Українські фермери налагодили експорт продуктів з амаранту

Амарант використовують як спецію, а також для виготовлення борошна, приготування каш, борщу та інших страв. Ця рослина невибаглива й може рости навіть на піску. А на думку фермерів із села Переселення Кагарлицького району Київської області, українські землі – найбільш відповідні для вирощування цієї культури, пише uatv.ua.

“Амарант за рентабельністю є однією з найбільш вигідних культур. Якщо ви вклали 10 тисяч гривень – прибуток від 50 до 100 тисяч гривень з кожного гектара залежно від врожайності”, – зазначає фермер, експерт з вирощування амаранту Олена Вовченко.
Ця рослина вважається дуже давньою культурою, яка налічує не одну тисячу років. Її батьківщина – Мексика. Раніше амарант не тільки використовували в їжу, а й вважали священною рослиною.

“Якось чисто випадково почитала в інтернеті про цю рослину. Сподобалося, що воно собою являє. Тоді не було технологій вирощування. Ми самі протягом 8 років методом проб і помилок прийшли до того, як правильно виростити, зробити якісний продукт. Моє життєве кредо – це здорове харчування. Амарант відповідає цьому, і я його вирішила садити”, – розповідає Олена Вовченко.
У цій рослині можна використовувати в їжу все, починаючи від коренів, стебел, зерна і закінчуючи листям.

“Ми всі в гіпоксії (знижений вміст кисню в організмі, – ред.), Нам не вистачає кисню, особливо жителям мегаполіса, маршрут яких найчастіше” приміщення – транспорт – приміщення”. Ми не проводимо по 2, 3, 4 години свіжому повітрі. від цього брак концентрації уваги, погіршення пам’яті. Для дітей і студентів це архіважливо. Тому, якщо ми вводимо олію амаранту в раціон натщесерце, ми робимо собі неоціненний подарунок. Зараз би я ввела олію амаранту, починаючи з садочка, і зробила б це державною програмою”, – говорить технолог-дієтолог Ірина Артеменко.
За словами дієтолога, за якістю і кількістю амінокислот білок амаранту прирівнюється до грудного молока, тому його можна навіть назвати еліксиром життя.

Фермерське господарство в селі Переселення є одним із найбільших в Україні з виробництва амаранту, а за обсягами виробництва насіння – найбільшим. 50 га площі відводиться тільки на посівний матеріал. За рік тут збирається близько 100 тонн зерна. Виготовлені з рослини продукти – олію, борошно, крупу та інші – відправляються на експорт в Європу, Південну Корею і Канаду. В Україні крім цього продається ще й чай, який на експорт тільки готують.
“Амарант був як бур’ян, його не сприймали всерйоз, але за поживними властивостями це було фантастично. З’їсти шматок хліба з амаранту – все одно, що з’їсти шматок м’яса, за вмістом білка та засвоюваністю. Люди знали і годували домашніх тварин зеленою масою, він був в ужитку завжди, але для здоров’я не використовувався, тому що не було технології отримання масел”, – розповідає виробник продукції з амаранту Дмитро Лобачевський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майбутні фермери заснували перший в країні студентський кооператив

У смт Немішаєве (Київська область) в агротехнічному коледжі створили перший в Україні студентський виробничий кооператив.

Там майбутні фермери не тільки осягають ази сироваріння, а й вчаться заробляти перші гроші, пише uatv.ua.

“Нам вдалося створити студентський кооператив, де зараз молодь учиться виготовляти сири. Кожен має можливість навчитися створювати виробничий або переробний кооператив і реалізовувати продукцію”, – говорить директор агротехнічного коледжу Володимир Альохін.

Викладачі наголошують, що майбутнім фермерам дуже важливо знати, з чого, власне, починається виробництво.

“У нас студенти під час навчання самі пробують годувати теля, бачать, як воно росте, як потім дає потомство, як корова дає молоко. І шлях молока далі: його облік, куди воно йде на переробку, ринок збуту”, – пояснює завідувач навчально-виробничої лабораторії тваринництва Віктор Петрук.
Досвід кооперативу в навчальному закладі запозичили у німецької школи Дойла, де добре працює дуальна форма навчання: навчання й виробництво об’єднані.

Центр практичного навчання в сфері сільського господарства Дойла був заснований в 1926 році в Німеччині. Навчальні програми центру орієнтовані на професійну освіту та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства. Водночас, основними складовими програм є семінари, орієнтовані на цільові групи та тренінг-модулі, наближені до виробничих умов.

Також у Немішаєвському коледжі співпрацюють із науковими закладами Литви, де вивчають не тільки теорію, а й вчаться виробляти та реалізовувати продукцію.
“Ми створили лабораторію, в якій вчимо студентів виготовляти продукцію з молока, і вони вже вміють це робити”, – говорить Альохін.

Нині студенти напрацювали технологію виробництва 4 видів сиру: з шафраном, паприкою, італійськими травами, і “Любительский” сир. У сири не додаються консерванти чи інші подібні речовини, тільки натуральні інгредієнти. Це забезпечує високу якість товару.
“Учні бачать всі технологічні етапи. Це дасть молодим фахівцям можливість у майбутньому легше інтегруватися у виробничий процес і швидше розібратися в усіх технологічних нюансах переробки та виробництва продукції вже в реальних умовах виробництва”, – переконаний Олександр Вергелес, завідувач відділення “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”.

Студкооператив було зареєстровано в травні 2019 року. Викладачка об’єднала студентів, метою яких було виробляти продукцію й отримувати за це гроші.

“Це вигідна професія – ти завжди будеш із копійкою, адже люди ніколи не відмовляться від їжі. Кооператив – це маленька підготовка до великого життя”, – вважає студентка Діана Гонтарук.
Щороку коледж випускає близько 500 випускників. Це потужна армія фахівців, які можуть працювати або на компанію, або на власника, або створити свою справу.

“Я вірю, що в найближчому майбутньому на нас чекають і гранти, й розвиток кооперації для поліпшення виробництва не тільки сиру, а й іншої продукції”, – резюмує директор коледжу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Актуальні ціни на фрукти та ягоди

Свіжий огляд цін на фрукти та ягоди на гуртовому ринку "Шувар".

У відео огляд пропозиції та цін на:

- яблука та груші
- сливи та виноград
- персики та абрикоси
- кавуни та дині
- лохину. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Волинські кавуни: як фермер вирощує «смугастиків»

У херсонських кавунів з'явився конкурент. Фермер із Ковельського району має власний баштан. На двох гектарах поля чимало смугастих, соковитих кавунів. Ягоди там різних сортів. Ті, хто їх куштували кажуть, що волинські кавуни солодші за привезені з півдня, йдеться у сюжеті 12 кеналу.

Василь Сидорук займається смугастими ягодами перший рік. Чоловік розповідає, пристрасть до вирощування різних культур має здавна, а коли на домашній грядці вродив кавун - вирішив висадити ціле поле.

На баштані три сорти кавунів: середньо-ранні ау-продюсери,  ранні  ледуси та юммі.

Кавуни дуже солодкі. Дехто приїжджає обирати для себе ягоду прямо на поле.

Господар ділиться секретом, що ж свідчить про те, що кавун готовий до так званої вибірки - збору урожаю.

Волинські кавуни мають ще й таку перевагу.

Придбати ягоду можна не лише на баштані. Василь Сидорук вивозить свій урожай на різні торгові точки по області. Попередньо господар обов'язково дає спробувати кавун усім покупцям.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Закарпатті знаходиться найбільша промислова плантація лаванди в Україні

Маленький Прованс на Закарпатті! В Перечині вирощують лаванду на полі площею два гектари – це найбільша промислова плантація в Україні. А квіти лаванди переробляють у натуральну олію та спеції, пише kanalsirius.tv.

Ідея зародилася три роки тому, розповідають фермери. Спочатку висадили три сотні кущів, які привезли із Болгарії. А цьогоріч посадили  п’ятдесят чотири тисячі кущів лаванди спеціального сорту – англійська вузьколиста. В середині літа зібрали перший врожай – пів тони суцвіть рослини. Догляд за нею, пояснюють власники, не складний – найголовніше вчасно виполювати бур’ян.

Із одного  гектара збирають до семи тон сировини. Опісля – лаванду висушують та складають у маленькі пучки. Суцвіття можна заготовляти у баночки та використовувати як приправу. Вартують саджанці десять гривень, ефірна олія – триста  гривень за десять міліграмів, лавандова вода – по сто двадцять, висушені пучки – дев’яносто п’ять гривень.

Окрім того, на полі цьогоріч висадили три сотні кущів даманської троянди. Квіти саме цього виду використовують у Європі під час виробництва парфумів. Перші плоди із неї збиратимуть вже в травні наступного року.

Туризмознавці пояснюють – плантації лаванди в Україні доволі дефіцитні. Єдине велике виробництво було на території Криму. Та після анексії – більшу частину лавандових продуктів доводиться експортувати  з-закордону.

Клімат та грунт на Закарпатті – підходящі для вирощування лаванди, кажуть біологи.  Рослина витримує мороз до мінус двадцяти п’яти градусів та не вибаглива у догляді

У планах власників лавандового поля посадити ще щонайменше сто п’ятдесят тисяч кущів на п’яти гектарах землі вже цієї осені.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер з Волині самотужки зібрав унікальний комбайн

Машиніст із села Брунетівка Старовижівського району Волині Петро Волох влітку проводить більше часу на комбайні, аніж вдома – допомагає односельцям збирати врожай, пише seeds.org.ua.

“Кулібін” з Волині самотужки склав комбайн. За словами чоловіка, цей транспорт – унікальний, адже він начинений електронікою власної розробки.

При обмолоті він одночасно стелить, пресує та скидає солому тюками. Пан Петро захопився технікою ще з дитинства, у дорослому віці втілив свої мрії в реальність.

І це ще далеко не всі потужності саморобного комбайна.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview