182818
178171

Українські фермери виготовляють сир з віскі, чілі та навіть трюфелями

 Попит на сир високий, а позиціонує свою продукцію ферма як дорогу, йдеться в сюжеті «Ля Село».

В складі продукту — лише молоко, закваска та натуральні добавки, говорять фермери Назар та Аліса Кміль. Наприклад, аби отримати сир з чілі, перець блендерують та додають в сироварку.

Подібно виготовляється сир з віскі. Алкоголь заливають, коли сирне зерно опустилося. Потім дають настоятися 20 хвилин, аби вбрався аромат. Далі збирають зерно і формують головки. На 500 літрів молока добавляють 10 літрів віскі. Спирт при дозріванні вивітрюється, але лишається ароматний букет та особливий смак.

«Робили тестову варку з італійськи трюфелів, — розповідає Назар Кміль. — Сировину замовляли у виробника, що виготовляє її для сирних компаній. Після визрівання проведемо дегустацію та приймемо рішення, чи виводити продукцію на ринок».
«Мукко» невдовзі очікує приплід до 1000 козенят. В зимовий несезонний період  догляд та вирощування козенят є основною роботою для фермерів. Два дні приплід тримають з козою, потім переводять в окремий відсік – «дитсадок», а коли вони навчаться самі їсти – у відсік з автоматичною випійкою.

На фермі мають дві доглядальниці, які годують козенят сухим молоком з Франції. Для обігріву тварин використовують інфрачервоні лампи, підтримуючи температуру 18-20 градусів.

«Ми знаходимся на Прикарпатті, в екологічній зоні. Коли зрозуміли, що тут зможемо робити екологічний сир, відразу і взялись», — каже Кміль. Він також додає, що у господарстві тримають дві породи – альпійську та закарпатську. А варити сир вчилися в Нідерландах.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Вінницька фабрика Roshen в 2017 збільшила чистий прибуток

Теґи: 

Про це повідомили в компанії, пише proagro.com.

Зазначається, що активи кондитерської фабрики за минулий рік скоротилися на 3,4%, до 4,19 млрд грн, основні засоби — на 6,3%, до 3,83 млрд грн.

Нерозподілений прибуток підприємства до кінця року становила 679,44 млн грн, проти 675,9 млн грн у 2016 році.

Довідка:

Корпорація Roshen, один з найбільших в Україні виробників кондитерських виробів, включає Київську, Кременчуцьку і дві Вінницькі кондитерські фабрики, Вінницький молочний завод «Рошен», а також Клайпеди кондитерську фабрику (Литва) і фабрику BonbonettiChoco (Угорщина).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Перехідні запаси зерна в Україні цього сезону будуть найменшими за останнє десятиліття

Ще донедавна достатніми в країні вважалися залишки, здатні забезпечити 10-15% обсягу річного розподілу зерна – витрати на внутрішнє споживання, нормативні втрати, посівний матеріал, експорт тощо, пише AgroTimes.

Якщо враховувати, що останніми роками Україна розподіляє близько 60 млн тонн зерна на рік, то достатніми вважалися кінцеві запаси в розмірі 6-9 млн тонн.

Кілька останніх сезонів вони перебували саме в цих межах, хоча інколи їх навіть суттєво перевищували – наприклад, на кінець 2011/12 МР перехідні запаси зернових становили аж 12,8 млн тонн.

Однак з рекордним врожаєм 2016 року, коли аграрії намолотили більше 66,5 млн тонн зерна, прийшло розуміння, що навіть якщо в подальші роки валові збори дещо й зменшаться, то країна все одно власні потреби забезпечить, а тому тримати мільйони тонн збіжжя в «замороженому» стані особливого сенсу нема.

Уже на кінець 2016/17 МР перехідні залишки скоротилися до 4,5 млн тонн, або 6% від загального обсягу розподілу.

Цього сезону перехідні запаси пшениці в Україні зростуть з минулорічних 1,8 млн тонн до 1,9 млн тонн. Водночас залишки кукурудзи зменшаться з 1,5 млн тонн до 0,9 млн тонн, а ячменю – з 1,2 млн тонн до 0,9 млн тонн.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовiй промисловості

25 квітня у Києві, в ТПП України в рамках Конференції «Вода в промисловості» відбудеться панельна дискусія «Водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовiй промисловості».

Під час заходу будуть представлені доповіді та обговорення наступних тем:
•    Сучасне європейське та вітчизняне обладнання та технології для водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовій промисловості
•    Фінансові механізми підтримки проектів підприємств державою
•    Законодавчі реформи в сфері водокористування
•    Актуальні проблеми забруднення водних ресурсів сільськогосподарською промисловістю

Серед зареєстрованих учасників: Вінницька птахофабрика (МХП), ППР Броварський (ТМ Інделіка), Астарта-Київ, Сигнет Холдинг, Агротрейд, Поділля Агропродукт, Украгроком, Цукорагропром, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України та інші.

Конференція «Вода в промисловості» відбудеться 25 квітня з 10.00 до 16.30 в рамках Міжнародної виставки обладнання та технологій для очищення муніципальних і промислових стічних вод Waste Water Management 2018.

Участь у заході для представників агроіндустрії безкоштовна за попередньої реєстрації!

Детальна інформація та посилання на реєстрацію - на сайті www.wwm-expo.com/ua

В разі виникнення запитань, Ви можете звернутися до організаторів:

Дмитро Радіонов
+38 056 794 33 94, вн. 242
+38 099 288 08 62 (mob. - Viber, WhatsApp, Telegram)
[email protected]
[email protected]

Олена Воєвода
тел.: +38 056 794 33 94, вн. 240
моб.: +38 099 718 28 41
[email protected]
[email protected]

 



В Україні посилять контроль виробництва органічної продукції

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув доопрацьований урядовий законопроект, яким пропонується регламентувати вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції, а також встановити основні принципи сертифікації, пише Юрліга.

При доопрацювання законопроект доповнено новими положеннями, зокрема:

детальними правилами органічного виробництва аквакультури і тваринництва;
окремими положеннями, що стосуються виробництва та маркування органічної продукції;
особливостями ввезення і вивезення органічної продукції;
запровадження дворівневої системи контролю за органічним виробництвом шляхом надання права Держпродспоживслужбі контролювати діяльність не тільки операторів ринку, але і органи сертифікації;
нормами про відповідальність операторів і органів сертифікації.

Згідно з проектом, виробники будуть зобов'язані щорічно проходить сертифікацію (з обов'язковим виїзним інспектуванням). Такі підприємства включаються до реєстру операторів ринку органічної продукції. Повноваження щодо сертифікації органічного виробництва отримають акредитовані органи сертифікації.

Ваш вибір 'Подобається'.


Ембарго на російські добрива призведе до зменшення врожаю та виснаження ґрунтів

Результатом цього стане поглиблення проблеми виснаження ґрунтів і скорочення валового збору врожаю.

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

«Початок весни - сезон проведення посівної кампанії та внесення добрив, але українські фермери в цьому році знову внесуть їх значно менше необхідного мінімуму, що веде до виснаження ґрунтів і скорочення валового збору аграрної продукції. За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки», кожен гектар українських сільгоспземель щорічно втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин», - зазначив Соколов.

За його словами, основною причиною того, що вітчизняні сільгоспвиробники не можуть вносити необхідний об’єм добрив, є їх висока вартість. Так, наприклад, ціни на карбамід та популярну серед українських фермерів аміачну селітру на вітчизняному ринку перевищують світові на 30%. Загальна сума переплати аграріїв за всі азотні добрива, за оцінкою консалтингового агентства «ААА», в 2017 році склала близько 5 млрд грн, або 200 млн долл., що приблизно дорівнює загальному обсягу державної підтримки аграрної галузі на 2018 рік.

Урядове рішення щодо заборони імпорту російських добрив може призвести до ще більшого зростання цін, тоді як частка мінеральних добрив в матеріальних витратах фермерів вже становить близько 30% (33,5% у виробництві пшениці, 25,9% - кукурудзи, 29,1% - ячменю) і продовжує збільшуватися через їх здорожчання.

Монополістом на вітчизняному ринку азотних добрив є група Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу. Сировиною для виробництва добрив групою Ostchem є російський природний газ та аміак. Відтак, криза на українському ринку мінеральних добрив розпочалась ще у 2015 році, після того як група Ostchem втратила доступ до дешевого російського газу.

«Якщо заяви представників хімічної галузі про те, що заводи Ostchem працюють у збиток, а природний газ в собівартості їх продукції складає 80-90%, відповідають дійсності, Україна вжеплатить за російський газ і аміак, які використовуються у виробництві Ostchem, стільки ж, або навіть більше, ніж могла б платити за готові добрива, вироблені з них», - підкреслює Михайло Соколов.

А відтак подальше посилення заходів, спрямованих проти імпорту добрив, і підвищення цін на них, не має нічого спільного із захистом національних інтересів. Це лише призведе до того, що Україна буде ще більше платити за російський природний газ, нехай і реекспортований з ЄС, або вже готовий російський аміак. Крім того, враховуючи, що Ostchem був створений за рахунок кредиту російському Газпромбанку, гарантованого Газпромом, дане рішення дозволить групі Ostсhem повернути країні-агресору майже 1 млрд дол. боргу за рахунок фермерів, які вимушені переплачувати за добрива.

Єдиний вихід з ситуації, що склалася, - забезпечити українські хімічні підприємства власною сировинною базою за рахунок виробництва азотних добрив з вітчизняного природного газу, або будівництва заводів газифікації вугілля, котрі дозволять робити азотні добрива з українського газового вугілля.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.