Українські фермери можуть заробляти на вирощуванні кропиви

Та мало хто з українців дивився на просту кропиву зовсім з іншого боку – як на промислову рослину. А дарма, заробити на її вирощуванні можна чималі гроші, пише agrarii-razom.com.ua.

Застосувань для звичайнісінької кропиви існує багато. У народній медицині з її допомогою лікують неймовірну кількість хвороб. Цікаво, що в Європі частіше використовують її кореневища, а в Україні – листя.

Окрім ліків, з кропиви готують салати і соуси. Суп з молодої кропиви незамінний в цілях профілактики авітамінозу. Виготовляють з кропиви навіть пиво і вино.

Останнім часом в країнах Європи кропива набирає популярність в якості спеціального чаю для схуднення і підтримки ваги.

Для відновлення волосся використовують кропив’яну олію. Насправді таку олію роблять не з насіння рослини – воно багате жирними, а не ефірними оліями. Тому олія з кропиви – це витяжка з її листків.

Культивована сертифікована органічна кропива наразі надходить на ринок з ферм в Німеччині, Великобританії, Єгипту, Канади, Мексики та США.

Ціна на листя кропиви не органічного виробництва, а тобто для не медичного застосування складає приблизно 4 долари США за 450 г, а ось органічна кропива значно дорожче – від 10 до 28 доларів.

В Україні кропиву у промислових масштабах вирощують поки що в незначних об’ємах. Частіше рослину збирають у дикій природі.

Мало хто знає про господарську цінність кропиви. Коноплеву кропиву вже давно і цілком успішно культивують у США, Німеччині, Швеції, та навіть в сусідній Білорусі.

Там її вирощують, як повноцінну та високоврожайну кормову культуру. Її врожайність в 1,5-2,0 рази вища за традиційні кормові культури.

До того ж, коноплева кропива – багаторічна рослина. З кожного засіяного раз в 8-10 років гектару отримують по 800-1000 ц/га зеленої маси, а при зрошенні – ще більше. Таку кропиву можна вирощувати у всіх кліматичних зонах України.

Ще однією важливою особливістю кропиви є можливість бути індикатором або частково сповільнювати ґрунти від забруднення тяжкими металами.

Не варто забувати, що кропива – рослинний матеріал для виготовлення тканин. В залежності від виду кропиви можна отримати або грубе і міцне полотно, або найтоншу тканину, на кшталт шовку.

Сьогодні виробники одягу знову проявляють інтерес до цього древнього матеріалу. Вважається, що одяг з кропиви не тільки рятує від спеки, а й лікує тіло, полегшуючи напади ревматизму і знімає алергічні реакції.

До того ж у волокнах кропиви є унікальна речовина антипірен. Така тканина з кропиви у суміші з вовною стає стійкою до вогню, а це неможливо зробити з іншими вовняними тканинами.

У Європі з кропиви виготовляють теплу й гігієнічну тканину під назвою “шевйот”. В Японії кропив’яний джгут в поєднанні з шовком був головним матеріалом у виготовленні дорогих самурайських обладунків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страх банкрутства спонукає свинарів приховувати випадки АЧС

Про це повідомляє «Центр підвищення ефективності в тваринництві», пише mind.ua.

«Фактично, влада та галузеві асоціації відповідальні, що свинарі з 2015 року буквально знищують один одного. Офіційне визнання АЧС на підприємстві фактично означає банкрутство бізнесу. Страх банкрутства спонукає свинарів приховувати випадки захворювань і відкрив нелегальний ринок інфікованої свинини»,  – йдеться в повідомленні.
Смертність у свиней від вірусу африканської чуми свиней досягає 100%, хвороба не лікується, вакцини немає. Для людей вірус загрози не несе, але завдає збитків для бізнесу та економіки країни.

Вірус легко поширюється: у м’ясі та м’ясних продуктах зберігається до шести місяців, передається через одяг, інвентар і корми. Хворі тварини, а також люди, які контактували з ними, поширюють вірус.

«Вірогідно з України вірус АЧС, в тому числі з трудовими мігрантам, поширився в Польщу, Румунію, Угорщину, Бельгію і може поширитися в інші країни ЄС. Така небезпека може стати причиною скасування безвізу», – йдеться в повідомленні.

Також відсутність належного ветеринарного контролю в Україні могла стати причиною поширення АЧС у В’єтнам. Половина експорту свинних субпродуктів з України здійснюється саме у В’єтнам.

Нагадаємо, на Вінниччині через АЧС знищили більше 300 свиней.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

РФ дозволила транзит українських товарів до Казахстану і Киргизстану

Уряд Російської Федерації розробляє поправки в законодавство, які стосуються транзиту подсанкціонних українських товарів через Росію на територію інших країн-членів Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), зокрема, в Казахстан і Киргизстан, пише delo.ua.

Про це заявив перший заступник керівника апарату уряду РФ Сергій Приходько, повідомляє ТАСС.

За його словами, за підсумками розгляду звернень казахстанської і киргизької сторін дозволені транзитні перевезення з України пріоритетного для партнерів переліку промислових товарів.

"При цьому необхідною умовою є дотримання порядку здійснення таких перевезень, встановленого указом президента РФ від 1 січня 2016 років через певні стаціонарні та пересувні контрольні пункти на автомобільних і залізничних станціях", - зазначив чиновник.

Приходько додав, що цей указ діє до 1 липня 2019 року.

"В уряді РФ опрацьовується питання внесення змін до інших чинних законодавчих норм, що стосуються ввезення в Росію і транзиту вантажів з території України в Казахстан і Киргизстан при дотриманні правил навігаційного пломбування та обліку", - сказав Приходько.

До інформації: 25 грудня уряд Російської Федерації опублікував розширений список українських фізичних та юридичних осіб, проти яких були введені санкції. У документі російського відомства з'явилося 7 нових компаній, а також 245 осіб, серед яких політики, бізнесмени та громадські діячі. Всього під санкції РФ підпадають 557 фізичних осіб та 75 компаній.

Україна продовжила заборону на ввезення російських товарів до 31 грудня 2019 року включно. З 2016 під дію санкцій потрапили м'ясо і м'ясні продукти, риба, молочні продукти, сири плавлені, кава, чай, зерно, кондитерські вироби та інші позиції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Херсонський фермер у промислових масштабах вирощує арахіс на поливі

Наразі він єдиний в області вирощує цю культуру в промислових масштабах, пише superagronom.com.

У минулому році херсонське господарство заклало першу плантацію арахісу на зрошені загальною площею 100 га.

«Отримали врожай по 2,5 т/га. Це небагато — можна й вдвічі більше вирощувати, але через брак досвіду та технологій вчасно зібрати його не змогли. Однак помилки стали нам уроком, і тепер до нового посіву ми ретельно підготувалися: якісне насіння продуктивного сорту арахісу та пристрій до викопування горішків придбали у Болгарії, і я сам пройшов там стажування у профільному інституті під Пловдивом. А роботу механізували завдяки комбайну виробництва США», — розповідає Сергій Афанасієвський.

Він переконаний, що за правильної постановки виробничого процесу та маркетингової політики вирощувати арахіс прибутково.

Щороку харчова промисловість України «поглинає» сотні тонн земляного горіха, й оскільки його під боком не вирощуються, цю сировину доводиться імпортувати. А разом із попитом зростає і ціна: за кілограм арахісу у нас уже дають близько 2 доларів.

«Тож якщо збалансувати виробничі витрати, й налагодити отримання гарних врожаїв, арахіс на поливних землях вирощувати буде навіть вигідніше, ніж овочі чи кукурудзу», — переконаний підприємець.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Індекс шашлику: на скільки зросла вартість відпочинку на природі

На замовлення “Сьогодні” аналітики Української аграрної конфедерації (УАК) розрахували так званий “індекс шашлику”. За рік організувати пікнік стало більш ніж на 8% дорожче.

На кінець квітня середня вартість шашлику з двох кілограмів свинини, овочів та напоїв (безалкогольних – квас, мінеральна вода) склала 516,14 грн. Це на 40,6 грн або на 8,4% дорожче, ніж торік.

Найбільше подорожчали цибуля, хліб, квас, зелень, помідори. Ціна на м’ясо за рік зросла несуттєво. Так, свинина подорожчала на 4,61 грн або 3,8%, зараз кілограм м’яса в середньому вартує 125,16 грн за кілограм.

Варто зауважити, що частина продуктів, які входять до традиційного кошика для пікніка навіть подешевшала. Так, знизилась ціна на редиску та огірки. Цього року ці овочі масово з’явилися на ринках на тиждень раніше, ніж торік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні визначили норми витрати води для поливу теплиць і городів

Зміни до ДБН В.2.5-64 що діяв до: 2012 «Внутрішній водопровід і каналізація. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво », в якому визначені витрати води на полив теплиць, парників і присадибних ділянок при проектуванні систем внутрішнього водопостачання, каналізації і водостоків, вступили в дію 1 березня 2019 р

Про це повідомив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе, йдеться в повідомленні міністерства.

«Раніше при проектуванні систем внутрішнього водопостачання, каналізації та водостоків в будівельних нормах не передбачалася можливість обліку витрати води на такі потреби як полив в теплицях, парниках і на присадибних ділянках. Це відбувалося хаотично, на свій розсуд, як наслідок - великі рахунки на оплату води. Тому при оновленні відповідних ДБН по внутрішньому водопроводу і каналізації це питання було унормовано і чітко визначено, скільки літрів на добу має витрачатися на такі потреби в кожному випадку», - пояснив Парцхаладзе.

Чиновник зазначив, що, за підрахунками експертів, такі зміни дозволять до 20% скоротити витрату води на полив.

Так, згідно з оновленими ДБН, на полив 1 м2 ґрунтових зимових теплиць має передбачатися в середньому 15 літрів води на добу, стелажних зимових теплиць - 6 літрів на добу, парників всіх типів - 6 літрів на добу, утеплених грунтів і присадибних ділянок - 6 літрів в добу. Ці показники є розрахунковими в середньому за рік.

Зміни до ДБН розроблені Українським державним науково-дослідним проектно-вишукувальним інститутом «УкрНДІводоканалпроект».

Джерело: agro-business.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview