Українські агровиробники можуть відмовитися від посіву гречки вже в наступному році

Про це повідомив глава Міжнародної асоціації виробників гречки Микола Малієнко, пише etcetera.media.

За словами експерта, падіння ціни на гречку в 2017 році обумовлено великим обсягом крупи з Росії, де в цьому році було зафіксовано перевиробництво цієї культури. У той час як українські виробники гречки не отримали очікуваного врожаю через погодні умови.

"До речі, як показали спеціально зроблені лабораторні аналізи, чимало завезеної російської гречки має низьку якість. Зокрема, вона не відповідає нашим стандартам за 9-ма показниками. Але при цьому заходить на наш ринок і демпенгує на ньому", - заявив Микола Малієнко.

Деякі агрогосподарства зібрали всього 0,8 тонн гречки з одного гектара, тоді як нормальна врожайність складає 2 тонни з гектара. Також відзначимо, що закупівельна ціна гречки не перевищує 8-9 тисяч гривень за тонну, і враховуючи орендну плату за землю та інші агротехнічні заходи, собівартість гречки досягає 12-13 тисяч гривень. За словами Миколи Малієнко, це стало причиною того, що в наступному році українські аграрії можуть відмовитися від посіву гречки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 найбільш дохідних пивоварних компаній України

Згідно з даними Держстату, за підсумками 2016 року в Україні було зварено 180 млн дал пива, що на 7,4% менше, ніж у 2015 році. За підсумками дев'яти місяців 2017 року показники виробництва залишилися фактично на рівні попереднього року. За даними Держстату, було зварено 141 млн дал пива, що на 3% менше, ніж в 2016 р, пише delo.ua.

Останні пару років пивоварний ринок змушений був адаптуватися до нових реалій, пов'язаних як з різким падінням купівельної спроможності, так і з прирівнянням пива до алкогольних напоїв. Купівля оптової ліцензії на торгівлю за 500 тис. грн виявилася по кишені не всім виробникам, а депутати так і не змогли проголосувати за зниження розміру ліцензії до 30 тис. грн для невеликих пивоварень. "Ряд дрібних регіональних пивоварень пішли з ринку, які не осилили покупку ліцензії на оптову торгівлю. Решта змушені значно підвищувати вартість своєї продукції, щоб окупити ліцензію і залишатися в плюсі", - говорить Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine. За його словами, за перше півріччя 2017 року ціни на пиво зросли на 10-15%. "При цьому зросли знижки в торговельних мережах", - додає він.

Пивовари відзначають, що стабілізації ситуації сприяла і більш зважена позиція уряду в питанні зростання акцизу. У 2017 році акцизи на пиво підвищилися на річний рівень інфляції, тобто на 12% - з 2,48 грн до 2,78 грн за літр. Спочатку Кабмін пропонував підвищити акцизи для пивоварів на 20%, але після консультацій в профільному парламентському комітеті розмір податку знизили.

Найбільшу частку ринку пива продовжує займати середньоціновий сегмент, на другому місці - низькоціновий. Проте останній рік спостерігається тенденція зростання преміального і суперпреміального сегментів. "Світлий лагер продовжує займати найбільшу частку на ринку. З останніх трендів можна виділити зростання попиту на крафтового і так зване flavored beer - Радлер, бірмікси та інші напої, зроблені на пивний основі", - розповідає Дмитро Шпаков, президент бізнес-підрозділу "AB InBev Східна Європа".

За його словами, крафт сьогодні хоч і дуже розвинений тренд в світі, але має деяку тенденцію до спаду. "У нас же він, навпаки, ще розвивається, почали з'являтися нові крафтові пропозиції, але як про масову тенденцію говорити поки рано, оскільки поняття "крафт" як таке на українському ринку ще не сформовано, і кожен розуміє його по-своєму", - додає президент бізнес-підрозділу "AB InBev Східна Європа".

На подальший розвиток українського пивного ринку також вплине глобальне об'єднання двох гігантів AB InBev і SABMiller. На українському і російському ринку з'явиться компанія AB InBev-Efes, яка об'єднає локальні активи двох гравців. На думку аналітика ринку алкогольних напоїв Ігоря Товкача, злиття підвищить ефективність об'єднаної компанії за рахунок централізації закупівель, дистрибуції та зростання об'єднаної частки ринку.

"За рахунок збільшення кількості брендів" САН ІнБев Україна "збільшить довжину своєї полки, а також поліпшить завантаження своїх потужностей. З огляду на, що за останні кілька років Efes сильно впав в обсягах продаваної в Україні продукції, повернути частку ринку буде непросто", - вважає Ігор Товкач.

Топ-5 найбільш дохідних пивоварних компаній України

1. Карлсберг Україна

2. САН ІнБев Україна

3. Оболонь

4. Пиво-безалкогольний к-т "Радомишль"

5. Перша приватна броварня

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До зимових свят виробництво сурогатного алкоголю зростає на третину

Про це у коментарі УНН розповів співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов.

"Поряд із зростанням виробництва легального алкоголю, обсяги виробництва тіньового алкоголю також зростають. Можемо говорити про те, що на новорічні свята підпільне виробництво алкоголю зросте десь на 20-30%, як мінімум. Але ніхто не озвучить точних цифр, про них не відомо широкому загалу. Про них знають тільки ті, хто контролює тіньові потоки", - сказав він.

Відтак, український споживач має бути пильним при виборі лікеро-горілчаної продукції до новорічного столу, радить Снєгирьов.

"Поряд із зростанням виробництва нелегальної горілки, ніхто не відміняв і той контрафакт, що виробляється на неконтрольованих територіях та збувається в Україні. Пригадаймо нещодавній скандал, в якому був замішаний один із українських виробників алкоголю, який веде бізнес із окупованими територіями. За такої інформації немає вірогідності, що відсутні постачання до нас з іншого боку. Тому, українському споживачеві варто звертати увагу на продукцію, що продається у роздрібі. Адже в Україні, повторююсь, є поширеною практика збільшення випуску як офіційної, так і тіньової горілки напередодні свят", - сказав він.

Нагадаємо, що у листопаді, по відношенню до показників жовтня в Україні зросло виробництво горілки, коньяків та бренді.

При цьому, ціни на алкоголь напередодні свят залишаються стабільними. А низка виробників пропонують акційні знижки на свою продукцію. Наприклад, українське червоне вино “Коктебель” Каберне в середньому коштує 68,93 грн, але в окремих магазинах його можна придбати за акційною ціною — на 20 грн дешевше.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як врятувати українську яловичину

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, пише landlord.ua.

«Станом на 1 грудня 2017 року в усіх категоріях господарств утримується 3904,3 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ). Левова частка від загального поголів’я ВРХ припадає саме на особисті господарства – 2727,9 тис. голів, а в сільськогосподарських підприємствах – 1176,4 тис. голів.  І фактично на сьогодні йдеться не про виробництво чи експорт яловичини у більшості випадків, а про реалізацію телятини», — заявила вона.

На її думку, такий товар, як жива худоба та пів туші яловичини, має низьку додану вартість. Світові ж ринки зацікавлені у постачанні фасованих вирізок, стейків, заморожених, упакованих субпродуктів та інших видів переробленої м’ясної продукції. Проблема полягає в тому, що особисті господарства роздробленні та не можуть формувати партії переробленого м’яса для виходу на експорт.

Такої ж думки дотримується економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, який вважає головною проблемою виходу української продукції на експорт в недостатніх обсягах її переробки.

«У нас на жодному підприємстві немає обсягів переробки, які б дозволили завантажити контейнер за добу або за дві, щоб експортувати свіжу продукцію. Тому виробники вимушені заморожувати пів туші, накопичуючи об’єми. Крім того, внутрішній попит на відрізи яловичини/телятини настільки низький, що обсяги глибокої переробки ще менші. Тому шансів зібрати експортну партію продукції немає ніяких. Щоб працювати в сегменті свіжої охолодженої продукції, потрібно виробляти хоча-б один контейнер на два дні, або, краще, на день. Тобто 20 тонн готової продукції глибокої переробки. Це еквівалент 45 тис. бичків на рік. Зараз жоден з переробників в Україні не може цього запропонувати», — заявив він.

За словами Ольги Трофімцевої експорт свіжої української яловичини за результатами 9 місяців 2017 року склав 8,5 тис. тонн ($21,8 млн). Майже удвічі збільшився показник експорту мороженої яловичини за той самий період – він становив 21,6 тис. тонн ($61,5 млн). Найбільшими імпортерами є Білорусь, Азербайджан, Грузія, Ірак, Казахстан.

Щоб збільшити обсяги експорту, українським агровиробникам потрібні інвестиції, кооперація та продукція, що відповідає міжнародним стандартам, вважає Андрій Ярмак.
«Чи дорого коштує переробка? Абсолютно ні! Інвестувавши близько $6 млн, можна отримати щорічний оборот майже в 60 млн! Справді унікальна можливість, але є одне «але» — потрібні кастрати відповідної вгодованості та в відповідних кількостях. Згідно наших підрахунків, комерційно доцільний розмір фідлоту для відгодівлі кастратів складає 4 тис. голів. Жодне підприємство не має такого поголів’я. Найкращий вихід – кооперація. Можна й скуповувати у інших, але потрібно купувати бичка в перші дні після народження і тільки з подібним генетичним потенціалом, щоб можна було оптимізувати раціони та бізнес-процеси», — наголосив економіст.

Щодо держпідтримки, то за словами Ольгі Трофімцевої, для стимулювання виробництва яловичини в країні Мінагрополітики здійснює 9 основних кроків: продовжує держпідтримку агровиробників, розширює зони вільної торгівлі, впроваджує роботу аграрних атташе, підтримує виробництво через Експортну-кредитну агенцію та роботу виробників у торгівельних місіях, сприяє збільшенню поголів’я та сертифікації м’яса згідно міжнародним стандартам, а також просуває спільно з Держпродспоживслужбою українську яловичину на іноземні ринки та збільшує комунікації між представниками державних органів та підприємцями.

За оцінками ФАО, у 2015 році найбільшими виробниками яловичини у світі стали США – 15%, Бразилія – 14%, ЄС – 12% та Китай – 10%. Головні покупці на сьогодні – країни Близького Сходу та Південної Африки, але з кожним роком попит на імпорт яловичини у світі зростає на 8%, або на $2 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий рік - нове здорожчання продуктів: до чого готуватися українцям

Проте українцям не варто розслаблятися, у січні-лютому наступного року вартість продуктів може зрости ще на близько 4%. Про це УНН повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Торгівля у 2017 році

За словами О.Дорошенка, у 2017 році спостерігається пожвавлення у торговій сфері, хоча й не таке велике, як очікувалося.

“Про пожвавлення говорять усі торгові мережі та всі оператори. Але пожвавлення було меншим, ніж очікувалося. Це пояснюється тим, що реальне зростання економіки і доходів українців становить лише 2%. Крім того, проблемою є і те, що 38% людей живуть на соціальні виплати: реальний заробіток у людей, які працюють, зростав значно швидше, ніж у людей, які живуть за рахунок соцвиплат (пенсії, допомога з безробіття, людям з інвалідністю тощо). Для них цей рік був досить важким, а для тих, хто працював, кращим: люди могли собі дозволити більше завдяки збільшенню доходів”, — зауважив експерт.

Ціни на продукти

Як зауважив спеціаліст, протягом 2017 року ціни зростали досить швидко. На цей рік планувалося зростання ВПП у 3% і 8% — інфляція, проте зростання виявилося меншим, а інфляція в 1,5 рази вищою.

“Насамперед дорожчали продукти харчування. Тому що більшу частину грошей українці витрачають саме на них. Варто зауважити, що доходи працевлаштованих людей встигали за цінами, тому вони могли собі купити ще щось: спостерігається пожвавлення на ринках електроніки, побутової техніки. Якщо ж говорити про непрацююче населення, то їх рівень життя значно погіршився”, — наголосив О.Дорошенко.

Доходи населення

Експерт зазначив, що доходи населення у регіонах зростали нерівномірно. Крім того, центральні регіони вже поступово втрачають пальму першості.

“Київська область поступається іншим. Якщо раніше вона трималася у ТОП-3, то зараз Київ уже скотився до 5-6 місця, а у 2018 році до ТОП-5 увійде Закарпаття”, — переконаний О.Дорошенко.

За його словами, всі звикли до того, що Закарпаття — регіон з невеликим рівнем життя, і люди з нього виїжджали на заробітки до інших регіонів, але з 2018 року у цьому регіоні будуть значно вищі заробітні плати.

“Це пояснюється тим, що там є іноземні інвестиції та велика міграція. Це створює напруження на ринку праці, тому заробітна плата підвищується, інакше — людей не втримати”, — наголосив спеціаліст.

Прогноз на 2018 рік

О.Дорошенко звернув увагу на те, що прогнози уряду щодо зростання економіки та зростання рівня інфляції не справджуються. Влада завжди завищує ріст ВВП та занижує зростання інфляції. Тому, за його словами, цілком імовірно, що наступного року також буде спостерігатися ріст інфляції, хоча вже й без таких різких стрибків цін.

“Імовірно, що наступний рік також буде роком підвищення інфляції, але вже таких стрибків цін, які були цього року - на 30-50% - очікувати не варто. Ціни будуть зростати досить помірковано. Водночас, можу одразу сказати, що в січні-лютому ми побачимо сильне зростання цін. Зараз є відкладений тиск на ціни, тому на початку 2018 року ціни зростуть майже на всі продукти приблизно на 4%. Тобто половину річної інфляції ми пройдемо за два місяці (прогноз інфляції на наступний рік - 7%). Це буде зумовлено девальвацією гривні та зростанням мінімальної заробітної плати”, — пояснив експерт.

Утім, він також прогнозує незначне зниження цін на деякі види товарів, зокрема на яйця, та продукти, які підпорядковуються світовим трендам. За словами спеціаліста, вперше у 2018 році в нас буде спостерігатися те, що ціни на продукти залежатимуть від світових трендів.

“Ми будемо залежати не від коливання цін на товари всередині країни, а від їх коливання на світовому ринку. Через це нам варто слідкувати за світовими трендами”, — резюмував О.Дорошенко.

Нагадаємо, цього року рекордсменом подорожчання серед так званих соціальних продуктів харчування стало сало.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд схвалив Експортну стратегію України

Документ узагальнює спільну позицію Уряду та бізнесу щодо визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, подолання перешкод та використання всіх наявних можливостей з метою розвитку експорту, повідомляє Урядовий Портал.

Кінцевою метою та основним завданням Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху України на світових ринках.

“Це чіткий план дій як Україні перейти від переважно експорту сировини до експорту наукомісткої інноваційної продукції для успіху України на світових ринках. Документ визначає географічні пріоритети для експорту до 2021 року (так звані “ринки у фокусі”), де є найбільше можливостей саме для українського виробника. Експортна стратегія також формує орієнтири для створення світових ланцюгів доданої вартості, де український виробник здобуде гідні позиції та вигідні можливості для збільшення виробництва саме середньо- та високотехнологічної продукції”, - коментує рішення Уряду Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Він додав, що схвалення Урядом цього документа є надзвичайно важливим сигналом експортерам про те, що Уряд усвідомлює і розуміє потреби українських експортерів і продовжить роботу щодо розвитку українського експортного потенціалу.

“Українські експортери не лише вистояли, але й розвиваються. Вони мої герої. Тому саме зараз для успіхів на зовнішніх ринках потрібне спільне стратегічне планування і злагоджена командна робота всього Уряду, всіх центральних органів виконавчої влади, Парламенту, підтримка Президента, робота бізнес-асоціацій та об‘єднань, бізнесу, бо експорт - це командна гра”, - зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська.

Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Серед них: створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій задля диверсифікації експорту українських товарів та послуг, підтримка експорту з боку держави, а також  підвищення рівня знань та навичок, необхідних підприємствам для здійснення міжнародної торгівлі.

Також у рамках Експортної Стратегії було затверджено перелік нових перспективних ринків, які зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Зокрема, було визначено топ-20 ринків, які, за умови вибору правильних форм і інструментів роботи з ними, здатні показати досить швидкі результати. Серед них, крім країн ЄС: Єгипет, Індія, Білорусь, Грузія, Молдова, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Японія, США, Канада, Швейцарія та Бангладеш.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview