Українські фермери здають молоко в півтора рази дешевше, ніж в Росії

Таким припущенням поділився Максим Фастеев, аналітик «Інфагро», пише agroday.com.ua

На початку минулого року вартість молока в Польщі, Україні та Литві була на одному рівні — приблизно 30 євроцентів. А в великих українських господарств молоко закуповували ще дорожче. Тоді ж в Російській Федерації рівень цін становив 50 євроцентів.

У другій половині 2017-го молоко в Європі почало дорожчати слідом за зростанням попиту на вершкове масло. Але якщо поляки тримали зростаючий тренд до кінця року, то литовці встигли прореагувати на спад світового ринку ще в листопаді-грудні.

Станом на кінець 2017 року вартість молока в Україні була найнижчою серед досліджуваних країн — 28 євроцентів або приблизно 9,7 грн/кг. Трохи дорожче сировину закуповували в Литві і Польщі — 31 і 36 євроцентів відповідно. У Росії ж цінник склав всі €0,4 за літр.
У січні, за даними Асоціації виробників молока, сировина сорту екстра в Україні подешевшала на 0,17 грн, до 9,96 грн/кг. Близько 10 грн отримують лише поодинокі компанії з великими обсягами виробництва.

Практично всі переробники зараз мають запаси сухого молока. Із-за цього зацікавленість в сировині падає. Але вже в лютому підтримку українським цінами забезпечить зростання попиту в період святкування Масляної.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання в громади

Необхідність розширити повноваження ОТГ в частині управління землями була основним ідеологічним підґрунтям для прийняття такого рішення.

Про це написав  перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк у своєму блозі.
«Примушувати до об'єднання «зверху» було б неправильно, та й просто неможливо, але можна створити стимули, які зроблять сільради зацікавленими у формуванні ОТГ. Тому Кабмін розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання», - зауважив Максим Мартинюк.

За словами першого заступника Міністра, результатом від передачі земель об'єднаним територіальним громадам стане істотне розширення ресурсної бази, якою місцеві органи влади зможуть розпорядитися на користь громад. Умовно кажучи, сільрада краще розуміє, як розставляти пріоритети – передати певну ділянку в оренду фермеру чи використати її під пасовище.

«Звичайно, отримання у власність земель за межами населених пунктів – лише перший етап організації успішного управління ними. Наступним кроком має стати розробка документації на ці землі та визначення планів розвитку цих територій», - відмітив заступника Міністра.

Передача земель здійснюється за ініціативи об'єднаних територіальних громад, після подання відповідного звернення до Держгеокадастру. Далі – підписання акту прийому-передачі та подання цього документу для реєстрації комунальної власності на ділянки.  

В середньому, для окремо взятої ОТГ процедура передачі земель у власність займе близько двох місяців. Проте, загальнонаціональний дедлайн – 31 грудня 2018 року. Варто зазначити, що у разі передачі землі в оренду, за ОТГ зберігається зобов'язання такої передачі виключно на відкритих земельних торгах.

Для отримання відповідей на всі питання запрацювала Гаряча лінія (0 800 502 528). Також створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua).
 

Довідка:
Уряд знайшов механізм, який в межах чинного законодавства дозволяє передати землі сільськогосподарського призначення у власність об’єднаних територіальних громад.
Зокрема, передача земель від Держгеокадастру у власність об'єднаних територіальних громад відбувається на підставі таких нормативних актів:
1. Земельний кодекс, стаття 117 «Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність»;
2. Постанова Кабміну, яка зобов'язує Держгеокадастр провести передачу земельних ділянок в частині земель ОТГ;

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії незадоволені розподілом зерновозів Укрзалізниці

Про це повідомив генеральний директор компанії "Гермес-Трейдинг" Юрій Скічко, в ході зустрічі з керівництвом ПАТ "Укрзалізниця" в Американській торговельній палаті в понеділок, пише Мінпром.

"Раніше, до прикладу, нам показували барвисту презентацію з механізмом розподілу зерновозів, але так цей механізм і не запрацював. Ми б хотіли повернутися до питання про прозорість розподілу зерновозів. Поки ми не розуміємо, де і як вони працюють, як формуються ринкові ціни на використання зерновозів", – зазначив він.

Ю. Скічко нагадав, що в грудні 2017 року стало відомо про заплановану дерегуляцію вагонної складової у тарифах на вантажоперевезення. "Але угоди по закупівлі товарів були здійснені на багато місяців вперед, у компаній все було пораховано виходячи з вартості типових позицій, але надалі йде така зміна з 19 лютого. Чому з 19 лютого, для нас незрозуміло, звідки визначена ціна 655 грн (за зерновоз – ред.), теж невідомо, що за механізм визначення – ринок з ним не знайомий", - констатував він.

Між тим, глава "Гермес-Трейдинг" зазначив, що в самому механізмі присутня логіка і, можливо, ринкова складова, але ринок не побачив жодного тендеру, на якому була б визначена вартість зерновоза, так само як і схеми подальшої роботи цього механізму.

"Також, виявляється, залізниця віддала пріоритет маршрутами, а сьогодні ми почули, що йде переоформлення вагонів (філія ПАТ "Центр транспортної логістики"), знову якийсь сюрприз для ринку, знову тисячі заявок не задовольняються. Немає прогнозованості, немає розуміння, як працює ринок, як він буде далі працювати", - резюмував Ю. Скічко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-15 найбільших українських виробників мінеральних добрив

За останні п’ять років український ринок мінеральних добрив суттєво просів. Обсяги виробництва скоротилися в понад удвічі: з майже 8 млн тонн у 2012 році до 3,65 млн — у 2016‑му. Вочевидь, уся справа в нестабільній політичній і економічній ситуації. Крім того, зброй­ний конфлікт із Росією на Донбасі й припинення постачань дешевого газу призвели до зупинки великих вітчизняних підприємств. А скорочення постачань добрив із країни‑агресора — до неможливості задовольнити попит на продукцію навіть шляхом її імпорту.
Не секрет, що основними споживачами мінеральних добрив є агропідприємства: у 68 випадках зі 100 вони користуються саме азотними добривами — 28% їх загального обсягу припадає на комплексні добрива, 3,7 — на калійні, 0,3% — на фосфорні.

Лідерська позиція у застосуванні добрив азотної групи була історично зумовлена доступом до відносно дешевого природного газу та виробничим потенціалом. Українські азотні підприємства традиційно задовольняли потреби внутрішнього ринку й були орієнтовані на експорт. У той час як вітчизняні виробники фосфорних і калійних добрив, залежні від імпортної сировини, не могли конкурувати щодо цінових пропозицій із виробниками з основних країн‑експортерів, і лише незначно закривали потреби українських аграріїв. Рівень споживання комплексних добрив, вироблених на основі різних поживних елементів (азоту, фосфору, калію), зумовлено їх більшою доступністю, порівнюючи з калійними та фосфорними добривами, і вищою вартістю проти добрив азотної групи.

Редакція журналу LandLord проаналізувала сьогоднішній стан ринку мінеральних добрив і представляє вашій увазі рейтинг найбільших українських виробників мінеральних добрив, підготовлений спільними зусиллями з аналітиками консалтингової компанії «Про‑Консалтинг».

Щодо безпосереднього розташування компаній у рейтингу, зазначимо, що, навіть незважаючи на регулярні й тривалі зупинки виробництва, лідерами ринку є великі підприємства хімічної галузі, такі як Ostchem й Одеський припортовий завод.

№1 Холдингова група Ostchem

№2 ПАТ «Одеський припортовий завод»

№3 ДніпроАзот

№4 Украгрохімхолдинг

№5 Хімдивізіон

№6 Сумихімпром

№7 Укртехнофос

№8 ТОВ «Мінерал-груп»

№9 ТОВ «Смілянська агрохімічна компанія»

№10 ТОВ «Інфоазот»

№11 ТОВ «МП «МБР»

№12 ТОВ «Орій»

№13 ТОВ «Агрохімпак»

№14 ТОВ ГК «Ярило»

№15 ТОВ Фірма «Цеоліт»

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агроінвестиційний злет - «ідеальна висота» ще не близько

Вислів «необхідно збільшувати надходження інвестицій» став мантрою, яку повторюють чиновники усіх рангів. Адже в державному, муніципальному та приватному секторах досі залишається значний рівень зносу техніки, капітальних споруд, інженерних систем та ін.

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Цього року в третьому кварталі 2017 року у секторі АПК було зафіксовано рекордний рівень капітальних інвестицій, що свідчить про відновлення позитивних середньострокових очікувань не тільки серед українських підприємців, але й міжнародної спільноти в Україні. Інвестиції продемонстрували позитивну динаміку паралельно з показником Аграрного бізнес-клімату (АБК), який в листопаді 2017 року сягнув другого максимального значення з серпня 2015 року.

Інвестиції в сільському господарстві Україні відзначаються концентрацією на галузі рослинництва, що формує 88% загального обсягу портфелю фінансування аграрної економіки. У рослинництво було інвестовано рекордні за останні роки суми коштів на рівні 547 млн дол. США, а в тваринництво – 76 млн дол. США, теж максимум, але з четвертого кварталу 2014 року.

Очевидно, що вже в 2018 році, аграрні підприємці зможуть залучити інвестицій більше, ніж будь-коли за останні десятиліття за умови збереження стабільної політично-економічної ситуації, хоча навіть такий рівень залучення коштів є для України далеко не «ідеальною висотою».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Виробництво конопляної олії окупиться за два роки

До того ж конопляну олію можна розглядати як сировину для косметології, медицини, хімічної промисловості тощо, що також розширює можливості для реалізації одержаного продукту, пише AgroTimes.

В Інституті луб’яних культур порахували економіку виробництва конопляної олії. До прикладу взяли переробку на олію насіння конопель, вирощених на площі 500 га з урожайністю в межах 700 кг/га.

Отже, сировини для переробки – 350 тонн; уміст олії в насінні – 35%. До стандартного комплекту для виробництва олії входить таке устаткування:

– для приймання, транспортування, зберігання насіння; 

– попередньої підготовки насіння до віджимання; 

– для пресування; 

– для фільтрування й очищення рослинних олій; 

– для фасування олії.

Асортимент отриманої продукції – конопляна олія та макуха.

Річна потужність виробництва олії – 76 986 кг, макухи – 265 356 кг.

Річна виручка від реалізації олії – $1443,5 тис., макухи – $497,5 тис.

Кількість робочих — 11 осіб.

Виробничі витрати – $750 тис. на рік. Чистий прибуток – $952,8 тис. Рентабельність – 127,1%. Термін окупності – до двох років.



 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview