Українські аграрії нарощують експорт до ЄС

Про це заявив перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк в ефірі програми «Свобода Слова» на телеканалі ICTV.  

За 10 місяців поточного року експорт української продукції до ЄС збільшився на 41% (або на $1,4 млрд) до $4,69 млрд. «В розрізі конкретних товарів, поза традиційно-сировинними, що формують український експорт, я виділив би мед, експорт якого за підсумками цього року очікується на рівні 60 тис тонн, вдвічі більше, ніж в минулому, та різноманітний асортимент органічної продукції, яка в основному експортується до європейських країн»,- сказав він, нагадавши, що країни Європи є потужними виробниками сільгосппродукції, що ускладнює доступ на їх ринок зовнішнім гравцям.

Імпорт з країн ЄС за звітний період склав $1,79 млрд. Найбільше імпортувались різні харчові продукти (екстракти та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі, готові соуси тощо), тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів.

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 32,2% (або на $1, 6 млрд) порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав $6,5 млрд. Позитивне сальдо збільшилось на 65,5% і становить $2,9 млрд.

Всього за 10 місяців 2017 року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості збільшився на майже 23% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, до $ 14,7 млрд. Імпорт склав $ 3,6 млрд. Основні експортні позиції: соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, соя, м'ясо та субпродукти домашньої птиці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Укрзалізниці» вдалось пришвидшити обіг зерновозів

Прискорити обіг вагонів вдалося за рахунок оптимізації маршрутів відправки зернових вантажів, коригування планів навантаження та методики використання зерновозів у пікові періоди, повідомляють в УЗ, пише agrotimes.net.

Зокрема, обіг зерновозів у листопаді склав 5,33 діб, що на 0,21 доби менше, ніж у жовтні. Загальний обіг вагонів пришвидшено на 1,57 доби – до 8,09 діб, зазначили в "Укрзалізниці".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують відновити спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників

Як видно з пояснювальної записки, метою законопроекту є підтримка внутрішнього споживчого ринку шляхом відновлення на один календарний рік дії спеціального режиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників у редакції, що діяла до 31 грудня 2015 року, а також забезпечення стабільності цін та збалансованості Державного бюджету в 2018 році шляхом тимчасової відміни бюджетного відшкодування при експорті продуктів рослинного походження.

Щодо питання бюджетного відшкодування, то запропоновані зміни стосуються лише таких зернових культур як пшениця, жито, ячмінь, овес та кукурудза. Згідно прогнозних показників 2017 року, частка бюджетних витрат на відшкодування експортерам названих культур складе близько 40 млрд. грн. Тому, авторський колектив пропонує в 2018 році скасувати бюджетне відшкодування на операції з вивезення товарів у митному режимі експорту по цим зерновим культурам.
Натомість, відновлення спецрежиму ПДВ для виробників тваринницької продукції забезпечить стабільність внутрішнього споживчого ринку.

Загалом, прийняття даного законопроекту дозволить додатково наповнити дохідну частину Державного бюджету в 2018 році на суму близько 30-35 млрд.грн.

Згідно даних Казначейства, за 11 місяців 2017 року найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ при експорті з держбюджету є компанія «Кернел-трейд» («Кернел») – 8,6 млрд.грн., на другому місці компанія «Нібулон» – 3,4 млрд.грн.

Вже є інформація, що МВФ рекомендує КМУ змінити підходи до розподілу бюджетного відшкодування.
«Останні ініціативи народних депутатів обмежують або взагалі унеможливлюють розвиток тваринницької галузі й всього сільського господарства. Фактично, це санкції проти українських споживачів. Ми вважаємо, що найбільш правильним є повернення спецрежиму ПДВ для агровиробників продукції з високою доданою вартістю, а кошти від економії бюджетного відшкодування можна перерозподілити, до прикладу, на будівництво житла для військовослужбовців. За нашими оцінками, мова йде про 30-40 млрд.грн. за результатами 2018 року», - прокоментував Микола Кучер, один із авторів законопроекту 7351.

Нагадаємо, що найбільш скандальним питанням є підтримка виробників м’яса птиці. Хоча статистика говорить про необхідність такої підтримки, оскільки за даними Держстату за 2015-2016 рр. поголів’я птиці скоротилось на 11,7 млн. голів, тоді як імпорт за цей період зріс на 20 млн. голів птиці, при чому вартісна оцінка імпорту зменшилась на 3,1 млн.дол. або на 9%. Це є свідченням того, що українцям вже везуть дешеву низькоякісну курятину.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обробкою земель НААН займуться 30 тисяч китайців

Для підвищення рентабельності сільгоспвиробництва на своїх полях в обробці будуть використовувати китайські інтенсивні технології, впроваджувати які запрошені китайські фахівці.

Про це заявило джерело, близьке до керівництва НААНУ, повідомляє видання "Комсомольська правда в Україні", передають Українські Новини.

Так, незважаючи на те, що Академія аграрних наук у відповідності за своїм цільовим призначенням повинна займатися науковими розробками, зокрема - селекцією найбільш стійких сортів з найвищим рівнем урожайності, на ділі показники НААН на десятки відсотків нижче середньогалузевих.

У свою чергу, згідно з даними LandMatrix в Україні функціонує цілий ряд агрохолдингів, контрольний пакет акцій яких належить китайським холдингам (Kusto Agro Group, Chinese Agricultural Corporation Huan Fan Qu) та врожайність останніх набагато вище ніж в інших, більш великих представників галузі. Тому, для підвищення ефективності використання земель НААН уклала договір із згаданими вище агрохолдингами. Згідно з попередніми домовленостями, Chinese Agricultural Corporation Huan Fan Qu зобов'язується консультувати представників академії та контролювати виробничий цикл до тих пір, поки показники врожайності НААН не підвищаться до середньогалузевих. Натомість – академія розрахується за консалтингові послуги шляхом передачі частини належить їй, земельного фонду (по оцінці 1 га 1 150 доларів) у користування китайської корпорації строком на 49 років за договором емфітевзису.

Для розгортання сучасних аграрних виробництв буде залучено 400 агроінженеров та 30 000 робітників з Китаю.

Як заявив президент НААН – даний договір є взаємновигідним та допоможе збільшити обсяги виробництва продукції сільськогосподарського сектора України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закон про органічне виробництво базуватиметься на європейських нормах

Про це повідомив керівник проекту "Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства" Йоахім Ленц, пише propozitsiya.com.

За його словами, при підготовці доопрацювань були проведені різноманітні семінари та консультації для створення правильного розуміння і бачення того, яким чином подібні регулювання вибудовані в країнах ЄС.

Експерт також наголосив, що прийняттям даного законпроекту процес модернізації сфери органічного виробництва в Україні не завершиться. В наступні півроку повинні бути розроблені ще низка постанов для регуляціїї цього виду діяльності, а також почнеться процес імплементації ухвалених законодавчих рішень.

У своєму виступі на засіданні робочої групи Йоахім Ленц акцентував особливу увагу на необхідності запровадження європейських норм в українському органічному законодавстві, окремо зупинившись на питаннях паралельного виробництва, а також сертифікації торгівельних компаній.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держбюджет-2018 не передбачає прямих дотацій аграріям – законопроект

Поданий до другого читання у Верховній Раді проект державного бюджету на 2018 рік не передбачає виділення коштів на виплату прямих дотацій аграріям, покликаних компенсувати їх збитки від скасування спецрежиму оподаткування ПДВ.

Про це йдеться в тексті доопрацьованого та затвердженого Кабінетом міністрів законопроекту про держбюджет на наступний рік, опублікованому на сайті українського парламенту, пише УНІАН.

Раніше уряд пропонував виділити на реалізацію цієї програми 2 мільярда гривень замість 4 мільярдів гривень, закладених у державному бюджеті на 2017 рік.

У законопроекті наголошується, що Кабмін пропонує до другого читання збільшити обсяг державної підтримки галузі тваринництва до 4 мільярдів гривень з 2,3 мільярда гривень.

Також уряд пропонує направити 300 мільйонів гривень на реалізацію програми підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників, ягідників і нагляд за ними. У першому варіанті законопроекту про держбюджет-2018 фінансування даної програми не передбачалося.

Разом з тим, видатки на реалізацію програми здешевлення кредитів залишилися на колишньому рівні – 66 мільйонів гривень. Незмінними залишилися також пропозиції щодо фінансування програми з розвитку фермерства – 1 мільярд гривень, та часткову компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки українського виробництва – 945 мільйонів гривень.

Нагадаємо, у 2017 році на підтримку аграрної галузі уряд передбачив лише 5,4 мільярда гривень, що в 20 разів більше, ніж роком раніше, і становить 1% від валового виробництва сільгосппродукції. Дана норма про виділення 1% від аграрного ВВП закріплена у Бюджетному кодексі на 2017-2021 роки.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview