Українські аграрії у повному обсязі забезпечені мінеральними добривами

Станом на середину травня, з урахуванням перехідних залишків минулого року, сільськогосподарськими підприємствами законтрактовано та придбано 1,1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив, що складає 108% до попередньої потреби. Про це повідомила прес-служба МінАПК.

Рішення, яке було ініційоване Мінекономрозвитку щодо розширення переліку заборонених до ввозу на територію України товарів походженням з Росії, не відобразиться на подальшій ціновій ситуації щодо мінеральних добрив. 

Протягом останніх двох років відбулись суттєві зміни в обсягах імпорту різних видів мінеральних добрив з Російської Федерації.  Країнами постачальниками, крім РФ, стали низка європейських країн, а також країни Близького Сходу.  Тому мінеральні добрива, які все ще у певній кількості постачалися з РФ,  будуть замінені альтернативними з інших країн. При цьому, як відмічають аналітики ринку мінеральних добрив, зміни країни постачання не позначаються суттєво на вартості для сільськогосподарських виробників.

Відповідно по повідомлення Мінекономрозвитку,  заборона запроваджена Урядом України у відповідь на агресивні та дискримінаційні дії з боку Російської Федерації щодо закриття товарам походженням з території України доступу на російський ринок, а також на обмеження транзиту товарів з території України територією РФ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український молочний індекс став найкращим за останні роки

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

За словами Андрія Ярмака, це був один з найкращих квітнів для виробників за останні роки, тому що:

- УМІ був у квітні 2019 року на 28,1% вищим, за минулорічний в тому ж місяці;
- УМІ в квітні 2019 року був на 14% вищим, ніж в середньому за останні 7 років для цього місяця;
- УМІ в квітні 2019 року був найвищим з далекого 2012 року;

Крім того, кумулятивно за перші 4 місяці року:

- УМІ був вищим за минулорічний на 5,8%;
- УМІ був ідентичним середньому за останні 7 років за такий же період.

Але при цьому експерт зауважив, що УМІ таки знизився в квітні порівняно до березня, що буває майже завжди в цей період. Щоправда зниження цього року склало всього 0,8%, тоді як в 2018 році в квітні УМІ обвалився відразу на 13,3%.

«УМІ в середньому в квітні за останні сім років падав на 6,6%, отже в цьому році падіння було меншим. А це теж позитив», — зазначив Андрій Ярмак.

Також експерти ФАО відмічають, що на УМІ основний вплив мало зниження ціни на сире молоко, щоправда воно було частково компенсоване черговим позитивом на ринку кормів, які трошки здешевшали.

«А травень та червень — це найважчі місяці для нашого індексу. В цей час УМІ завжди впевнено рухається вниз, бо сезон «великого молока». Середнє зниження в травні, як правило, сягає 7,5%. Минулого року було менше, бо УМІ впав вже в квітні. В цьому році також маємо сподівання на краще завдяки позитиву на світових ринках», — прогнозує Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна розширила заборону на ввезення російських товарів

Про це повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду 15 травня, пише Главком.

Зокрема, Україна розширила заборону на ввезення з Росії транспортних засобів, мінеральних добрив, деяких видів промислової продукції, цементу тощо.

Також Україна планує запровадити мита на російські товари та встановити квоти на їхнє ввезення до України. Доходи від нових російських мит планують справляти до спеціального фонду, направленого на стимулювання імпортозаміщення.

Загальна вартість товарів, ввезення яких з Росії заборонив уряд, складає 510 мільйонів доларів на рік.

Нові торговельні обмеження України є відповіддю України на торговельні обмеження Росії  а також заборони на ввезення до Росії низки товарів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У МінАПК запевнили, що українцям вистачить цукру

Перехідні запаси цукру минулих років на початок цього маркетингового року оцінюються у обсязі 390 тис. тонн, що відповідає 4-х місячній потребі внутрішнього ринку, повідомляє МінАПК.

З урахуванням власного виробництва цукру з цукрових буряків та перехідних запасів, внутрішній ринок в повному обсязі забезпечений буряковим цукром власного виробництва. Одночасно створено експортний потенціал в обсязі щонайменше 600 тис. тонн.

За оперативними даними регіонів, станом на 13 травня 2019 року цукрові буряки посіяні на площі 218 тис. га, що складає 89% до прогнозу.

Навіть за песимістичними прогнозами, враховуючи велику кількість опадів, тільки з посіяної площі можна буде отримати (при найнижчій урожайності та цукристості сировини за останні три роки відповідно у 475 ц/га та 16,2%) у межах 10,0 – 10,5 млн т цукрових буряків і виробити у межах 1,3 – 1,35 млн тонн цукру , що повністю задовольнить потреби внутрішнього ринку на сезон 2019/2020 МР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Головні загрози та можливості українських виробників лохини

Перша українська лохина з’явиться на ринку України в третій декаді червня, а масові збори в господарствах розпочнуться ближче до середини липня. Але українські виробники вже переймаються ціновими перспективами цього року. Приводами для турботи є дешева імпортна ягода, яка вже присутня на ринку і незрозумілі перспективи експорту української лохини, пише Інфо-Шувар.

Деякі виробники налаштовані досить оптимістично, надія зміцнилася після появи інформації про втрати врожаю лохини в Польщі. Але на думку експертів, незрозумілі перспективи експорту несуть набагато більше загроз, ніж можлива конкуренція із імпортною ягодою на внутрішньому ринку.

«Перспективи експорту в нас не дуже чіткі і це велика загроза для наших виробників. В країні приблизно 500 виробників лохини, з них лише 5 мають сертифікати Globl Gap, тобто, експортувати в країни ЄС зможуть не більше 1% фермерів. Інші розраховують на ринок Молдови і, особливо, на ринок Білорусі, в цю країну в минулому році ми продали майже третину врожаю нашої лохини. Чи буде експорт в ці країни можливим, поки що, ніхто не може точно сказати. У разі виникнення проблем із експортом, українські виробники залишаться на внутрішньому ринку і, в такому випадку, в кінці липня українська лохина може коштувати 40-60 грн/кг (1,36-2,04 EUR/кг)», - каже Олег Босий, співзасновник розсадника «ФруТек».

Через прохолодну весну, сезон збирання лохини в Україні затримується приблизно  на 1 тиждень, але врожайність ягоди обіцяє бути вищою, ніж в минулому році. За прогнозами пана Босого, в 2019 році Україна збере близько 4,6 тис. тонн лохини, тобто на 20 % більше, ніж в 2018 році. В попередні роки ми експортували 40-60 % врожаю цієї ягоди, Білорусь була головним зовнішнім покупцем нашої лохини. Внутрішній ринок лохини за останні роки теж зростає, але, перш за все, за рахунок зниження ціни. При цьому, виробництво української лохини зростає набагато швидше, ніж внутрішній попит на неї.

«В 2018 році лохина увійшла в ТОП-3 рейтингу ягід, ціни на які знизилися за рік більш за все. Середня за сезон, ціна лохини становила 177грн/кг (6,02 EUR/кг) , тобто, ягода була на 25% дешевша, ніж в 2017 році. Щороку тенденція до зниження внутрішньої ціни посилюється і це цілком прогнозована ситуація, адже на ринок виходять дрібні виробники, які самостійно сформувати експортний обсяг не в змозі. Таких продавців стає дедалі більше. Споживання лохини безумовно збільшується, втім, лохина - це все ще найдорожча літня ягода і зниження ціни є головною умовою зростання попиту на неї», - каже Тетяна Гетьман, керівник департаменту аналітика ОРСП «Шувар».

В умовах зростаючої конкуренції, вимоги до самої ягоди будуть теж зростати, продавати неякісну лохину буде все важче, навіть на місцевому ринку. Ціни поточного сезону можуть особливо розчарувати українських виробників, які запропонують ринку ягоду із високою собівартістю або ягоду низької якості.

«Я не виключаю, що в 2019 році деякі виробники почнуть пропонувати лохину переробним підприємствам. Можливо, це дивно звучить, але при оптимізації виробничих витрат, зокрема механізації збору продукції, це може бути досить перспективним напрямком. Українські переробні підприємства вже не перший рік говорять про готовність заморожувати лохину, але поки їх стримувала висока ціна сировини. Ціна ж на заморожену лохину на ринку ЄС досить стабільна і останнім часом знаходиться в межах 2,2-2,5 EUR/кг» , - розповів Олег Босий.

За даними «Інфо-Шувар», на гуртовому ринку «Шувар» у Львові імпортна лохина пропонується від початку року. Ціни на неї почали дуже швидко знижуватись ближче до середини весни, коли почалися поставки з Марокко та Іспанії. За останні 4 тижні імпортна лохина подешевшала на 40%, оператори «Шувару», сьогодні пропонують цю ягоду по 200-400 грн/кг (6,81-13,61 EUR/кг), в залежності від країни походження. Рік тому, в середині травня лохина коштувала в 1,5 рази дорожче.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гривня зміцнюється завдяки аграріям

Значне зміцнення національної валюти зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Про це повідомив голова  Ради НБУ, доктор економічних наук, професор Богдан Данилишин, пише landlord.ua.

Чинниками укріплення курсу гривні експерт вважає:

- збільшення інвестицій нерезидентів у облігації внутрішньої державної позики України у понад 5 разів від початку року;
- продовження у 2019 році експорту агропродукції рекордного врожаю 2018-го та відносно вдала кон’юнктура, що склалася на зовнішньому ринку для сільгосптоварів, які експортує Україна, – кукурудзи, соняшникової олії, пшениці;
- активізацією експорту металопродукції;
- залученням боргового капіталу.

За інформацією Богдана Данилишина, інфляція на споживчому ринку у квітні цього року порівняно з попереднім місяцем становила 1%.

Розглядаючи у розрізі інфляції продукцію АПК, експерт наводить приклад зростання ціни на овочі.

Вартість овочів у квітні порівняно з березнем збільшилася на 12,6%. Причинами стали зниження запасів продукції минулорічного врожаю, сезонне зростання цін на овочі нового врожаю та збільшення сукупних витрат на сільгоспвиробництво.

«Найбільше зросли ціни на капусту (на 43,9%), цибулю – на 29,1%, буряк – на 16,8%, моркву – на 14,9%, картоплю – на 5,7%. Це відбулося через незвично високий попит на зазначені продукти харчування та їх обмежену пропозицію», – коментує Богдан Данилишин.

Збільшення пропозиції овочів та фруктів голова Ради НБУ відносить до чинників, які можуть призупинити зростання інфляції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview