Українські аграрії втратили близько 20 млрд доларів за рік

Про це пише  Справжня варта.

"У минулому році була скасована дотація для аграрного сектора через ПДВ. Аграрії втратили близько 20 млрд доларів. В інших країнах така дотація є. Не варто забувати, що ми працюємо на відкритих ринках, дотація зменшує вартість товарів. Тому у нас розвивається в основному сировинне виробництво. Крім того, відсутні дешеві кредити. Банки ставлять надто високі застави, які нереально потягнути. Тому, на мій погляд, діалог влади і бізнесу повинен йти навколо того, як знизити кредитні ставки", - сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для фермера

Мінімізувати збитки в даному випадку в усьому світі покликане страхування сільгоспризиків фермерами. Страховка дає можливість продовжити працювати без перерв і проблем з фінансовою стійкістю в разі настання страхового випадку. Іншими словами, вона дає фермерам впевненість в завтрашньому дні. У той же час рівень довіри аграріїв до страховиків в Україні, незважаючи на невелике зростання кількості укладених договорів, залишається вкрай низьким на відміну від інших країн. ІА AgroNews.ua вирішило розібратися в причинах, що гальмують розвиток страхового ринку аграрного сектора.

Як зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін, в українському аграрному секторі укладання страхових договорів часто пов'язано з фінансовою складовою. «У тому сенсі, що фермери, а частіше, середні і великі агрохолдинги, страхуються не для того, щоб убезпечити себе в разі настання будь-яких форс-мажорних обставин, а лише тоді, коли це є обов'язковою умовою для отримання банківського кредиту», - каже гендиректор компанії «Агрориск».

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), обсяг зібраних страхових премій у сфері страхування аграріїв в 2016 андеррайтинговому році (період осінь 2015 - осінь 2016) склав 156 млн грн. В цілому сільгоспвиробники застрахували 675,6 тис. га земель. При цьому загальний обсяг премій за договорами страхування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень виріс на 46,3% і склав 5,8 млн грн. «Насправді, незважаючи на зростання, для України - це досить низький показник. Це пояснюється тим, що в силу непростого фінансового становища аграріїв не всі з них мають можливість оплачувати страхові договори повністю, а субсидування державою ринку агрострахування у нас не працює», - зазначає Володимир Юдін.

Варто відзначити, що в розвинених країнах державою компенсується від 30% до 65% суми страхового платежу. При цьому в них застраховано понад 50% сільськогосподарських угідь. В Україні ж цей показник коливається в межах 2-3%.

Одним з факторів, крім чисто фінансового аспекту, що гальмують розвиток агрострахування, є незрозумілість умов страхування і, як наслідок, недовіра фермерів до страховиків. «Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для клієнта. У створенні такої клієнтської пропозиції і полягає успіх роботи страховика на ринку. Аграрій повинен чітко розуміти всі умови договору, усвідомлювати за що він платить свої гроші і на яких умовах буде здійснено відшкодування страхових виплат у разі настання страхового випадку - вони повинні бути максимально прозорими. Такі умови для своїх клієнтів підбирає компанія «Агрориск». Всі умови наших страхових програм, ще на етапі укладання договору, роз'яснюються клієнтам кваліфікованими фахівцями. У разі ж настання страхового випадку наші клієнти гарантовано отримують належні їм виплати», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про ««Агрориск».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельні правила для фермерів перепишуть

Про це йдеться у проекті закону №7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності».

Про це повідомляє agropolit.com.

Під час презентації законопроекту на засіданні аграрного комітету народний депутат Вадим Івченко  озвучив основну ціль зміни земельного законодавства у цьому питанні.  «Фермер повинен бути виключно громадянином України та мати в обробітку не більше 20 га землі. Розмір одного земельного лоту складатиме – 5 га землі. Він мусить бути членом сімейного фермерства, яке зареєстроване за місцем знаходження земельної ділянки. Або ж зобов’язаний стати членом такого господарства впродовж 3 місяців із моменту виграшу землі».

За його словами, документ скасує корупційну модель приватизації земель для особистих селянських господарств, замінивши її на прозорий механізм – аукціони. Брати у них участь зможуть усі, хто відповідатиме конкурсним вимогам.

"Якщо ми будемо перевіряти, кому належать ці землі, ми зрозуміємо, що вони вже давно знаходяться у власності декількох людей або декількох десятків людей. Тому ми вирішили розробити законопроект, який допоможе позбутися усіх тих проблем, які є сьогодні. Найголовніша із них – це корупція. Для того, щоб її позбутися, ми повинні обмежити до землі доступ тим, хто купує землю для того, щоб заробити на цьому кошти, або тим, хто не вміє правильно нею користуватися».

Окремо Івченко розповів і про вимоги до використання земельними ділянками, які забиратимуться у власника у разі порушення договору. «По-перше, земля повинна використовуватися виключно для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції та зберігання і переробки сільськогосподарської продукції; по-друге, вона може використовуватися виключно для ведення господарської діяльності сімейного фермерського господарства; по-третє, власник немає права змінювати цільове призначення ділянки, відчужувати її та передавати у користування третім особам».

Також він додав, що після завершення терміну оренди, фермер  матиме право придбати землю. «Він зможе безкоштовно отримати частину цієї ділянки у власність (до 2 га), у разі якщо він не скористався правом на безоплатне отримання землі для ОСГ. Також у нього буде шанс продовжити оренду землі без проведення повторного аукціону або викупити цю земельну ділянку (розстрочка до 20 років)».

Є ряд вимог до лотів, які будуть брати участь у аукціонах. «Це будуть земельні ділянки у розмірі 5 га, фіксований термін оренди яких складатиме 7 років (для багаторічних насаджень – 25, для меліоративних земель – 10). Загальна площа сільськогосподарських земель запасу, що виставлятиметься на такі аукціони становитиме не менше 50% від площі с/г земель, які були надані на загальних аукціонах у минулому році».

При цьому автори документу  обіцяють, що приватизація у розмірі 1 га землі залишиться безкоштовною. «Безоплатну приватизацію для ОСГ ми залишили у розмірі 1 га. А першочергове отримання землі у приватну власність залишили працівникам державних і комунальних закладів культури, педагогічним, медичним працівникам, пенсіонерам з їх числа, чорнобильцям».

Аграрний комітет прийняв за основу документ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Польщу на яблука: як і скільки заробляють українці в ЄС

За даними заступника міністра закордонних справ Польщі Бартоша Чихоцкого, в Польщі живуть і працюють понад 1,2 млн українських заробітчан, інформує еizvestia.com.

В минулому році вони перерахували на батьківщину астрономічну суму — близько 8 млрд польських злотих (тобто близько 2,2 млрд доларів). За словами польського чиновника, ця сума становить понад 3% українського ВВП.

Про що мовчать міністри

Бартош Чихоцкий — не перший польський чиновник, який повідомляє про величезні суми, які заробітчани переказують в Україну. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. У той же час польські чиновники не говорять про умови, в яких доводиться працювати українцям, які часто не відповідають ні польським, ні загальноєвропейським трудовим стандартам.

Кріпаки?

«Спочатку мені сказали, що денна норма — п'ять великих ящиків. Це реально. Одна людина теоретично це може зробити. Але в процесі мені пояснили негласні правила: в наказовому порядку потрібно набирати не 5 ящиків, як домовлялися, а 8-10. Для цього доводиться дуже швидко працювати», — цитують заробітчанку українські активісти. Часто працівників змушують працювати без вихідних.

Хто допоможе?

Проблемами українських заробітчан у Польщі зацікавилися не тільки українські, але й польські активісти. У минулому році загально польську союз профспілок допоміг українцям організувати Міжгалузевої профспілка українських заробітчан у Польщі. За словами голови профспілки Юрія Карягіна, їх завдання — боротися зі зловживаннями польських роботодавців щодо умов та оплати праці.

Допомога чи контроль?

Останнім часом про захист прав українських трудових мігрантів заговорили і в українському уряді. Зокрема, багато говориться про необхідність легалізації заробітчан. Втім, самі мігранти до таких пропозицій ставляться з насторогою: багато хто вважає, що таким чином держава має намір просто привласнити частину їх доходів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто став основним покупцем українських помідорів

Так, за останній місяць літа 2017 року Україна експортувала 3,6 тис. тонн зазначеної продукції, що на 20% більше, ніж за аналогічний місяць попереднього року, пише delo.ua.

У той же час галузеві експерти відзначають, що, незважаючи на помітне зростання поставок у серпні, в цілому з початку сезону експорт томата з України істотно поступається торішнім показникам. Зокрема, за січень-серпень п. р. на зовнішні ринки було відвантажено майже 12 тис. тонн українських томатів, що на 29% менше, ніж за такий же період рік тому.

Аналітики пов'язують скорочення експорту з ослабленням попиту на український томат на основних зовнішніх ринках збуту.

Головним імпортером як і раніше виступає Білорусь, причому з початку року постачання на ринок даної країни впали на 27% — до 10,6 тис. тонн. Друге місце в рейтингу країн-імпортерів томата з України займає Польща. За січень-серпень 2017 р. у зазначеному напрямку українські експортери відвантажили трохи більше 1 тис. тонн даної продукції, що на 42% поступається торішньому показнику за такий же період.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські кози мають попит за кордоном

Поголів’я овець та кіз станом на початок вересня склало 1,64 млн голів, на 1,4% більше, ніж торік, пише landlord.ua.

Як свідчать дані Державної служби статистики, найбільший приріст зафіксовано в Київській області. Це зумовлено тим, що продукти козівництва розраховані на споживачів з вищими статками, вважають експерти.

Племінне вітчизняне поголів’я має попит за кордоном. «Недавно провели разову поставку 22 голів до Вірменії. Багато запитів надходить з Грузії, Казахстану, Туркменістану, Таджикистану», – розказала Тетяна Орлова, співвласниця ферми «Золота коза».

Вірменія зацікавлена в подальшому співробітництві. Проте велику відстань складно переживають тварини, які тиждень знаходяться в дорозі.

«Щоб розвиватись, фермерам треба об’єднуватись в кооперативи. Це допоможе формувати експорті партії, постачати в ЄС, – вважає Дмитро Сімашко, експерт Agro.ReformsUA. – Є необхідність в тренінгах, навчальних семінарах в регіонах, щоб вирощувати тварин за світовими стандартами».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview