Українські дріжджі експортуватимуть до Китаю

Про це повідомили у прес-службі «Компанії Ензим», пише dyvys.info.

Делегацію з м. Шеньян, зокрема, зацікавили активні пробіотичні дріжджі, які саме зараз тестують у Китаї. Відвідувачам презентували виробничі потужності компанії, а опісля сторони обговорили перспективи подальшої взаємної співпраці.

Як розповів комерційний директор «Компанії Ензим» Сергій Лавров,  попередні перемовини щодо постачання львівської продукції до Китаю відбулися на профільній виставці VivAsia, що проходила в березні цього року в столиці Таїланду – м. Бангкок.

«Представників компанії Leesheng International Co. зацікавили наші активні пробіотичні дріжджі як кормова добавка для свійських тварин, адже в Китаї, як і в Європі, спостерігається тенденція до збалансованого харчування. І частина ферм, особливо ті, чия діяльність стосується молочних корів, намагається зменшувати обсяг антибіотиків у раціоні тварин, замінюючи їх різноманітними пробіотичними добавками», – зазначив Сергій Лавров.

За його словами, йдеться про перспективу налагодження повноцінного експорту цієї продукції до Китаю.

«Зараз проходить процедура сертифікації нашої продукції в Китаї. Ми скерували туди перші зразки, які одразу ж викликали зацікавлення. Тож представники компанії-дистриб’ютора хотіли особисто переконатись у якості виробництва та провести, певною мірою, аудит, після чого – детальніше обговорити перспективи співпраці», – додав комерційний директор компанії.

На початку вересня цього року фахівці «Компанії Ензим» відвідали Індію в рамках офіційної торгової місії, де презентували активні кормові дріжджі власного виробництва та обговорили можливості й перспективи для розширення їх експорту. Станом на сьогодні, в м. Мумбай надіслано першу партію продукції, триває процес її тестування та сертифікації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр хочуть позбавити права контролювати користування землею

"Розпорядник земель (Держгеокадастр) не повинен здійснювати контроль за правомірністю ухвалення рішень щодо передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та надання у користування", - йдеться в повідомленні О.Бакуменка на його офіційній сторінці в мережі Facebook, пише Інтерфакс-Україна.

Як зазначено в повідомленні, про це він сказав на зустрічі президента України Петра Порошенка з представниками бізнесу в Києві в п'ятницю.

О.Бакуменко повідомив, що до аграрного комітету парламенту надходить велика кількість скарг на Держгеокадастр. На його думку, це свідчить про незадовільний державний контроль над використанням та охороною земель.

Заступник голови парламентського комітету також вважає за необхідне передати виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад, а також районним державним адміністраціям повноваження державної реєстрації земельних ділянок і погодження документації із землеустрою.

На його думку, для деконцентрації та дерегуляції у сфері земельних ресурсів необхідно доручити Кабінету Міністрів України організувати та профінансувати переведення в електронний вигляд і внесення до 1 січня 2019 року до Державного земельного кадастру всіх документів щодо реєстрації прав на земельні ділянки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-6 сільгоспкультур, що дали цьогоріч найбільші прибутки

Серед зернових це кукурудза, пшениця та ячмінь. Серед олійних - соняшник, ріпак і соя. Втім середня рентабельність більшості рослин, що їх вирощують агровиробники, суттєво знизилась, пише газета "Експрес".

"Насправді високу рентабельність (до 50 - 60%) продемонстрували шість основних культур, - розповідає Петро Лахай, експерт Українського клубу аграрного бізнесу. - Щодо інших, то їх показники в одного господаря можуть становити 10%, а в іншого - 100% або 50%.

За його словами, рентабельність залежить від технології вирощування, урожайності, світових цін на збіжжя, погодних умов. 

"Серед зернових культур максимальна рентабельність цього року була в трьох: пшениці, кукурудзи та ячменю. Найбільший валовий збір в Україні прогнозується по кукурудзі - на рівні 27 мільйонів тонн. Ця культура зазвичай розповсюджена у центральних і західних областях України. На півдні її майже не вирощують через те, що там недостатньо вологи. Світові ціни на кукурудзу цього року були стабільними - на рівні минулого року. Однак урожайність суттєво знизилась: до 5,5 тонни з гектара, тоді як торік вона становила 6,2. І це вплинуло на рентабельність", - зазначає Петро Лахай.

Він нагадав, що влітку в центральних областях України спостерігалась аномальна спека й посуха. Кукурудза в цей час просто горіла. У результаті рентабельність культури на цій території була в межах 10 - 20%, хоча загалом по країні - на рівні 20 - 40%. А от на півночі та заході, де було достатньо опадів, рентабельність кукурузди сягнула 50%. Мінімальне значення зафіксоване в Київській області - 10%, а максимальне у Хмельницькій - 60%, тому що там цього року була сприятлива погода. 

У пшениці  показник рентабельності становить в середньому 30 - 40%, а в ячменю - 20 - 30%. І це також дещо менше, ніж торік.

Серед олійних культур високу рентабельність продемонстрували соняшник, соя та ріпак. Проте вона була меншою, ніж попереднього року й також через вплив погодніх умов. Цього року експерти оцінюють рентабельність соняшнику 40 -50%. Тобто вирощувати його в Україні й надалі дуже вигідно. Щодо сої, то для неї 2017-й теж був доволі сприятливим: до 40 - 50% (йдеться про захід України). Тобто майже, як у соняшнику. Також цей рік видався успішним для ріпака. Його рентабельність була дуже висока - 40 - 50%. Не дивно, що минулого року цією культурою було засіяно приблизно 450 тисяч гектарів, а цього - майже 900 тисяч.

"Певні нішеві культури більш рентабельні, ніж ті, які я назвав вище, але їх вирощують одиниці підприємств. Тобто в одному підприємстві рентабельність цих культур може сягати і 300%, і 200%. Однак це не має впливу на загальну картину по Україні", - підсумував експерт.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки в Україні заробляють на перепілках

Про це розповів Микола Ковальов із міста Боярка на Київщині, пише gazeta.ua.

"Перепілками почав зай­матися тесть після аварії на Чорнобильській станції. Хтось сказав йому, що яйця корисні, виводять радіонукліди. Тесть перетворив кролятник на перепелину ферму, — розповідає Микола Ковальов.

"Коли тесть помер, господарство занепало. Теща не знала, як до птахів підійти. Зате на кожне свято згадувала, як колись готували перепілок. Я працював у рекламному бізнесі. Коли на фірмі почали скорочувати працівників, нам із дружиною довелося переїхати до тещі. Тоді вперше задумався, щоб відновити перепелину ферму.

Десяток птахів придбав на базарі в Києві. Заплатив 500 гривень. Дуже хотів спробувати. Дружина вважала, що в мене не вийде. Знайшов старі записи тестя про корми і температуру в клітках. За перший місяць зібрав 200 яєць. Купив інкубатор. Отримав своїх курчат", - каже фермер.

"Почав шукати літературу про породи, особливості вирощува­н­ня. В Україні з цих тем мало інформації. Знову взявся за записи тестя. Він був інженером, писав усе схематично. Знайшов креслення кліток. У примітках було вказано, що металеві використовувати не можна. У перепілок від них стрес. Розробив свої клітки.

Також їздив на семінари в Польщу. Перепілок там вирощують багато. Звідти привіз м'ясну породу. Дорослий птах виростає до 800 грамів.

За рік розширив ферму до 2 тисяч голів. Найважче було налагодити збут. Спершу пробував продавати яйця місцевим магазинам. Але скрізь вимагали реєстрацію, сертифікати якості та санітарні обстеження. На паперову тяганину витратив кілька місяців", - зазначає Микола Ковальов.

"Теща запропонувала допомогу. Ми забили молодих перепілок, нафарширували їх яйцями. Повезли продавати на ярмарок українських виробників. Страва мала успіх. Виявилось, ніхто ще не куштував таких перепілок. Продавали по 270 гривень за кілограм. Одна перепілка затягує на 45–70 гривень. Удома порахували, що з готових страв виторг більший, ніж із сирого ­м'яса. Дружина покинула ро­боту. Відкрили свій міні-цех. Запікаємо перепілок, робимо з птиці м'ясні пироги, салати на замовлення. Одна з найпопулярніших страв — обсмажені у фритюрі перепелині яйця. Постачаємо їх у місцеві кулінарії. Також продаємо сирі яйця, заморожені тушки.

Даємо оголошення про продаж продукції. Пропонуємо безкоштовну доставку по Києву. Замовлення розвожу на скутері. Маємо постійних клієнтів, які двічі на тиждень замовляють свіже м'ясо або готові страви", - розповідає фермер.

Він порахував, що кожна перепілка за рік приносить 5 тисяч гривень. "Найбільший попит перед новорічними святами. Людям хочеться екзотики. Записуються в чергу, щоб отримати свіже м'ясо. У цей період піднімаємо ціну на 30–40 відсотків", - каже Микола Ковальов.

За його словами, плюс такого бізнесу, що не потрібно великих площ. "Моя ферма розміщена у трьох сараях. Перепілки не шумні. Сусіди довгий час і не знали, що ми розводимо птахів. Послід можна використовувати для обігріву приміщень. Перепелина ферма окупиться за півроку. Вкладати гроші можна поступово. Але починати треба хоча б із сотні перепілок, тоді справа швидше розвиватиметься.

Заробляю ще на одній справі. На основі записів тестя та своїх спостережень зробив невеличку брошуру. Детально описав процес розведення птиці. Інформацію постійно доповнюю. Продаю на диску чи в електронному вигляді. Додатково маю 2–3 тисячі гривень щомісяця. Звертаються не тільки з України, а й багато росіян, білорусів та поляків", - зазначає фермер.

"Важливо добре підготувати приміщення. Птахи чутливі до холоду, тому треба якісно утеплити, — каже експерт  Ігор Попко. — Окупиться ферма за рік-два. Найвигідніший повний цикл — продаж яєць, тушок і готової продукції, переробка. Найбільші перепелині господарства розташовані в Хмельницькій і Житомирській областях. Дрібні ферми є в Київській, Вінницькій, Харківській, Одеській, Полтавській і Житомирській областях".

Більшість таких сільськогосподарських підприємств працюють по три роки. Закриваються через проблеми з фінансами, брак знань по догляду за птицею.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Віталій Ільченко: В Україні збільшується рівень соціальної відповідальності

- Нещодавно Ви стали лауреатом премії “Людина Року”, чи змінилося після цього Ваше життя і життя компанії? Як це вплинуло на Вашу роботу? Можливо, змінилися робочі відносини з іншими компаніями?

- Певною мірою це змінило уклад в середині самої компанії, тому що тепер ми маємо ще більше відповідальності. Якщо “UKRAVIT” досяг відповідного рівня і став помітним, компанія не має права зробити жодного кроку назад, а має рухатися тільки вперед і дуже впевнено. Премія - не моя особиста заслуга, а заслуга усього нашого колективу. Попри те, що нагороджують керівника, він отримує її за спільну злагоджену роботу всіх працівників компанії. Не маю відомостей про те, як зреагував ринок на цю відзнаку, можливо, є місце заздрості. Головне, що для нас це потужний стимул до розвитку.

- Останнім часом в Україні можна констатувати тяжку економічну ситуацію. Чи відчутна ця криза для “UKRAVIT”? Це проблема чи рушій до розвитку, пошук нових варіантів співпраці?

- Криза - це мінус для держави в цілому і тих компаній, які в ній працюють. Але в “UKRAVIT” зібралася команда оптимістів, яка розуміє, що незважаючи на складні умови, слід рухатися далі. Щоб розвиватися, ми маємо інвестувати в компанію, маємо звертатися до банків, які в дійсних умовах менше кредитують, або змінюють відсоткову ставку. На жаль, опиняємось у нерівних умовах із світовими компаніями, які мають доступ до дешевих кредитних ресурсів (1-2% річних порівняно із українськими 20% - різниця суттєва). Але є й інші тенденції: деякі компанії із засторогою дивляться на ринок і скорочують виробництво, звільняють певну нішу. Ми навпаки нарощуємо виробництво і плануємо зараз збільшити його вдвічі, відкриваємо науково-дослідний центр. Адже ми розуміємо, що цей час не можна втратити, а слід використати із користю для своєї компанії, зайняти більшу частку на ринку.

- Чи підтримує держава національного виробника?

- На державному рівні ми не отримуємо дотацій, або іншої допомоги, але регіональна підтримка наявна, у нас відвертий діалог із керівництвом Черкаської області та міста Черкаси, і ми дійсно відчуваємо їхню підтримку. Також маю констатувати помітне зменшення корупції у державі, що безумовно позитивно впливає на виробників. Збільшується рівень соціальної відповідальності. “UKRAVIT” входить до найбільших платників податків в Україні, створює робочі місця і забезпечує працівників “соціальним пакетом”. Регіональні органи влади розуміють, якщо буде багато таких підприємств, потужніше розвиватиметься область і, відповідно, Україна.

- Розкажіть про плани на найближче майбутнє і стратегію розвитку компанії.

- На початку наступного року заплановано відкриття науково-дослідного центру, першого в Україні центру такого високого рівня. Іноземні фахівці, які відвідують наше підприємство сильно здивовані тим, що український бізнес інвестує в науку, оскільки подібні центри наявні тільки у найрозвиненіших країнах світу. Ще однією визначною подією для нас буде відкриття нового виробничого комплексу в наступному році, що надасть можливість удвічі збільшити виробництво, підняти частку ринку як в Україні, так і покращити наші експортні можливості.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гроші з гарбуза: як створити бізнес на насінні

Чому б не скористатись з такої ситуації і не вкласти гроші в новий прибутковий бізнес?

Рентабельність виробництва гарбузового насіння складає 30-35% якщо продавати ядра по $ 5/кг, пише landlord.ua. При обсязі переробки 5 тис. т на добу інвестиції в підприємство окупляться за 4-5 місяців від моменту початку виробництва, і це без урахування реалізації лушпиння.

«Першочергові інвестиції, які необхідні для запуску підприємства з переробки гарбузових зернят потужністю в 5 000 кг/добу, будуть варіюватись в залежності від наявності земельної ділянки, місця де розташовуватимуться виробничі потужності, будівництва нового чи ремонту існуючого виробничого приміщення, вибраних постачальників тощо», – зазначає керівник департаменту фінансового консалтингу компанії Pro-Consulting Юлія Назаренко.

Із урахуванням купівлі виробничо-складського комплексу загальна сума необхідних інвестицій складе $ 800-820 тис.

Для забезпечення високотехнологічних і ефективних параметрів роботи найбільш раціональним рішенням буде придбати нову сучасну лінію з переробки зернят гарбуза, що в результаті забезпечить максимальний вихід продукту.

В Україні вирощування гарбуза за останні десять років коливається в межах 500-600 тис. т. Найвищий рівень врожаю було зібрано в 2011 року на рівні 626,9 тис. т, найнижчий – у 2000 році на рівні 401,5 тис. т, що пов’язано з падінням врожайності до 160 ц на 1 га. Лідерами з вирощування гарбузів в Україні є Київська, Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Полтавська, Запорізька області.

«Враховуючи, що врожаю вистачає як на задоволення внутрішнього попиту, так і на експорт, то потенційними споживачами українського гарбузового насіння можуть бути, передовсім, європейські країни – Германія, Бельгія, Португалія і Нідерланди. Попри наявні потужності внутрішньої переробки, ці країни є важливими торговими хабами, і завдяки успішно налагодженим контактам у нас є можливість  активно розвивати і більш віддалені напрямки», – додає провідний аналітик Аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting Андрій Мокряков.

Щодо інших перспективних напрямків, то стабільним залишається попит на гарбузове насіння в США, Китаї та Індії, де гарбуз вирощується у великих кількостях, а також на Близькому Сході.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview