Українські агроекспортери втрачають гроші через коронавірус

Українські експортери аграрної продукції отримують менше прибутку на ринках Азії, ніж могли б, через подорожчання морської логістики внаслідок епідемії коронавірусу.

Про це в коментарі УНІАН сказав голова Української асоціації аграрного експорту (УААЕ) Дмитро Крошка.

При цьому експерт наголошує, що йдеться не тільки про експорт української продукції до Китаю - коронавірус став фактором, який вплинув на всі ринки збуту в Азіатському регіоні.

"Транспортні компанії підняли ціни на свої послуги приблизно на 40%. Таким чином, збільшилася собівартість продукції, яку Україна поставляє морським шляхом в Азіатський регіон - це не тільки Китай, а ще й Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Гонконг, а також країни Перської затоки та інші", - сказав він.

За його словами, подорожчання логістики пов'язане з тим, що Китай через коронавірус сам почав менше експортувати, через що зменшився товарооборот і вихід в море суден з контейнерами. Найбільше це позначилося на експорті товарів з доданою вартістю, які перевозяться в контейнерах - м'ясо птиці, яйця, свіжі яблука та інші фрукти, морозиво і різні товари в упаковці.

Як зазначає експерт, пневмонія, що викликається коронавірусом, стимулює попит на свіжі фрукти, однак у такій ситуації Україні складно конкурувати з іншими країнами-експортерами з дешевшою продукцією і близьким до азійського регіону розташуванням.

"Це сильно вплинуло на експортерів яблук, де і без того вартість логістики - це 30% вартості всього контейнера. Також Україна вже дуже поступається Туреччині з експорту яєць до країн Азії. Чим далі від ринку розташована країна, тим більші її витрати на логістику, що робить її менш конкурентоспроможною", - наголосив Крошка.

Він зазначає, що українські постачальники втрачають прибуток, не скорочуючи при цьому обсягів поставок. "Для українських експортерів це скоріше обмеження можливостей, упущена вигода, просто менше заробітку внаслідок великих витрат на перевезення", - сказав експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 найпотужніших річкових терміналів України

Серед 27 річкових терміналів, розташованих на Дніпрі та Південному Бузі, обрано найпродуктивніших – з найбільшим обсягом перевалки вантажу у 2019 році. Про це повідомляє Food&Agri, яке проводило дослідження.

Загалом опитані термінали торік перевалили 14,4 млн тонн вантажів. А це на 17,7% більше ніж у 2018-му. За словами аналітика агентства Food&Agri Андрія Муравського, лідирують все ще компанії «Нібулон» та «Укррічфлот» (їхня сумарна частка переваленого вантажу 75%) , однак найвища динаміка росту у «операторів другої ліги».

Топ терміналів у 2019 році:

Перевантажувальний термінал для перевалки зернових та олійних вантажів, м. Миколаїв («Нібулон») – 3,284 млн тонн
Київський річковий порт – 2,2 млн тонн.
Запорізький річковий порт («Укррічфлот») – 1,6 млн. тонн
Миколаївський річковий порт («Укррічфлот») – 1,2 млн. тонн
Дніпропетровський річковий порт («Укррічфлот») – 1 млн. тонн
Херсонський річковий порт («Укррічфлот») – 600 тис. тонн
Філія «Вознесенська» («Нібулон») – 556,9 тис. тонн
Кременчуцький річковий порт – 487 тис. тонн
Філія «Козацька» («Нібулон») – 408,6 тис. тонн
«Максігрейн», м.Херсон – 354,4 тис. тонн

Джерело: LANDLORD

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У «Херсонського кавуна» з’явився офіційний логотип

Нещодавно Міністерство агрополітики визначило для реєстрації географічного зазначення перші 10 продуктів, серед яких – «Херсонський кавун». Процедуру реєстрації здійснює проєкт Європейського Союзу «Географічні зазначення в Україні». Він фінансується Європейським Союзом і реалізовується впродовж 2017–2020 років. Проєкт покликаний допомогти Україні розробити систему позначення товарів із властивостями та репутацією, що зумовлені переважно місцем походження.

Переможницею конкурсу стала засновниця дизайн-студії Victory House Вікторія Кулакова, — інформує «АгроЮг»

«Участь у конкурсах, це та ще робота, але коли це конкурс на концепцію і логотип географічної назви «Херсонський Кавун» — то тут ідея народилася з перших хвилин. Я родом зі спекотного херсонського степу, працюю з місцевими підприємцями і фермерами від 2012 року, обожнюю сонце і сонячну ягоду повну солодкої вологи. Звідси і концепція про поєднання в знаку води і сонця Херсонщини», — розповідає дизайнерка.

Логотип містить декілька значень-символів:
—  Спіраль — стилізований хвостик кавуна, в той же час — солярний знак, що вказує на географічне розташування — Південь. Також спіраль є головним елементом територіального логотипу Херсонського регіону — «Скіфське сонце», символ котрого взятий з орнаментів народів, котрі населяли Південь України.

—  Хвилясті полоси — це і відтворення малюнку шкірки кавуна, і природні води, котрими багата Херсонщина (ріка Дніпро, Дніпровські плавні, узбережжя Чорного і Азовського морів).

—  М’які плавні форми — це традиційни й підхід у південних орнаментах ремісників (вишивка, різблення), коли у інших регіонах країни більше використовуються геометричні орнаменти.

— Шрифт використаний прямий рублений, з м’якими згибами, таким чином на контрасті підкреслює м’які форми визуального знаку і разом з цим буде легко читатися у малих розмірах.

«Роботи можуть бути не ідеальні, їх не всі можуть розуміти і любити, навіть я інколи слухаю рок, інколи поп-музику, а інколи Баха. Для мене брендинг — це все ж про індивідуальність, ідентичність і пошук «своїх», — зазначає Вікторія Кулакова. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Харківщині фермер підробив документи: хотів привласнити 26 гектарів землі

На Харківщині прокуратура повідомила про підозру голові одного із фермерських господарств, який хотів незаконно заволодіти земельними ділянками територіальної громади. Про це пише "Коментарі. Харків", посилаючись на прес-службу прокуратури Харківської області.

Фермеру інкримінують використання завідомо підробленого документа та замах на зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364-1 КК України).

За версією слідства, влітку 2019 року голова фермерського господарства намагався отримати в оренду 26 гектарів землі вартістю 710 тисяч гривень, яка належить Лозівській міській об’єднаній територіальній громаді. Для цього він надав державному реєстратору підроблені документи, зокрема, накази та договори оренди земельних ділянок.

Наразі досудове розслідування триває. Якщо вину фермера доведуть у суді, йому загрожує до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дорожчають огірки

Ціни на тепличні огірки в Україні інтенсивно зростали протягом усього тижня, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Подорожчання даної продукції було обумовлено різким скороченням пропозиції в сегменті тепличного огірка. Поставки продукції з Туреччини практично припинилися, а вибірки огірків в місцевих теплицях дещо знизилися.

Крім того, позитивному ціновому тренду також сприяла досить висока купівельна активність, і до кінця тижня місцеві тепличні комбінати вже не змогли задовольнити сформований попит. У сформованих умовах представники тепличних комбінатів без шкоди для темпів збуту підвищували відпускні ціни, і до кінця тижня пропонували вітчизняні огірки за ціною 55-58 грн/кг ($2,24-1,36/кг), що в середньому на 21% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.

Підвищення ціни на тепличний огірок учасники ринку пов'язують з активізацією попиту на тлі відносно низької пропозиції цієї продукції. Нагадаємо, друга половина цього тижня відзначена помітним підвищенням активності оптових компаній щодо тепличного огірка, в той час як вибірка цієї культури в місцевих тепличних господарствах дещо скоротилася.

Відзначимо, що на даний момент тепличним комбінатам України вдається вести відвантаження огірка в середньому на 5% дорожче, ніж наприкінці лютого 2019 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Чорнобилі знайшли поля, на яких вирощують сільськогосподарські культури

Як розповів Уповноважений президента з питань земельних відносин Роман Лещенко у коментарі для видання "Сьогодні", поля були виявлені за допомогою супутників. Він зазначив, що там працюють "чорні" аграрії.

"Ситуація з ними вийшла з-під контролю. Хочемо через ЗМІ передати привіт "чорним" аграріям, які працюють у першій, другій та третій зоні відчуження. За допомогою супутникових систем ми бачимо, що вони вирощують з порушенням всіх законодавчих норм соняшник, кукурудзу, сою. Все в тіні, розрахунок готівкою, весь цей урожай збирають і вивозять", - розповів Лещенко.

Він додав, що з культур, які вирощені в зараженій зоні, виробляють соняшникову олію і вони потрапляють на ринки України.

"Звичайно. Повірте, до цих чорних аграріїв ми теж доберемося. Тіньовий оборот зерна – це, на жаль, не тільки для внутрішнього ринку, але і для експорту. Масштаби тіньового обороту колосальні", - додав Уповноважений і зазначив, що в документах власники цих земель швидко зникають.

"Коли ми робили аудит, то за документами виявилося, що у цій землі немає господарів. Відразу всі зникають. Таких ділків можуть зупинити тільки аудит земель та визначення правового статусу", - пояснив Лещенко.

Джерело: РБК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview