Українські аграрії відчули негативний вплив індійського мита

У листопаді Індія значно підвищила розміри тарифних ставок за кількома товарними позиціями. Одразу до 50% виросло мито на жовтий сухий горох. Також вдвічі збільшилися тарифні ставки на зерно і харчові масла. Тепер на імпортну пшеницю мито становить 20%, на нерафіновану соняшникову олію – 25%. Перелічені товари відіграють важливу роль в  структурі українського експорту в цю країну, пише landlord.ua.

Причини такого рішення економічні і соціальні. Як пояснив надзвичайний і повноважний посол Індії в Україні Манодж Кумар Бхарті на II Міжнародній конференції «Бобові культури. Назустріч викликам глобального попиту», через цьогорічний рекордний урожай зернобобових на внутрішньому ринку ціни пішли вниз.

«Уряд Індії свідомо обрав цей крок, щоб захистити інтереси власних фермерів», — відзначив посол. Він припустив, що нові мита, будуть сезонними (тобто, діятимуть лише до стабілізації  цінової ситуації в країні).

А вітчизняні виробники вже відчули негативний вплив від нововведень. За словами спеціаліста із закупівель «Української зерноторгової компанії» Олексія Бондаренко, протягом останніх двох тижнів в Україні суттєво знизилися закупівельні ціни на горох. У  середньому на 15-17% — до 5500 грн. за тонну. «Це майже на рівні його собівартості. Дрібні й середні виробники не хочуть продавати товар за цими цінами. Вони притримують горох «до кращих часів», — зазначив він.

На думку директора консалтингової компанії Украгроконсалт Сергія Феофілова, подальші темпи міжнародної торгівлі горохом залежатимуть, від того, чи зможуть трейдери знайти нові ринки збуту для цього товару. Серед можливих претендентів експерт називає країни Африки та Близького Сходу.

«За кілька останніх сезонів фермери, які насправді є ключовими постачальниками нішевих культур, звикли до високого рівня маржі на зернобобові. Вони не поспішатимуть і не продаватимуть продукцію за безцінь», — упевнений Сергій Феофілов.

Співвласник ФГ «Ланагропрод» Анатолій Усенко підтверджує, що фермери вирощуватимуть те, що найпростіше продати. «Якщо із пшеницею чи кукурудзою проблем із реалізацією не виникає — покупці завжди є, то вирощування зернобобових несе певні ризики. Особливо в перші сезони. Це автоматично тягне за собою заморожування обігових коштів. Тому ризикувати будуть не всі», — прогнозує він.

Перспективи виробництва гороху в Україні будуть залежати від поведінки Індії та інших іноземних покупців. А також – від активності трейдерів щодо диверсифікації ринків збуту. Якщо швидкої заміни Індії не знайдеться, а мита виявляться «не на сезон», аграрії підкорегують плани на наступний рік. Посівні площі під бобовими відійдуть на користь сочевиці або нуту. Якщо це трапиться, то України доведеться розпрощатися із мрією стати другим номером у світі із експорту гороху.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Більше грошей фермерам, тваринникам та чиновникам – що несе аграріям новий бюджет 2018?

Якщо розглядати проект цьогорічного бюджету в частині фінансування агропромислового комплексу, то можна побачити, що відбувся ряд змін, порівняно з минулими роками, пише прес-служба Асоціації тваринників України.

Зокрема,  порівняно з 2017 роком було значно урізано фінансування за такими бюджетними програмами як: 2801030 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (на 78%), 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»  (на 39%),  2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» (на 92%).

МінАПК у відповіді на запит Асоціації тваринників України, повідомило, що зі свого боку профільне міністерство під час складання бюджетних запитів для підготовки проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» заявляло потребу за вищенаведеними бюджетними програмами в значно більших обсягах за нинішні фактичні показники в Проекті Закону.

Зокрема, Мінагрополітики заявляло про потребу виділення коштів на «Фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» в обсягах 1 млрд 300 млн гривень, що на 95% більше за фактичний показник в Проекті Закону. У свою чергу на бюджетну програму «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі»  на 2018 рік передбачається 5 млн гривень, що становить лише 0,8% від обсягів, в яких висловлювало потребу Мінагрополітики – 620 млн грн 100 тисяч гривень.

Лише наполовину були задоволені потреби аграрного Міністерства щодо фінансування бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»                   в 2018 році: 2 млрд 945 млн гривень з заявлених 5 млрд 945 млн гривень.

Крім того, взагалі було виключено з Проекту бюджету 2018 бюджетну програму «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», незважаючи на те, що Міністерство аграрної політики подавало запит на цю програму в обсягах 362 млн 757 тисяч гривень

З іншого боку, крім значного зменшення обсягів фінансування на вищенаведені бюджетні програми, на 2018 рік офіційно заплановано значне збільшення видатків за бюджетною програмою «Державна підтримка в галузі тваринництва» (в 13 разів). Хоча наразі вже невідомо, чи за результатами розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» тваринникам залишать заявлені раніше 2,3 млрд грн.

Голова АТУ Ірина Паламар прокоментувала : «На даний момент в політичних колах відбувається запекла боротьба за бюджетні кошти на наступний рік, українським тваринникам хочуть всіляко урізати фінансування через начебто відсутність потреби в таких об’ємах коштів. Як показало нещодавне опитування, проведене нашою Асоціацією, тваринники потребують коштів на будівництво та реконструкцію своїх комплексів на загальну суму 2 048 250 000 грн, що цілком відповідає заявленому об’єму коштів в проекті бюджету на 2018 рік. Якщо даний розмір фінансування тваринницького сектору ввійде до офіційної редакції Закону чи за результатами розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», то  це буде  ефективною інвестицією в економіку країни, яка дасть свої плоди в найближчому майбутньому». 

Крім того, в рамках Проекту бюджету 2018  заплановано суттєве збільшення видатків на «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» ( в 6 разів) та «Проведення земельної реформи» (в 4 рази).

Іншим позитивним моментом в цьогорічному Проекті Державного бюджету є те, що на 100% був задоволений запит Мінагрополітики на фінансування нової бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» в обсязі 1 млрд гривень, що може стати значним поштовхом для розвитку малого та середнього бізнесу в аграрному секторі.

Також у 2018 році планується збільшити фінансування служб, які знаходяться в підпорядкуванні у Мінагрополітики: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (на 793 млн гривень), Державного агентства лісових ресурсів (50  млн грн), Державного агентства  рибного господарства (на 20 млн), Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (на 1 млрд 123 млн 371 тисяч гривень).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштуватимуть ялинки на новорічні свята

«Такі методи запроваджені з метою зменшення шкоди для навколишнього середовища. Кожен громадянин може особисто ознайомитися з обсягами, місцями реалізації, цінами на новорічні ялинки на сайтах обласних управлінь лісомисливського господарства та лісгоспів», - повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, передає прес-служба МінАПК.

За його словами, всі охочі можуть купувати ялинки прямо в державних лісгоспах, оскільки це вийде дешевше, ніж на ялинкових базарах. Окрім того, лісгоспи організовуватимуть роздрібну торгівлю ялинками на торгових точках, майданчиках, ярмарках і ринках обласних, районних центрів та інших населених пунктів.

Заступник Голови Держлісагентства також зазначив, що вже другий рік поспіль низка лісгоспів, зокрема, в Закарпатській, Житомирській, Волинській та інших областях активно практикує реалізацію живих ялинок у горщиках. Якщо така ялинка вирощена за всіма технологіями і для неї буде забезпечено належний догляд і умови, то потім родини зможуть висадити її у відкритий ґрунт. Про всі умови догляду поінформують у лісгоспах, які реалізують ялинки у горщиках.

Варто відзначити, що Держлісагентство проводить заходи для того, щоб задовольнити потребу в новорічних ялинках, не завдаючи шкоди для лісу:

- на площі 5 тис. га створені спеціальні плантації новорічних ялинок, де зростає 18 млн шт. хвойних дерев різних порід у віці від 1 до 10 років;

- щороку в грудні передбачається проведення рубок догляду за лісом у загущених молодняках, де без шкоди для лісу можна вибрати (відсортувати) близько 1 млн шт. новорічних ялинок;

- є можливість у достатній кількості забезпечити потреби в гілках хвойних порід для створення новорічних композицій, щоб прикрасити оселю оригінальним ялинковим букетом, не рубаючи все дерево.

Цього року державними лісогосподарськими підприємствами заплановано реалізувати близько 550 тис. шт. новорічних ялинок. Вирощені дерева, заплановані для реалізації, вирубуються під замовлення покупців. Якщо залишаються зрубані нереалізовані новорічні ялинки, тоді їх віддають у дитячі садки, школи, для прикрашання церков на різдвяні свята.

Слід зауважити, що цінова політика на новорічні ялинки у 2017 році залишається в середньому на рівні минулого року. По Україні середня ціна становить близько 60 грн за погонний метр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У фермерів продовжують відбирати землю за шаблоном

Про це пише прес-служба ВАР.

Абсурдність ситуації полягає в тому, що скарги складені начебто від імені пайовиків підприємств з великою кількістю фактичних помилок, які повторюються слово у слово в обох випадках і не можуть бути не поміченими співробітниками Мін’юсту. Однак, тим не менше, вони все ж розглядаються.

Перше звернення надійшло від представника юридичної служби агропідприємства «Віскар Агро» (Київська обл., Кагарлицький район) Олександра Вашеки 16 листопада. Він повідомив, що «Антирейдерська» комісія прийняла до розгляду заяву, яку мала відкинути одразу, оскільки в ній перераховано 11 скаржників, тоді як підписів стоїть 12; люди нібито дізналися про порушення своїх прав у 2015 році, але за законом, Комісія не розглядає скарги, подані пізніше, ніж через 60 днів після виявлення порушень; крім того, згідно тексту скарги, паї постраждалих знаходяться в Обухівському районі, в той час як насправді всі пайовики підприємства, в тому числі й скаржники, проживають в Кагарлицькому.

Коментуючи ситуацію на прохання ВАР, юрист Сергій Мірошниченко (Юридична фірма ОМП), зазначив, що вже зустрічав у своїй практиці ідентичні тексти скарг, а наступного тижня асоціація отримала звернення від ще одного свого учасника, на якого до «Антирейдерської» комісії надійшла така ж скарга з набором тих самих помилок.

Григорій Кулініченко з господарства «Агробізнес» розповів, що підозрює, хто за цим стоїть: «На нас надійшла скарга від групи людей, які здають нам в оренду земельні паї. Засідання комісії ще не було, про дату нам повідомлять пізніше, але я вже бачив текст, і він слово в слово збігається з тим, що ви публікували у справі «Віскар Агро». Я впевнений, що автором цих скарг є одна з жителів того населеного пункту, на території якого знаходяться наші паї. Вона виконує замовлення зацікавлених осіб, які хочуть, щоб ця земля перейшла до них».

Комісія поки не призначила засідання у справі компанії «Агробізнес», тоді як скарга на «Віскар Агро» найближчим часом буде розглядатися повторно. Служба корпоративної безпеки ВАР надає господарствам відповідну юридичну підтримку та супроводжує представників підприємств на засідання Комісії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна впроваджує європейські стандарти птахівництва

У зустрічі також взяла заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, — повідомляє прес-служба Кабміну.

Під час засідання піднімалися питання українськими постачальниками вимог країни-призначення, а також стан реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині наближення нашого законодавства до норм ЄС.

Особлива увага була приділена напрацюванню єдиних підходів до виробництва та реалізації продукції птахівництва як на внутрішньому ринку, так і на території країн Євросоюзу.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Правила гри» бюджетної підтримки АПК можуть змінитися

Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Цим документом передбачається диверсифікація напрямів бюджетної підтримки – обсяги фінансування по жодній з наявних бюджетних програм не перевищують третини загального бюджету у 6,3 млрд грн, закладеного на підтримку розвитку сільського господарства.

Позитивним для державної підтримки є те, що планові обсяги асигнувань за програмами для представників малого аграрного бізнесу – невеликих фермерських господарств – можуть перевищити 60% загального «бюджету підтримки», зауважив Леонід Тулуш.

Уряд має «повернути борг» представникам малого аграрного бізнесу, передбачивши для них у держбюджеті-2018 реальні можливості для участі у бюджетних програмах підтримки, наголосив експерт.

Водночас, сільгосптоваровиробникам слід враховувати, що «правила гри» у сфері бюджетної підтримки можуть дещо змінитися. Держава вже не буде підтримувати суб’єктів аграрного мікробізнесу, які не пройдуть державну реєстрацію і не отримають статус фермерського господарства. В першу чергу, це стосується високотоварних господарств населення, які здійснюють систематичний продаж власновиробленої сільгосппродукції, не реєструючись суб’єктом господарювання, зазначив Леонід Тулуш.

За його словами, якщо ще п’ять років тому в держбюджеті передбачалося надання бюджетної підтримки господарствам населення, зокрема по напрямах «Спеціальна бюджетна дотація фізичним особам за утримання та збереження молодняку ВРХ», «Бюджетна дотація фізичним особам за продані на забій і переробку молодняк ВРХ та свиней», «Часткове відшкодування витрат фізичних осіб на закупівлю установки індивідуального доїння», то нині без набуття підприємницького статусу та включення до реєстру сільгосптоваровиробників отримання бюджетної підтримки буде неможливим.

Враховуючи це, збільшення обсягів бюджетної підтримки суб’єктів малого підприємництва на селі є можливим при досягнення двох умов: з одного боку, формування відповідних бюджетних програм підтримки та забезпечення можливості участі у них представникам малого аграрного бізнесу, а з іншого – трансформації суб’єктів мікробізнесу на селі у підприємницькі структури та їх включення у відповідні реєстри для здійснення бюджетних виплат. При цьому держава може забезпечити стимулювання такої трансформації за рахунок спеціального напряму бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» (код 2801230), підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview