшення соціальних стандартів життя.

Паралельно існують програми для дрібних фермерів і сімейних ферм. Один із перспективних напрямків - це органічне виробництво, де Україна має колосальні можливості.

Ми ухвалили дуже важливий закон, і я впевнений у тому, що протягом найближчих двох років Україна буде одним з найсильніших гравців на експортних ринках органічної продукції. Це вирішить і проблему порожніх сіл. Ми ж розуміємо, що низька зайнятість на сільських територіях - причина низького рівня соціального життя місцевих жителів.

Все, що повинен робити фермер для доступу до цих програм - це не мати заборгованості перед бюджетом, чесно платити податки і легально працевлаштовувати працівників.

- Скільки на ринку зараз "тіньових фермерів"? І чому вони самі себе позбавляють доступу до дотацій?

- Близько 40% невеликих і середніх ферм перебувають у "тіні". Вони не платять зарплати, не платять податки. Ми вже ухвалили закон, який дозволяє компенсувати 90% ЄСВ за рахунок держави. Все просто - виходь із "тіні", бери компенсацію ЄСВ і користуйся держпідтримкою для розвитку свого бізнесу.

У Швейцарії та Австрії дрібні фермери через кооперативи роблять чудові сири. Невже у нас це неможливо зробити у тих же Карпатах? Або та ж лохина. Це теж експортна продукція, і там найвища зайнятість. Це все ручна праця.

Держава готова допомагати всім у міру сил, але воно не може направляти гроші бюджету у прірву. Ми повинні допомогти "тіньовикам" покинути "сіру" зону.

- Багато фермерів скаржаться на провал держпрограм цього року. Чому це сталося?

- Проблема полягає у наступному. Завжди новий порядок повинен мати крок у часі. Дуже складно адаптуватися під нові умови, особливо коли порядок реалізації цих держпрограм виходить практично через півроку.

Окрім цього, повинна бути просвітницька робота. Крім МінАПК, активно інформувати фермерів про це повинні і у новостворених територіальних громадах. А багато фермерів і зараз не знають про існування порядків надання держпідтримки.

Ще один важливий аспект - незмінність рамкової концепції держпрограми. Можна міняти механізми, щоб вони були життєздатними, але сама програма повинна діяти щонайменше п'ять років.

І зараз головне підтягнути все, щоб цей фермерський "мільярд" до кінця року був використаний тими, хто на нього сподівався.

- Чого чекати фермерам наступного року? На які бюджети і держпрограми розраховувати?

- Ми визначили, що не менше 1% ВВП буде направлено на підтримку аграрного сектора. Сьогодні це близько 7 млрд грн. Цей 1% ми прописали на 5 років, а також те, що 4 млрд грн буде використано на розвиток тваринництва і переробку, про що ми з вами говорили у контексті генерації доданої вартості.

Зафіксували компенсацію на розвиток сільгоспмашинобудування. Ця програма передбачена для фермера, який купує техніку вітчизняного виробництва.

Ця програма дуже правильна, ми з одного боку відновлюємо свою промисловість, а з іншого - підтримуємо фермера за рахунок того, що держава компенсує частково йому 25% вартості купленої техніки. Але і в цій програмі, до речі, є проблема - невикористані гроші.

І обов'язково наступного року ми надамо підтримку дрібним фермерам - це окремий напрямок того "мільярда". Особливо це стосується нових сімейних ферм, які сьогодні з'явилися і від яких буде значна реплікація. Збільшення кількості діючих кооперативів дасть велику зайнятість населення. Адже, якщо ми торкнемося теми тваринництва, то зі 100% кількості робітників у сільській місцевості 80% - це працівники тваринництва і переробки і всього 20% - рослинництва.

Іншими словами, без розвитку тваринництва і переробки не буде ні нових робочих місць, ні розвитку сільських територій. Тому, коли у нас почали знижуватися показники виробництва, ми розробили програму підтримки тваринництва і переробки. І я вважаю це правильним.

Єдине, що потрібно від самого фермера, - платити податки і не видавати зарплату в конвертах.

- З дрібними фермерами все зрозуміло. А що робити з великими, вони ж то податки платять і людей працевлаштовують, але кожен раз знаходяться охочі відібрати у них підтримку держави?

- У нас дуже багато популізму навколо цієї теми. Багато хто любить тему фермерів, особливо напередодні виборів. Але якщо говорити предметно, то українська модель розвитку аграрного сектора повинна передбачати можливість розвитку для всіх - і великотоварного виробництва, і дрібного фермера.

Ми вже говорили про те, як великому виробнику нелегко торувати шлях на світові ринки, особливо якщо йдеться про продукцію з високою доданою вартістю. Тому його точно так само потрібно підтримувати, тому що насамперед це продовольча безпека, на стабільність якої весь час орієнтує нас ФАО.

Понад 50% продукції виробляється саме великими і середніми підприємствами. Це вектор експорту, який потрібно підтримувати.

У кожного сегмента цього ринку є своє місце для життя. І держава повинна знайти ті ефективні механізми, які стимулюють розвиток всіх учасників. Тим більше, що великий і дрібний виробник нічого між собою не ділять. У нас, як уже було сказано, навпаки - проблема недовикористання грошей цього року.

- Ви співавтор законопроекту "Про засади державної аграрної політики і державної політики сільського розвитку". Як має розвиватися вітчизняний АПК?

- У нас був закон, він діяв до 2015 року, який так і називався "Про засади державної аграрної політики". Його вже немає, він не актуальний. Але немає й іншого основоположного документа, який би регулював і давав перспективу розвитку аграрного комплексу України.

У проекті, який узгоджений з експертами і підтриманий ЄС, визначені 15 пріоритетів державної аграрної політики, зокрема, підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектора і його продукції, збільшення експорту сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю, впровадження нових механізмів підтримки та стимулювання розвитку окремих галузей, забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, підвищення рівня зайнятості сільського населення та ін.

Крім цього законопроект визначає серед головних завдань держави забезпечення максимальної реалізації різними виробниками своїх можливостей, а саме:

  • стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств, фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів та аграрних кластерів;
  • впровадження ефективної системи державної підтримки для малих виробників сільськогосподарської продукції, включаючи сприяння їхньому об'єднанню;
  • сприяння створенню конкурентних переваг у виробництві нішевої продукції і продукції з високою доданою вартістю;
  • забезпечення на державному рівні політики щодо формування конкурентних переваг на міжнародних ринках для виробників сільськогосподарської продукції, а також забезпечення розвитку логістичних потужностей і стабільності оподаткування.

Це - каркасний документ, він прописує саму модель. Але найважливіше - те, що ми даємо основи, а далі уряд на 5 років буде розробляти стратегію.

Важливо, що у цій стратегії будуть завдання і методи, якими вона буде досягатися, індикатори оцінки результативності, будуть рядки виконання програми і фінансове забезпечення, яке буде підтримуватися бюджетом.

Майже у кожній розвиненій країні світу є такий закон - про розвиток аграрного комплексу. Це важливо ще й тому, що і ЄС, і наші внутрішні донори - вони вкрай зацікавлені у допомозі. Але вони кажуть: ми повинні допомагати, бачачи чому. Що у нас повинна бути перспектива, законодавчо оформлена, не просто постанова, а закон України, який показує стратегію і розвиток українського аграрного сектора.

- Наостанок хочемо поговорити про конфлікт сільгоспвиробників з "Укрзалізницею". Що насправді там відбувається?

- Проблема залізниці - це не лише проблема АПК, на який припадає близько 12-14% перевезень усієї залізниці. Це проблема і металургів, і хіміків, і дорожніх будівельників - на жаль, комплексна системна проблема.

Усі розуміють, що парк локомотивів зношений, і з вагонами - те ж саме. Окрім різкого погіршення оборотності вагонів, почали закриватися зернові станції, при чому "Укрзалізниця" це зробила абсолютно не відповідно до законодавства, вона не має права це робити самостійно. А потім - збільшила тарифи на перевезення майже вдвічі, без попередження і будь-яких обговорень з операторами ринку. Залізниця ставати тромбом, який заважає розвитку економіки.

Чому ці проблеми такі гострі для АПК? Ось, наприклад, зараз йде збирання врожаю такої експортної культури, як кукурудза. Її необхідно прибрати з поля, вивезти, посушити, доставити на елеватори, далі - до портів для виконання контрактів, які були укладені заздалегідь. Але у всьому цьому ланцюжку ми стикаємося з проблемою браку вагонів і подорожчання перевезення. Як у таких умовах сільгоспвиробникам виконувати свої зобов'язання за договорами?!

Коли наприкінці серпня до нашого комітету звернулися аграрні асоціації з цими проблемами, почалася активна робота над їхнім вирішенням. Ми провели спільні наради з комітетами з питань транспорту, промислової політики та енергетики, за участю представників профільних міністерств і відомств, галузевих асоціацій та бізнесу.

Ми обговорили озвучені пропозиції, пропрацювали їх, виписали комплексне бачення розв'язання проблем і оформили їх у вигляді звернення до Прем'єр-міністра України (також поінформували Президента України) за підписом 4-х керівників парламентських комітетів і народних депутатів України, а також керівників асоціацій і товаровиробників.

Нашим аграрним комітетом було проведено засідання і ухвалено рішення про проведення наради у Кабінеті міністрів України, і вже 23 жовтня віце-прем'єр-міністр України Кістіон Володимир Євсевійович провів таке засідання, де було ухвалено рішення терміново створити робочу групу при Мінагрополітики.

І вже 30 жовтня відбулося перше засідання робочої групи з оперативного розв'язання питань логістики у сільському господарстві під головуванням першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Мартинюка Максима Петровича.

Участь у засіданні робочої групи взяли народні депутати України, представники Кабміну, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінекології, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Держлісагентства, Антимонопольного комітету України, ДФС, ПАТ "Укрзалізниця", ДП "Адміністрація морських портів України", представники провідних громадських асоціацій і аграрних компаній.

Також у режимі "скайп-конференції" взяли участь представники портових операторів, які здійснюють обробку зернових вантажів і керівники регіональних філій ПАТ "Укрзалізниця".

Ми домовилися, що робоча група в оперативному режимі буде обробляти конкретні проблемні питання та надавати конкретні варіанти їхнього вирішення. Нам необхідно удосконалити перевезення залізничним транспортом за допомогою системи планування і прогнозованості обсягів завантаження, а також можливості використання інших видів перевезень - автомобільного та річкового транспорту. Так що, продовжуємо працювати в активному темпі.

- А як щодо локомобілів, створених на базі ХТЗ? Якщо вони можуть частково розв'язати проблему з тягою, чому б їх не додати до списку с/г техніки, за покупку якої передбачено компенсацію?

- Я не готовий відповісти на ваше запитання конкретно, але я вважаю, що ця ідея має право на життя. Це стосується і теми вагонів, і вітчизняного виробництва. І якщо таке рішення буде ухвалено - я вважаю, що ідея може бути абсолютно правильною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як агропідприємству уберегтися від рейдерства

За даними Всеукраїнської аграрної ради, 75% аграріїв побоюються рейдерських захоплень своїх підприємств.

Як відбуваються захоплення аграрних підприємств та як себе юридично уберегти від махінацій та підроблених документів, розповів під час ІІІ щорічної Конференції Аграрних юристів, яку 31 жовтня провела інформаційна компанія "ПроАгро", Михайло Апостол, радник Першого віце-прем'єр-міністра України з питань АПК.

На його думку, однією з причин рейдерських захоплень є бажання сільськогосподарських підприємств заощадити на послугах висококваліфікованих юристів.

«Рейдерством ми називаємо ситуацію, коли забігли озброєні люди в балаклавах, переоформили власність та корпоративні права на іншу особу. Останні три роки я займаюсь вирішенням та недопущенням цих конфліктів і мушу констатувати, що в 99, 99% випадків вина лежить на керівниках агропідприємств. У тих справах, в яких мені доводилося розбиратися, були і розписки, написані власниками агропідприємств, про отримання десяти тисяч доларів застави. Це ставало формальним приводом для того, щоб на підприємство мали права треті особи», - підкреслює Михайло Апостол.

За його словами, в Росії немає такого поняття як «рейдерське захоплення». А в Україні на сьогоднішній день нестабільна політична ситуація в країні та недосконале земельне законодавство, що спричинило активізацію земельних шахраїв, які діють спільно з юристами та  психологами.

«Після того, як депутати, які захищають фермерів, прийняли у 2016 році закон про спрощення реєстрації корпоративних и речових прав, надавши можливість реєстраторам без засновника, без власника переоформляти підприємство, Україну накрила хвиля рейдерства», - зазначає Михайло Апостол.

Читайте також: Рейдерство в АПК процвітає з вини Міністерства юстиції

Він зауважив, що в Україні діють близько 50 груп, яких наймають для рейдерського захоплення, а з початку року зареєстровано 37 впроваджень у намаганні привласнити чуже майно, а у минулому  році 35.

Щоб вберегти своє підприємство від рейдерського захоплення, експерт радить найняти грамотного юриста, який має навести порядок з усіма договорами.

Досить часто виникають проблеми із продажем корпоративних прав, коли один з співзасновників компанії йде на поводу у аферистів і продає задешево свою частку, розраховуючи отримати повну суму вже після переоформлення документів. Також причиною конфлікту стають договори про кредити та реструктуризацію, коли підприємство, набравшись кредитів, неспроможнє платити кошти фінансовим установам згідно своїх зобов’язань. У такому випадку, компанія може стикнутися з тим, що кредитори будуть мати права на майно підприємства.

«Компанія, маючи кваліфікованого юриста, завжди буде застрахована від таких речей. Якщо ви ведете прозору діяльність, не берете на себе сумнівні кредитні зобов’язання, не маєте серйозних внутрішніх конфліктів та тримаєте в порядку свої папери, до вас просто не буде з якого боку підступитися», - резюмує Михайло Апостол.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview