150670

Українське зерно може замінити канадське у Саудівській Аравії

Про це повідомляє Голос Америки, пише uatv.ua.

На даний момент Україна є основним постачальником ячменю до Саудівської Аравії, проте пшеницю наша країна поки не експортувала.

Раніше Саудівська Аравія імпортувала пшеницю з Канади. Проте на тлі конфлікту між країнами обидві держави розірвали всі зв’язки. Тому зараз королівство у пошуках нового постачальника пшениці.

“Україна не постачала пшеницю до Саудівської Аравії в сезоні 2017/18, однак у теперішній ситуації цей ринок може стати багатообіцяючим для українських експортерів зерна”, – розповів аналітик APK-Inform.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Морква в Україні продовжує стрімко дешевшати

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти». В результаті пропозиція цих коренеплодів на ринку активно зростає, що провокує не менш стрімке зниження цін.

Як свідчать дані щоденного моніторингу проекту, тільки з початку поточного тижня морква в Україні подешевшала на 33-40%. Так, якщо ще тиждень тому ці коренеплоди великим оптом надходили у продаж не дешевше 10 грн/кг ($0,37 кг), то вже сьогодні ціни в зазначеному сегменті стартують від 6 грн/кг ($0,22 кг) і рідко перевищують 10 грн/кг ($0,37 кг).

Варто, однак, додати, що, незважаючи на істотне здешевлення, на даний момент українським господарствам вдається відвантажувати цю продукцію в 1,5-2 рази дорожче, ніж у першій половині серпня 2017 р. водночас, вони зазначають, що у міру зростання пропозиції моркви на ринку попит на неї падає, що змушує фермерів вже зараз замислюватися про подальше зниження цін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Порошенко підписав закон, який полегшить роботу сімейних фермерських господарств

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Про це повідомляє прес-служба президента, пише Главком.

Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію. Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». 

Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо. Також міститься встановлення державної допомоги по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів Державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Документом також передбачено уточнення положень щодо створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи. Реалізація Закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в агарній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почастішали орендні війни за землю

Про це пише Олена Сукманова, заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації, у своїй колонці для Економічної правди.

Як зазначає Сукманова, "за законом пріоритетне право на викуп земельної ділянки має її орендар. Тому зараз і почалися такі собі орендні війни, коли багато хто за будь-яку ціну хоче мати в оренді землю, щоб у випадку зняття мораторію мати право її викупу".

За словами заступниці міністра юстиції, кандидати в орендарі застосовують всі доступні методи: і підробляють договори оренди, і використовують психологічний тиск, і залякують власників земельних ділянок тим, що після зняття мораторію їх землю примусово викуплять за смішні гроші тощо.

"Зараз важко спрогнозувати, коли і за яких умов буде скасовано цей мораторій. Це рішення за політиками. Але всі повинні чітко розуміти, що ця міра є тимчасовою. А тому головним завданням органів виконавчої влади був і є захист права власності людей на землю за будь-яких обставин", - каже вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зернотрейдери та Мінагрополітики погодили об’єм зерна для експорту

Такі обсяги погодили Мінагрополітики та експортери зерна під час підписання відповідного Меморандуму про взаєморозуміння сьогодні, 10 серпня, передає прес-служба Мінагрополітики.

Перегляд вище зазначеного обсягу для експорту буде здійснено за результатами завершення жнив пшениці, однак не пізніше 28 вересня 2018 року.

Даний документ є одним із факторів збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями.

На ринку зернових підписання Меморандуму знаменує старт нового маркетингового року.

За попередніми підсумками 2017-2018 року, Україна експортувала 39,4 млн тонн зернових. З них, пшениці – 17,1 млн тон. Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2018 року були країни Африки, Азії та Європи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні 65% плодово-ягідної продукції не доходить до споживача

Про це заявила доктор технічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету Олеся Прісс, під час практикум-дискусії «Фруктове довголіття: післяврожайна доробка, кращі практики», пише Пропозиція.

Науковець наголосила, що відсоток втрат не може дорівнювати нулю. Але його можна суттєво скоротити.

«В Україні близько 65% усієї вирощеної продукції просто не доходить до споживача. Від 30 до 35% втрачається ще на етапі первинної обробки – це продукція, що не відповідає стандартам якості, 10% псується під час збуту, ще 25-30% — під час зберігання та реалізації кінцевому споживачу. У країнах із гарно розвиненими технологіями, наприклад, у Нідерландах, відсоток втрат не перевищує 35%. На сьогоднішній день спроби ще більше скоротити цей показник виявилися економічно необґрунтованими», — каже фахівець.

Основними причинами високого відсотку втрат продукції в Україні є нестача ємностей для зберігання, порушення температурного режиму до та під час завантаження продукції у транспорт, погане пакування, транспортування без охолодження, багаторазове перевантаження продукції через недосконалу структуру ринку та неврахування біолого-фізіологічних особливостей конкретного продукту.

Дослідниця відділу післязбиральної науки для свіжої продукції СГДО Вулкані Центр у Бейт-Даган Една Песіс стверджує, що  для розуміння основ зберігання різних фруктів та ягід потрібно, перш за все, розбиратися у їхній фізіології. Важливою частиною сучасних технологій зберігання свіжої плодоовочевої продукції є застосування у сховищах двох основних речовин: етилену та 1-метилциклопропену (МСР).
Весь цикл життя ягід після збирання з поля пов’язаний виключно з постійною втратою якості. Цей процес, однак, можна і потрібно уповільнювати. У загальносвітовій практиці для цього застосовується 1- метилциклопропену (МСР), який, на відміну від етилену, сповільнює процеси дозрівання та псування свіжої продукції. Завдяки його ефекту можна виграти 1-2 тижні життя продукту на полицях.

Ці технології дають змогу успішно транспортувати делікатну ягоду на великі відстані та зберігати свіжою протягом 8 і більше днів — транспортування із застосуванням модифікованої атмосфери.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview